Бронхолитин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

 фізико-хімічні властивості: сиропоподібна рідина з солодкуватогострим смаком, запахом олії базиліка;

склад: діючі речовини: 5 мл сиропу містять: глауцину гідроброміду – 5,75 мг; ефедрину гідрохлориду – 4,6 мг;

допоміжні речовини: олія базилікова, кислота лимонна безводна, сахароза, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, полісорбат 80, етанол 96% (1,7 об. %), вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Код АТС R05FB01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Комбінований препарат, виявляє протикашльову, бронходилатуючу та бронхосептичну дії. Комплексна дія препарату зумовлена властивостями його основних компонентів: глауцину гідроброміду і ефедрину гідрохлориду. Глауцину гідробромід пригнічує центр кашлю, не пригнічуючи функції центру дихання. Має слабко виражену аналгетичну, бронхоспазмолітичну та протизапальну дії. Ефедрин – симпатикоміметик змішаної дії. Він збуджує альфа- та бета-адренергічні рецептори та спричиняє вивільнення норадреналіну з депо. Помірно інгібує ензим моноамінооксидазу. Зменшує набряк слизової оболонки бронхів, спричиняє звуження артеріол та збільшує артеріальний тиск; поліпшує передсердно-шлунковочку провідність; збільшує та прискорює серцеву діяльність. Стимулює процеси збудження в ЦНС та збільшує збудливість центру дихання.

Експериментальні фармакологічні дослідження сиропу Бронхолітину показують, що він зменшує спастичну дію гістаміну на бронхи. На серцево-судинну систему діють два головних компоненти – ефедрин та глауцин, які виявляють протилежну дію. Ефедрин збільшує ЧСС та артеріальний тиск, а глауцин зменшує значення цих показників.

Полегшені виділення мокротиння і дезобструкція бронхів зумовлюються бронходилатуючим ефектом ефедрину.

Фармакокінетика. При пероральному застосуванні глауцину гідробромід швидко резорбується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальних плазмених рівнів становить приблизно 1,5 годин після прийому. Метаболізується у печінці і екскретується переважно з сечею.

Ефедрину гідрохлорид добре резорбується у шлунково-кишковому тракті. Період напіввиведення – майже 3-6 годин. Елімінується з сечею, головним чином у незміненому вигляді.

Показання для застосування. Застосовується при комплексній терапії захворювань дихальної системи, які супроводжуються сухим непродуктивним кашлем: гострі та хронічні бронхіти, трахеобронхіт, бронхіальна астма, пневмонії, бронхоектази.

 

Спосіб застосування та дози. Дорослим: по 2 мірні ложечки (10 мл) 3-4 рази на день.

Дітям: від 3 до 10 років – по 1 мірній ложечці (5 мл) 3 рази на день; старше 10 років – по 2 мірні ложечки (10 мл) 3 рази на день. Максимальний курс лікування визначається лікарем.

Побічна дія.

Серцево-судинна система – тахікардія, екстрасистолія, артеріальна гіпертензія;

нервова система – тремор, збудження, безсоння, запаморочення;

система травлення: нудота, блювання, анорексія, запор;

система залоз внутрішньої секреції – підвищене лібідо, дисменорея;

сечовидільна система – утруднене сечовипускання, затримка сечі у хворих з гіпертрофією простати;

шкіра і слизові оболонки – висипання, посилене потовиділення;

інші – порушення зору, тахіфілаксія, алергічні реакції.

У дітей ефедрин може спричинити сонливість.

Препарат не можуть вживати водії автомашин та особи, робота яких потребує високої швидкості психічних та фізичних реакцій.

Протипоказання. Препарат протипоказаний для застосування хворим із підвищеною чутливістю до компонентів препарату.

Не рекомендовано застосовувати під час вагітності (перший триместр) і під час годування груддю, дітям до 3 років.

Через наявність ефедрину препарат протипоказаний при безсонні, артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця, складних органічних захворюваннях серця, феохромоцитомі, тиреотоксикозі, глаукомі, гіпертрофії простати із затримкою сечі, інфаркт міокарда в гострому періоді.

Передозування. При передозуванні спостерігаються нудота, блювання, втрата апетиту, нервове збудження, порушення кровообігу, тремор кінцівок, запаморочення, пітливість, утруднене сечовипускання. Лікування симптоматичне. Промивання шлунка, активоване вугілля.

Особливості застосування. Бронхолітин містить до 1,7 об. % етанолу. У кожній дозі (1 мірній ложці) міститься до 0,069 г алкоголю. Це є небезпечним для хворих на алкоголізм, епілепсію, для пацієнтів із захворюваннями печінки, ушкодженнями або захворюваннями мозку, а також для вагітних і дітей. Препарат може змінити або посилити дію інших ліків.

Допоміжні речовини можуть призвести до появи алергічних реакцій.

Препарат слід з обережністю застосовувати під час керування автомобілем і роботи з автоматизованими механізмами через можливе виникнення запаморочення і порушення зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Бронхолітин можна застосовувати одночасно з антибіотиками та іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, антипіретиками та вітамінами.

Через наявність діючої речовини – ефедрину слід враховувати його лікарські взаємодії:

з гванитидином – витіснення з його зв’язування з альфа-адренергічнимим нейронами і посилення його прямого альфа-адреноміметичного ефекту;

з резерпіном – зменшений ефект ефедрину через виснаження запасів норадреналінових депо;

з трициклічними антидепресантами – посилення пресорних ефектів симпатикоміметиків прямої і непрямої дії через блокування накопичення катехоламінів в адренергічних нервових закінченнях;

з пропранолом – знижує бронхолітичний ефект ефедрину.

Ефедрин є антагоністом ненаркотичних аналгетиків і лікарських засобів, які інгібують центральну нервову систему.

Немає даних про відомі небажані лікарські взаємодії глауцину з іншими лікарськими засобами.

Умови зберігання. В оригінальній упаковці, у сухому і захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Не заморожувати! Зберігати в недоступних для дітей місцях.

Термін зберігання. 4 роки. Термін використання: 28-30 днів після відкриття флакону при вищенаведених умовах зберігання.