Тиотриазолин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: морфоліній-3-метил-1,2,4-триазолін-5-тіоацетат;

основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або білого з кремуватим відтінком кольору, сигароподібної форми;

склад: один супозиторій містить тіотриазоліну – 0,2 г;

допоміжна речовина: твердий жир.

Форма випуску. Супозиторії.

Фармакотерапевтична група. Гепатотропні засоби. Тіотриазолін. АТС А05В А09.

Фармакологічні властивості. Тіотриазолін виявляє гепатозахистну дію при гепатитах і цирозах печінки різного походження. Його фармакотерапевтичний ефект проявляється в нормалізації білкового, вуглеводного, ліпідного та пігментного обмінів, зниженні активності маркерних ферментів (Ас, АлТ, ЛДГ), зменшенні концентрації продуктів вільнорадикального окислення ліпідів та активацією ферментів антирадикального захисту.

При ректальному та піхвовому введенні тіотриазолін діє місцево при контакті зі слизовими оболонками прямої кишки та сечостатевих органів жінок при вагінальному застосуванні, виявляючи протизапальну дію, прискорює загоювання ран та виразок слизових оболонок сечостатевої системи. При всмоктуванні та прояві резорбтивного ефекту аналогічну дію він проявляє по відношенню до слизової шлунково-кишкового тракту.

Препарат має протизапальну дію, прискорює загоювання ран шкіри, слизових оболонок сечостатевої системи і шлунково-кишкового тракту.

Фармакокінетика. При ректальному введенні біологічна доступність препарату досягає  60 %. Крім місцевих ефектів, він досить швидко всмоктується слизовими і його максимальна концентрація в плазмі крові реєструється через 1,5 години. Період напівелімінації препарату становить 2,9 години.

Показання для застосування. Місцево препарат застосовують ректально при запально-ерозивних ураженнях слизової оболонки прямої і сигмовидної кишок, тріщинах та ерозіях в ділянці анального отвору та прямої кишки.

Місцево препарат застосовують вагінально при запально-ерозивних процесах піхви та шийки матки, вірусних та атрофічних кольпітах, а також з метою прискорення епітелізації при порушенні цілісності слизової оболонки після діатермо- та кріогенотерапії, а також після хірургічних втручань.

З метою резорбтивного впливу препарат застосовують при захворювання печінки, зокрема при хронічному персистуючому гепатиті, хронічному активному гепатиті, цирозі печінки, вірусному та токсичному гепатитах.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають дорослим.

При гострих та хронічних гепатитах і цирозі печінки призначають ректально по  1 супозиторію 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 2-4 тижнів.

При запальних процесах прямої, сигмоподібної кишок призначають ректально по 1 супозиторію 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 1-2 тижнів.

При запально-ерозивних ураженнях піхви і шийки матки призначають вагінально по 1 супозиторію на добу (краще ввечері) протягом 1-2 тижнів або по одному супозиторію на добу (краще ввечері) протягом 1-2 тижнів або по 1 супозиторію 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 7-10 днів.

Побічна дія. У надчутливих хворих можливі алергічні реакції як прояви індивідуальної несприйнятливості тіотриазоліну.

Протипоказання. При застосуванні у вказаних дозах побічних явищ не виявлено. Однак досвіду застосування у вагітних та матеріалів фармакокінетики щодо проникнення тіотриазоліну в молоко матерів, що годують грудьми та дітей недостатньо, тому рекомендовано не застосовувати препарат у цих категорій пацієнтів.

Передозування. При передозуванні в сечі можуть підвищитися концентрації натрію та калію. Після зменшення дози препарату побічні явища усуваються самостійно без спеціального лікування.

Особливості застосування. Вводити супозиторій необхідно у положенні лежачи.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія препарату з іншими засобами спеціально не вивчалась.

Умови та термін зберігання. У сухому, захищеному від світла місці, при температурі від +8^оС до +15^оС. У недоступному для дітей місці. Термін зберігання – 2 роки.