Липитин 10, Липитин 20 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна та міжнародна назви: atorvastatin; кальцієва сіль (βR,δR)-2-(n-фторфеніл)-β,δ-дигідрокси-5-ізопропіл-3-феніл-4-(фенілкарбомаіл)піроло-1-гептаноата;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

склад: 1 таблетка містить аторвастатину кальцію в перерахунку на аторвастатин 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, крохмаль, гідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази. Код АТС С10А А05.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Селективний конкурентний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А-редуктази фермента, перетворюючого 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А у мевалонову кислоту, яка є попередником стеролів, включаючи холестерин. Ліпітин знижує рівень холестерину і ліпопротеїдів у плазмі крові за рахунок пригнічення 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А редуктази і синтезу холестерину у печінці, а також збільшення числа рецепторів ліпопротеїдів низької щільності на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ліпопротеїдів низької щільності. Ліпітин знижує рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполіпоротеїну В і тригліцеридів, викликає підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності та аполіпопротеїну А. Ці результати реєструються у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією, включаючи хворих з інсулінозалежним цукровим діабетом.

Фармакокінетика. Аторвастатин швидко всмоктується після внутрішнього прийому; максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 год. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі аторвастатину. Біодоступність препарату становить 95-99 %. Абсолютна біодоступність аторвастатину дорівнює близько 12 %, а системна доступність інгібуючої активності відносно 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А-редуктази – близько 30 %. Низька системна біодоступність обумовлена пресистемним кліренсом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і/або біотрансформацією при первинному проходженні через печінку. Середній об’єм розподілу аторвастатину становить близько 565 л. Аторвастатин зв’язується з білками плазми крові більше, як на 98 %, біотрансформується під дією цитохрому Р450 3 А4 з утворенням орто- і парагідроксилірованих похідних і різноманітних продуктів β-окислення. Ефект аторвастатину відносно 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А редуктази приблизно на 70 % визначається активністю циркулюючих метаболітів. Препарат виводиться з жовчю після печінкової і/або позапечінкової біотрансформації. Препарат не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції. Середній період напіввиведення аторвастатину становить близько 14 год. Інгібуюча активність відносно 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А- редуктази триває близько 20-30 год завдяки наявності активних метаболітів. Дані з фармакокінетики препарату у дітей відсутні. .

Показання для застосування. Як доповнення до дієти з метою зниження підвищеного рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, комбінованою (змішаною) гіперліпідемією і гетерозиготною і гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією у тих випадках, коли дієта й інші немедикаментозні методи не забезпечують очікуваного ефекту.

 Спосіб застосування та дози. Перед початком терапії Ліпітином хворому потрібно призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватись під час лікування. Дозу потрібно встановлювати індивідуально для кожного хворого, враховуючи початковий рівень ліпопротеїдів низької щільності і мету терапії. Рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Змінювати дозу потрібно з інтервалом 4 тижні і більше. Максимальна доза становить 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати у будь-яку пору дня, незалежно від прийому їжі.

При первинній гіперхолестеринемії і комбінованій (змішаній) гіперліпідемії призначають по 10 мг 1 раз на добу. Ефект проявляється протягом 2 тижнів, а максимальний ефект розвивається протягом 4 тижнів. При тривалій терапії ефект зберігається.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії у більшості дорослих пацієнтів застосування Ліпітину у дозі 80 мг на добу призводить до зниження рівня ліпопротеїдів низької щільності на 18-45 %. Досвід застосування аторвастатину у дозі 80 мг на добу обмежений.

У хворих з порушеннями функції нирок концентрація аторвастатину у плазмі крові і його гіполіпідемічна дія не змінюються, тому корекція дози не потрібна.

Побічна дія. Запор, метеоризм, диспепсія, біль у животі, нудота, діарея; головний біль, астенія, міальгія, порушення сну. Рідко – судоми, міозит, міопатія, рабдоміоліз, парестезія, периферична невропатія, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, анорексія, блювання, гепатотоксичність, алопеція, свербіж, висипи, імпотенція, катаракта, гіперглікемія, гіпоглікемія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Активні захворювання печінки або підвищення активності сироваткових трансаміназ (більше чим у 3 рази) невстановленого генезу, вагітність і період лактації, дитячий вік до 15 років.

Передозування. При передозуванні можливий розвиток рабдоміолізу, порушення функції печінки. Специфічного антидоту не існує. У випадку передозування проводять

симптоматичне і підтримуюче лікування. Враховуючи активне зв’язування препарату з білками плазми крові, гемодіаліз малоефективний.

Особливості застосування. Жінкам дітородного віку при лікуванні Ліпітином потрібно використовувати адекватні методи контрацепції. Якщо під час лікування препаратом пацієнтка вирішить завагітніти, вона повинна припинити прийом препарату не пізніше, ніж за місяць до запланованої вагітності.

Захворювання нирок не впливає на концентрацію аторвастатину у плазмі крові і на його гіполіпідемічну дію, тому корекція дози не потрібна.

З обережністю потрібно застосовувати для лікування хворих, які зловживають алкоголем і/або з захворюваннями печінки. До початку лікування Ліпітину потрібно проконтролювати показники функції нирок і печінки. Перед початком і весь період лікування потрібно дотримуватись стандартної гіпохолестеринемічної дієти. У випадку підвищення активності трансаміназ, показники потрібно контролювати до того часу, поки вони не нормалізуються. Якщо підвищення активності аспартатамінотрансферази або аланінамінотрансферази більше ніж у 3 рази, рекомендується пониження дози або припинення лікування.

Для людей похилого віку корекція дози не потрібна. У процесі досліджень була встановлена безпечність і ефективність для пацієнтів цієї групи при максимальній дозі 80 мг на добу.

Терапію Ліпітином потрібно зупинити у випадку вираженого підвищення активності креатинфосфокінази або розвитку міопатії (або посилання про її наявність). При появі ознак міопатії потрібно визначити активність креатинфосфокінази. Якщо значне підвищення рівня креатинфосфокінази зберігається, то рекомендується понизити дозу або припинити лікування.

Нетривале припинення прийому Ліпітину не несе безпосередної загрози. Якщо лікування припинили на більш тривалий проміжок часу, може прогресувати судинне захворювання через накопичення жирів у стінках судин (атеросклероз) і може виникнути ризик рецидиву серцево-судинного захворювання.

Немає повідомлень про вплив препарату на здатність керувати автомобілем і використовувати технічні пристрої.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Ліпітину і дігоксину супроводжується підвищенням рівноважної концентрації дігоксину у плазмі крові близько на 20 %. При лікуванні дігоксином необхідно адекватно спостерігати за хворим.

У здорових людей паралельне застосування еритроміцину (500 мг 4 рази на добу), який інгібує активність цитохрому Р450 3А4, призводило до підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові.

При застосуванні Ліпітину і гормональних контрацептивів підвищується концентрація норетидрону і етинилестрадіолу. При встановленні дози контрацептивного засобу необхідно враховувати можливість підвищення контрацепції цих засобів.

Колистирамін знижує концентрацію аторвастатину приблизно на 25 %. При цьому іполіпідемічний ефект комбінації Ліпітину і колестираміну вищий ніж під час дії окремо кожного препарату.

Одночасне внутрішнє застосування суспензії, яка містить магнію і алюмінію гідроксид, може знижувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові на близько 35 %, не змінюючи при цьому вплив Ліпітину на рівень ліпопротеїдів низької щільності.

Ризик розвитку міопатії під час лікування Ліпітином підвищується при одночасному застосуванні препаратів для регулювання кількості жирів у крові (фіброєва кислота та її похідні, нікотинова кислота, холестипол); антибіотиків (еритроміцин, кларитроміцин, хінупристин/далфопристин); антигрибкових препаратів (флуконазол, кетоконазол, ітраконазол); препаратів, які пригнічують імунну систему (циклоспорин); антивірусних препаратів (ампренавір, індинавір, ритонавір); препаратів для лікування психічних захворювань (нефазодон); препаратів для лікування епілепсії (фенітоїн); препаратів для запобігання утворенню згустків крові (варфарин).

Вживання грейпфрутового соку під час лікування Ліпітином може призвести до збільшення рівнів Ліпітину в плазмі. Пацієнтам слід уникати вживання грейпфрутового соку під час лікування Ліпітином.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 °С.

Термін придатності – 3 роки.