Лейкофозин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин трохи жовтуватого кольору;

склад: 1 флакон містить: кальцію фолінату 32,41 мг або 108,05 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідро хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії. Код АТС V03AF03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Лейкофозин є відновленою формою фолієвої кислоти і застосовується як антидот лікарських засобів, що діють як антагоністи фолієвої кислоти. Це з'єднання відомо також як фолінієва кислота або цитворум фактор. Антагоністи фолієвої кислоти, такі як метотрексат, інгібують дигідрофолатредуктазу і, таким чином, перешкоджають утворенню фоліновой кислоти тетрагідрофолату, що служить важливим кофактором перенесення одновуглецевих залишків у біосинтезі нуклеїнових кислот. В результаті відбувається блокування синтезу нуклеїнових кислот і клітинного поділу. Лейкофозин на відміну від фолієвої кислоти не вимагає відновлення дигідрофолатредуктазою для перетворення в тетрагідрофолат, що дозволяє при його застосуванні відновити порушений процес біосинтезу ДНК, РНК і білків. Захисна дія Лейкофозину проявляється тільки відносно здорових клітин. Таким чином, Лейкофозин, що вводиться у відповідний момент часу, запобігає токсичній дії метотрексату на клітини кісткового мозку і шлунково-кишкового тракту, але істотно не впливає на вже отриманий нефротоксичний ефект препарату. Лейкофозин також може підсилювати протипухлинну дію флуорурацилу. При взаємодії цих двох препаратів утворюється стабільний комплекс трьох компонентів, що містять тимідилат синтетазу, що затримує синтез ДНК.

Фармакокінетика. Кальцію фоліант перетворюється переважно в активний метаболіт 5-метилтетрагідрофолат. Також біотрансформується в слизовій оболонці кишечнику. Максимальна концентрація відновленого фолату в сироватці крові досягається при внутрішньом'язовому введенні препарату в середньому через 40 хвилин. Початок дії препарату: при внутрішньом'язовому введенні – 10 - 20 хвилин, при внутрішньовенному введенні - менш ніж через 5 хвилин. Тривалість дії - приблизно 3 - 6 годин незалежно від способу застосування. Період напіввиведення становить приблизно 6 годин. 80 - 90% препарату виводиться нирками і 5 - 8% з фекаліями.

Показання для застосування. Застосовується: для лікування і профілактіки токсичних ефектів метотрексату та інших препаратів – антагоністів фолієвої кислоти. В комплексній терапії з флуороурацилом при лікуванні пухлин кишечнику.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньом’язово або внутрішньовенно (болюсно або інфузійно).

При ятрогенній мегалобластній анемії застосовують 1 мг фолінової кислоти на добу.

При лікуванні високими дозами метотрексату (12 - 15 мг/м2) захисна терапія складається з 10 доз по 10 мг фолінової кислоти на 1 м2, що вводиться кожні 6 годин, через 24 години після введення препарату починають вводити метотрексат. Якщо на метотрексат виникла токсична пневмонія, введення кальцію фоліанту у тій же дозі треба продовжити ще на 14 годин (всього 14 доз).

Протягом лікування потрібно перевіряти рівень креатиніну і метотрексату щодня. У пацієнтів зі зниженим виведенням метотрексату кальцію фоліант застосовують доки плазмова концентрація метотрексату не буде нижче 0,05 мкмоль/л. У випадку, якщо за 24 години концентрація креатиніну підвищується більш ніж на 100 % або плазмова концентрація креатиніну перевищує 50 мкмоль/л, дозу фолінової кислоти треба підвищувати до 100 мг/м2 кожні 3 години, доки плазмова концентрація метотрексату не знизиться до менш ніж 1 мкмоль/л. Застосування 10 мг фолінової кислоти на 1 м2 та гідратація пацієнта (3л/добу), а також алкалінізація сечі (рН ≥7,0) розчином бікарбонату натрію продовжується до зниження плазмової концентрації метотрексату нижче 0,05 мкмоль/л.

У випадку передозування метотрексату захистна терапія фоліновою кислотою повинна починатись одразу, у випадку уповільненої елімінації метотрексату лікування потрібно проводити 24 години.

Доза фолінової кислоти, необхідна для контролю гематологічної токсичності антагоністів фолієвої кислоти з меншою афінністтю до дигідрофосфат-редуктази (триметоприм, пириметамін), значно нижча і становить 5 - 15 мг на добу.

Оральні виразки, що можуть з’являтись при лікуванні метотрексатом можливо лікувати місцево розчином фоліанту кальцію, але слід бути обережним і уникати проковтування препарату.

Рекомендації щодо застосування фолінової кислоти – як профілактика при лікуванні метотрексатом у великих дозах:

Призначення фолінової кислоти з 5-фторурацилом при колоректальному раку:

- 200 мг/м2 фолінової кислоти на добу застосовується внутрішньовенно повільно (мінімум 3 хвилини) з наступним введенням 370 мг/м2 внутрішньовенно протягом 5 діб.

- 20 мг/м2 фолінової кислоти на добу застосовується внутрішньовенно повільно (мінімум 3 хвилини) з наступним введенням 425 мг/м2 внутрішньовенно протягом 5 діб.

Новий 5-добовий цикл повторюється кожні 4 тижні, а потім кожні 4-5 тижнів, якщо токсичні ефекти 5-фторуроцилу не зменшуються. Якщо протягом попереднього лікування фоліновою кислотою з 5-фторуроцилом з’явились помірні порушення з боку ШКТ або системи крові, дозу 5-фторуроцилу необхідно знизити на 20 %, а при виражених порушеннях на 30 %. У пацієнтів без проявів порушення з боку ШКТ або системи крові на протязі лікування дозу 5-фторуроцилу можливо збільшити на 10 %. Доза фолінової кислоти не потребує корекції.

Лейкофозин – розчин для ін’єкцій застосовується внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Невикористаний розчин не можна вводити.

При застосуванні препарату для дітей потрібно застосовувати стандартні призначення у перерахуванні на 1 м2.

Інструкція щодо застосування препарату.

Тільки кваліфікований персонал повинен розводити розчин перед внутрішньовенним застосуванням. Персонал повинен застосовувати захисні засоби (рукавиці, халати, маски, захисні окуляри та ін.), процедуру розведення треба проводити у спеціально відведеній зоні.

У випадку потрапляння розчину на шкіру або слизові оболонки, місце потрапляння необхідно ретельно промити водою.

Для внутрішньовенної інфузії препарат розводять 5 % розчином глюкози або 0,9 % розчином натрію хлориду. Розчин потрібно зберігати при температурі 15 - 25 °С, не довше 24 годин.

Препарат повинен бути прозорий та без видимих частинок. Невикористаний розчин не можна вводити.

5-фторурацил та фолінова кислота повинні застосовуватись окремо з метою запобігання преципітації.

Побічна дія. Алергічні реакції у вигляді кропив’янки. Можливий розвиток анафілактичного шоку.

Протипоказання.

· Підвищена чутливість до кальцію фолінату або будь-якої іншої речовини, що входить до складу препарату;

· перніциозна анемія та інші мегалобластні анемії, спричинені дефіцитом вітаміну В12;

· вагітність та період лактації.

 Передозування. Фолінова кислота не є токсичною при застосуванні у коректній дозі. За винятком можливих алергічних реакцій, високі дози фолінової кислоти не пов’язані з іншими побічними реакціями, але можуть знизити дію антагоністів фолінової кислоти та протиепілептичні ефекти фенобарбіталу, піримідину та фенітоїну.

Особливості застосування. У пацієнтів, які страждають на синдроми мальабсорбції або шлунково-кишкових розладів через хіміотерапію антагоністами фолінової кислоти, бажане парентеральне застосування фолінової кислоти.

Фолінова кислота не має ніякого впливу на негематологічну токсичність метотрексату, наприклад, на нейротоксичність. Оскільки препарат виводиться через нирки, існує великий ризик токсичних реакцій у пацієнтів з дисфункцією нирок.

Клінічні дані свідчать про суттєві відмінності щодо відповіді на застосування фолінової кислоти у молодих та літніх пацієнтів. Вірогідність порушення функції нирок вище у літніх пацієнтів, тому регулювання дози та контроль за функцією нирок слід проводити ретельніше.

Так як фолінова кислота збільшує токсичність 5-фторурацилу, лікування колоректального рака цією комбінацією потребує ретельного контролю під наглядом спеціаліста, який має досвід в лікуванні хіміотерапевтичними та антиметаболічними засобами. Особливу увагу треба приділяти пацієнтам літнього віку та виснаженим пацієнтам протягом 1 та 2 циклів лікування через ризик тяжких проявів токсичності. Необхідно ретельно слідкувати за кількістю тромбоцитів та лейкоцитів та перевіряти їх кількість щотижнево. Перед кожним циклом необхідно ретельно перевіряти ектроліти крові та печінкові тести.

Корекція доз 5-фторурацилу при вираженій токсичності проводиться наступним шляхом:

У пацієнтів, які не мають проявів шлунково-кишкової токсичності та токсичності з боку системи кровотворення протягом попередніх циклів лікування, доза 5-фторурацилу може бути збільшена на 10 %. Якщо протягом перших двох тижнів після лікування кількість тромбоцитів та лейкоцитів не відновлюється (лейкоцити перевищують 4000/мм3 та тромбоцити перевищують 130 000/мм3), лікування має бути припинене. Повна фізична експертиза (радіологічна, якщо застосовувалось) повинна проводитись перед кожним циклом. Якщо ріст пухлини прогресує, лікування потрібно припинити.

Вираховуючи високий вміст кальцію у фоліновій кислоті, максимум 160 мг, препарат повинен вводитись внутрішньовенно протягом хвилини.

Діти

Застосування у високих дозах фолінової кислоти може зменшити плазмові концентрації та антиепілептичні ефекти фенобарбіталу та фенітоїну, збільшуючи частоту конвульсивних кризів у дітей, які схильні до конвульсій.

Вагітність та годування груддю.

Даних щодо небезпеки застосування препарату у період вагітності і годування груддю немає. Препарат можливо призначати пацієнтам у період вагітності і годування груддю тільки після суворої оцінки лікарем призначення донепезилу з точки зору – ризик/користь.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Через можливість виникнення симптомів інтоксикації в процесі лікування питання щодо здатності керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами вирішує лікар.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Сумісне застосування Лейкофозину з фенобарбіталом, фенітоїном і примідоном спричиняє зниження їх протиепілептичної активності. Лейкофозин може призвести до посилення як терапевтичної, так і токсичної дії флуороурацилу, у зв'язку з чим при сумісному застосуванні доза флуороурацилу повинна бути знижена.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому захищеному від світла недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 8 °С. Термін придатності – 2 роки.