Рибоксин-фармак^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: іnosine; 9-β -D-рибофуранозилгіпоксантин;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить інозину 20 мг;

допоміжні речовини: гексаметилентетрамін, 1М розчин натрію гидроксиду, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні засоби. Код АТС С01Е В14.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Рибоксин-Фармак^® належить до групи лікарських засобів - анаболічних речовин, що стимулюють метаболічні процеси. Похідне пурину (нуклеозид), попередник аденозинтрифосфату (АТФ). Стимулює синтез нуклеотидів, посилює активність деяких ензимів циклу Кребса. Бере участь у процесі метаболізму глюкози, сприяє активізації обмінних процесів в умовах гіпоксії та за відсутності АТФ. Активує окислення піровиноградної кислоти, забезпечуючи нормальний процес тканинного дихання. Може проникати в клітини, підвищуючи енергетичний рівень міокарда, що позитивно впливає на процеси обміну в останньому; покращує коронарний кровообіг.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення з током крові потрапляє в клітини, де перетворюється в різні нуклеотиди; бере участь в енергетичному обміні і синтезі білків. Частина препарату метаболізується у печінці з утворенням глюкуронової кислоти та подальшим її окисленням. В незначній кількості виділяється із сечею.

Показання для застосування. Препарат призначають для комплексного лікування ішемічної хвороби серця, перенесеного інфаркту міокарда, вроджених і набутих вад серця, міокардитів, міокардіодистрофії, при порушеннях серцевого ритму, зумовлених застосуванням серцевих глікозидів. Використання препарату також показано для лікування урокопропорфірії, гепатитів, жирової дистрофії та цирозів печінки. Покращує зорові функції при відкритокутовій формі глаукоми з нормалізованим (шляхом лікування гіпотензивними засобами) внутрішньоочним тиском. Препарат може призначатися з метою профілактики лейкопенії після радіоактивного опромінення.

Cnocіб застосування та дози. Внутрішньовенно вводять повільно (40 - 60 капель за 1 хвилину) краплинно або струминно. Спочатку вводять 200 мг (10 мл 2 % розчину) 1 раз на день, у подальшому при добрій переносимості - до 400 мг (20 мл 2 % розчину) 1 - 2 рази на день. Курс лікування - 10 - 15 днів.

Струминне введення можливо при гострих порушеннях ритму серця у разовій дозі 200 - 400 мг (10 - 20 мл 2 % розчину). При краплинному введенні у вену 2 % розчин препарату розводять у 5 % розчині глюкози або ізотонічному розчині натрію хлориду (до 250 мл).

Побічна дія. Можливий розвиток індивідуальної непереносимості, що виявляється свербежем, гіперемією шкіри. Рідко при лікуванні препаратом підвищується концентрація сечової кислоти в крові (при тривалому застосуванні).

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість препарату, подагра. Не рекомендується призначати препарат у гострий період інфаркту міокарда. Оскільки даних щодо застосування препарату в даній лікарській формі в періоди вагітності, лактації, а також у дітей недостатньо, не рекомендується застосовувати його у цієї категорії пацієнтів.

Передозування. При введенні високих доз або при тривалому застосуванні препарату може підвищуватися рівень сечової кислоти в крові, що у хворих на подагру може призвести до загострення захворювання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат не рекомендується змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами, щоб запобігти хімічній несумісності препаратів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15 ˚С до 25 ˚С. Термін придатності - 2 роки.