Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули. Корпус і кришечка капсули червоного кольру. Вміст капсули – гранульована маса майже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору;
склад: 1 капсула містить ампіциліну тригідрату 0,125 г та оксациліну натрієвої солі 0,125 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, цукор, магнію стеарат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Ампіцилін, комбінації. Код ATC J01C A51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ампіокс є комплексним препаратом, до складу якого входять напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду широкого спектра дії – ампіцилін та оксацилін. До препарату чутливі грампозитивні (стафілококи, стрептококи, пневмококи) та грамнегативні (гонококи, менінгококи, кишкова паличка, паличка Пфейффера, шигели, сальмонели та ін.) мікроорганізми. Завдяки наявності у комбінації оксациліну препарат активний щодо пеніциліназоутворюючих стафілококів. Ампіокс має переваги перед кожним з компонентов, що входять до його складу: ширший спектр дії, більшу бактерицидність, уповільнений розвиток стійкості флори до препарату або відсутність такої стійкості.
Фармакокінетика. Добре всмоктується із травного тракту (40–60% прийнятого внутрішньо препарату). Біодоступність вища при прийманні натщесерце. Терапевтична концентрація зберігається протягом 4-6 годин. У крові зв’язується з білками приблизно 20-60%. Добре проникає у різні органи і тканини. Період напіввиведення 2-4 години, при анурії цей показник досягеє 8-20 год. Кумулятивних властивостей не має.
Показання для застосування. Застосовують при захворюваннях, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами: бронхітах, пневмоніях, ангінах, холангітах, холециститах, пієлітах, пієлонефритах, циститах, інфікованих ранах, інфекціях шкіри, ендокардитах, післяпологових інфекціях; при невстановлених збудниках та їх чутливості до антибактеріальних препаратів; при змішаній інфекції, спричиненій нечутливими до бензилпеніциліну стафілококами або стрептококами, грамнегативними бактеріями; опіковій хворобі; для профілактики гнійних ускладнень після хірургічних операцій; для лікування гонореї при резистентності штамів гонококів до бензилпеніциліну.
Спосіб застосування та дози. Разова доза для дорослих становить 0,5-1 г (2-4 капсули), добова 2-4 г (8-16 капсул). Дітям від 7 до 9 років – в середньому 1,25 г (4-6 капсул/добу), від 10 до 14 років – в середньму 1,75 г (6-8 капсул/добу)– з розрахунку 50 мг/кг/добу, старшим 14 років – у дозі дорослих. Курс лікування становить від 5-7 днів до 14-15 днів і більше залежно від тяжкості хвороби. Добову дозу ділять на 4-6 прийомів. При тяжкому перебігу хвороби дозу препарату можна збільшити у 1,5-2 рази.
Побічна дія. Можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, алергічні реакції (кропив’янка, гіперемія шкіри, набряк Квінке, риніт, кон’юнктивіт; лихоманка, артралгія, еозинофілія, у поодиноких випадках анафілактичний шок), псевдомембранозний коліт, анемія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, дисбактеріоз кишечнику, кандидоз, підвищення активності трансаміназ.
Протипоказання. Алергія на антибіотики пеніцилінового ряду, виражена печінкова недостатність, інфекційний мононуклеоз, годування груддю. Дітям до 7 років препарат у вигляді капсул не призначають.
Передозування. Проявляється токсичною дією на центральну нервову систему у вигляді головного болю, тремору, судом. У випадку передозування лікуваня слід припинити і застосувати необхідні заходи невідкладної терапії.
Особливості застосування. Застосування у вагітних та жінок, які годують груддю. Застосування препарату в період вагітності можливе тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити годування груддю.
З обережністю призначають при бронхіальній астмі, алергічних захворюваннях. При тривалому використанні необхідні контроль функції нирок, печінки, периферичної крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні з β-блокаторами збільшується вірогідність анафілаксії; з гормональними контрацептивами – знижується їх ефективність; з макролідами, тетрацикліном, паромоміцином, хлорамфеніколом - знижується ефективність обох препаратів. Лоперамід знижує ефективність ампіоксу, а пробенецид зменшує його виділення нирками. Ампіокс посилює дію пероральних антикоагулянтів.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 15 до 25 °С.
Термін придатності. 2 роки.