Ко-Диован^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основнi фiзико-хiмiчнi властивості:

Ко-Діован 80/12,5 мг: світло-оранжеві, овальні, ледь опуклі, з надписами “HGH” з однієї сторони і “CG” з другої сторони;

Ко-Діован 160/12,5 мг: темно-червоні, овальні, ледь опуклі, з надписами “HНH” з однієї сторони і “CG”з другої сторони;

Ко-Діован 160/25 мг: коричнево-оранжеві, овальні, ледь опуклі, з надписами “HХH” з однієї сторони і “NVR” з другої сторони;

склад: 1 таблетка містить 80 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлортіазиду, або 160 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлортіазиду, або 160 мг валсартану і 25 мг гідрохлортіазиду;

допомiжнi речовини:

Ко-Діован 80/12,5 мг: кремнію діоксид колоїдний, кросповідон, гідроксипропілметил-целюлоза, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, поліетиленгліколь, тальк, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е172);

Ко-Діован 160/12,5 мг: кремнію діоксид колоїдний, кросповідон, гідроксипропілметил-целюлоза, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, поліетиленгліколь, тальк, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е 172);

Ко-Діован 160/25 мг: кремнію діоксид колоїдний, кросповідон, гідроксипропілметил-целюлоза, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, поліетиленгліколь, тальк, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид чорний (Е172).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антагоністи ангіотензину ІІ та діуретики. Код АТС С09D А03.

Фармакологiчнi властивостi. Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) є ангіотензин ІІ, утворений із ангіотензину І за участю ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Ангіотензин ІІ зв”язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи як безпосередню, так і опосередковану участь у регулюванні кров”яного тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина, ангіотензин ІІ чинить пряму вазопресорну дію. Крім того, він сприяє затримці натрію і стимулює секрецію альдостерону.

Ко-Діован є активним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ (Анг ІІ), що призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ_1, які є відповідальними за ефекти ангіотензину ІІ. Ко-Діован не має будь-якої часткової активності агоніста відносно АТ₁ рецепторів і має набагато більшу (приблизно у 20.000 разів) спорідненість з АТ₁ рецепторами, ніж з АТ₂ рецепторами.

Ко-Діован не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кінінази ІІ, який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін. Не спостерігається ніяких побічних ефектів, зумовлених брадикініном. У клінічних дослідженнях, де Ко-Діован порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою (Р < 0,05) у пацієнтів, які лікувалися валсартаном, ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6 % у порівнянні з 7,9 %, відповідно). У пацієнтів, які раніше лікувалися інгіботором АПФ розвивася сухий кашель, при лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено у 19,5% випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком – у 19,0 % випадків, - у той час як у групі хворих, які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався у 68,5% випадків (Р < 0,05). Ко-Діован не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які, як відомо, відіграють важливу роль у регуляції функцій серцево-судинної системи.

Призначення препарату пацієнтам з гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу.

У більшості пацієнтів після призначення внутрішнього застосування разової дози препарату початок антигіпертензивної активності відзначається в межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4 – 6 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування препарату максимальний терапевтичний ефект звичайно досягається в протягом 2-4 тижнів і утримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. Комбінація з гідрохлортіазидом збільшує зниження артеріального тиску.

Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до дії діуретиків, і де відбувається пригнічення транспорту іонів Na i Cl. Механізм дії тіазидів пов”язаний з пригніченням насоса Na⁺Cl^-, що, очевидно, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Cl^-. У результаті цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно однаковою мірою. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об”єму циркулюючої плазми, у результаті чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію в сироватці. Взаємозв”язок між реніном і альдостероном опосередковується ангіотензином ІІ, тому призначення антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ зменшить втрату калію, пов”язану з застосуванням тіазидного діуретика.

Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому Ко-Діовану всмоктування валсартану і гідрохлортіазиду відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює в широких межах. Середня величина абсолютної біодоступності Ко-Діовану становить 23%.

В діапазоні вивчених доз кінетика Ко-Діовану має лінійний характер. При повторному застосуванні препарату змін кінетичних показників не відзначалося. При прийомі препарату один раз на день кумуляція незначна.

При призначенні Ко-Діовану з їжею площа під кривою “концентрація-час” (AUC) зменшується на 48%, хоча, починаючи приблизно з 8 години, після прийому препарату концентрація препарату в плазмі як у разі прийому його натще, так і у разі прийому з їжею однакові. Зменшення площі під кривою “концентрація-час”, однак, не супроводжується значним зниженням терапевтичного ефекту.

Абсолютна біодоступність гідрохлортіазиду при прийомі внутрішньо становить 60 – 80%. Виведення відбувається з сечею: більше 95% дози у незмінному стані і приблизно 4% -у вигляді гідролізату – 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду.

При одночасному застосуванні гідрохлортіазиду з їжею відзначалося як підвищення, так і зниження його системної біодоступності у порівнянні з відповідним показником при прийомі натще. Діапазон цих змін незначний і не має клінічної значущості.

При одночасному застосуванні з Ко-Діованом системна біодоступність гідрохлортіазиду зменшується приблизно на 30%. Одночасне призначення гідрохлортіазиду, з свого боку, не чинить істотного впливу на кінетику препарату. Проте ця взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування Ко-Діовану і гідрохлортіазиду. У контрольованих клінічних дослідженнях був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект даної комбінації, який перевищував ефект кожного із компонентів окремо, а також ефект плацебо.

Показання для застосування. Ко-Діован показаний для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, тиск крові яких відповідно не регулюється монотерапією.

Спосiб застосування та дози. Рекомендована доза Ко-Діовану – 1 таблетка, вкрита оболонкою, в день. В клінічних умовах можуть використовуватися таблетки, що містять 80 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлортіазиду, або таблетки, що містять 160 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлортіазиду. За небхідності можуть бути використані таблетки, що містять 160 мг валсартану і 25 мг гідрохлортіазиду. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 2 – 4 тижнів.

У пацієнтів з незначними та помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну > 30 мл/хв ) регулювання дози не потрібне.

У пацієнтів з незначною та помірною печінковою недостатністю небіліарного походження і без холестазу регулювання дози не потрібне.

Побiчна дiя. Головний біль, запаморочення (включаючи вертиго), назофарингіт, стомленість, біль у спині, кашель, інфекції верхніх дихальних шляхів, синусит, діарея, біль у грудях, біль у кінцівках, нудота.

Інші побічні явища, які відзначалися з частотою менше 1%, включали абдомінальний біль, порушення зору, занепокоєння, артралгію, артрити, бронхіти, диспепсію, диспное, імпотенцію, безсоння, судоми ніг, часте сечовипускання, тремтіння, висипи, розтягнення і напруження зв’язок, інфекції сечового тракту, вірусні інфекції, набряк, астенію. Невідомо, чи ці ефекти мають причинний зв’язок із застосуванням препарату.

Післямаркетингові дослідження свідчать про поодинокі випадки ангіоневротичного набряку, висипу, свербежу та інших реакцій гіперчутливості/алергічних, включаючи сироваткову хворобу і васкуліти. Повідомлялося про рідкісні випадки порушень функції нирок.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів Ко-Діовану.

Вагітність.

Тяжкі порушення функції печінки, цироз печінки і холестаз.

Анурія, тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.

Передозування. Хоча повідомлення про випадки передозування Ко-Діовану відсутні, головним симптомом може бути помітна гіпотензія. Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід викликати блювання. При гіпотензії звичайним методом терапії є внутрішньовенне вливання сольового розчину.

Ко-Діован не можна вивести із організму за допомогою гемодіалізу через його зв’язування з білками плазми. А для виведення із організму гідрохлортіазиду гемодіаліз ефективний.

Особливостi застосування. Безпека і ефективність застосування Ко-Діовану у дітей не встановлені.

Вагітність

Враховуючи механізм дії антагоністів ангіотензину ІІ, ризик для плоду не може бути виключений. Ко-Діован, як і будь-який інший препарат, що має безпосередній вплив на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), не слід застосовувати в період вагітності і лактації. Якщо вагітність виявлена в період лікування, Ко-Діован слід відмінити якнайшвидше.

Лактація

Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко у людини. Ко-Діован проникає в грудне молоко лактуючих щурів. Гідрохлортіазид проникає через плаценту, а також виділяється з грудним молоком. Тому не бажано застосовувати Ко-Діован у матерів, що годують груддю.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами

Як і при призначенні інших антигіпертензивних засобів, бажано дотримуватись обережності при керуванні автомобілем та механізмами.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами. Антигіпертензивний ефект препарату може посилюватися при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами.

 Слід бути обережними та часто перевіряти вміст калію у сироватці крові при застосуванні даного препарату з добавками калію, калієзберігаючими діуретиками, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, які можуть підвищувати рівні калію у сироватці крові (гепарин тощо).

Повідомлялося про тимчасове підвищення концентрації літію у сироватці крові і токсичність під час паралельного прийому інгібіторів АПФ і тіазидів. Досвід одночасного застосування Ко-Діовану і літію відсутній. Однак рекомендується перевіряти концентрацію літію у сироватці крові під час їх одночасного застосування.

До препаратів, що досліджувалися в клінічних випробуваннях, належать: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлортіазид, амлодипін, глібенкламід.

Завдяки тіазидному компоненту, що входить до складу Ко-Діовану, можливі такі лікарські взаємодії:

Тіазиди потенціюють дію похідних кураре.

Застосування нестероїдних протизапальних препаратів (наприклад, похідних саліцилової кислоти, індометацину) може послабити діуретичну та антигіпертензивну активність тіазидного компонента, що входить до складу Ко-Діовану. Гіповолемія, що виникла паралельно, може стимулювати гостру ниркову недостатність.

Гіпокаліємічний ефект діуретиків можуть підвищувати калієуретичні діуретики, кортикостероїди, АКТГ, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G, похідні саліцилової кислоти.

У разі наявності аритмії серця, викликаної дигіталісом, при прийомі тіазидів, як побічна дія, може спостерігатися гіпокаліємія або гіпомагніємія.

Може виникати необхідність коригувати дози інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів.

Паралельне застосування тіазидних діуретиків може збільшити частоту реакцій гіперчутливості до алопуринолу, підвищити ризик виникнення побічних реакцій, спричинених амантадином, збільшити гіперглікемічний ефект діазоксиду, а також зменшити виведення нирками цитотоксичних лікарських засобів (наприклад, циклофосфаміду, метотрексату) і потенціювати їх мієлосупресивні ефекти.

Біодоступність тіазидних діуретиків можуть підвищувати антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біпериден), очевидно внаслідок зниження перистальтики шлунка та кишечнику і швидкості випорожнення шлунка.

Є повідомлення про випадки гемолітичної анемії, яка мала місце при одночасному застосуванні гідрохлортіазиду і метилдопи.

Всмоктування тіазидних діуретиків уповільнює холестирамін.

У результаті одночасного застосування тіазидних діуретиків і вітаміну D або солей кальцію може підвищуватися концентрація кальцію в сироватці крові.

При одночасному застосуванні з циклоспоринами підвищується ризик виникнення гіперурикемії і ускладнень типу подагри.

Умови та термiн зберiгання. Зберігати при температурі не вище 30°С, запобігати від дії вологи, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.