Стугерон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: цинаризин (cinnarizine);

транс-1-циннамоїл-4-дифенілметил-піперазин;

основні фізико-хімічні властивості: плоскі таблетки круглої форми з фаскою, білого або майже білого кольору, практично без запаху, з написом “STUGERON” на одному і рискою на іншому боці;

склад: 1 таблетка містить 25 мг цинаризину;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, повідон, тальк, крохмаль, лактоза.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях. Код АТС N07CA02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цинаризин пригнічує скорочення клітин гладкої васкулярної мускулатури шляхом блокування кальцієвих каналів. Крім прямого кальцієвого антагонізму цинаризин знижує скорочувальну дію вазоактивних речовин, таких як норепінефрин та серотонін. Блокада надходження кальцію в клітини селективна по тканинах і не впливає на кров'яний тиск та частоту серцевих скорочень. Цинаризин може поліпшити недостатню мікроциркуляцію шляхом підвищення здатності еритроцитів до деформації та зниження в'язкості крові. Збільшується клітинна резистентність до гіпоксії. Він має також антигістамінний (вплив на Н1-рецептори) ефект.

Цинаризин пригнічує стимуляцію вестибулярної системи, результатом чого є супресія ністагму та інших автономних розладів. Цинаризин зменшує або перешкоджає виникненню гострих нападів запаморочення.

Фармакокінетика Після застосування внутрішньо цинаризин всмоктується протягом 1 год, при цьому біологічна доступність препарату залежить від кількості соляної кислоти в шлунку.

Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-3 год після прийому. Період напіввиведення - 4 год.

Цинаризин повністю метаболізується в печінці шляхом глюкуронізації. Метаболіти виділяються із сечею (близько ⅓) та калом (⅔). 91 % цинаризину зв'язується з білками плазми крові.

Показання для застосування..

• Підтримуюче лікування при симптомах лабіринтних розладів, включаючи запаморочення, нудоту, блювання, шум у вухах і ністагм.

• Профілактика хвороби руху.

• Профілактика мігрені.

• Підтримуюче лікування при симптомах цереброваскулярного походження, включаючи запаморочення, шум у вухах, васкулярні головні болі, проблеми спілкування, дратівливість, порушення пам'яті і нездатність до концентрації уваги.

• Підтримуюче лікування при симптомах периферичних васкулярних розладів, включаючи хворобу Рейно, акроціаноз, переміжну кульгавість, порушення мікроциркуляції, трофічні й варикозні виразки, парестезію, нічні спазми в кінцівках, холодні кінцівки.

Спосіб застосування і дози. Застосовують внутрішньо. Звичайна добова доза для дорослих та дітей старше 12 років:

• Розлади мозкового кровообігу: по 1 таблетці 3 рази на добу (75 мг).

• Розлади периферичного кровообігу: по 2-3 таблетки 3 рази на добу (150-225 мг).

• Порушення внутрішнього вуха: по 1 таблетці 3 рази на добу (75 мг).

• Хвороба руху: по 1 таблетці (25 мг) за півгодини до подорожі з повторенням прийому кожні 6 год.

Для дітей віком 5-12 років: може бути рекомендована половина дози для дорослих.

Найкраще приймати Стугерон після їжі.

Максимальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 225 мг (9 таблеток). Оскільки вплив на запаморочення залежить від дози, дозування слід поступово підвищувати.

Досвід застосування препарату у дітей віком до 5 років відсутній

Побічна дія. Можуть виникнути сонливість і порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Ці симптоми зазвичай є перехідними, їх легко можна уникнути при корекції дози. У деяких випадках можуть спостерігатися головні болі, сухість у роті, збільшення ваги, пітливість або алергійні реакції. Повідомлялося про поодинокі випадки червоного плоского лишаю і симптомів, подібних до вовчака. Є повідомлення про один випадок жовтяниці із застоєм жовчі.

В осіб літнього віку протягом тривалої терапії з'являлися екстрапірамідні симптоми або їх перебіг погіршувався, іноді вони були пов'язані з відчуттям депресії. У таких випадках лікування слід перервати.

Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжних речовин препарату.

Передозування. У єдиному випадку відомого гострого передозування (2100 мг) у 4-річної дитини спостерігалися такі симптоми: блювання, сонливість, кома, тремор, гіпотензія.

Специфічного антидоту немає, але у разі передозування можуть допомогти промивання шлунка, а також призначення активованого вугілля. Симптоматична терапія.

Особливості застосування. Стугерон може спричиняти розлади в епігастральній ділянці; прийом його після їжі може зменшувати подразнення шлунку.

Пацієнтам із хворобою Паркінсона Стугерон можна призначати тільки тоді, коли користь від його застосування переважає можливий ризик прогресування цієї хвороби.

Стугерон може спричинити сонливість, особливо на початку лікування. Тому слід утриматися від вживання алкоголю або застосування депресантів ЦНС.

При непереносимості лактози слід враховувати, що кожна таблетка містить 175 мг лактози.

Вагітність та годування груддю: препарат можна призначати у випадку, якщо очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Немає даних про потрапляння цинаризину в грудне молоко, тому в період застосування препарату годування груддю треба припинити.

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Оскільки після прийому препарату може наступити сонливість, особливо на початку курсу терапії, необхідна обережність при керуванні транспортом та машинами або при роботі в умовах підвищеного травматизму.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Седативна дія може підсилюватися при одночасному вживанні алкоголю та застосуванні препаратів, що пригнічують ЦНС, трициклічних антидепресантів.

Оскільки Стугерон має антигістамінний ефект, він може запобігати позитивним реакціям щодо факторів визначення шкірної реактивності, якщо застосовується в межах 4-х днів до проведення шкірної проби.

Умови і термін зберігання. Зберігати при температурі 15 – 30 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці! Термін придатності – 5 років.