Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назва: domperidone; 5-хлор-1-[1-[3-(2,3-дигідро-2-оксо-1Н-бензімідазол-1-їл)пропіл]-4-піперидиніл]-1,3-дигідро-2Н-бензімідазол-2-он;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору;
склад: 1 таблетка містить домперидону 0,01 г;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, магнію стеарат, аеросил, целюлоза мікрокристалічна.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування функціональних порушень шлунково-кишкового тракту. Стимулятори перистальтики. Код АТС А03FА03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту, протиблювальний засіб. Механізм дії зумовлений блокадою допамінових (Д2) рецепторів, завдяки чому усувається гальмуючий вплив допаміну на моторну функцію шлунково-кишкового тракта. Збільшує тривалість перистальтичних скорочень антрального відділу шлунка і дванадцятипалої кишки, прискорює спорожнення шлунка, підвищує тонус нижнього стравохідного сфінктера. Не впливає на шлункову секрецію. Виявляє протиблювальну дію, зумовлену сполученням гастрокінетичного ефекту і антагонізму до рецепторів допаміну в тригерній зоні хеморецепторів, розташованій поза гематоенцефалічним бар’єром. Усуває нудоту та гикавку.
Фармакокінетика. Швидко і достатньо повно всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Підлягає інтенсивному метаболізму в стінці кишечнику і печінки, внаслідок чого має низьку біодоступність – близько 15%. Прийом їжі і зниження кислотності шлункового соку уповільнюють та зменшують всмоктування домперидону. Максимальна концентрація в крові досягається через 60 хвилин. Зв’язування з білками плазми – 91–93%. Погано проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Надходить у грудне молоко, де його рівень становить близько ¼ від концентрації в плазмі крові. Біотрансформується шляхом гідроксилювання і N–дезалкілірування. Період напіввиведення становить 7–9 годин, при вираженій нирковій недостатності збільшується. Виводиться з организму кишечником (66%) і нирками (33%), у тому числі у незмінному вигляді: 7–10% і 0,4–1%, відповідно.
Показання для застосування. Функціональні розлади шлунково-дуоденальної області, рефлюкс-езофагіт, післяопераційна гіпотонія та атонія шлунка й кишечнику, гикавка, дискінезія жовчовивідних шляхів, холецистит, диспепсичний синдром (нудота, відрижка, печія, відчуття переповнення шлунка, важкість в епігастральній ділянці, відчуття здуття живота, метеоризм). Нудота і блювання функціонального, органічного, інфекційного або аліментарного генезу, а також викликані променевою або еметогенною хіміотерапією, агоністами допаміну. Ендоскопічні і рентгеноконтрасні дослідження.
Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям старше 5 років призначають по 1 таблетці (10 мг) 3–4 рази на добу за 15–30 хвилин до їди. При гострих станах дозу можна підвищити: по 2 таблетки (20 мг) 3–4 рази на добу.
Дітям старше 2 років: при масі тіла 20–30 кг – по ½ таблетки (5 мг) 2 рази на добу; при масі тіла вище 30 кг – по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу. Дітям від 1 року до 2 років призначають із розрахунку 0,2–0,4 мг/кг маси тіла 2 рази на добу і перед сном. Дітям до 1 року препарат не призначають. При нирковій недостатності кратність застосування препарату слід зменшити.
Побічна дія. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, екстрапірамідальні розлади.
З боку травної системи: сухість у роті, спрага, минущі спазми гладкої мускулатури органів шлунково-кишкового тракту, запори.
З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину в плазмі крові, галакторея, гінекомастія.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип, кропив’янка.
Протипоказання. Шлунково-кишкові кровотечі, механічна кишкова непрохідність, перфорація шлунка або кишечнику, пролактинома, гіперпролактинемія, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 1 року, підвищена чутливість до компонентів препарату.
Передозування. Симптоми: сонливість, дезорієнтація, екстрапірамідальні розлади. Лікування:припинення прийом препарату, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєвоважливих функцій. Для усунення екстрапірамідальної симптоматики застосовують холіноблокуючі препарати, засоби для лікування паркінсонізму або антигістамінні препарати з антихолінергічною дією.
Особливості застосування. С обережністю слід застосовувати при порушеннях функції печінки і нирок. У період лікування домперідоном грудне вигодовування необхідно припинити. Не призначають для профілактики післяопераційного блювання.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з м-холінолітиками і наркотичними аналгетиками знижується вплив домперидону на моторно-евакуаторну діяльність шлунка і кишечнику. Антацидні та антисекреторні препарати знижують біодоступність домперидону. Домперидон знижує гіпопролактинемічний ефект бромокриптину та каберголіну.
Умови та термин зберігання. Зберігати в сухому захищеному від світла місці при температурі від 15 оС до 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 3 роки.