Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: вінкристин;
алкалоїд барвінку рожевого (Cataranthus roseus);
основні фізико-хімічні властивості: чистий, безбарвний або майже безбарвний розчин без механічних включень;
склад: 1 флакон містить 1 мг вінкристину сульфату;
допоміжні речовини: метил- і пропілпарагідроксибензоат, цинку сульфат, кальцію глюконат, спирт етиловий.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01C A02.
Фармакологічні властивості. Вінкристин є рослинним алкалоїдом барвінку рожевого (Cataranthus roseus), який оборотно блокує мітотичний поділ клітин на стадії метафази. Протипухлинна дія проявляється в тому, що вінкристин, зв’язуючись з мікротрубочками, гальмує утворення мітотичних веретен. У клітинах пухлини селективно пригнічує синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.
Фармакокінетика. Вінкристин метаболізується в печінці і виділяється в основному з жовчю, пікова концентрація досягається через 60 хвилин після внутрішньовенного введення. Тільки 10-20 % виявляється (у незміненому вигляді або у вигляді метаболіту) у сечі. Накопичується в підшлунковій залозі, селезінці, нирках, легенях і печінці.
Для вінкристину характерна трифазна модель виділення: періоди напіввиведення становлять 4-5 хв, 2-3 год і 19 - 155 год. Відзначається виражений зв’язок препарату з білками плазми і клітинами крові. Вінкристин добре проникає в тканини організму і повільно виводиться з нього. Накопичення препарату у нервовій тканині може призводити до нейротоксичності.
Характерні великі індивідуальні розходження по періоду напіввиведення і розподілу препарату.
Показання для застосування. Гостра лімфоїдна лейкемія, ходжкінські і неходжкінські лімфоми, рабдоміосаркома, саркома Юінга, нейробластома, пухлина Вільмса. У складі комбінованої терапії при пухлинах щільного типу.
Спосіб застосування та дози. Препарат уводять виключно внутрішньовенно (слід уникати позасудинного потрапляння препарату!).
Інтратекальне введення заборонено!
Дозування вимагає індивідуального підходу залежно від клінічного стану хворого.
Для дорослих, як правило, разова доза Вінкристину Ліквід-Ріхтер становить 1,0 - 1,4 мг/м2 поверхні тіла (разова доза не повинна перевищувати 2 мг/м2), одноразово, раз на тиждень. Максимальна курсова доза становить 10 - 12 мг/м2.
Дітям препарат призначають по 1,5 мг/м2 1 раз на тиждень. Лікування триває 4 - 6 тижнів.
При порушенні функції печінки дозу слід зменшити.
Відповідну дозу розводять в 0,9% розчині натрію хлориду і вводять внутрішньовенно болюсом (0,1 мг Вінкристину/мл) або одночасно з внутрішньовенною інфузією 0,9% розчину натрію хлориду протягом 1 хв через трубку інфузійного апарата.
Побічна дія. Побічні явища мають оборотний характер і залежать від дози і кратності застосування препарату. Діти переносять Вінкристин краще, ніж дорослі. Хворі похилого віку особливо схильні до розвитку нейротоксичності.
Найчастіше зустрічаються: алопеція, нейротоксичність (порушення чутливості, рухових і автономних функцій: можуть виникнути судоми, часто з гіпертензією, порушення сечовипускання, парестезії, зникнення глибоких сухожильних рефлексів, атаксія, розлади руху, тетрапарез, який прогресує, запор), гіперурикемія, сечокисла нефропатія; рідше: токсичне ураження центральної нервової системи, гіпонатріємія, порушення виділення антидіуретичного гормону, зменшення маси тіла, нудота, блювання, висипання на шкірі; рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, стоматит. Після лікування можуть виникнути азооспермія і аменорея. При появі симптомів нейроінтоксикації необхідно припинити лікування.
Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої або допоміжних речовин, мієлосупресія, неврологічні захворювання, бактеріальні та вірусні інфекції.
Під час лікування розчином Вінкристин Ліквід-Ріхтер застосування живих вакцин заборонено.
Передозування. Симптоми: збудження, можливі судоми, пригнічення перистальтики кишечнику, виражена лейкопенія, порушення функції серцево-судинної системи.
Побічні ефекти, які зустрічаються при застосуванні розчину Вінкристин Ліквід-Ріхтер, залежать від дози. Тому при застосуванні доз, що перевищують рекомендовані, побічні ефекти зустрічаються частіше.
Лікування: застосовують протисудомний препарат фенобарбітал, при ілеусі роблять очисну клізму, проводять симптоматичне лікування.
Під час лікування Вінкристином Ліквід-Ріхтер застосування живих вакцин протипоказано.
Особливості застосування. Особлива обережність потрібна при попередній або одночасній мієлосупресивній хіміотерапії і променевій терапії, при лейкопенії, тромбоцитопенії та ураженні печінки, а також у похилому віці.
Якщо кількість лейкоцитів у дорослих знижується до 3000/мм3 і нижче, лікування препаратом необхідно припинити. У такому разі рекомендується профілактичне лікування антибіотиками. При застосуванні препарату необхідно ретельно контролювати кількість лейкоцитів.
Для попередження розвитку гострого сечокислого діатезу слід контролювати рівень сечової кислоти в сироватці крові, забезпечити введення потрібного об’єму рідини і в разі необхідності призначити алопуринол.
Для забезпечення регулярної функції кишечнику можуть застосовуватися послаблювальні лікарські засоби або клізма.
До початку введення препарату варто переконатися в тому, що голка знаходиться у вені.
Потрапляння препарату в паравенозні м’які тканини призводить до болючої місцевої реакції і некрозу тканин. У таких випадках залишок препарату вводять в іншу вену. В ураженій ділянці симптоми можна зменшити ін’єкцією гіалуронідази.
Перед початком лікування жінок фертильного віку необхідно попередити щодо доцільності уникнення вагітності. Під час лікування рекомендується застосування відповідної (негормональної) контрацепції.
У період вагітності препарат застосовується тільки після ретельної оцінки співвідношення очікуваного ефекту та можливого ризику. Варто уникати застосування препарату в першому триместрі вагітності. При лікуванні препаратом годування груддю варто припинити.
Під час лікування Вінкристином Ліквід-Ріхтер застосування живих вакцин протипоказано.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування розчину Вінкристин Ліквід-Ріхтер разом з препаратами, що інгібують печінкові ферменти CYP3А, може зменшити метаболізм Вінкристину та підсилити його токсичність.
Сумісне введення заборонено з нейротоксичними лікарськими препаратами (ізоніазидом, аспарагіназою, ітраконазолом).
Обережно слід застосовувати разом з препаратами:
мітоміцин-С (може виникнути гостра задишка, бронхоспазм);
фенітоїн (дифеніном) (знижується рівень фенітоїну в крові і може збільшуватись схильність до судом).
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі 2 - 8°С.
Термін придатності – 2 роки.
Практичні аспекти гормональної контрацепції
Про затвердження клінічного протоколу 'Комплексна допомога під час небажаної вагітності'
Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні
Лікування пери- та постменопаузальних порушень у практиці терапевта