Гонал-Ф^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: фолітропін-альфа (follitropin alfa) (рекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон – р-лФСГ);

основні фізико-хімічні властивості: білий ліофілізований порошок у формі коржа;

склад: 1 флакон містить 450 МО/0,75 мл (33 мікрограми/0,75 мл) або 1 050 МО/1,75 мл (77 мікрограмів/1,75 мл) фолітропіну-альфа;

допоміжні речовини: сахароза, натрію гідрофосфат дигідрат, натрію дигідрофосфат моногідрат, кислота фосфорна концентрована, натрію гідроксид;

розчинник: вода для ін’єкцій, спирт бензиловий.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гонадотропіни. Код АТС G03GA05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гонал-ф^(R) є препаратом фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), який виробляється генно-інженерним методом з клітин яєчника китайського хом’яка.

У жінок найбільш важливим результатом парентерального введення ФСГ є розвиток дозрілого Граафова фолікула.

У клінічних випробуваннях хворі зі значною недостатністю ФСГ та лютеїнізуючого гормону (ЛГ) визначались за рівнем ендогенного ЛГ у крові < 1,2 МО/л, виміряного в центральній лабораторії. Проте слід взяти до уваги, що рівень ЛГ, виміряний у різних лабораторіях, може відрізнятись.

У чоловіків з недостатністю ФСГ застосування Гоналу-ф^(R) сумісно із людським хоріонічним гонадотропіном (ХГТ) протягом щонайменше 4 місяців призводить до індукування сперматогенезу.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенної ін’єкції час початкового напіврозподілу Гоналу-ф^(R) у міжклітинній рідині становить приблизно 2 години, а час кінцевого напіввиведення становить близько однієї доби. Сталий об’єм розподілу та загальний кліренс становлять, відповідно, 10 л та 0,6 л/год. Одна восьма частина дози Гоналу-ф^(R) виводиться із сечею.

Після підшкірного введення абсолютна біодоступність становить приблизно 70%. Повторне введення Гоналу-ф^(R) призводить до збільшення його акумуляції втричі, причому остання сягає рівноважного стану протягом 3-4 днів. Для жінок з пригніченою ендогенною секрецією гонадотропінів було показано, що Гонал-ф^(R) ефективно стимулює фолікулярний розвиток і стероїдогенез, незважаючи на низький рівень ЛГ, який перебуває поза межою вимірювання.

Показання для застосування.

Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, що виявилися нечутливими до лікування кломіфену цитратом.

Стимуляція розвитку багатьох фолікулів у пацієнток, які піддаються суперовуляції при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), таких як запліднення in vitro (IVF), трансфер гамети до фалопієвої труби (GIFT) і трансфер зиготи до фалопієвої труби (ZIFT).

Гонал-ф^(R) разом з препаратом лютеїнізуючого гормону (ЛГ) рекомендований для стимуляції розвитку фолікулів у жінок із тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ. У клінічних випробуваннях такі пацієнтки виявляються за рівнем ендогенного ЛГ у крові < 1,2 МО/л.

Гонал-ф^(R) показаний для стимуляції сперматогенезу в чоловіків, які мають уроджений або набутий гіпогонадотропний гіпогонадизм, одночасно з терапією людським хоріонічним гонадотропіном (ХГТ).

  

Спосіб застосування та дози.

Лікування Гоналом-ф^(R) слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безплідності.

Гонал-ф^(R) призначений для підшкірного введення. Перед першим застосуванням препарату порошок необхідно розчинити у розчиннику, що додається. Препарат Гонал-ф^(R) у дозах 450 МО/0,75 мл (33 мікрограми/0,75 мл) та 1 050 МО/1,75 мл (77 мікрограмів/1,75 мл) не можна розчиняти в будь-якому іншому контейнері Гоналу-ф^(R).

Рекомендації щодо дозування Гоналу-ф^(R) такі ж, що застосовуються для ФСГ, виділеного із сечі. Клінічна оцінка Гоналу-ф^(R) показує, що його добові дози, режим застосування та процес моніторингу лікування не повинні відрізнятись від застосовуваних для препаратів, які містять виділений із сечі ФСГ. Проте, коли ці дози застосовували у порівняльному клінічному дослідженні Гоналу-ф^(R) та ФСГ, виділеного із сечі, Гонал-ф^(R) виявився більш ефективним, ніж сечовий ФСГ, щодо меншої загальної дози та коротшого періоду лікування, необхідного для досягнення преовуляторних умов. Для еквівалентних доз монодозових та багатодозових лікарських форм Гоналу-ф^(R) була показана їх біоеквівалентність. Рекомендується суворо дотримуватись запропонованих початкових доз, вказаних нижче.

Жінки з ановуляцією (включаючи СПКЯ)

Метою терапії Гоналом-ф^(R) є розвиток одного дозрілого Граафова фолікула, з якого після введення ХГТ вивільниться яйцеклітина.

Гонал-ф^(R) може бути призначений у вигляді курсу щоденних інўєкцій. У пацієнток, які мають менструації, лікування потрібно розпочинати впродовж перших 7 днів менструального циклу.

Лікування має бути адаптованим відповідно до індивідуальної реакції пацієнтки, яка оцінюється ультразвуковим дослідженням розміру фолікула та (або) рівнем секреції естрогенів. Звичайно застосовується режим, який розпочинається із введення 75-150 МО ФСГ щоденно зі збільшенням у разі необхідності, на 37,5 (краще) або на 75 МО з 7-ми або (краще) 14-ти денними інтервалами для отримання адекватної, але не надмірної реакції. Максимальна добова доза звичайно не перевищує 225 МО ФСГ. Якщо пацієнтка не реагує належним чином на лікування протягом 4 тижнів, цей лікувальний цикл припиняють і повторно розпочинають лікування з більшої, ніж у попередньому циклі, початкової дози.

Коли досягнуто оптимальної реакції, необхідно протягом 24-48 годин після останньої ін’єкції Гоналу-ф^(R) одноразово ввести від 5 000 до 10 000 МО ХГТ. Пацієнтці рекомендується цього та наступного дня після введення ХГТ мати статеві зносини. Альтернативно може бути проведено внутрішньоматкове запліднення (ВМЗ).

Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування необхідно припинити та відмінити ХГТ (див. розділ “Особливості застосування”). У наступному циклі лікування необхідно розпочати з дози, нижчої від застосовуваної у попередньому циклі.

Жінки, які піддаються оваріальній стимуляції для розвитку багатьох фолікулів перед проведенням запліднення in vitro або інших допоміжних репродуктивних технологій

Режим лікування, який звичайно застосовується для суперовуляції, включає введення дози 150-225 МО Гоналу-ф^(R) щоденно, починаючи з 2-го або 3-го дня циклу. Лікування продовжують доти, доки не буде досягнуто адекватного фолікулярного розвитку (що оцінюється за сироватковим рівнем естрогенів та (або) за даними ультразвукового дослідження) за допомогою підбору дози відповідно до реакції пацієнтки, яка звичайно не перевищує 450 МО щоденно. Загалом належний фолікулярний розвиток досягається в середньому на 10-й день лікування (у межах від 5 до 20 днів).

Для індукування кінцевого дозрівання фолікула через 24-48 годин після останньої ін’єкції Гоналу-ф^(R) проводять разову ін’єкцію ХГТ у дозі до 10 000 МО.

Для пригнічення різкого підйому ендогенного ЛГ та контролю за тонічним рівнем ЛГ сьогодні, звичайно, застосовують пригнічуючу регуляцію агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (Гн-РГ). За звичайним протоколом лікування введення Гоналу-ф^(R) розпочинають приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом і продовжують їх сумісне введення до досягнення належного фолікулярного розвитку. Наприклад, після двох тижнів лікування агоністом починають вводити протягом перших 7 днів по 150-225 МО Гоналу-ф^(R). Потім доза змінюється відповідно до реакції яєчників.

Загальний досвід застосування IVF свідчить, що в цілому частота успішного лікування залишається стабільною протягом перших чотирьох спроб і потім поступово знижується.

Жінки з ановуляцією внаслідок тяжкої недостатності секреції ЛГ та ФСГ

У жінок з недостатністю ЛГ та ФСГ (гіпогонадотропний гіпогонадизм) метою терапії з використанням Гоналу-ф^(R) у поєднанні з лютропіном-альфа є розвиток єдиного Граафова фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіну (ХГТ) вивільниться ооцит. ГОНАЛ-ф^(R) слід призначати у вигляді курсу щоденних ін’єкцій одночасно з введенням лютропіну-альфа. Оскільки такі пацієнтки страждають на аменорею і мають низьку ендогенну секрецію естрогенів, лікування може бути розпочато в будь-який час.

Лікування повинно бути адаптованим до індивідуальної реакції пацієнтки відповідно до даних ультразвукового дослідження розміру фолікула та (або) рівня секреції естрогенів. Рекомендований режим розпочинається з введення 75 МО лютропіну-альфа щоденно одночасно з 75-150 МО ФСГ.

Якщо є необхідність у збільшенні дози ФСГ, її найкраще змінювати з 7-14-денними інтервалами на 37,5-75 МО. Може бути прийнятним збільшення тривалості стимуляції протягом одного циклу до 5 тижнів.

Коли досягнуто оптимальної реакції, необхідно протягом 24-48 годин після останньої ін’єкції Гоналу-ф^(R) та лютропіну-альфа одноразово ввести від 5 000 до 10 000 МО ХГТ. Пацієнтці рекомендується цього та наступного дня після введення ХГТ мати статеві зносини. Альтернативно може бути проведено внутрішньоматкове запліднення (ВМЗ).

Необхідно брати до уваги підтримку лютеальної фази, оскільки відсутність речовин з лютеотропною активністю (ЛГ/ХГТ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла.

Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування необхідно припинити та відмінити ХГТ. Лікування необхідно розпочати у наступному циклі з дози ФСГ, нижчої від застосовуваної у попередньому циклі.

Чоловіки з гіпогонадотропним гіпогонадизмом

Гонал-ф^(R) слід вводити у дозі 150 МО тричі на тиждень одночасно з ХГТ протягом щонайменше 4 місяців. Якщо після цього у пацієнта не буде спостерігатись реакція, комбіноване лікування може бути продовжене. Сучасний клінічний досвід свідчить про те, що для досягнення сперматогенезу необхідним є лікування впродовж щонайменше 18 місяців.

Інструкції із застосування

Препарат Гонал-ф^(R) у дозі 450 МО/0,75 мл (33 мікрограми/0,75 мл) необхідно розводити перед застосуванням у 1 мл розчинника, що додається.

Препарат Гонал-ф^(R) у дозі 1050 МО/1,75 мл (77 мікрограмів/1,75 мл) необхідно розводити перед застосуванням у 2 мл розчинника, що додається.

Гонал-ф^(R) 450 МО/0,75 мл або 1050 МО/1,75 мл не можна розводити вмістом будь-яких інших контейнерів з Гоналом-ф^(R).

Шприц, який попередньо заповнений розчинником та додається до упаковки, повинен використовуватись лише для розчинення препарату, після чого його необхідно позбавитись відповідно до вимог місцевого законодавства. Набір шприців для введення, градуйованих в одиницях ФСГ, постачається в упаковці з Гоналом-ф^(R). Альтернативно можна застосовувати шприц об’ємом 1 мл, градуйований у мл, з попередньо вставленою голкою для підшкірного введення. Кожний мл розведеного розчину містить 600 МО р-лФСГ.

У наведеній нижче таблиці подаються об’єми, необхідні для введення призначеної дози:

Доза (МО)	Об’єм (мл)
75	0,13
150	0,25
225	0,38
300	0,50
375	0,63
450	0,75

Індивідуальні флакони з одержаним розчином призначені для використання тільки одним пацієнтом. Пацієнт повинен розвести препарат та ввести його безпосередньо після одержання розчину. Наступну ін’єкцію слід робити в той же час наступного дня.

Розведений розчин не можна вводити, якщо він містить сторонні частки або не є прозорим.

Побічна дія.

Застосування для лікування жінок

Дуже поширені побічні ефекти (> 1/10)

Оваріальні кісти.

Місцеві реакції різного ступеня вираженості, від незначної до значної (біль, почервоніння, синці, набрякання та (або) подразнення у місці ін’єкції).

Головний біль.

Поширені побічні ефекти (1/100 – 1/10)

Незначний або помірний СГСЯ.

Біль у черевній порожнині та шлунково-кишкові симптоми, такі як нудота, блювання, діарея, абдомінальні коліки та здуття.

Нечасті побічні ефекти (1/1 000 – 1/100)

Виражений СГСЯ.

 

Поодинокі побічні ефекти (1/10 000 – 1/1 000)

Перекручування яєчника, ускладнення СГСЯ.

Дуже поодинокі побічні ефекти (< 1/10 000)

Тромбоемболія, звичайно пов’язана із вираженим СГСЯ.

Помірні системні алергічні реакції (еритема, висип або набрякання обличчя).

Застосування для лікування чоловіків

Поширені побічні ефекти (1/100 – 1/10)

Гінекомастія, акне і збільшення маси тіла.

Протипоказання.

Гонал-ф^(R) не можна застосовувати:

у разі підвищеної чутливості до фолітропіну-альфа, ФСГ або будь-яких допоміжних речовин;

за наявності пухлин гіпоталамуса або гіпофіза,

а також жінкам:

зі збільшеними яєчниками або кістами, не пов’язаними із синдромом полікістозних яєчників;

з гінекологічними кровотечами неясної етіології;

з карциномами яєчників, матки або молочних залоз.

Гонал-ф^(R) не слід застосовувати, якщо неможливо отримати ефективної реакції, наприклад

у жінок

з первинною недостатністю яєчників;

з вадами статевих органів, несумісними з вагітністю;

з фіброїдними пухлинами матки, несумісними з вагітністю;

у чоловіків

з первинною недостатністю сім’яників.

Передозування.

Ефекти передозування Гоналу-ф^(R) не відомі, проте не можна виключати можливості розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників, який описаний в розділі “Особливості застосування”.

Особливості застосування.

Гонал-ф^(R) проявляє значну гонадотропну активність, яка здатна спричинити помірні або виражені побічні реакції, і може застосовуватись тільки лікарями, добре обізнаними з проблемами безпліддя та його лікування.

Терапія гонадотропінами потребує певних часових зобов’язань від лікарів та інших медичних працівників, а також відповідної апаратури для моніторингу лікування. У жінок безпечне та ефективне застосування Гоналу-ф^(R) передбачає регулярний моніторинг реакції яєчників за допомогою ультразвукового дослідження, краще з одночасним визначенням рівня естрадіолу в сироватці крові. Реакція хворих на введення ФСГ має індивідуальний характер, причому деякі хворі реагують на ФСГ дуже слабко. Для лікування як жінок, так і чоловіків потрібно застосовувати найнижчу ефективну дозу відповідно до мети лікування.

Самовведення Гоналу-ф^(R) можуть виконувати лише добре обізнані, належним чином підготовлені пацієнти, які мають можливість консультуватись із фахівцем у разі необхідності. При навчанні пацієнтів самостійно вводити препарат особливу увагу слід приділити специфічним

ІНСТРУКЦІЯм для застосування багатодозових та (або) однодозових форм лікарського препарату.

У зв’язку з місцевою реакцією на бензиловий спирт ін’єкцію не можна виконувати в те ж місце, що і в попередні дні.

Першу ін’єкцію Гоналу-ф^(R) необхідно виконувати під безпосереднім наглядом медичного працівника.

Застосування для лікування жінок

Перед початком лікування безплідному подружжю необхідно дати оцінку щодо існуючих та ймовірних протипоказань до вагітності. Зокрема, пацієнтів необхідно обстежити щодо гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та наявності пухлин гіпофіза або гіпоталамуса та призначити відповідне специфічне лікування.

У пацієнток, які піддаються стимуляції росту фолікулів у рамках лікування ановуляторної безплідності або для процедур ДРТ, може спостерігатись збільшення яєчників або розвиток гіперстимуляції. Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення Гоналу-ф^(R), а також ретельний моніторинг терапії знизять частоту подібних явищ. Точна інтерпретація показників фолікулярного розвитку та дозрівання потребує фахівця, який має досвід тлумачення відповідних тестів.

У клінічних випробуваннях було показане посилення чутливості яєчників до Гоналу-ф^(R) при одночасному введенні лютропіну-альфа. Якщо збільшення дози ФСГ вважається необхідним, його треба проводити з 7-14-денними інтервалами зі збільшенням на 37,5-75 МО.

Безпосереднього порівняння застосування Гоналу-ф^(R)/ЛГ та людського менопаузального гонадотропіну (МГЛ) не проводилось. Порівняння з попередніми даними дає можливість припустити, що частота овуляцій, отримана при застосуванні Гоналу-ф^(R)/ЛГ, подібна до одержаної з МГЛ.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

СГСЯ - це медичне явище, яке відрізняється від неускладненого збільшення яєчників. СГСЯ - це синдром, який виявляє себе наростанням ступеня тяжкості. Він включає значне збільшення яєчників, високі сироваткові рівні статевих стероїдів та зростання судинної проникності, яке призводить до накопичення рідини в черевній, плевральній та зрідка в перикардіальній порожнині.

У тяжких випадках СГСЯ може спостерігатись така симптоматика: біль і розтягнення в черевній порожнині, значне збільшення яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, електролітний дисбаланс, асцити, гемоперитонеум, плевральні виливи, гідроторакс, гострий легеневий дистрес і тромбоемболічні явища.

Надмірна реакція яєчників на застосування гонадотропінів рідко спричиняє розвиток СГСЯ, доки не вводиться ХГТ для ініціації овуляції. Отже, у випадках оваріальної гіперстимуляції розумно відмінити ХГТ та порадити хворій утриматись від статевих зносин або застосовувати протизаплідні засоби впродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (від 24 годин до декількох днів) і стати серйозним ускладненням, отже, пацієнтки потребують спостереження протягом двох тижнів після введення ХГТ.

Для зменшення ризику розвитку СГСЯ або багатоплідних вагітностей рекомендується контролювати лікування ультразвуковими дослідженнями та визначенням рівня естрадіолу в плазмі крові. При ановуляції ризик СГСЯ та багатоплідної вагітності збільшується при рівні естрадіолу в крові, вищому 900 пг/мл (3 300 пмоль/л), і за наявності понад 3 фолікулів діаметром 14 мм або більше. При ДРТ підвищений ризик СГСЯ спостерігається при сироватковому рівні естрадіолу, вищому 3 300 пг/мл (11 000 пмоль/л) та за наявності 20 або більше фолікулів діаметром 12 мм або більше. Якщо рівень естрадіолу перевищує 5 500 пг/мл (20 200 пмоль/л) та загальна кількість фолікулів становить 40, необхідно відмінити введення ХГТ.

Суворе дотримання рекомендованих доз Гоналу-ф^(R), режиму введення та ретельний моніторинг терапії знизить частоту оваріальної гіперстимуляції та багатоплідних вагітностей. При застосуванні ДРТ видалення всіх фолікулів до овуляції може зменшити частоту гіперстимуляції.

СГСЯ може бути більш тяжким і більш тривалим при настанні вагітності. Найчастіше СГСЯ спостерігається після припинення гормонального лікування та досягає максимальної частоти приблизно через 7 – 10 днів після лікування. Звичайно СГСЯ проходить спонтанно з настанням менструації.

Якщо спостерігається СГСЯ у тяжкій формі, лікування гонадотропінами необхідно припинити, якщо воно ще продовжується, пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати специфічну терапію СГСЯ.

Даний синдром частіше спостерігається у хворих на синдром полікістозних яєчників.

Багатоплідна вагітність

Багатоплідна вагітність, особливо вищого порядку, несе підвищений ризик несприятливого результату пологів і перинатального періоду.

У пацієнток, які піддаються індукції овуляції Гоналом-ф^(R), частота багатоплідних вагітностей підвищена порівняно із природним заплідненням. Більшість множинних запліднень представлена двійнями. Для зниження ризику багатоплідної вагітності рекомендований ретельний моніторинг оваріальної реакції.

У пацієнток, які піддаються процедурам ДРТ, ризик багатоплідної вагітності пов’язаний головним чином з кількістю пересаджених ембріонів, їх якістю та віком хворої.

Пацієнток слід поінформувати про потенційний ризик багатоплідної вагітності до початку лікування.

Втрата вагітності

Частота втрати вагітності внаслідок викидня або аборту вища у пацієнток, які піддаються стимуляції росту фолікулів або ДРТ, ніж у загальній популяції.

Позаматкова вагітність

Жінки із захворюваннями труб в анамнезі мають ризик позаматкової вагітності незалежно від того, чи вона настала внаслідок спонтанного запліднення або лікування безплідності. Повідомлялось, що поширеність позаматкової вагітності після IVF становить від 2 до 5% порівняно з 1-1,5% у загальній популяції.

Новоутворення репродуктивної системи

Є повідомлення про новоутворення, як доброякісні, так і злоякісні, у яєчниках та інших органах репродуктивної системи жінок, які для лікування безплідності застосовували лікарські препарати для стимулювання множинних фолікулів. Ще не з’ясовано, чи збільшує лікування гонадотропінами початковий ризик розвитку таких пухлин у безплідних жінок.

Вроджені вади

Поширеність вроджених вад після ДРТ може бути трохи вищою, ніж після спонтанного запліднення. Вважають, що це є наслідком різниці в характеристиках батьків (наприклад, їхній вік, якість сперми) та багатоплідних вагітностей.

Тромбоемболічні явища

У жінок, для яких у цілому встановлені фактори ризику розвитку тромбоемболічних явищ, такі як індивідуальні або сімейні випадки, лікування гонадотропінами може призвести до подальшого підвищення ризику. У таких жінок необхідно оцінити перевагу застосування гонадотропінів над ризиком розвитку подібних явищ. Проте слід відзначити, що власне вагітність збільшує ризик тромбоемболічних ускладнень.

Застосування у чоловіків

Підвищені ендогенні рівні ФСГ є показником первинної тестикулярної недостатності. Такі пацієнти нечутливі до терапії Гоналом-ф^(R)/ХГТ.

Для оцінки реакції рекомендується проводити аналіз сім’яної рідини через 4 – 6 місяців після початку лікування.

Вагітність і лактація.

Використання при вагітності

Показань до застосування Гоналу-ф^(R) при вагітності немає. При клінічному застосуванні гонадотропінів після контрольованої оваріальної гіперстимуляції не повідомлялось про тератогенний ризик. У випадку застосування при вагітності клінічних даних для виключення тератогенного ефекту рекомбінантного ФСГ недостатньо. Проте досі не повідомлялось про випадки розвитку вад. У дослідженнях на тваринах тератогенного ефекту не спостерігалось.

Використання при годуванні груддю

Гонал-ф^(R) не показаний при годуванні груддю. В період лактації прогноз щодо оваріальної стимуляції несприятливий через секрецію пролактину.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати зі складними механізмами.

Досліджень щодо впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилось.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасне застосування Гоналу-ф^(R) з іншими препаратами, які використовуються для стимуляції овуляції (наприклад ХГТ, кломіфену цитрат), може потенціювати фолікулярну реакцію, тоді як сумісне застосування агоністів ГнРГ для індукування десенсибілізації гіпофіза може привести до збільшення дозування Гоналу-ф^(R), необхідного для досягнення адекватної оваріальної реакції. Ні про які інші клінічно значимі лікарські взаємодії при терапії Гоналом-ф^(R) не повідомлялось.

Гонал-ф^(R) не можна вводити у вигляді суміші з іншими лікарськими препаратами в одній ін’єкції.

 

Умови та термін зберігання.

До розчинення препарат слід зберігати при температурі не вище 25^оС у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Готовий розчин слід зберігати при температурі не вище 25^оС. Не заморожувати. Зберігати в оригінальному контейнері. Відкритий флакон можна використовувати впродовж 28 днів. Після 28 днів від невикористаного розчину слід позбавитись.

Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначенного на упаковці.