Химопсин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: сhymopsinum;

основні фізико-хімічні властивості: блискуча луска або аморфний порошок білого або білого зі слабким жовтуватим відтінком кольору , який отримують з підшлункової залози забитої худоби, містить суміш трипсину і α-хімотрипсину, легкорозчинний у воді та ізотонічному розчині натрію хлориду. Розчини хімопсину нестійкі і при високій температурі швидко інактивуються; при температурі +2 - +5˚С можуть зберігатися протягом доби;

склад: 1 ампула містить 0,025 г хімопсину.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину.

Фармакотерапевтична група. Засіб для лікування ран і виразкових уражень. Ферменти. Код АТС D03В А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Хімопсин - протеолітичний фермент, що утворюється у підшлунковій залозі ссавців. Подібно до хімотрипсину і трипсину гідролізує білки і пептони з утворенням відносно низькомолекулярних пептидів. Хімопсин менш очищений, ніж хімотрипсин і трипсин, у зв’язку з чим може використовуватися лише місцево (на гнійні ранові поверхні та для інгаляцій).

Фармакокінетика. Не описана.

Показання для застосування. Хімопсин призначають для лікування гнійних ран, пролежнів, опіків III ступеня, виразок рогівки, кератитів, запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і легенів, виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота, пародонтитів.

Спосіб застосування та дози. При лікуванні гнійних ран та пролежнів 0,025 - 0,05 г ( 25 - 50 мг) хімопсину розчиняють у 10 - 50 мл розчину новокаїну. Одержаним розчином змочують стерильні серветки, які накладають на ранову поверхню на 8 годин і більше (залежно від товщини гнійно-некротичного шару). Одночасно доцільне застосування антибіотиків.

Для лікування виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота і пародонтитів готують розчин, який містить у 25 мл 0,25% розчину новокаїну або дистильованої води 25 мг хімопсину. Цим розчином змочують ватні тампони або марлеві смужки і накладають на уражені поверхні на 15 - 20 хв. Протягом цього часу аплікати змінюють 2 - 3 рази. У пародонтальні кишені цей же розчин вводять на турундах. Після введення ферменту у пародонтальні кишені ясна покриваються cмужками марлі, змоченими розчином.

При великих виразкових ураженнях слизової порожнини рота препарат рекомендують застосовувати у вигляді аерозольних інгаляцій.

При опіках III ступеня попередньо видаляють некротизовані тканини, які вільно відторгаються, потім наносять тонкий шар порошку хімопсину і покривають пов’язкою, змоченою в ізотонічному розчині натрію хлориду або у 0,25% розчині новокаїну у боратному буфері (рН8,6). Зверху накладають вологонепроникну пов’язку, яку змінюють через кожну добу. Перед наступною аплікацією ділянки некрозу, що легко відділяються, видаляють. Може також застосовуватися 0,5 - 1% розчин хімопсину. При ранах, вкритих товстим струпом, останні розрізають для проникнення препарату в глибину тканини.

Місце застосування хімопсину можна комбінувати з уведенням під струп кристалічного хімотрипсину (0,02 г у 20 мл 0,25% розчину новокаїну).

При лікуванні виразок рогівки і кератитів застосовують ванночки з 0,2% розчином хімопсину або краплі (0,25 % розчин хімопсину) 3 - 4 рази на день протягом 1 - 2 - 3 днів. Для інгаляції при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів і легенів 25 - 30 мг препарату розчиняють у 5 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду або дистильованої води. Розчин можна вводити також через бронхоскоп або ендотрахеальний зонд. Інгаляції повторюють 1 - 2 рази на день. Після інгаляції слід прополоскати рот теплою водою та промити ніс. Одразу ж після інгаляції хворий повинен добре відкашляти харкотиння або його слід відсмоктати.Тривалість лікування залежить від характеру і перебігу захворювання.

Побічна дія. Алергічні реакції пов’язані, головним чином, зі всмоктуванням продуктів протеолізу некротичних тканин. При інгаляції хімопсину можлива охриплість голосу, що зникає самостійно.

Протипоказання. Декомпенсована серцева недостатність, емфізема легенів з дихальною недостатністю, декомпенсовані форми туберкульозу легенів , дистрофії і цирози печінки, інфекційні гепатити, панкреатит, геморагічний діатез.

Передозування. Не описане.

Особливості застосування. При застосуванні розчинів хімопсину для очних крапель та ванночок іноді виникають подразнення та набряк тканин ока, у цих випадках зменшують концентрацію розчину або припиняють подальше застосування препарату.

Взаємодія з лікарськими засобами. У розчини хімопсину можна додати антибіотики та бронхолітичні засоби.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище + 20°С. Термін придатності - 2 роки.