Институт отоларингологии им. О. С. Коломийченко АМН Украины (укр)

Институт отоларингологии им. О. С. Коломийченко АМН Украины (укр)

Науково-дослідний інститут отоларингології організовано за наказом Міністра охорони здоров’я УРСР № 420 від 5 липня 1960 pоку на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 7 червня 1960 pоку з метою розробки наукових

Науково-дослідний інститут отоларингології організовано за наказом Міністра охорони здоров’я УРСР № 420 від 5 липня 1960 pоку на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 7 червня 1960 pоку з метою розробки наукових напрямів щодо запобігання та зниження захворюваності населення на хвороби вуха, горла та носа, надання практичної допомоги оториноларингологічним закладам і підготовки кадрів кваліфікованих лікарів-оториноларингологів.

У 1965 pоці Інститут перейменовано в Київський науково-дослідний інститут отоларингології МОЗ України, у 1978 pоці йому присвоєно ім’я професора О. С. Коломійченка.

2000 pоку Інститут було прийнято до Академії медичних наук України і перейменовано в Інститут отоларингології ім. О. С. Коломійченка АМН України.

З часу заснування і до 1974 pоку Інститут очолював член-кореспондент Академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Олекса Сидорович Коломійченко, з 1974 по 1985 pік — доктор медичних наук, професор Олексій Іванович Циганов, а з 1985 року Інститут очолює член-кореспондент Академії медичних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Дмитро Ілліч Заболотний.

За штатним розкладом в Інституті працює 768 чоловік, із них 210 — у наукових підрозділах та 558 — у клінічних. Наукових співробітників — 86, із них 1 — академік АМН України та член-кореспондент НАН України, 1 — член-кореспондент АМН України, 17 докторів та 35 кандидатів наук. Заслужених діячів науки і техніки України — 5, заслужених лікарів України — 5.

Інститут має власну клінічну базу, яка розташована у двох клінічних корпусах і налічує 260 ліжок. На цій базі працюють чотири науково-клінічні підрозділи (відділ запальних захворювань та реконструктивно-відновної хірургії на 80 ліжок, ЛОР-онкологічний відділ на 60 ліжок, дитячий відділ на 40 ліжок і відділ захворювань вуха та вестибулярного апарату на 80 ліжок). Окрім стаціонарних, на цій базі працюють ще 5 клініко-діагностичних підрозділів (лабораторія клінічної аудіології та вестибулології, лабораторія професійних порушень голосу та слуху, рентген-радіологічне відділення, відділ науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, відділ метрології та стандартизації).

У розпорядженні клініки є всі необхідні допоміжні підрозділи: чотири операційні блоки, анестезіологічне та реанімаційне відділення, клінічна, бактеріологічна та патогістологічна лабораторії, стерилізаційний блок, харчоблок та інші господарські служби.

Щороку поліклініку Інституту відвідують близько 60 тисяч дорослих та більше як 13 тисяч дітей, стаціонарну допомогу в клініках Інституту отримують до 6 тисяч хворих.

В Інституті надають висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу при найскладнішій патології ЛОР-органів, зокрема, проводять пересадку штучного вуха (кохлеарну імплантацію), реконструктивно-відновні оперативні втручання при захворюваннях та травмах верхніх дихальних шляхів та вуха, доброякісних та злоякісних пухлинах, що поширюються на лицевий скелет та проникають у порожнину черепа та інше. Завдяки цьому за останні 25 років жодного разу не виникало необхідності у направленні пацієнтів за кордон для надання їм медичної допомоги при захворюваннях вуха, горла та носа.

Лабораторно-експериментальна база розміщена у чотириповерховому лабораторному корпусі, на виробничих площах якого розташовані лабораторії біофізики з гістохімією, патофізіології та імунології, біохімії, мікробіології та патоморфології, має двоповерховий віварій, де створено всі умови для проведення експериментальних досліджень.

Основні науково-практичні досягнення

У 1961 році вперше в СРСР проведені наукові дослідження, розроблені методики та здійснені оперативні втручання при отосклерозі, що стало поштовхом для широкого впровадження цього високоефективного методу відновлення слуху в практику роботи закладів охорони здоров’я, за що директору інституту, професору Олексі Сидоровичу Коломійченку в 1964 році було присуджено Ленінську премію в галузі науки і техніки.

У цей час проведені фундаментальні наукові дослідження по вивченню впливу монохроматичного лазерного випромінювання на слизові оболонки дихальних шляхів, що стало підгрунтям для розробки серійної апаратури та методик її застосування при злоякісних та доброякісних пухлинах.

Глибокі наукові та дослідно-конструкторські розробки спільно з НДІ «Квант» АН України дозволили створити та налагодити серійний випуск ультразвукових апаратів ЛОР-1а, ЛОР-3 та широко використовувати їх при хронічних запальних процесах мигдаликів, слизової оболонки порожнини носа, що дало змогу значно зменшити захворюваність та уникнути оперативних втручань.

За роботи по вивченню протеолітичних ферментів трипсину та хімотрипсину та їх інгібіторів, впровадження їх у медичну практику Академія наук УРСР у 1975 році присудила професору К. М. Веремієнко премію ім. А. В. Палладіна.

За наукове обгрунтування та впровадження в практику кріохірургічного способу деструкції пухлин професору О. І. Циганову в 1977 році було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

Організація першої в Україні лабораторії клінічної аудіології та вестибулології дозволила створити мережу сурдологічної служби, широко впроваджувати в практику найновіші методики дослідження, що дало можливість значно поліпшити надання медичної допомоги населенню України при захворюваннях вуха та вестибулярного апарата. За розробку комплексу апаратури та методик дослідження колективу співробітників Інституту в 1978 році присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

У 1987 році за теоретичні розробки та широке впровадження методів медичної ензимології професору К. М. Веремієнко та доктору медичних наук Г. А. Опанащенку також присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

Разом з Національним медичним університетом уперше розроблено високоточний метод ретроспективного аналізу дозового навантаження при дії радіації. Після аварії на Чорнобильській АЕС розроблено та широко впроваджено в медичну практику метод дистанційної термографії, що дозволило підвищити якість діагностики запальних та пухлинних процесів ЛОР-органів та значно знизити вплив на пацієнтів іонізуючого випромінювання.

Проведено науковий пошук та разом з КОПО «Контакт» ЦП УТОГ розроблено і налагоджено серійний випуск слухомовних тренажерів для індивідуального та колективного навчання та реабілітації глухих та слабочуючих дітей та широке впровадження цих приладів у школи-інтернати та спеціалізовані дошкільні заклади для дітей із втратою слуху.

За технічні розробки кріогенної ультразвукової, лазерної та електроакустичної апаратури Інститут неодноразово нагороджувався золотими медалями ВДНГ та Виставки передового досвіду України.

У 1991 році вперше на теренах Радянського Союзу здійснена кохлеарна імплантація (пересадка штучного вуха) — оперативне втручання, яке дає змогу повернути слух зовсім глухій людині.

В Інституті отоларингології і Київському міському центрі крові розроблена промислова технологія одержання нового вітчизняного лікарського препарату — полімеру фібрину (Біоадгезиву), який широко використовується в медичній практиці для склеювання тканин при оперативних втручаннях у різних медичних спеціальностях.

Розроблено експериментальні моделі запального, алергійного та онкологічного процесів в органах дихання, які можуть бути застосовані в лабораторіях патофізіологічного, імунологічного, алергологічного, фармакологічного, онкологічного профілів і будуть служити для проведення скринінгу речовин та медичних препаратів, які мають протиалергійний, протизапальний і протипухлинний ефекти.

Важливим етапом у діагностиці, профілактиці та лікуванні алергійних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха стало створення в інституті Центру алергічних захворювань (2001 pік) та його філіалів у деяких областях України.

У співдружності з Вінницьким національним медичним університетом ім. М. І. Пирогова отримано понад 100 нових препаратів алергенів, які успішно використовуються для діагностики та лікування алергійних захворювань. Дані препарати алергенів регіонспецифічні для жителів України і є першими препаратами такого роду.

Разом з Інститутом нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова АМН України вперше на теренах України та СНД розроблені та широко впроваджуються краніофасціальні підходи до оперативних втручань при лікуванні поширених доброякісних та злоякісних пухлин носа, носоглотки, які переходять на основу черепа та поширюються в його порожнину, що дало можливість надавати медичну допомогу таким хворим та значно знизити смертність.

Розробка разом з Інститутом експериментальної патології, онкології та радіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України методу місцевого використання моноклональних антитіл з цитостатиками для лікування хворих із пухлинними процесами порожнини рота та глотки дала змогу значно підвищити ефективність лікування.

Плідна співпраця Інституту з Інститутом електрозварювання ім. О. Є. Патона НАНУ дозволила створити унікальну в Україні лазерну установку для оперативних втручань у гортані та глотці, яка дає можливість різання, коагуляції, випарювання та зварювання патологічно змінених тканин і може успішно використовуватися в інших медичних спеціальностях.

Інститут має тісні наукові зв’язки з багатьма зарубіжними партнерами, такими як Інститут М. Портмана (Бордо, Франція), Товариство отологів (Париж, Франція), Віденська оториноларингологічна клініка (Відень, Австрія), Медичний університет (Братислава, Словаччина), лабораторія медичної електроніки та досліджень слуху Університету вуха, горла та носа (Антверпен, Бельгія), Інститут ока, вуха, носа і горла (Нью-Йорк, США) та іншими.

Окрім високих наукових досягнень, що піднімають престиж України, Інститут організовує та координує наукові дослідження, які проводять профільні кафедри вузів та закладів післядипломної освіти, через Проблемну комісію МОЗ та АМН України, розглядає та рекомендує до виконання тематику кандидатських та докторських дисертацій, бере активну участь у підготовці наукових та науково-педагогічних кадрів через діючу докторантуру та аспірантуру. Інститут є передовою ланкою в атестації наукових та науково-педагогічних кадрів. Створена при Інституті ВАК України спеціалізована вчена рада по присудженню наукового ступеня доктора та кандидата медичних наук успішно та плодотворно працює вже більше 10 років, маючи в активі попередній тридцятилітній досвід роботи.

Інститут отоларингології є співзасновником «Журналу вушних, носових і горлових хвороб», а також журналу «Ринологія».