Рибоксин^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: іnosine; 9-b-D-рибофуранозилгіпоксантин;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, двоопуклі;

склад: 1 таблетка містить інозину (в перерахунку на 100 % речовину) - 0,2 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, цукор, кислота стеаринова або кальцію стеарат, твін-80, метилцелюлоза МЦ-16, метилцелюлоза SM-15, титану діоксид, тальк, тартразин або тропеолін 0.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С01ЕВ14**.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Інозин – нуклеозид пурину, є попередником аденозинтрифосфату (АТФ). Інозин прискорює дисоціацію кисню з оксигемоглобіну, що сприяє покращанню постачання тканин киснем, поліпшує коронарний кровообіг та метаболізм міокарда. Підвищує енергетичний баланс міокарда.

Нормалізує функцію печінки за рахунок покращання енергетичних та обмінних процесів у гепатоцитах.

Підвищує активність ряду ферментів циклу Кребса. Інозин стимулює синтез нуклеотидів, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки ШКТ).

Препарат виявляє антигіпоксичну, антиаритмічну, анаболічну дію.

Фармакокінетика. Добре адсорбується в тонкому кишечнику. Метаболізується в печінці, включаючись в енергетичний та пластичний обмін. Виділяється переважно із сечею, незначно - з фекаліями і жовчю.

Показання для застосування. Рибоксин^® призначають у комплексній терапії при: ішемічній хворобі серця ( в тому числі у постінфарктному періоді); порушеннях серцевого ритму, зумовлених застосуванням серцевих глюкозидів; дистрофічних змінах міокарду після тяжких фізичних навантажень, інфекційних захворювань, унаслідок ендокринних порушень.

Призначають при урокопропорфірії, захворюваннях печінки (гепатити, цирози різноманітної етіології).

Спосіб застосування та дози. Рибоксин^® призначають внутрішньо, до їди. Початкова добова доза для дорослих становить 3-4 таблетки (0,6-0,8 г), із розрахунку 1 таблетка (0,2 г) 3-4 рази на добу. У випадку доброї переносимості дозу препарату підвищують протягом 2-3 днів від 6 (1,2 г) до 12 таблеток (2,4 г) на добу, із розрахунку 2-4 таблетки (0,4-0,8 г) 3-4 рази на добу. Тривалість курсу терапії – від 4 тижнів до 3 місяців.

 При урокопропорфірії добова доза складає 4 таблетки (0,8 г), із розрахунку 1 таблетка (0,2 г) 4 рази на добу. Курс терапії становить 1 – 3 місяці.

Побічна дія. Можливі свербіж, гіперемія шкіри; в поодиноких випадках може підвищитись рівень сечової кислоти в крові. При тривалому застосуванні у великих дозах можливе загострення подагри.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до інозину, подагра, гіперурикемія.

Передозування. Алергічні реакції, що проявляються свербежем, гіперемією шкіри; порушення травлення у вигляді нудоти, болю у животі, діареї.

Лікування: необхідно відмінити прийом препарату, призначити симптоматичну терапію.

Особливості застосування. При тривалому прийомі препарату бажано контролювати концентрацію сечової кислоти в крові.

Дітям до 15 років Рибоксин^® може призначати тільки лікар за наявності прямих показань.

Клінічні дослідження по застосуванню препарату у лікуванні вагітних і жінок, що годують груддю, відсутні.

При нирковій недостатності застосування препарату можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект перевищить ризик застосування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Знижує токсичність і попереджує розвиток аритмії при застосуванні із серцевими глікозидами (дигітоксин, дигоксин), його можна поєднувати з іншими анаболічними препаратами (оротат калію, метандростенолон).

При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами ефект Рибоксину^® не змінюється.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15 до 25 ⁰С.

Термін придатності – 2 роки.