Флюзак инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fluconazol; 2-(2,4-дифторфеніл)-1,3-біс(1Н-1,2,4-тріазол-1-іл)-2-пропанол;

основні фізико-хімічні властивості: плоскі круглі таблетки рожевого кольору з білими вкрапленнями, зі скошеними краями, що мають розлом на одному боці та плоскі на іншому;

склад: кожна таблетка містить:

флуконазол – 50 мг, або 150 мг, або 200 мг;

допоміжні речовини:

таблетки по 50 мг: пунцовий барбник Supra 4R, двоосновний фосфат кальцію, крохмаль, метилпарабен, пропілпарабен, тальк, лаурилсульфат натрію, колоїдний діоксид кремнію, стеарат магнію, натрієва сіль крохмальгліколяту;

таблетки по 150 мг, 200 мг: крохмаль, двоосновний фосфат кальцію, натрієва сіль крохмальгліколяту, тальк, стеарат магнію, метиловий ефір параамінобензойної кислоти, пропіловий ефір параамінобензойної кислоти, лаурилсульфат натрію, колоїдний діоксид кремнію (аеросил), пунцовий барвник Supra 4R.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.

Код АТС J02A C01.

Фармакологічні властивості. Протигрибковий засіб класу триазольних сполук. Флуконазол має виражену протигрибкову дію, специфічно блокує синтез грибкових стеролів. Має специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р450. Активний щодо різних штампів Candida spp. (включаючи вісцеральний кандидоз), Cryptococcus neoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. і Trichophytum. Флуконазол активний і стосовно збудників ендемічних мікозів: Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Hystoplasma carsulatum.

Фармакокінетика. Після прийому всередину добре всмоктується у травному тракті. Прийом їжі на всмоктування флуконазолу не впливає. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 0,5 – 1,5 год. після прийому всередину. Період напіввиведення препарату з плазми крові складає 30 год., що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу при проведенні курсу лікування флуконазолом і забезпечує терапевтичний ефект при вагінальному кандидозі після одноразового прийому препарату. Концентрація активної речовини у плазмі крові прямо пропорційна прийнятій дозі. З білками крові зв’язується 11 – 12 % флуконазолу.

При щоденному одноразовому прийомі флуконазолу протягом 4 – 5 доби стабільна концентрація в плазмі крові досягається у 90 % пацієнтів. При введенні у 1-й день лікування ударної (двічі на добу) дози вищевказаний ефект досягається до 2-го дня лікування.

Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. У спинномозковій рідині концентрація флуконазолу досягає 80 % від рівня його концентрації у плазмі крові.

З організму флуконазол виводиться з сечею, причому 80% - у незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсу креатиніну.

Показання для застосування. Інфекції, спричинені кандидами, у тому числі генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (інфекції: внутрішні, ендокарда, ока, дихальних і сечових шляхів); кандидоз слизових оболонок, у тому числі порожнини рота і горла, стравоходу; неінвазивні бронхо-легеневі інфекції; кандидурія; шкірно-слизовий і хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота (пов’язаний з носінням зубних протезів); генітальний кандидоз – вагінальний кандидоз (гострий або рецидивуючий), профілактики рецидивів вагінального кандидозу (при частоті виникнення 3 рази і більше на рік), а також кандидозний баланіт.

Флуконазол застосовують при криптококовому менінгіті і криптококовій інфекції іншої локалізації; дерматомікозах, включаючи мікози ніг, тіла, пахової ділянки, лишаї; оніхомікозі; глибоких ендемічних мікозах, включаючи кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоідомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз; а також для профілактики грибкових інфекцій у пацієнтів, які одержують цитостатичну або променеву терапію.

Спосіб застосування та дози. Всередину шляхом перорально прийому. Залежно від характеру і перебігу грибкової інфекції добова доза може становити від 50 мг до 400 мг. Тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. Добова доза для дітей не повинна перевищувати дозу для дорослих. Флуконазол застосовують щодня 1 раз на добу. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза, як правило, становить 400 мг протягом 1-ї доби, а потім по 200 мг на добу. Залежно від виразності клінічного ефекту можна продовжити терапію і підвищити дозу до 400 мг/доб. Для лікування генералізованого кандидозу доза флуконазолу для дітей становить 6 – 12 мг/кг на добу залежно від стану захворювання.

При орофарингальному кандидозі дорослим, як правило, призначають по 50 – 100 мг флуконазолу 1 раз на добу протягом 7 – 14 днів. У хворих з вираженим пригніченням імунітету лікування при необхідності продовжують протягом тривалішого часу. При атрофічному кандидозі слизової оболонки порожнини рота, обумовленому носінням зубних протезів, препарат зазвичай призначають у дозі 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу, наприклад, ізофагіт, неінвазивні бронхо-легеневі інфекції, кандидурії, кандидозу шкіри і слизових оболонок та ін.), ефективна доза звичайно становить 50-100 мг/доб при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення курсу первинної терапії флуконазол призначають у дозі 150 мг 1 раз на тиждень.При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза флуконазолу для дітей 3мг/кг на добу.У перший день можна призначити ударну дозу 6мг/кг для швидшого досягнення стабільної рівноважної концентрації.

При вагінальному кандидозі флуконазол приймають одноразово 150 мг внутрішньо. Для зниження частоти рецидивів захворювання препарат приймають у дозі 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від 4 до 12 міс. У деяких одержують терапію флуконазолом у дозі 400 мг/доб або більшій; вагітність, лактація, вік до 1 року.

Передозування. Виявляється галюцинаціями і параноідальними поводженнями. Лікування – симптоматичне (у тому числі підтримуюча терапія і промивання шлунка). Флуконазол виводиться в основному з сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 год. знижує рівень флуконазолу у плазмі крові приблизно на 50%.

Особливі застосування. Хворі, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, повинні знаходитися під спостереженням лікаря. З появою клінічних ознак ураження печінки флуконазол варто відмінити.

Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. З появою у хворого, що одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції або висипання, що можливо, обумовлено застосуванням флуконазолу, препарат варто відмінити. З появою висипання у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями за їхнім станом варто обов’язково спостерігати, при розвитку уражень поліморфної еритеми флуконазол скасовують.

Варто уникати застосування флуконазолу для лікування вагітних, за винятком випадків тяжких і потенційно небезпечних для життя грибкових інфекцій, коли передбачувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Флуконазол виявляють у грудному молоці в тій же концентрації, що й у крові, тому його застосування в період годування грудним молоком не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом варфарину і флуконазолу збільшує протромбіновий час; флуконазолу і пероральних гіпоглікемізуючих препаратів групи похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкаміду, гліпізиду і толбутаміду) – продовжує період їхнього напіввиведення (варто враховувати можливість розвитку гіпоглікемії);

Флуконазолу і фенітоїну – клінічно значимо підвищує концентрацію фенітоїну (необхідний моніторинг концентрації і добір дози). Багаторазове застосування гідрохлоротіазиду підвищує концентрацію флуконазолу в плазмі крові, однак зміна режиму дозування флуконазолу, як правило, непотрібне.

Флуконазол у дозі 50-200 мг не має істотного впливу на ефективність комбінованих протизаплідних засобів для перорального прийому.

Одночасне застосування флуконазолу і рифампірину приводило до зниження AUC кривої (концентрація/час) на 25% і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20%. Хворим, що використовують зазначену комбінацію препаратів, необхідно враховувати доцільність підвищення дози флуконазолу.

Під час застосування флуконазолу рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові.

При лікуванні флуконазолом хворих, що одержують теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну необхідно контролювати симптоми передозування терфіліну; при їх виникненні терапію необхідно відповідним чином змінити.

З огляду на виникнення вираженої аритмії, обумовленої подовженням інтервалу Q-T, у хворих, що одержували азольні протигрибкові засоби у поєднанні з терфенадином, одночасний прийом флуконазолу в дозі 400 мг/доб і вище з терфенадином протипоказаний. Лікування флуконазолом у дозі нижче 400 мг/доб у поєднання з терфенадином необхідно проводити під строгим контролем лікаря.

При одночасному застосуванні флуконазолу і цизаприду можливі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи пароксизми шлункової тахікардії.

За станом хворих, яким призначають комбінацію флуконазолу і зидавудину, варто спостерігати з метою раннього виявлення побічних симптомів зидавудину, AUC якого в цьому випадку значно збільшується.

Застосування флуконазолу у хворих, які одночасно одержують цизаприн, астемізол, рифабутин, такролімус або інші лікарські засоби, метаболізуючих системою цитохрома Р450, може супроводжуватися підвищенням концентрації цих препаратів у крові.

Одночасний прийом циметидину або антацидів не має клінічно значимого впливу на всмоктування флуконазолу.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. При температурі, що не вище 25⁰С, в сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності – 3 роки.