Вастатин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: simvastatin; 1,2,3,7,8,8a-гексагідро-3,7,-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідроксі-6-оксо-2Н-піран-2-іл)етил]-1-нафталеніл-2,2-диметилбутаноат;

основні фізико-хімічні властивості:

круглі таблетки жовтого кольору по 20 мг;

круглі таблетки білого кольору по 40 мг ;

склад: 1 таблетка містить 20 мг симвастатину та 1 таблетка містить 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини: лактоза; крохмаль кукурудзяний; целюлоза мікрокристалічна; бутилгідроксіанізол; магнію стеарат; лимонна кислота; аскорбінова кислота; покриття таблеток (20 мг) OPADRY-OY-S22909 та покриття таблеток (40 мг) OPADRY-OY-S9622.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічний засіб.

Код АТС C10AA01. Інгібітор ГМГ КоА-редуктази.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Вастатин (симвастатин) - гіполіпідемічний засіб, який отримують шляхом синтезу з продукту ферментації Aspergillus terreus. При застосуванні внутрішньо Вастатин як неактивний лактон гідролізується до відповідної бета-гідроксильної форми, що є метаболітом та інгібітором 3-гідрокси-3-метилглютарил-коензиму А (ГМГ-КоА-редуктази), ферменту, який каталізує ранній етап біосинтезу холестерину і впливає на його швидкість. Внаслідок цього Вастатин знижує загальний рівень холестерину плазми, концентрацію ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ), триглециридів (ТГ) та ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛДНЩ). Вастатин помірно підвищує рівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛВЩ) при гетерозиготних родинних і неродинних формах гіперхолестеринемії і при змішаній гіперліпідемії в тому випадку, якщо підвищений рівень холестерину є основним порушенням і одна лише дієтотерапія була недостатньою. Вастатин покращує функцію ендотелію кровоносних судин, має антиоксидантну дію, а також пригнічує проліферацію та міграцію клітин при атеросклеротичному процесі, має впливове значення на розчинення жовчних каменів.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після вживання всередину Вастатин у формі неактивного лактону абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і надходить у системний кровотік.

Розподіл. Вастатин значною мірою вилучається з кровообігу при першому ж проходженні через печінку, де 80% абсорбованого препарату затримується в ній і метаболізується. Концентрація активного метаболіту Вастатину в системному кровотоці людини становить менше 5% від прийнятої всередину дози. Зв’язування з білками плазми крові становить 95%. Відчутний ефект лікування досягається через 2 тижні, а максимальний ефект лікування - через 4-6 тижнів після початку лікування.

Виведення. Вастатин виводиться з організму з жовчю та калом.

Показання для застосування.

Гіперхолестеринемія

зниження підвищеного рівня загального холестерину і холестерин/ЛПНЩ у хворих з первинною гіперхолестеринемією, коли застосування дієтотерапії та інших нефармакологічних засобів не приносили адекватного ефекту;

зниження підвищеного рівня холестерину у хворих з комбінованою гіперхолестеринемією і гіпертригліцерідемією, коли гіперхолестеринемія є фактором ризику.

Ішемічна хвороба серця. Вастатин призначають хворим для:

зниження ризику смертності;

зниження ризику смертності, спричиненої ішемічною хворобою серця та ризику нефатального інфаркту міокарда;

 зменшення ризику інсультів та транзиторних ішемічних атак,

 інсульту і прихожих порушень мозкового кровообігу;

зниження потреби в проведенні реваскуляризаційних заходів (формуванні шунта вінцевих артерій або черезшкірної транслюмінальної вінцевої ангіопластики);

уповільнення поширення вінцевого атеросклерозу, у т.ч. для зниження частоти виникнення нових бляшок і нових повних оклюзій.

Спосіб застосування та дози.

При легкій та помірній гіперхолестеринемії початкова доза становить 5 мг на добу, ввечері;

при вираженій гіперхолестеринемії рекомендована доза становить 10 мг 1 раз на добу, ввечері. При необхідності застосування більш високої дози від 40 мг на добу до 80 мг на добу, повинно здійснюватись коригування дози з інтервалами не менше 4 тижнів;

при ішемічній хворобі серця початкова терапевтична доза становить 20 мг на добу, ввечері. При необхідності досягнення максимальної дози 80 мг на добу ввечері повинно здійснюватися коригування дози з інтервалами не менше 4 тижнів;

при сімейній гомозиготній гіперхолестеринемії терапевтична рекомендована доза становить 40 мг на добу, ввечері. При вживанні дози 80

мг на добу рекомендовано розділити на 3 дози (ранком 20 мг, вдень 20 мг, 40 мг на ніч).

Побічні дії.

З боку центральної - нервової системи : головний біль, запаморочення, м’язові судоми, парестезії, периферична невропатія.

З боку системи травлення: біль у животі, запор, метеоризм, діарея, нудота, блювання, жовтяниця, панкреатит, диспепсії, можливе підвищення активності трансаміназ майже в три рази, що перевищує верхню межу, а також лужну фосфотазу. Відхилення в показниках функціональних печінкових проб - слабо виражені і мають перехідний характер.

Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення швидкості осідання еритроцитів, артрит, кропивниця, пропасниця, фотосенсибілізація, гіперемія шкіри, задишка.

 Дерматологічні реакції: алопеція, дерматоміозит, шкірна висипка, екзема, свербіж.

Інші: астенія, міалгія, анемія, астенія, рабдоміоліз, підвищення креатинфосфокінази; рідко- міопатія.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до Вастатину або до будь-якого з його компонентів;

вагітність;

лактація;

стійке підвищення активності трансаміназ невизначеної етіології;

захворювання печінки в активній формі;

дітям та підліткам віком до 18 років.

Передозування.

У випадку передозування (коли вжито до 500 мг Вастатину на добу) необхідно викликати блювання, промити шлунок, прийняти перорально (внутрішньо) активоване вугілля, контролювати життєво-необхідні функції організму, провести моніторинг функції нирок і печінки та рівень креатинкінази в плазмі крові.

 Особливості застосування.

Хворі повинні дотримуватися загальноприйнятої холестеринознижуючої дієти, як до початку приймання препарату Вастатин, так і впродовж усього курсу лікування. Функцію печінки потрібно досліджувати до початку лікування і періодично під час лікування у всіх пацієнтів першого року лікування або до року після останнього підвищення дози. Хворі, які вживають препарат в дозі

 80 мг на добу, підлягають обстеженню через кожні три місяці. Особливо увагу потрібно приділяти хворим у яких рівні трансаміназ сироватки крові підвищуються. У таких хворих проби повторюють негайно і в подальшому виконують частіше. Якщо рівні трансаміназ показують схильність до підвищення, особливо понад трикратну верхню межу норми, і є стійкими - слід припинити вживання препарату. Якщо рівні Х-ЛПВЩ зменшуються нижче 75 мг/дл (1,94 ммоль/л), або рівень загального Х- зменшується нижче 140 мг/дл (3,6 ммоль/л), слід зменшити дозу препарату.

З обережністю призначають хворим, які вживають значні кількості алкоголю або мають в анамнезі захворювання печінки.

Вастатин практично не виділяється через нирки. Хворі з помірною нирковою недостатністю не потребують підбору дози. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатинину < 30мл/хв.) дозу понад 10 мг на добу слід вживати в разі безумовної потреби, з великою обережністю.

Вастатин інколи викликає міопатію, яка проявляється у вигляді м’язового болю або слабкості, асоційованих зі значним підвищенням рівнів креатинкінази більше ніж у десять разів понад верхню межу норми. Ризик міопатії може бути підвищений і при сумісному застосуванні Вастатину з іншими препаратами. У цьому випадку лікування препаратом необхідно припинити, м’язові симптоми і підвищення креатинкінази після відміни препарату зникають.

У деяких хворих з рабдоміолізом був ускладнений анамнез. Спостерігалась ниркова недостатність внаслідок довготривалого діабету. Не має також відомих побічних проявів внаслідок швидкого припинення лікування препаратом. Тому необхідно припинити застосування Вастатину за декілька днів до серйозного хірургічного втручання або коли накладається терапевтична чи хірургічна патологія.

Значних побічних дій у людей віком понад 65 років не виявлено. Незначні зміни у збільшенні площі помутніння кришталика ока вважаються наслідком процесу старіння.

Застосування під час вагітності. Холестерин та інші продукти циклу біосинтезу холестерину відіграють суттєву роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран. У зв’язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА- редуктази такі як Вастатин гальмують синтез холестерину і інші продукти циклу біосинтезу холестерину, препарат несприятливо діє на плід. Є випадки природжених аномалій у новонароджених, матері яких приймали під час вагітності Вастатин. Жінки дітородного віку, які застосовують Вастатин, повинні відмовитись від зачаття. Якщо під час лікування Вастатином жінка завагітніла, то потрібно відразу припинити вживати препарат, а жінку попередити про можливу небезпеку для плоду.

Лактація. При необхідності призначення препарату жінкам у період лактації потрібно враховувати, що багато лікарських засобів виділяються з грудним молоком, у т.ч. Вастатин. Є загроза розвитку важких несприятливих реакцій для немовлят, тому застосування Вастатину не рекомендоване.

Керування автомобілем/робота з механізмами. Вастатин не впливає на швидкість психомоторних реакцій при керуванні автомобілем або роботі з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Ні в якому разі не можна застосовувати Вастатин з антикоагулянтами непрямої дії (неодикумарин, фепромарон, аценокумарол, фенілін, синкумар, феніндіон, варфарин) - підсилюється дія препаратів на згортання крові, що призводить до ризику кровотеч. З протигрибковими препаратами із групи азолів: клотримазол, кетоконазол, еконазол, міконазол, мікозолон, ізоконазол, флуконазол, біфоназол, аморолфін, ітраконазол, антибіотиками – макролідами: спіраміцин, еритроміцин, мідекаміцин, олеандоміцин, рокситроміцин, джозаміцин, кларитроміцин, азитроміцин, цитостатиками, фібратами: гемфіброзил, фенофібрат, етофібрат, клофібрат, ципрофібрат, безафібрат, імунодепресивними препаратами: циклоспорин, азатіоприн, мікофенолат, мофетил, антидепресантом: нефазодон, блокатором кальцієвих каналів VI класу – мібефрадил, високими дозами нікотинової кислоти - підвищується ризик розвитку міопатії з рабдоміолізом і ниркової недостатності.

Якщо існує необхідність вживання ніацину, то його застосовують з низькою дозою Вастатину, при цьому ризик розвитку міопатії не виявляється. При застосуванні з ритонавіром підвищується концентрація Вастатину в сироватці, з дигоксином збільшується концентрація останнього в плазмі крові.

Умови та термін зберігання.

Зберігають при кімнатній температурі (£25⁰ С), в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.