Натрия аденозинтрифосфат-Биофарма инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: натрієва сіль аденозин-5'-трифосфорної кислоти;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або злегка жовтуватий прозорий розчин;

склад: 1 мл розчину містить динатрію аденозинтрифосфату у перерахуванні на 100% кислоту аденозинтрифосфорну (C10H16N5O13P3·3H2O);

допоміжні речовини: 2 М розчин натрію їдкого, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С01ЕВ10.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. АТФ взаємодіє і з скорочувальним білком актоміозином, розпадається на аденозиндифосфорну кислоту (АДФ) та неорганічний фосфат, звільняючи енергію, яка використовується м’язами для реалізації механічних функцій. Крім того, енергія використовується для синтетичних процесів (синтез білку, сечовини тощо).

АТФ є одним із медіаторів збудження в аденозинових (пуринергічних) рецепторах, бере участь у передачі нервового збудження в холінергічних та адренергічних синапсах.

Під впливом препарату розслабляються гладенькі м’язи, полегшується проведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження блукаючого нерва серцю. У процесі метаболізму АТФ пригнічує автоматизм синусно-передсердного вузла і волокон Пуркіньє. Препарат посилює мозковий та коронарний кровообіг.

Антиаритмічний ефект зумовлений впливом аденозину, що утворюється при розпаді АТФ, частково блокадою кальцієвих мембранних каналів і підвищенням проникності мембран міокарда для калію.

Фармакокінетика. Головна роль АТФ в організмі пов’язана з забезпеченням енергією численних біохімічних реакцій. АТФ слугує безпосереднім джерелом енергії для багатьох енергозатратних біохімічних та фізіологічних процесів. Це реакції синтезу складних речовин в організмі: активне переміщення молекул через біологічні мембрани, в тому числі і для створення трансмембранного електричного потенціалу, здійснення м’язового скорочення. Також АТФ є проміжним продуктом при синтезі нуклеїнових кислот та відіграє важливу роль у регуляції багатьох біохімічних процесів. Є безпосереднім попередником синтезу циклоаденозинмонофосфату – вторинного посередника передачі в клітину гормонального сигналу. Також відома роль АТФ медіатора в синапсах.

Показання для застосування. У складі комплексної терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій. Можливе застосування в комплексі з іншими засобами при спазмах периферичних судин (переміжна кульгавість, хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). Периферичні, змішані і центральні форми спадкової пігментної дегенерації сітківки.

Спосіб застосування та дози. Натрію аденозинтрифосфат вводять внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу в перші 2-3 дні призначають внутрішньом’язово по 1 мл 1 % розчину 1 раз на день, у наступні дні-по 1 мл 1 % розчину двічі на день або одноразово 2 мл 1 % розчину на день. Курс лікування визначає лікар. При необхідності курс повторюють через 1-2 місяці. При спадковій пігментній дегенерації сітківки вводять по 5 мл 1 % розчину двічі на день з інтервалом 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. При потребі курс можна повторити з інтервалом у 8-12 місяців.

Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводять внутрішньовенно 1-2 мл 1% розчину протягом 5-10 секунд (ефект спостерігається через 20-40 секунд). При необхідності повторно вводять таку ж дозу через 2-3 хвилини.

Побічна дія. При внутрішньом’язовому введенні Натрію аденозинтрифосфату можливі головний біль, тахікардія чи брадикардія, посилення діурезу; при внутрішньовенному введенні - нудота, гіперемія обличчя, головний біль, біль у руках, спині, АV-блокада.

Протипоказання. Гострий інфаркт міокарда, гіперчутливість до компонентів препарату, АV-блокада ІІ-ІІІ ст., геморагічний інсульт, інфаркт міокарда в анамнезі.

Передозування. При тривалому введенні можливі алергічні реакції. При появі виражених ускладнень препарат відміняють.

Особливості застосування. Небажано призначати засіб при вираженій артеріальній гіпотензії. Досвід застосування препарату для вагітних, жінок під час годування груддю та дітей немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами, низку ефектів аденозину послаблюють метилксантини (теофілін, кофеїн).

Умови та термін зберігання. Зберігають при температурі (5±3) ºС, у недоступному для дітей місці. Термін придатності - 1 рік.