Пантасан инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: pantоprazole; 5-(дифторметокси)-2-[[3,4-диметокси-2-піридиніл)метил]сульфініл]-1Н-бензимідазол (у вигляді натрієвої солі);

основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки жовтого кольору, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить пантопразолу натрію в перерахуванні на пантапрозол 40 мг;

допоміжні речовини: магнію оксид твердий, кальцію карбонат, кросповідон, натрію лаурилсульфат, коповідон, тальк очищений, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, сополімер С-типу кислоти метокрилової, триетилцитрат, титану діоксид, барвник (жовтий оксид заліза), поліетиленгліколь 6000.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагального рефлюксу. Код АТС А02В С02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пантапразол є блокатором шлункової секреції, він гальмує активність Н⁺ -К⁺ -АТФази у парієнтальних клітинах шлунка і таким чином блокує останню фазу секреції соляної кислоти. Це призводить до зменшення рівня базальної секреції незалежно від природи подразнення. Має антибактеріальну активність щодо Нelicobacter pylori і сприяє проявленню антихелікобактерного ефекту інших препаратів. Терапевтичний ефект після одноразової дози настає швидко і зберігається протягом 24 год.

Фармакокінетика. Швидко і повністю абсорбується після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить 77%. Максимальна концентрація досягається через 2 - 4 год. Зв’язування з білками плазми становить 98%. Період напіввиведення приблизно 1 год. Дуже слабко проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується в печінці. Виводиться переважно з сечею (82%) у вигляді метаболітів, у невеликій кількості спостерігається в калі. Не кумулює. Період напіввиведення у хворих на цироз печінки зростає до 7 - 9 год, з печінковою недостатністю – збільшується незначно, але період напіввиведення основного метаболіту досягає 2 - 3 год.

Показання для застосування. Застосовується для лікування виразкової хвороби дванадцяти- палої кишки або шлунка у фазі загострення; гастроезофагіальної рефлюксної хвороби (помірні і тяжкі форми); синдрому Золлінгера-Еллісона; при комбінованій антихелікобактерній ерадикаційній терапії у пацієнтів з пептичною виразкою з метою зменшення частоти рецидивів.

Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям, старше 12 років, застосовують внутрішньо. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки і шлунка приймати по 40 мг 2 рази на добу (перед сніданком). При комбінованій ерадикаційній антихелікобактерній терапії у хворих на виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки – по 40 мг 2 рази на добу (перед сніданком і перед

вечерею або під час їжі, не розжовуючи і не порушуючи цілісність таблетки, запиваючи рідиною) разом з амоксициліном по 1 г 2 рази на добу і кларитроміцином (або метронідазолом) по 0,5 г 2 рази на добу; або Пантасан 40 мг 2 рази на добу разом з вісмутом субсаліцилатом по 120 мг 4 рази на добу і тетрацикліном по 0,5 г 4 рази на добу і метронідазолом по 0,5 г 3 рази на добу. Тривалість лікування – 7 днів. При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі – по 40 мг 2 рази на добу. При синдромі Золлінгера-Еллісона – по 40 мг 1 раз на добу або за необхідності дозу можна збільшити до 80 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування встановлюється залежно від стану хворого і не повинна перевищувати 8 тижнів.

Побічна дія. Звичайно препарат переноситься добре, але можуть спостерігатися діарея, головний біль, зрідка – сухість у роті, підвищення апетиту, нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, запор, підвищення активності трансаміназ, астенія, запаморочення, сонливість, безсоння, висипання, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, гіперглікемія, міалгія.

У поодиноких випадках – знервованість, депресія, тремор, парестезії, фотофобія, порушення зору, шум у вухах, алопеція, акне, дерматит, пропасниця, еозинофілія, гіперліпопротеїнемія, гіперхолестеринемія.

Протипоказання. Гіперчутливість, гепатит і цироз печінки, що супроводжується тяжкою печінковою недостатністю; період вагітності і лактації; дитячій вік до 12 років.

Передозування. Немає повідомлень, але при підозрі на передозування рекомендується провести симптоматичну терапію.

Особливості застосування. Перед початком лікування і після нього слід виключити злоякісні захворювання стравоходу і шлунка, оскільки лікування може замаскувати симптоматику і відстрочити правильну діагностику. Діагноз рефлюксної хвороби повинен підтвердитися ендоскопічно. Не рекомендується призначати Пантасан хворим на невиразкову диспепсію. У літніх хворих і з порушеннями функції нирок не рекомендується перевищувати дозу 40 мг/добу. При тяжкій нирковій недостатності режим дозування необхідно відкоригувати - по 1 таблетці кожний другий день, під контролем рівня печінкових ферментів (при його підвищенні препарат слід негайно відмінити).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Може зменшити рН-залежну абсорбцію кетоконазолу та інших лікарських засобів. Можна комбінувати з препаратами, що метаболізуються за участю ферментної системи цитохрому Р450 (феназепам, діазепам, дигоксин, теофілін, карбамазепін, диклофенак, напроксен, піроксикам, фенітоїн, варфарин, ніфедипін, метопролол, етанол). Не впливає на ефективність гормональних контрацептивів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.