Тиамина хлорид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: thiamine, вітамін В₁, 3-[(4-аміно-2-метил-5-піримідиніл) метил]-5-(2-оксіетил)-4-метил-тіазолій хлорид-гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтувата рідина;

склад: 1 мл препарату містить тіаміну хлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 50,0 мг;

допоміжні речовини: унітіол, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітаміну В1. Тіамін.

Код АТС: А11D A01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тіаміну хлорид – синтетичний препарат вітаміну В_1, належить до водорозчинних вітамінів. В організмі людини в результаті процесів фосфорилювання перетворюється в кокарбоксилазу, яка є коферментом багатьох ферментних реакцій. Вітамін В₁ відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому та жировому обміні, а також у процесах проведення нервового збудження у синапсах. Вітамін В₁ має відновлюючу, метаболічну, імуномодулюючу, антиоксидантну, н-холінолітичну дію.

Фармакокінетика. Препарат добре абсорбується. Фосфорилювання проходить в печінці. Накопичується в печінці, серці, мозку, нирках, селезінці. Виділяється печінкою та нирками, близько 8–10 % - в незміненому вигляді.

Показання для застосування. Тіаміну хлорид застосовують для лікування гіпо- та авітамінозу В₁, для терапії невритів, поліневритів, радикуліту, невралгій, периферичних паралічів, енцефалопатій, неврастенії, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечнику, захворювань печінки, дистрофії міокарда, спазмів периферичних судин (ендартеріїт і т.д.), дерматозів неврогенного походження, при свербежі шкіри, піодермії, екземі, псоріазі, тиреотоксикозі, порушенні функції печінки, інтоксикації.

Спосіб застосування та дози. Розчин Тіаміну хлориду вводять внутрішньом’язово, дорослим - по 0,05 г (1 мл 5 % розчину), 1 раз на день, щоденно; дітям старше 8 років - по 0,0125 г (0,25 мл 5 % розчину). На курс лікування - 10-30 ін’єкцій.

Побічна дія. Можливі алергічні реакції (свербіж шкіри, кропив’янка, набряк Квінке), анафілактичний шок. Зазначені реакції виникають при схильності до алергії, у жінок - в клімактеричний та передклімактеричний періоди, у хворих на алкоголізм.

Протипоказання. Гіперчутливість до препарату.

Передозування. При застосуванні у великих дозах протягом тривалого часу можуть виникнути ознаки гіпертиреоїдизму: головний біль, збудливість, тремор, збільшення частоти пульсу, безсоння.

Лікування: припинити застосування препарату; лікування – симптоматичне.

Особливості застосування. Препарат слід застосовувати при лікуванні хворих з порушеннями всмоктування в кишечнику, а також при тяжких формах захворювань або на початку лікування для прискорення досягнення терапевтичного ефекту.

З обережністю призначають при алергічних захворюваннях, гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості нервової системи, виразковій хворобі дванадцятипалої кишки (гіперацидні форми).

Починати парентеральне введення Тіаміну хлориду рекомендується з малих доз (не більше 0,5 мл 5 % розчину), і тільки при добрій переносимості вводять більш високі дози.

При внутрішньом’язовому введенні препарат слід вводити глибоко в м’яз, при внутрішньовенному – повільно.

Підшкірні, а іноді і внутрішньом’язові ін’єкції болючі через низький рН розчину.

У жінок, що знаходяться в клімактеричному та передклімактеричному періодах, а також у хворих на алкоголізм можливе посилення симптомів побічної дії препарату.

Можливе застосування препарату під час вагітності та в період лактації за показаннями в рекомендованих дозах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Розчин Тіаміну хлориду не слід змішувати з розчинами, що вміщують сульфіти, оскільки в них він повністю розпадається. Не рекомендується одночасне парентеральне введення Тіаміну хлориду з вітаміном В₆ (піридоксин) і вітаміном В₁₂ (ціанокобаламін), оскільки відповідно перший посилює алергізувальний ефект тіаміну, а другий гальмує перетворення його в фосфорильовану біологічно активну форму.

Не слід змішувати в одному шприці Тіаміну хлорид з пеніциліном або стрептоміцином (відбувається розпад антибіотиків), а також Тіаміну хлорид та кислоту нікотинову (відбувається розпад тіаміну).

Тривале лікування протисудомними препаратами (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), а також спільне застосування препарату з дигоксином, індометацином, антацидними препаратами може призвести до дефіциту тіаміну. Тіосемікарбазон і 5-фторураніл інгібують активність вітаміну В₁. Вживання кофеїну, препаратів, що містять сірку і естрогени, збільшує потребу у тіаміні. Тіамін послаблює курареподібну дію деполяризуючих м’язових релаксантів (дитилін та ін.).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.