Препараты солей золота способствуют развитию тяжелого молниеносного колита. НПВС иногда вызывают поражение терминального отдела подвздошной кишки с изъязвлением и стриктурой, сходное с БК.
В большинстве случаев связаны с пищевой аллергией, наличием паразитов или приемом медикаментов.
Заболевания толстой кишки, протекающие с хронической водянистой диареей, без каких-либо характерных эндоскопических и рентгенологических признаков, диагностируемые только морфологически.
Синдром раздраженного кишечника (СРК) – расстройство моторной и секреторной функции кишечника, преимущественно, толстой кишки без структурных изменений органа.
Дисбиоз – синдром при многих заболеваниях кишечника, при патологии тонкого кишечника характеризуется увеличением в нем количества микробных тел.
Панкреатическая стеаторея – синдром, развивающийся при выделении с калом за сутки более 7 г из каждых принятых с пищей 100 г нейтрального жира.
Геморрой (nodi, noduli, varices haemorrhoidales) представляет собой узловатые расширения в геморроидальных сплетениях под кожей области заднего прохода и под слизистой шейки ампулы прямой кишки. Это патологический процесс, в который вовлечены внутренний..
Дифузний зоб (простий нетоксичний зоб, ендемічний зоб, спорадичний зоб) – дифузне збільшення щитоподібної залози (ЩЗ).
Гіпотиреоз – синдром, розвиток якого зумовлений гіпофункцією щитовидної залози, розвивається внаслідок зменшення кількості функціональної тканини ЩЗ.
Вузловий і багатовузловий зоб – збірне клінічне поняття, що свідчить про наявність у щитоподібній залозі вогнищевих уражень гетерогенної морфологічної структури.
Синдром тиреотоксикозу – поняття, що включає стани, які проявляються клінічною картиною, зумовленою підвищеним вмістом тиреоїдних гормонів (вільного тироксину та трийодотироніну) в крові.
Підгострий тиреоїдит (тиреоїдит де Кервена) – запальне захворювання ЩЗ вірусної природи, яке супроводжується деструкцією тиреоцитів.
Аутоімунний тиреоїдит – хронічний процес аутоімунного генезу у ЩЗ, який супроводжується вираженою лімфоїдною інфільтрацією та деструкцією тиреоцитів.
Рак ЩЗ – це збірна група злоякісних новоутворень людини, що складається з 4 основних типів пухлин, які різняться за походженням, морфологічними характеристиками, клінічним перебігом, ступенем біологічної агресивності й відповідно різними...
Гіпопаратиреоз – захворювання, пов’язане з недостатньою продукцією ПТГ ПЩЗ.
Первинний гіперпаратиреоз – захворювання, розвиток якого пов’язаний з надлишковою секрецією ПТГ пухлиннозміненими або гіперплазованими ПЩЗ, підвищенням вмісту кальцію у сироватці крові, симптомокомплексом кісткових, ниркових змін і порушень.
ЦД 1 типу – хронічне ендокринно-обмінне захворювання, зумовлене абсолютною недостатністю інсуліну внаслідок поєднаного впливу різних ендогенних та екзогенних чинників.
Діабетична нефропатія (ДН) – специфічне захворювання нирок на тлі ЦД, яке характеризується розвитком вузликового або дифузного гломерулосклерозу, що призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.
Діабетична ретинопатія – специфічне захворювання сітківки ока, яке характеризується розвитком судинних і позасудинних змін, що призводить до зниження зору, навіть до повної сліпоти.
Синдром діабетичної стопи – інфекція, виразка та/або деструкція глибоких тканин, що пов’язані з неврологічними патологічними змінами.
Діабетична нейропатія – ураження периферичної нервової системи у хворих на ЦД.