Платифилина гидротартрат инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: platyphyllinе hydrotartratе, [(1α)-1,2-дигідро-12-гідрокси-сенеціонан-11,16-діону гідротартрат];

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна, прозора рідина;

склад: 1 мл препарату містить платифіліну гідротартрату (в перерахунку на 100 % речовину) 2,0 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Синтетичні спазмолітики і антихолінергічні засоби.

Код АТС А03А Х12.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Платифіліну гідротартрат блокує холінореактивні системи вегетативних гангліїв. Близький до атропіну за впливом на периферичні холінореактивні системи, але менш токсичний і краще переноситься. Холіноблокуюча дія більшою мірою виявляється на фоні підвищеного тонусу парасимпатичної частини нервової системи або дії М-холіностимуляторів. У меншій мірі, ніж атропін, спричинює тахікардію, особливо при застосуванні у великих дозах. Зменшуючи вплив блукаючого нерва, поліпшує провідність серця, підвищує збудливість міокарда, збільшує хвилинний об’єм серця. Виявляє гангліоблокуючу та пряму міотропну спазмолітичну дію, викликає розширення дрібних судин шкіри. У високих дозах пригнічує судиноруховий центр і блокує симпатичні ганглії, внаслідок чого при внутрішньовенному введенні розширюються судини і знижується артеріальний тиск. Слабше, ніж атропін, пригнічує секрецію залоз внутрішньої секреції; викликає виражене зниження тонусу гладких м’язів, амплітуди та частоти перистальтичних скорочень шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкої і товстої кишок, помірно знижує тонус жовчного міхура (в осіб з гіперкінезією жовчовивідних шляхів); при гіпокінезії тонус жовчного міхура підвищується до нормального. Викликає розслаблення гладкої мускулатури матки, сечового міхура і сечовивідних шляхів; справляючи спазмолітичну дію, усуває больовий синдром. Розслабляє гладку мускулатуру бронхів, що спричинена підвищенням тонуса блукаючого нерва або холіностимуляторами; збільшує об’єм дихання, пригнічує секрецію бронхіальних залоз.

Фармакокінетика Метаболізується в печінці. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Виводиться з жовчю та сечею.

Показання для застосування. Бронхіальна астма (для попередження бронхо- та ларингоспазму), спазм церебральних артерій; ангіотрофоневроз; артеріальна гіпертензія; стенокардія (в складі комбінованої терапії); гострий біль при невиразковій диспепсії та хронічному гастриті; пілороспазм; холелітіаз; печінкова, ниркова і кишкова коліка.

Спосіб застосування та дози. Платифіліну Гідротартрат призначають підшкірно.

Для зняття колік і гострого болю при невиразковій диспепсії та хронічному гастриті, при нападі бронхіальної астми, що затягнувся, церебральних і периферичних ангіоспазмах дорослим підшкірно вводять по 1-2 мл 0,2 % розчину, 1-2 рази на добу. Курс лікування -10-15-20 днів.

Вищі дози для дорослих підшкірно: разова – 0,01 г, добова – 0,03 г.

Побічна дія. Сухість у роті, спрага, серцебиття, зниження артеріального тиску, мідріаз (порушення акомодації аж до паралічу), атонія кишечнику, збудження центральної нервової системи, запаморочення, головний біль, фотофобія, судоми, утруднення сечовипускання.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, закритокутова глаукома, кахексія, виражений атеросклероз, серцева недостатність II і III ступеня, аритмії, тахікардія, аденома передміхурової залози, печінкова та/або ниркова недостатність, пілородуоденальний стеноз, діафрагмальна грижа у поєднанні з рефлюкс-езофагітом, паралітичний ілеус, атонія кишечнику, кровотеча із органів шлунково-кишкового тракту, мегаколон, ускладнений виразковим колітом, похилий вік, дитячий вік до 15 років.

Передозування. При передозуванні спостерігається підсилення побічної дії препарату (серцебиття, зниження артеріального тиску, мідріаз, судоми, утруднення сечовипускання). Лікування: внутрішньовенно кожні 5 хвилин вводять фізостигміну саліцилат в ізотонічному розчині натрію хлориду, прозерин. При гіпотензії фізостигмін протипоказаний. Призначають преднізолон. Форсований діурез та олужнення крові, катетеризація сечового міхура. При загрозливій тахікардії - хінідину сульфат, анаприлін. Киснетерапія.

Особливості застосування. З обережністю – в періоди вагітності і лактації.

Необхідно утримуватись від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Підсилює седативний та снодійний ефекти фенобарбіталу, етаміналу натрію, магнію сульфату. Інші М-холіноблокатори, амантадин, галоперидол, фенотіазин, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, деякі антигістамінні засоби потенціюють ризик побічних ефектів.

Не застосовувати одночасно з антихолінестеразними препаратами. Морфін підсилює пригнічуючий вплив на серцево-судинну систему, інгібітори МАО збільшують позитивний хроно- та батмотропний ефект; серцеві глікозиди – позитивну батмотропну дію; хінідин, новокаїнамід – холіноблокуючу дію.

При болях, що пов’язані зі спазмами гладкої мускулатури, дію препарату підсилюють аналгетики, седативні засоби, транквілізатори; при судинних спазмах – гіпотензивні і седативні засоби.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі не вище + 25 ^оС.

Термін зберігання - 5 років.