Енадипин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки з розподільною рискою на одному боці, білого кольору, без оболонки;

склад: 1 таблетка містить амлодипіну бесилату - 5 мг, еналаприлу малеату – 2,5 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, етилцелюлоза, авіцель рН, цинку стеарат, крохмаль кукурудзяний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані антигіпертензивні препарати.

Код АТС С02N.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Енадипін – комплексний антигіпертензивний лікарський засіб, до складу якого входить амлодипін та еналаприл. Дія препарату зумовлена властивостями його складових.

Амлодипін – інгібітор повільних кальцієвих каналів, який блокує надходження іонів кальцію через “повільні” кальцієві канали мембрани в гладком’язові клітини судин і кардіоміоцити. Таким чином знижується загальний периферичний опір судин і, відповідно, артеріальний тиск.

При цьому частота серцевих скорочень не змінюється, а зменшення навантаження на серцевий м’яз призводить до зниження його потреби в кисні.

Механізм дії препарату включає в себе розширення головних коронарних артерій та артеріол, як у незмінених, так і в ішемізованих ділянках міокарда. Це збільшує надходження кисню до міокарда та запобігає розвитку коронарного спазму у хворих на вазоспастичну стенокардію, стенокардію Принцметала або варіантну стенокардію. У хворих на артеріальну гіпертензію разова добова доза препарату забезпечує зниження артеріального тиску протягом 24 годин. Амлодипін не викликає симптомів гострої гіпотензії завдяки поступовому початку дії.

У хворих на стенокардію, застосування разової добової дози збільшує толерантність до фізичних навантажень, знижує частоту нападів стенокардії та кількість застосованих таблеток нітрогліцерину.

Еналаприлу малеат є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту. Він пригнічує утворення із ангіотензину I ангіотензину II. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), артеріальний тиск (АТ), пост- і переднавантаження на міокард. Зменшує розпад брадикініну, збільшує синтез простагландинів. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і міоцитів стінок артерій резистивного типу. Поліпшує кровозабезпечення ішемізованого міокарда. Уповільнює прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Гіпотензивний ефект досягає максимуму через 4 – 6 год і зберігається 12 – 24 год.

Фармакокінетика. Особливості фармакокінетики препарату визначаються взаємодією його компонентів. Максимальна концентрація амлодипіну в плазмі крові визначається через 3-4 год після прийому препарату і утримується протягом 24 годин. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату із шлунку. Стабільна концентрація еналаприлу у плазмі досягається на 7–8 добу.

Енадипін метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками.

У людей похилого віку відзначається зниження кліренсу, що може призвести до подовження періоду напіввиведення препарату з плазми.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, стенокардія напруження, вазоспастична стенокардія.

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають незалежно від прийому їжі, запиваючи половиною склянки води.

Доза препарату повинна підбиратися індивідуально відповідно до стану і потреб хворого. У дорослих, як правило, препарат застосовують по 1 таблетці один раз на добу. Максимальна добова доза, залежно від індивідуальної чутливості, становить 2 таблетки.

Побічна дія. Припливи, відчуття жару, головний біль, запаморочення, ортостатичний колапс, тахікардія, зниження артеріального тиску, набряки нижніх кінцівок, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, гіперемія шкіри, ангіоневротичний набряк, кропив”янка), сухий кашель, нудота, блювання, синдром Стівенса-Джонсона, міазит, артралгія, артрит, порушення функції печінки. При тривалому застосуванні – слабкість, підвищена стомлюваність, парестезії, біль у кінцівках.

В поодиноких випадках прийом препарату викликає збільшення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі крові. Після припинення прийому препарату ці параметри повертаються до нормального рівня. Подібні побічні явища частіше спостерігаються у пацієнтів з порушеною функцією нирок або при одночасному прийомі діуретиків хворими з серцевою недостатністю.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, аортальний стеноз, гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, гіперкаліємія, стан після трансплантації нирки, вагітність, період лактації, дитячий вік.

Передозування. Найбільш характерними рисами, відзначеними при передозуванні, були: надмірне зниження артеріального тиску (приблизно через 6 год після прийому препарату), тахікардія, ступор.

Лікування: промивання шлунка, підтримання функції серцево-судинної системи, моніторування показників роботи серця і легенів, контроль за об”ємом циркулюючої крові (ОЦК) і діурезом, підвищене положення кінцівок, внутрішньовенне введення кальцію глюконату та допаміну.

Особливості застосування. Препарат з обережністю призначають хворим з печінковою та нирковою недостатністю.

У деяких пацієнтів може розвинутися гіпотензія, зокрема у разі гіповолемії внаслідок застосування діуретиків, безсольової дієти, через блювання, діарею або у зв’язку з діалізом. Гіпотензія також може розвинутись у хворих з тяжкими формами серцевої недостатності.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам, які приймають імунодепресанти.

Безпечність прийому препарату під час вагітності та в період лактації не встановлена.

Дані щодо застосування препарату в педіатричній практиці відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом препарату і калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, амілорид, триамтерен) не рекомендується із-за можливого збільшення концентрації калію в плазмі крові. У цьому разі необхідно контролювати концентрацію калію в плазмі крові. Застосування препарату з діуретиками, бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, гідралазином, празозином посилює гіпотензивну дію.

При одночасному застосуванні Енадипіну і нестероїдних протизапальних препаратів можливе зниження активності препарату.

При одночасному прийомі з препаратами літію можлива затримка виведення літію з організму і відповідно підвищення ризику виникнення токсичної дії.

При одночасному застосуванні Енадипіну та варфарину виявлено незначні зміни впливу варфарину на протромбіновий час.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (18-25°) у сухому, недоступному для дітей місці. Термін зберігання - 2 роки.