Рапиклав инструкция, аналоги и состав

Показания: Лікування бактеріальних інфекцій у дорослих та дітей, спричинених чутливими до Рапіклаву мікроорганізмами, таких як:- гострий бактеріальний синусит;- гострий середній отит;- підтверджене загострення хронічного бронхіту;- негоспітальна пневмонія;- цистити;- пієлонефрити;- інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;- інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.
Форма випуска: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 875 мг/125 мг № 21 (3х7) у блістерах
Производитель, страна: Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія
Действующее вещества: 1 таблетка містить амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 875 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 125 мг
МНН: Amoxicillin and enzyme inhibitor - Амоксициллин и ингибитор фермента
Регистрация: UA/0850/01/02з 14.06.2013 по 14.06.2018. Приказ 273 від 28.03.2016
Код АТХ:

Склад:

діючі речовини: amoxicillin, clavulanic acid;

1 таблетка містить амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 875 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 125 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат;

плівкова оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, дибутилфталат, тальк, титану діоксид (E 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від білого до кремуватого кольору, овальної форми, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «R-1» з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТС J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Рапіклав – комбінований препарат, що складається з амоксициліну, пеніцилінового антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії і клавуланової кислоти, необоротного інгібітору β-лактамаз, що утворює стабільні негативні комплексні сполуки з ферментами та захищає амоксицилін від їхньої дії.

Амоксицилін чинить бактерицидну дію – він пригнічує синтез клітинної стінки в період росту мікроорганізму шляхом конкурентного інгібування транспептидаз. Клавуланова кислота чинить лише слабку антибактеріальну дію, але необоротно зв’язує β-лактамази, таким чином захищаючи амоксицилін від руйнування.

Рапіклав має широкий спектр активності. Він активний щодо амоксицилінчутливих мікроорганізмів, а також щодо стійких бактерій, що утворюють β-лактамази, до числа яких належать такі види: грампозитивні аероби (Bacillusanthracis*, видиCorinebacterium, Enterococcusfaecalis*, Listreiamonocytogenes, Streptococcuspneumonie, Streptococcuspyogenes, Streptococcusbovis, Staphylococcusaureus*, Staphylococcusepidermidis, Streptococcus  viridans);

грампозитивні анаероби: види Clostridium, видиPeptococcus, видиPeptostreptococcus;

грамнегативні аероби:Bordatellapertussis, Brucella, Esherihiacoli*, Haemophillusinfluezae*, Moraxellacatarrhalis*, Esherihiacoli, Proteusspp., видиKlebsiella*, Neisseriagonorrhoeae*, Neisseriameningitis*, Pasteurellamultocida, Proteusmirabilis*, Proteusvulgaris*, види Salmonella*види Shigella, Vibriocholerae;

грамнегативні анаероби Bacteroides(включаючи Bacteroidesfragilis).

Деякі представники цих видів бактерій продукують β-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика.

Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти схожі. Обидва компоненти добре абсорбуються після прийому внутрішньо; їжа не впливає на ступінь абсорбції. Максимальні концентрації в сироватці крові досягаються приблизно через 1-1,25 години після прийому. Період напіввиведення амоксициліну  становить  78  хвилин,  а  клавуланової  кислоти  – 60­-70 хвилин. Обидва компоненти характеризуються високим об’ємом розподілу у рідинах і тканинах організму (легені, виділення із середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, секрет носових пазух, плевральна та перитонеальна рідини, передміхурова залоза, мигдалики, мокротиння, бронхіальний секрет, печінка, жовчний міхур, матка, яєчники, синовіальна рідина), проникають крізь плацентарний бар’єр, при менінгіті – крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Приблизно 17-20 % амоксициліну та 22-30 % клавуланової кислоти зв’язуються з білками плазми крові. Амоксицилін та клавуланова кислота можуть проникати через плацентарний бар’єр.

Амоксицилін та клавуланова кислота виводяться нирками: амоксициклін – в основному у uнезміненому вигляді, а клавуланова кислота – частково у вигляді метаболітів. Невелика кількість може виводитись через кишечник і легені, проникати у грудне молоко.

Активну речовину можна вивести за допомогою гемодіалізу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекцій у дорослих та дітей, спричинених чутливими до Рапіклаву мікроорганізмами, таких як:

- гострий бактеріальний синусит;

- гострий середній отит;

- підтверджене загострення хронічного бронхіту;

- негоспітальна пневмонія;

- цистити;

- пієлонефрити;

- інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;

- інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших β-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів). 

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Рапіклавом  може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити імовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Рапіклаву та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Рапіклав може мати вплив на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Існують окрeмі дані про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування Рапіклавом.

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетілом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може  не точно відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

Особливості застосування.

Перед початком терапії Рапіклавом необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції імовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому (див. розділ «Протипоказання»). У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Рапіклавом і розпочати альтернативну терапію.

У разі, якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Цю лікарську форму Рапіклаву не слід застосувувати у разі високого ризику того, що патогени є резистентиними до β-лактамів, і не застосовується для лікування пневмонії, спричиненої пеніцілінрезистентними штамами S. pneumoniae.

Рапіклав не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки кореподібного висипання.

Тривале застосування препарату  іноді може спричиняти надмірне зростання нечутливої до Рапіклаву  мікрофлори.

Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосування амоксициліну.

Рапіклав слід з обережністю призначати пацієнтам з ознаками печінкової недостатності (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Побічні реакції»). Побічні реакції з боку печінки виникали головним чином у чоловіків та пацієнтів літнього віку та були пов’язані з тривалим лікуванням. У дітей про такі явища повідомлялося дуже рідко. В усіх групах пацієнтів симптоми та ознаки зазвичай виникали під час або одразу після лікування, але у деяких випадках вони з’являлися через кілька місяців після припинення лікування. Загалом ці явища були зворотними. Побічні реакції з боку печінки можуть бути тяжкими та  дуже рідко  мати летальний наслідок. Вони завжди виникали у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів, відомих потенційним негативним впливом на печінку (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про виникнення антибіотикоасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо мати це на увазі у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикоасоційованого коліту лікування Рапіклавом слід негайно припинити, звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування.

Рідко у пацієнтів, які приймають Рапіклав та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний контроль лабораторних показників. Може знадобитися  корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня коагуляції.

У пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня ниркової недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»).

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибно-позитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, внаслідок чого можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillusу пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Репродуктивні дослідження на тваринах (при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральних форм Рапіклаву не виявили ніякої тератогенної дії. В ході одного дослідження за участсю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Рапіклаву може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і для інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату у період вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.

Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавулановї кислоти на дітей, яких годують груддю). Відповідно, у дітей, яких годують груддю, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.

Рапіклав у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з вивчення здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилось. Однак, можуть виникнути побічні реакції (наприклад, алергічні реакції, запаморочення, конвульсії), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. При наявності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості і при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.

Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта.

Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг добова доза становить 1750 мг амоксициліну/250 мг клавуланової кислоти (2 таблетки), добову дозу розподіляють на 2 прийоми.

Для дітей з масою тіла < 40  кг  максимальна  добова  доза  становить  1000-2800  мг  амоксициліну/

143-400 мг клавуланової кислоти  при призначенні як зазначено нижче.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Рапіклаву, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.

Діти з масою тіла < 40 кг

Доза від 25 мг/3,6 мг/кг маси тіла/добу до 45 мг/6,4 мг/кг маси тіла/добу, розділена на 2 прийоми.

Хворі літнього віку

Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують  залежно від функції нирок.

Дозування при порушенні функції печінки.

Застосовують з обережністю, необхідно контролювати функцію печінки через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендацій стосовно дозування недостатньо.

Дозування при порушенні функції нирок

Рапіклав  875/125  мг  призначається  лише  для  лікування  хворих  з  кліренсом  креатиніну  більше

30 мл/хв. При  нирковій недостатності з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв Рапіклав 875/125 мг не застосовується.

Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, таблетку можна розламати навпіл та проковтнути половинки, не розжовуючи.

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.

Тривалість лікування визначають індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна почати з парентерального введення, а потім продовжити пероральне застосування.

Діти.

Препарат у цьому дозуванні не рекомендується для лікування дітей віком до 12 років.

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища слід лікувати симптоматично,  приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»). Рапіклав може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

Побічні реакції. 

Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення - від дуже частих до дуже рідкісних.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже  часто  ³  1/10;  часто  ³  1/100  та  <  1/10; нечасто ³ 1/1000 та < 1/100; рідко ³ 1/10000 та  < 1/1000; дуже рідко < 1/10000.

Інфекції та інвазії.

Часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Дуже рідко – надмірне збільшення нечутливих мікроорганізмів.

Кровотворна та лімфатична системи.

Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Алергічні реакції.

Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.

Нервова система.

Нечасто – запаморочення, головний біль.

Дуже рідко – оборотна гіперактивність, асептичний менінгіт і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

Шлунково-кишковий тракт.

Дорослі

Дуже часто – діарея.

Часто – нудота, блювання.

Діти

Часто – діарея, нудота, блювання.

Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можуть бути зменшені при прийомі препарату на початку їди.

Нечасто – порушення травлення.

Дуже рідко – антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»), чорний «волосатий» язик.

Гепатобіліарні реакції.

Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначається у хворих, які лікуються  антибіотиками  групи β-лактамів.

Дуже рідко – гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку і їх виникнення може бути пов’язане з тривалим лікуванням.

У дітей такі явища виникали дуже рідко.

Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

Шкіра та підшкірні тканини.

Нечасто – шкірне висипання, свербіж, кропив’янка.

Рідко – поліморфна еритема.

Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система.

Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 3 таблетки у блістері. По 7 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Іпка Лабораторіз Лімітед.

Ipca Laboratories Limited.

Місцезнаходження.

Плот № 69 – 72 (Б), Сектор-ІІ, Кандла Спеціальна Економічна Зона, Гандідам 370 230, Індія.

Plot No 69 – 72 (B), Sector-II, Kandla Special Economic Zone, Gandhidham – 370 230, India.

Аналоги

ВНИМАНИЕ! Перед применением проконсультируйтесь со своим лечащим врачом

Совпадает код ATХ + действующие вещества + форма випуска

Международное название Amoxicillin and enzyme inhibitor - Амоксициллин и ингибитор фермента
Код АТХ J01CR02
Форма выпуска таблетки