Еритема вузлувата

Глибокий алергічний васкуліт, що проявляється болючими щільними гострозапальними вузлами величиною 1-3 см, що розташовуються переважно на гомілках, регресують без нагноєння та рубцювання, зі зміною кольору шкіри від червоного до буро-жовтого.

МКХ-10: L52

МКХ-10

Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L50-L54 Кропив’янка та еритема
L52 Еритема вузлувата

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на вузлувату еритему 7.1.6 Модель пацієнта. Код МКХ-10: L52 – Вузлувата еритема

Виділяють гостру та хронічну форми вузлуватої еритеми.

Диагностика

Лабораторна діагностика

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• біохімічний аналіз крові (загальний білок, глюкоза, загальний білірубін, холестерин, сечовина);
• гістологічне дослідження біоптату шкіри (для уточнення діагнозу).

Інструментальна діагностика

• рентгенографія органів грудної клітки.

Консультації спеціалістів

• терапевт;
• ревматолог;
• отоларинголог;
• гінеколог.

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

З метою уточнення діагнозу, при розповсюдженому процесі та виражених гострозапальних проявах захворювання.

Лікувальні заходи

Визначення осередків хронічної інфекції та супутньої патології. При можливості – проведення їх санації.

Дієтотерапія

Дієта № 5.

Системна терапія

• антибіотики (препарати пеніцилінового ряду – бензилпеніцилін, амоксицилін; препарати цефалоспоринового ряду – цефазолін, цефотаксим, цефтриаксон);
• нестероїдні протизапальні засоби (парацетамол, індометацин, піроксикам, диклофенак, напроксен, німесулід);
• глюкокортикоїдні засоби для системного використання (преднізолон, дексаметазон, триамцинолон) – за високої активності патологічного процесу;
• засоби, що покращують периферичний кровообіг (ксантинолу нікотинат, пентоксифілін).

Зовнішня терапія

• змазування осередків ураження мазями та гелями, які містять нестероїдні протизапальні засоби, примочування 10% іхтіолу.

Фізіотерапія

• еритемні дози ультрафіолетового опромінення;
• фонофорез на осередки ураження з використанням кортикостероїдних та нестероїдних протизапальних засобів зовнішньої дії.

Тривалість лікування

Стаціонарно – 27-35 днів.

Очікувані результати лікування

Припинення виникнення нових осередків, зменшення або відсутність гострозапальних проявів дерматозу, покращення клінічного та біохімічного аналізу крові.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Санація осередків хронічної інфекції. Обов'язкове обстеження на туберкульоз. Лікування супутніх хвороб. Уникнення вживання ліків, що провокують хворобу, переохолодження. Проведення загальнозміцнюючої терапії з метою профілактики гострих респіраторно-вірусних захворювань.