Фурамаг® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, циліндричної форми із закругленими краями, що складаються з двох частин, містять порошок від помаранчево-коричневого до червонувато-коричневого кольору; допускається наявність часток білого, жовтого, помаранчевого і помаранчево-коричневого кольору;

склад: 1 капсула містить фурагіну розчинного 50 мг;

допоміжні речовини: магнію карбонат основний, калію карбонат, тальк.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Похідні нітрофурану. Код АТС J01XE03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фурамаг – комплексна сполука фурагіну розчинного (солафуру) та магнію карбонату основного у співвідношенні 1 : 1, яка має принципово інші фармакологічні властивості, ніж фурагін розчинний – у кислому середовищі шлунка не відбувається її перетворення на фурагін, а її біологічна доступність у 3 рази вища. Фурамаг не змінює рН сечі і в високих концентраціях циркулює в нирках; не викликає резистентності мікроорганизмів до препарату. Фурамаг має широкий спектр антибактеріальної дії. Препарат активний відносно грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів: стафілакоків, Enterobacter aerogenes, Сitrobacter, Proteus mirabilis, Morganella morganii, а найбільшу активність проявляє щодо E.Coli.

Він ефективний під час тяжких інфекцій, коли застосування інших антибактеріальних засобів не ефективне.

Фармакокінетика. Після приймання капсули Фурамагу у кислому середовищі шлунка не відбувається перетворення фурагіну розчинного у фурагін, тому значно збільшується бактеріостатичний ефект. Після всмоктування із травного тракту у систему воротної вени печінки утворюється бактеріостатична концентрація препарату, зникає бактеріємія та поліпшується імунологічний стан організму. Концентрація у крові та тканинах порівняно невелика, що пов’язано зі швидким виділенням. Максимальна концентрація у крові зберігається від 3 до 8 год, у сечі виявляється за 3 - 4 год. Виділення нирками відбувається шляхом секреції через канальці (85%), меншою мірою здійснюється біотрансформація (менше 10%), що відбувається у печінці та нирках. У разі зменшення видільної функції нирок біотрансформується більша частина введеної дози.

Клінічно важливим виявився високий вміст препарату в лімфі, внаслідок чого затримується розповсюдження інфекції лімфатичними шляхами. Концентрація в жовчі вища, ніж у сироватці, а в лікворі нижча, ніж у сироватці. За 4 год після приймання Фурамагу концентрація його у сечі вища, ніж після прийняття такої самої дози фурагіну. Всмоктування Фурамагу помітно покращиться, якщо вживати його після їди. Метаболізується в печінці.

 

Показання для застосування. Тяжкі захворювання інфекційно-запального характеру, спричинені чутливими до розчинного фурагіну збудниками. Неускладнені інфекції сечовивідної системи (гострі та хронічні цистити, уретрити, пієлонефрити, простатити), дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легенів), шкіри та м’яких тканин, тяжкі інфіковані опіки, гінекологічні інфекції, холецистит, сепсис.

Запобігання інфекціям при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації тощо.

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим призначають Фурамаг по 50 - 100 мг (1 - 2 капсули) 3 рази на день. Курс лікування триває 7 - 10 днів. У разі необхідності за 10 - 15 днів курс можна повторити. Максимальна добова доза – 600 мг.

Дітям з масою тіла 30 кг і більше призначають по 50 мг 3 рази на добу.

Якщо один чи декілька разів своєчасно не було прийнято чергової дози, курс лікування слід продовжувати у раніше призначених дозах.

Для запобігання інфекцій при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації тощо препарат призначають у вищезазначених дозах.

Побічна дія. Рідко спостерігалися: головний біль, нудота, блювання, втрата апетиту, алергічні реакції, неврит, поліневрит, порушення функції печінки.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів групи нітрофуранів та інших складових препарату; полінейропатія, поліневрит; токсичний гепатит; вагітність і лактація; гостра та хронічна ниркова недостатність, в тому числі у хворих, які перебувають на гемодіалізі або перитоніальному діалізі. Лікарська форма Фурамагу (капсули по 50 мг) не застосовується для лікування дітей з масою тіла до 30 кг.

 

Передозування.

Симптоми: головний біль, нудота, шум у вухах, втрата апетиту, алергічні реакції.

Лікування: промивання шлунка, застосування ентеросорбентів, приймання внутрішньо великої кількості рідини. Для купірування гострих симптомів застосовують антигістамінні препарати.

 

Особливості застосування. Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід, тіамін).

З обережність призначати препарат хворим з дефіцитом глюкозо-6-фосфатогідрогенази (можливий ризик розвитку гемолізу).

Лактація.

Під час лікування Фурамагом годування груддю припиняють.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами не спостерігався.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не слід застосовувати Фурамаг одночасно з ристоміцином, левоміцетином, сульфаніламідами, оскільки можливий ризик пригнічення кровотворної системи. Не можна одночасно вживати налідиксову кислоту (зазвичай спостерігають антагонізм). При одночасному застосуванні з іншими уроантисептиками дія останніх послаблюється.

Не рекомендується одночасне призначення кислот (в тому числі аскорбінову кислоту та інші препарати, які підкислюють сечу, наприклад, хлорид кальцію), внаслідок зменшення виділення з сечею підвищується ризик токсичних явищ.

Умови та термін зберігання. Зберігати недоступному для дітей, в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15оС до 25оС.

Термін придатності – 3 роки.