Ламистар-30 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки з фаскою, двошарові, один шар білого кольору, інший шар оранжевого кольору;

склад: 1 таблетка містить ламівудину 150 мг і ставудину 30 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, крохмаль, натрію кроскармелоза, барвник Sunset yellow, полівінілпіролідон К-30, вода очищена, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, кремній колоїдний безводний.

 Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування. Комбінації. Код АТС J05AF30.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ламістар-30 – це комбінований препарат, який містить ламівудин і ставудин. Ламівудин фосфорилюється внутрішньоклітинно з утворенням активного 5'-трифосфатного метаболіту – ламівудину трифосфату. Ламівудину трифосфат пригнічує зворотну транскриптазу вірусу імунодефіциту людини шляхом обривання ланцюга ДНК вірусу.

Ставудин пригнічує реплікацію ВІЛ у клітинах людини in vitro. Фосфорилюється клітинними кіназами до ставудину трифосфату, який має антивірусну активність. Ставудину трифосфат пригнічує реплікацію ВІЛ двома відомими механізмами: (1) – пригнічує зворотну транскриптазу ВІЛ, конкуруючи з природним субстратом деокситимідином трифосфатом; і (2) – пригнічує синтез вірусної ДНК, викликаючи обривання ланцюга ДНК вірусу.

Доведена синергічна активність ламівудину і ставудину.

Фармакокінетика. Ламівудин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, його біодоступність у дорослих становить майже 86%. Після прийому середній час досягнення максимальної концентрації в сироватці крові становить 1 год. Одночасний прийом ламівудину з їжею призводить до уповільнення його всмоктування, проте ступінь всмоктування не змінюється. Середній об’єм розподілу ламівудину становить 1,3 ± 0,4 л/кг, період напіввиведення – 5–7 год. Ламівудин має лінійну фармакокінетику у всьому діапазоні терапевтичних доз і характеризується обмеженим зв'язуванням з альбуміном. Ламівудин проходить через гематоенцефалічний бар’єр. Співвідношення концентрації ламівудину в спинномозковій рідини і сироватці крові через 2–4 год. після перорального прийому становить 0,12. Ламівудин виводиться з організму у незмінному стані шляхом ниркової екскреції. Ймовірність метаболічних взаємодій ламівудину з іншими лікарськими засобами низька внаслідок низького ступеня печінкового метаболізму і низького зв'язування з білками плазми крові. Фармакокінетичні показники ламівудину не змінюються при печінковій недостатності. При нирковій недостатності елімінація ламівудину порушується.

Ставудин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Пікові концентрації ставудину в плазмі крові досягаються через 1 год. після прийому. Абсолютна біодоступність становить 86,4 ± 18,2%. Кумуляція ставудину не встановлена. Період напіввиведення становить 1,3 ± 0,2 год. Майже 40% прийнятої дози ставудину екскретується у незмінному вигляді із сечею, решта елімінується у стані метаболітів. Фармакокінетика ставудину у пацієнтів з порушеною функцією печінки істотно не відрізняється від такої у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Кліренс ставудину знижується при зниженні кліренсу креатиніну у пацієнтів з нирковою недостатністю.

 

Показання для застосування. Лікування ВІЛ-інфекції.

Спосіб застосування та дози. Ламістар-30 приймають незалежно від вживання їжі. Інтервал між прийомами препарату має становити 12 год. Рекомендована доза препарату для дорослих з масою тіла менше 60 кг становить 1 таблетку Ламістару-30 2 рази на день. Рекомендована доза препарату для дітей з масою тіла 37 кг і більше становить 1 таблетку Ламістару-30 2 рази на день. Термін лікування залежить від перебігу захворювання.

Побічна дія. Зміни лабораторних показників. Підвищення рівня аспарагінтрансферази та аланінтрансферази, підвищення рівня білірубіну в сироватці крові, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, підвищення рівня амілази в сироватці крові, лактатацидоз.

Дерматологічні реакції: макулопапульозне еритематозне висипання, свербіж. У більшості випадків висипання відзначалося протягом перших 28 днів лікування препаратом.

Алергічні реакції: пропасниця, артралгія, міалгія, лімфаденопатія, яка може супроводжуватись одним або декількома з таких симптомів – гепатит, еозинофілія, гранулоцитопенія, порушення функції нирок і симптомів, які свідчать про ураження інших внутрішніх органів; анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, який у поодиноких випадках призводив до летальних наслідків.

Шлунково-кишковий тракт: підвищення активності ГГT, АЛТ, АСТ, ЛФ і рівня загального білірубіну, нудота, блювання, діарея, біль у животі, в поодиноких випадках - жовтяниця, тяжкі гепатотоксичні реакції, ураження слизової оболонки ротової порожнини, панкреатит, гепатит.

Система кровотворення: гранулоцитопенія відзначалася частіше у дітей.

Центральна нервова система: підвищена втомлюваність, головний біль, сонливість, безсоння, депресія.

Інші: пропасниця, міалгія, біль у суглобах, порушення функції нирок, порушення функції печінки, м'язові розлади, включаючи (рідко) рабдоміоліз, пневмонія, кашель, назальні симптоми, периферична нейропатія.

Протипоказання. Ламістар-30 протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до будь-якого інгредієнта препарату та зидовудину, пацієнтам з кліренсом креатиніну < 50 мл/хв., нейропенією (кількість нейтрофільних лейкоцитів нижче 75 х 109/л), виражена ниркова недостатність (КК<50 мл/хв.), вираженою анемією, тяжкими порушеннями функції печінки. Препарат також протипоказаний у період годування груддю та дітям з масою тіла менше, ніж 37 кг.

Передозування. Посилення побічної дії. Специфічного антидоту немає. При передозуванні рекомендується проводити симптоматичну та підтримуючу терапію, слід провести гемодіаліз.

Особливості застосування. Через форму випуску Ламістар-30 не показаний дорослим з масою тіла 60 кг і більше, таким пацієнтам слід призначати Ламістар-40. Пацієнтам літнього віку корекція дози препарату не потрібна. Пацієнтам з порушеною функцією печінки корекція дози препарату не потрібна, але лікування таких пацієнтів слід проводити під постійним наглядом. Адекватні і добре контрольовані дослідження з використання препарату для лікування вагітних не проводилися, тому під час вагітності Ламістар-30 слід використовувати лише тоді, коли очікувана користь терапії перевищує потенційний ризик для плода. Під час лікування потрібен контроль функції нирок.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Зидовудин конкурентно зменшує внутрішньоклітинне фосфорилування ставудину, тому одночасне застосування Ламістару-30 із зидовудином не рекомендовано. Фармакологічна активність ставудину пригнічується при одночасному застосуванні з доксорубіцином. Триметоприм підвищує рівень ламівудину в крові.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати у щільно закритому контейнері, в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 250С. Термін придатності – 2 роки.