Линкомицин-Здоровье инструкция, аналоги и состав

Загальна|спільна| характеристика:

міжнародна та хімічна назви: lincomycin; метил-6,8-дидезокси-6-[(2S,4R)-1-метил-4-пропілпіролідин-2-карбоксамідо]аміно]-1-тіо-D-еритро-a-D-галакто-октопіранозиду гідро-хлориду моногідрат;

основні фізико-хімічні|фізико-хімічні| властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина з легким специфічним запахом;

допоміжні речовини: динатрію едетат, 0,1 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування|вживання|.

Код АТС J01FF02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антибіотик групи лінкозамідів|, який продукується Streptomyces lincolniensis або спорідненими|родинними| актиноміцетами.

Ефективний відносно грампозитивних мікроорганізмів (стафілококи, стрептококи, пневмококи, палички дифтерії), деяких анаеробних спороутворюючих| бактерій (клостридії) та грамнегативних анаеробів (бактероїди, мікоплазми). Діє на мікроорганізми, стійкі до інших антибіотиків (особливо стафілококи).

Неактивний відносно більшості грамнегативних бактерій, грибів, вірусів і найпростіших.

Резистентність до лінкоміцину| розвивається повільно|повільно|.

Фармакокінетика|. Широко розподіляється в тканинах і рідинах організму; високі концентрації досягаються в бронхолегеневому| секреті, кістковій тканині, суглобах, жовчі. Проникає через плацентарний бар’єр і в грудне молоко. Через гематоенцефалічний| бар’єр практично не проникає. Біотрансформується в печінці. Період напіввиведення – 4 – 6 годин. Виводиться переважно кишечником, а також нирками|бруньки| (10 – 30 %).

Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання тяжкого перебігу,

спричинені спричинені чутливими до лінкоміцину| мікроорганізмами: інфекції органів дихання (аспіраційна пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври), органів малого таза, черевної порожнини (перитоніт, абсцеси), кісток|кістей| (гострі і хронічні остеомієліти|), суглобів, шкіри і м’яких тканин (бешиха), отити.

Спосіб застосування|вживання| та дози. Призначають внутрішньом’язово та внутрішньовенно.

Перед початком курсу терапії визначають чутливість до лінкоміцину по шкірній пробі. На згинальну поверхню передпліччя наносять 1 краплю препарату та скарифікують шкіру (як при пробі Пірке). Через 15 хв оцінюють реакцію. Реакція оцінюється як негативна за відсутності почервоніння або при появі почервоніння менше 1 см у діаметрі; як слабкопозитивна – при появі почервоніння більше 1 см у діаметрі; як позитивна – при появі додатково папули; як різко позитивна – при появі множинних папул, везикул та розлитої гіперемії. У випадку різко підвищеної чутливості можлива поява загальної реакції – кропив’янки|кропивниця|, уртикарного висипу по тілу.

Внутрішньом’язово вводять|запроваджують| глибоко в сідничний м’яз.

Дорослим призначають внутрішньом’язово в дозі 600 мг (2 мл|) 1 – 2 рази на добу або внутрішньовенно в дозі 600 мг (2 мл|) 2 – 3 рази на добу. При тяжкому|тяжкому| перебігу інфекції добову дозу можна підвищити до 2,4 г (8 мл|). Максимальна добова доза становить 2,4 г (8 мл). Для хворих з|із| печінковою і/або нирковою недостатністю разову дозу зменшують на 1/3 – ½ і вводять з інтервалом 12 годин між введеннями.

Дітям віком від 1 місяця до 14 років призначають внутрішньом’язово в дозі 10 – 30 мг/кг 1 раз на добу або внутрішньовенно в добовій дозі 10 – 20 мг/кг |однократно|за 1 або 2 введення|вступи| (інтервал – 12 годин).

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення рівня печінкових трансаміназ| і білірубіну в крові; при тривалому застосуванні|вживанні| у високих дозах – токсичний гепатит, рідко – псевдомембранозний| коліт.

Інші: при тривалому застосуванні|вживанні| у високих дозах – кандидоз.

Місцеві реакції: при внутрішньом’язовому введенні|вступі| – інфільтрат і абсцес; при внутрішньовенному введенні|вступі| – тромбофлебіт.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, до інших лінкозамідів| або доксирубіцину;| тяжка|тяжкої| печінкова і/або ниркова недостатність, міастенія, період вагітності та годування груддю, ранній дитячий вік (до 1 місяця).

Не можна вводити|запроваджувати| разом з міорелаксантами.

Передозування. Симптоми: посилення побічної дії. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування|вживання|. Під час курсу терапії потрібен контроль функції печінки і нирок|бруньок|.

Між лінкоміцином| та кліндаміцином| існує перехресна резистентність.

Вагітність і годування груддю. Препарат протипоказаний при вагітності (проходить через плаценту у високих концентраціях; можлива кумуляція в печінці плоду). В період вагітності препарат призначають тільки|лише| за життєвими показаннями.

При необхідності застосування|вживання| в період лактації годування груддю слід припинити.

Вплив на здатність|спроможність| керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами. В період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості|прудкості| психомоторних реакцій.

Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від

8°С до 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.