Каптоприл-Нортон инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить каптоприлу 12,5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, целюлоза мікрокристалічна, повідон К-30, натрію метилпарабен (Е 219), натрію пропілпарабен (Е 217), магнію стеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ).

Код АТС С09АА01.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Артеріальна гіпертензія.

- Хронічна серцева недостатність.

- Інфаркт міокарда з порушенням функції лівого шлуночка (фракція викиду<=40 %).

- Діабетична нефропатія.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до каптоприлу в анамнезі або випадок ангіоневротичного набряку при застосуванні інших інгібіторів АПФ;

- вагітність і період годування груддю;

- звуження устя аорти або мітральний стеноз, наявність інших перешкод відтоку крові лівого шлуночка серця;

- двобічне звужування ниркових артерій або звужування артерії єдиної нирки;

- підвищений вміст калію у крові;

- стан після пересаджування нирки;

- при збільшенні продукції альдостерону, що проявляється наявністю набряків, рідини в животі, підвищеного тиску.

Спосіб застосування та дози. Застосовують дорослим. Приймають внутрішньо за 1 годину до їди.

Препарат призначають у найменшій ефективній дозі, яка визначається індивідуально.

Для дорослих при артеріальній гіпертензії: початкова доза – 12,5 мг 2–3 рази на добу. У разі необхідності разова доза може бути поступово збільшена до 50 мг 2–3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 150 мг.

При серцевій недостатності: початкова доза – 6,25 мг (застосовуються препарати каптоприлу з можливістю такого дозування) 1 раз на добу з поступовим підвищенням до 12,5 – 25 мг 3 рази на добу з контролем артеріального тиску, лабораторних показників.

Діабетична нефропатія. Каптоприл-Нортон застосовують у дозі 75 – 100 мг/добу у 2 – 3 прийоми. При загальному кліренсі білка більше 500 мг/добу препарат слід приймати у дозі 25 мг 3 рази на добу. При інсулінзалежному діабеті з мікроальбумінурією (виведення альбуміну 30 – 300 мг на день) доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу.

При необхідності комбінують з іншими антигіпертензивними препаратами: діуретиками, бета-блокаторами, препаратами центральної дії або вазодилататорами.

Порушення функції нирок. При легкому ступені порушення (кліренс креатиніну не менше 30 мл/хв/1,73 м2) хворим з діабетичною нефропатією застосовують у добовій дозі 75 – 100 мг, розділеній на декілька прийомів.

При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2) початкова добова доза не повинна перевищувати 6,25 мг 2 рази на день. Надалі дозу можна підбирати залежно від клінічного ефекту, однак не частіше, ніж один раз на 1 – 2 тижні, та не перевищуючи максимальної добової дози 75 мг.

Дозу та термін лікування встановлює лікар.

Побічні реакції.

- З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, відчуття втоми, астенія, атаксія, парестезії;

- з боку cерцево-судинної системи: можлива ортостатична гіпотензія; рідко – тахікардія, біль у грудній клітці;

- з боку травної системи: нудота, зниження апетиту; рідко - біль у животі, діарея, холестаз, стоматит, сухість у роті, порушення смаку; дуже рідко - розвиток холестатичної жовтяниці, гепатонекрозу, панкреатиту;

- з боку сечовидільної системи: погіршення функції нирок, підвищення активності печінкових трансаміназ;

- з боку системи кровотворення: нейтропенія, анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. У хворих з нормальною функцією нирок нейтропенія спостерігалась рідко;

- з боку дихальної системи: сухий кашель; рідко - бронхоспазм;

- зміна лабораторних показників: гіперкаліємія, протеїнурія, підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини;

- алергічні реакції: можливий шкірний висип, почервоніння шкіри обличчя, рідко - ангіоневротичний набряк обличчя, повік, язика, периферичні набряки, набряк Квінке, бронхоспазм.

Передозування. Проявляється вираженою гіпотензією з можливим розвитком інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу та тромбоемболічних ускладнень при різкому зниженні артеріального тиску; брадикардія, порушення водно-електролітного балансу.

Лікування: пацієнту слід ввести внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду або інші плазмозамінні рідини для корекції об'єму циркулюючої крові (ОЦК), застосувати гемодіаліз.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не можна приймати Каптоприл-Нортон у період вагітності.

Приймання Каптоприлу-Нортон призводить до виникнення тяжких фетальних порушень у вагітних. Під час лікування препаратом жінки повинні запобігати вагітності.

Хоча каптоприл надходить у грудне молоко у незначній кількості, під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти. Ефективність і безпека Каптоприлу-Нортон для лікування дітей не встановлені.

Особливості застосування. Обстеження хворого повинно включати оцінку функції нирок до початку і протягом лікування.

Каптоприл-Нортон не слід призначати хворим на стеноз устя аорти або при наявності інших обструктивних явищ на шляху відтоку крові від серця.

Оскільки Каптоприл-Нортон знижує продукцію альдостерону в організмі, звичайно у хворих, які застосовують діуретики, концентрація калію в сироватці залишається незміненою. Тому не слід регулярно застосовувати калійзберігаючі діуретики або калій. У хворих із вираженим порушенням функції нирок може спостерігатися помітне збільшення концентрації калію в сироватці.

Каптоприл-Нортон може викликати хибнопозитивну реакцію при аналізі сечі на ацетон.

Засіб не слід призначати пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією після трансплантації нирки.

Каптоприл-Нортон не призначають пацієнтам з аутоімунними захворюваннями, що супроводжуються порушенням кровотворення (нейтропенія, тромбоцитопенія).

У пацієнтів, які приймали Каптоприл-Нортон і яким планується проведення хірургічного втручання із загальною анестезією, необхідно враховувати можливість розвитку артеріальної гіпертензії під впливом анестетиків, яку можна коригувати введенням додаткового об’єму рідини (плазмозамінників).

Каптоприл-Нортон не слід призначати пацієнтам з тяжкими проявами печінкової недостатності.

При застосуванні препарату Каптоприл-Нортон слід пам’ятати, що між препаратами групи інгібіторів АПФ існує перехресна гіперчутливість.

В період лікування препаратом слід уникати вживання алкоголю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Необхідна обережність при керуванні транспортними засобами або при виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, через можливість запаморочення, особливо на початку лікування Каптоприлом-Нортон.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Діуретики, вазодилататори, гангліоблокатори, адреноблокатори посилюють гіпотензивну дію каптоприлу.

Препарати, що підвищують концентрацію калію в сироватці крові, калійзберігаючі діуретики (триамтерен, амілорид і спіронолактон) або застосування калію можуть призводити до помітного збільшення концентрації останнього в сироватці.

Індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати антигіпертензивну дію каптоприлу.

Клонідин може посилювати атигіпертензивну дію каптоприлу.

Алопуринол і прокаїнамід у комбінації з препаратом Каптоприл-Нортон можуть спричиняти нейтропенію і/або синдром Стівенса‑Джонсона, причинний зв’язок не з’ясований.

При застосування імунодепресантів (азатіоприн і циклофосфамід) одночасно з каптоприлом збільшується ризик розвитку гематологічних порушень.

Пробенецид. Виведення каптоприлу нирками знижується при комбінованому застосуванні з пробенецидом.

Літій. Одночасне застосування солей літію та інгібіторів АПФ може призвести до збільшення концентрації літію в сироватці.

Препарати для анестезії при одночасному застосуванні з каптоприлом можуть посилювати гіпотензивний ефект.

Етанол при одночасному застосуванні з каптоприлом може посилювати гіпотензивний ефект.

Антацидні препарати зменшують біодоступність Каптоприлу-Нортон.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Каптоприл – перший синтетичний інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), що знайшов застосування в медичній практиці. Блокуючи перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, каптоприл чинить судинорозширювальну дію, зменшує загальний периферичний судинний опір (післянавантаження), тиск «заклинювання» у легеневих капілярах, опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до навантаження. При тривалому застосуванні каптоприл зменшує вираженість гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Знижує тонус виносних артеріол клубочків нирок, перешкоджає розвитку діабетичної нефропатії.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо препарат швидко та повністю (не менше 75 %) всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. У присутності їжі біодоступність знижується на 30 - 40 %. Максимальна концентрація в плазмі крові реєструється через 30 - 90 хв після перорального прийому. Зв'язування з білками, здебільшого з альбуміном, становить 25 - 30 %. Проходить крізь плаценту, гістогематичні бар’єри, виключаючи гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить менше 3 годин та збільшується при нирковій недостатності. Екскретується здебільшого нирками як у вигляді метаболітів, так і в незміненій формі (до 50 %). Протягом 24 годин виводиться 95 % препарату, що всмоктався. Максимальне зниження артеріального тиску після перорального прийому спостерігається через 60 – 90 хв. Антигіпертензивний ефект дозозалежний і досягає оптимальних значень після кількох тижнів регулярної терапії.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 12,5 мг: білі, круглі, двоопуклі таблетки без оболонки, з написом “NORTON” з одного боку;

 таблетки по 25 мг: білі, круглі, двоопуклі таблетки без оболонки, з написом “NORTON” з одного боку та рискою з іншого.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.