Коломицин инъекция инструкция, аналоги и состав

Склад:

1 флакон містить 1 000 000 МО або 2 000 000 МО колістиметату натрію.

Лікарська форма.

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій, інфузій та інгаляцій.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТС J0IXB01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції спричинені чутливими мікроорганізмами.

Інфекції дихальних шляхів, спричинені Pseudomonas aeruginosa у пацієнтів, хворих на муковісцидоз ( МВ). Тяжкі інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями, включаючи інфекції нижніх відділів дихальних шляхів і сечовивідного тракту, коли інші системні антибактеріальні засоби протипоказані або неефективні внаслідок розвитку бактеріальної резистентності.

Протипоказання.

Гіперчутливість до колістиметату натрію (колістину) або до поліміксину B. Міастенія gravis.

Спосіб застосування та дози.

СИСТЕМНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Коломіцин вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії в дозі 2 000 000 МО протягом 30 хв. Дозу 2 000 000 МО слід розчинити в 10-50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій або у воді для ін'єкцій до утворення прозорого розчину. Пацієнтам з повністю імплантованим пристроєм венозного доступу (TIVAD) можна робити болюсну ін'єкцію до 2 000 000 МО у 10 мл, які вводяться протягом 5 хв.

Доза препарату залежить від тяжкості захворювання та виду мікроорганізму, який спричинив захворювання, а також віку, маси тіла і стану функції нирок пацієнта. Якщо клінічна або бактеріологічна ефективність препарату протягом перших 2-3 днів недостатня, доза препарату може бути збільшена, залежно від стану пацієнта.

У хворих із порушенням функції нирок, немовлят і пацієнтів із муковісцидозом рекомендується контролювати рівень концентрації препарату в сироватці.

Для лікування загострень бактеріального походження у пацієнтів з муковісцидозом, курс лікування може становити від 5 до 12 днів.

Діти і дорослі (включаючи літніх осіб):

З масою тіла менше 60 кг: призначають 50 000 - 75 000 МО/кг/добу. Добова доза повинна бути розподілена на три частини, застосовувані з 8-годинними інтервалами.

Дорослі (включаючи літніх осіб):

З масою тіла понад 60 кг: призначають 1-2 000 000 МО три рази на добу. Максимальна добова доза – 6 000 000 МО.

Дітям до 1 року слід вводити з обережністю під пильним наглядом лікаря.

При порушенні розподілу препарату між тканинами в організмі пацієнтам із муковісцидозом можуть знадобитися більш високі дози (але не більше максимальної добової дози) для підтримання терапевтичних рівнів у сироватці або застосування препарату інгаляційно.

Порушення функції нирок: при помірному і тяжкому ступені порушення функції нирок виведення колістиметату натрію уповільнюється. Тому доза й інтервал між дозами повинні бути відрегульовані, щоб запобігти акумуляції препарату. Нижченаведена таблиця – рекомендації з дозування препарату для пацієнтів із масою тіла 60 кг і більше. Слід мати на увазі, що подальшу корекцію дози необхідно проводити, виходячи з концентрації препарату в крові й ознак токсичності.

РЕКОМЕНДОВАНЕ КОРИГУВАННЯ ДОЗ ЗА УМОВИ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК

Ступінь	Кліренс креатиніну (мл/хв)	Маса тіла понад 60 кг
Легка	20 - 50	1 - 2 000 000 МО кожні 8 год
Помірна	10 - 20	1 000 000 МО кожні 12-18 год
Тяжка	< 10	1 000 000 МО кожні 18-24 год

ІНГАЛЯЦІЙНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Для місцевого лікування інфекцій нижніх дихальних шляхів порошок препарату розчиняють у 2-4 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій. Приготовлений розчин переливають у розпилювач, що додається до пристрою для подачі повітря/кисню, і застосовують відповідно до інструкції щодо використрання пристрою.

Рекомендовані дози відповідно до клінічної ефективності:

Діти віком до 2 років: 500,000 -1 000 000 МО два рази на добу.

Діти старше 2 років і дорослі: 1-2 000 000 МО два рази на добу.

У невеликих, неконтрольованих клінічних випробуваннях дози від 500 000 МО по 2 рази на добу до 2 000 000 МО по 3 рази на добу вважалися безпечними і ефективними в пацієнтів з муковісцидозом.

Курс лікування визначається індивідуально та залежить від клінічного стану пацієнта. За умови неефективності лікування препаратом Коломіцин протягом більше, ніж 5 діб, лікування треба переглянути з метою призначення іншого ефективнішого препарату.

Побічні реакції.

Системне лікування

Ймовірність розвитку побічних реакцій може бути пов'язана з віком, станом функції нирок і загальним станом пацієнта.

У хворих із муковісцидозом спостерігалися неврологічні реакції (парестезії обличчя, запаморочення) (27 %) помірного ступеня, які минали самостійно в ході лікування або незабаром після нього.

Нейротоксичність може бути пов'язана з передозуванням, недостатньо зниженою дозою у пацієнтів з нирковою недостатністю і супутнім застосуванням або нейром'язових блокаторів, або інших препаратів з подібними неврологічними ефектами. Зменшення дози може полегшити ці симптоми. Побічні реакції можуть включати задишку, транзиторні порушення чутливості (парестезії обличчя, запаморочення) і, дуже рідко, вазомоторну нестійкість, нечленороздільну мову, порушення зору, сплутаність свідомості або психоз.

Побічні реакції з боку сечової системи (знижена швидкість клубочкової фільтрації, підвищення сечовиділення, зниження рівня креатиніна, збільшене газоутворення) зазвичай виникали після застосування доз, які перевищували рекомендовані, у пацієнтів з нормальною функцією нирок або у зв'язку з недостатньо зниженою дозою препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю, або внаслідок супутнього застосування інших нефротоксичних препаратів. Ці реакції звичайно були оборотні та зникали при припиненні терапії.

У хворих із муковісцидозом, які застосовують рекомендовані дози препарату, реакції нефротоксичності виникали рідко (менше ніж у 1 % хворих). У тяжко хворих госпіталізованих пацієнтів без діагностованого кістозного фіброзу про ознаки нефротоксичності повідомлялося приблизно в 20 % випадків.

Реакції гіперчутливості включали шкірний висип, пропасницю.

У місці ін'єкції у деяких випадках може спостерігатися шкірний висип.

Інгаляційне лікування

Інгаляція препарату як процедура може спричинити рефлекторний кашель і бронхоспазм.

Повідомлялося про запалення мигдаликів або глотки, що могло бути спричинено інфекцією Candida albicans або підвищеною чутливістю до препарату.

Шкірний висип також свідчив про підвищену чутливість.

У разі появи будь-яких небажаних явищ лікування слід припинити та одразу звернутися до лікаря!

Передозування.

Передозування препарату може стати причиною нейром'язової блокади, що, в свою чергу, може призвести до м'язової слабкості, задишки і можливої зупинки дихання. Передозування може також стати причиною гострої ниркової недостатності, що характеризується зниженням сечовиділення і підвищенням концентрації азоту сечовини та креатиніну в сироватці.

Спеціальний антидот відсутній. Рекомендовано підтримуючу терапію. Можна вжити таких заходів для підвищення швидкості виведення колістину, як наприклад, форсований діурез за допомогою манітолу, пролонгований гемодіаліз або перитонеальний діаліз, але їхня ефективність не доведена.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відповідні дані про застосування колістиметату натрію у вагітних жінок відсутні. Дослідження разових доз у вагітних жінок показало, що колістиметат натрію проникає через плацентарний бар'єр і може існувати ризик ембріональної токсичності у разі призначення вагітним жінкам повторних доз. Колістиметат натрію може застосовуватися в період вагітності лише в тому випадку, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Колістиметат натрію виділяється в грудне молоко. Тому його можна призначати жінкам, які годують груддю, лише в разі нагальної потреби.

Особливі заходи безпеки.

Інгаляція антибіотиків як процедура може спричинити рефлекторний бронхоспазм. Цьому можна запобігти або купірувати його за допомогою відповідних β-2-агоністів. Якщо цей захід не допомагає, лікування слід припинити.

Особливості застосування.

Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з порфірією.

У разі перевищення рекомендованої парентеральної дози можуть спостерігатися явища нефротоксичності.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у хворих з порушенням функції нирок. Рекомендується давати оцінку функції нирок на початку лікування і контролювати її в ході лікування. Необхідно контролювати концентрації колістиметату натрію в сироватці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час парентерального застосування колістиметату натрію може розвинутися нейротоксичність з можливими запамороченням, сплутаністю свідомості і порушенням зору. У разі появи цих ефектів, пацієнтам не слід рекомендувати уникати керувати автотранспортом і працювати зі складними механізмами протягом періоду застосування препарату..

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід уникати сумісного застосування колістиметату натрію з іншими лікарськими засобами нейротоксичного і/або нефротоксичного потенціалу. До них відносяться антибіотики групи аміноглікозидів, такі як гентаміцин, амікацин, нетилміцин і тобраміцин. При сумісному застосуванні з цефалоспориновими антибіотиками може зростати ризик виникнення нефротоксичності.

З особливою обережністю слід застосовувати нейром'язові блокатори й ефір у пацієнтів, які отримують колістиметат натрію.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Колістиметат натрію - циклічний поліпептидний антибіотик, отриманий з Bacillus polymyxa var. colistinus, і належить до групи поліміксинів. Поліміксинові антибіотики – катіонні агенти, що діють шляхом ушкодження клітинних мембран бактерій. Результуючі фізіологічні впливи смертельні для бактерій. Поліміксини діють вибірково відносно грамнегативних бактерій, що мають гідрофобну зовнішню мембрану.

Стійкі бактерії характеризуються модифікацією фосфатних груп ліпополісахаридів, які заміщуються етаноламіном або аміноарабінозою. У стійких грамнегативних бактерій, таких як Proteus mirabilis і Burkholderia cepacia, відзначається повне заміщення їхнього ліпідного фосфату етаноламіном або аміноарабінозою.

Допускається перехресна резистентність між колістиметатом натрію і поліміксином B. Оскільки механізм дії поліміксинів відрізняється від такого в інших антибіотиків, резистентність до колістину і поліміксину шляхом вищезгаданого механізму не припускає резистентність до інших груп препаратів.

Запропонована загальна MІК (мінімальна інгібуюча концентрація) для ідентифікації бактерій, чутливих до колістиметату натрію, становить  £ 4 мг/л.

Бактерії, для яких МІК колістиметату натрію становить ³ 8 мг/л, розцініюються як резистентні.

Перевага набутої резистентності може варіювати залежно від географічного положення і часу відносно обраних видів бактерій.

Найбільш чутливі види

Види Acinetobacter* Види Citrobacter Escherichia coli Haemophilus influenzae Pseudomonas aeruginosa

Види, для яких можлива набута резистентність

Види Enterobacter Види Klebsiella

Найбільш резистентні мікроорганізми

Види Brucella Burkholderia cepacia і споріднені види. Види Neisseria Види Proteus Види Providencia Види Serratia Анаероби Усі грампозитивні мікроорганізми

* Результати in-vitro не можуть корелювати з клінічною ефективністю у разі Acinetobacter spp.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Всмоктування зі шлунково-кишкового тракту у здорових осіб відбувається лише незначною мірою.

Коли препарат вводився шляхом інгаляції, повідомлялося про перемінне всмоктування, що може залежати від розміру часточок аерозолю, системи розпилювача і стану легень. У ході досліджень на здорових добровольцях і пацієнтах з різними інфекціями було відзначено, що концентрація препарату в сироватці варіювала від нуля до потенційно терапевтичних концентрацій 4 мг/л і більше. Тому слід завжди брати до уваги можливість системної абсорбції при лікуванні пацієнтів шляхом інгаляцій.

Розподіл

У пацієнтів з муковісцидозом після застосування препарату у дозі 7,5 мг/кг/добу у вигляді

30-хвилинних внутрішньовенних інфузій до стабілізації стану C max становила 23 ± 6 мг/л, а

C min через 8 год становила 4,5 ± 4 мг/л. В іншому дослідженні, де подібним пацієнтам призначали 2 000 000 МО кожні 8 годин протягом 12 днів, C max становила 12,9 мг/л (5,7 – 29,6 мг/л) і C min – 2,76 мг/л (1,0 – 6,2 мг/л). У здорових добровольців, яким призначалася болюсна ін'єкція 150 мг (2 000 000 МО), максимальна концентрація в сироватці 18 мг/л спостерігалася через 10 хв після ін'єкції.

Зв'язування з білками не значне. Поліміксини кумулюються в печінці, нирках, мозку, серці і м'язах.

У ході дослідженя у пацієнтів з муковісцидозом сталий об'єм розподілу становив 0,09 л/кг.

Біотрансформація

In vivo колістиметат натрію перетворюється в основу. Оскільки 80 % дози можуть бути виявлені в сечі в незміненому вигляді, і з жовчю вони не виводяться, можна припустити, що препарат, який залишився, інактивується у тканинах. Механізм дезактивації in vivo не відомий.

Виведення

Після парентерального застосування препарат екскретується нирками. Виводиться 40 % парентеральної дози протягом 8 год і приблизно 80 % - через 24 год. Оскільки колістиметат натрію екскретується із сечею, пацієнтам із нирковою недостатністю потрібне зменшення дози, щоб запобігти накопиченню препарату. (Див. розділ Спосіб застосування та дози).

Після внутрішньовенного введення здоровим дорослим особам період напіввиведення препарату становив приблизно 1,5 год. У дослідженні, де пацієнтам із муковісцидозом призначали разову 30-хвилинну внутрішньовенну інфузію, період напіввиведення становив 3,4 ± 1,4 год.

Виведення колістиметату натрію після інгаляції не було вивчено. При дослідженні хворих із муковісцидозом не було виявлено будь-якої кількості колістиметату натрію в сечі після того, як вони застосовували інгаляційно 1 000 000 МО два рази на добу протягом 3 місяців.

Кінетика колістиметату натрію подібна у дітей і дорослих, включаючи осіб літнього віку за умови нормальної функції нирок. Дані щодо застосування препарату у немовлят обмежені. Кінетика препарату подібна у дітей і дорослих, але слід враховувати можливість більш високих максимальних концентрацій у сироватці і тривалий період напіввиведення у немовлят, а також контролювати рівні препарату в сироватці.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок від білого до майже білого кольору.

Термін придатності.

3 роки.

Приготовлений розчин:

Розчин для інфузій або ін’єкцій: розчин залишається фізично і хімічно стабільним протягом 28 днів при температурі 4°С.

З мікробіологічної точки зору, розведений продукт повинен негайно застосовуватися. Якщо його не буде негайно вжито, слід забезпечити його зберігання в асептичних умовах. Розчин залишається стабільним протягом 24 годин при температурі від 2 до 8°С.

Розчин для інгаляцій: розчин для інгаляції має таку ж саму стабільність як представлено вище. Пацієнтам, які займаються лікуванням антибіотиком для інгаляцій самостійно, рекомендовано використовувати розчин одразу після приготування. Якщо це неможливо, то розчин повинен зберігатися не більше 24 годин в холодильнику.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.