Аспаркам инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та рискою. На поверхні таблеток допускається мармуровість;

склад: 1 таблетка містить магнію аспарагінату 0,175 г, калію аспарагінату 0,175 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний або кукурудзяний, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Мінеральні добавки. Магнію аспартат, комбінації. Код АТС А12С С55.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антиаритмічний засіб, що усуває дефіцит магнію і калію. Препарат відновлює електролітний баланс в організмі, поліпшує обмін речовин в міокарді і коронарний кровообіг, має протиаритмічні властивості, дещо пригнічує атріовентрикулярну провідність, а також знижує підвищену чутливість до серцевих глікозидів і зменшує прояви їх токсичності. Іони Mg²⁺ активують Na⁺-K⁺-АТФазу, у зв’язку з чим знижується внутрішньоклітинна концентрація іонів Na⁺ і зростає надходження іонів K⁺ в клітину. При зниженні концентрації іонів Na⁺ всередині клітини відбувається гальмування обміну іонів Na⁺ на іони Ca²⁺ у гладких м’язах судин, що приводить до їх релаксації. Іони K⁺ стимулюють синтез АТФ, глікогену, білків, ацетилхоліну. Іони K⁺ і Mg²⁺ підтримують поляризацію клітинних мембран. Аспарагінат є переносником іонів K⁺ і Mg²⁺ і сприяє їх надходженню у внутрішньоклітинний простір. Надходячи до клітин, аспарагінат також включається в процеси метаболізму, сприяє синтезу амінокислот, аміноцукрів, нуклеотидів, азотвміщуючих ліпідів, коригує порушення енергетичного обміну ішемізованого міокарда, що приводить до підвищення виживаності кардіоміоцитів.

Фармакокінетика. Після перорального прийому калію аспарагінат і магнію аспарагінат всмоктуються у шлунково-кишковому тракті. Концентрація калію і магнію у крові досягає максимальних значень через 1-2 години після прийому препарату. Із крові препарат потрапляє всередину кардіоміоцитів у формі іонів K⁺, Mg²⁺ і аспарагінату та включається у клітинний метаболізм.

Показання для застосування. Дефіцит магнію і калію в організмі. У складі комплексної терапії при ішемічній хворобі серця, аритміях, зумовлених електролітними порушеннями, шлуночковій екстрасистолії (у тому числі при інфаркті міокарда, передозуванні серцевих глікозидів), а також для профілактики інтоксикації серцевими глікозидами.

Спосіб застосування і дози. По 2 таблетки 3 рази на день. З метою профілактики або при підтримуючій терапії – по 1 таблетці 3 рази на день. Тривалість курсу терапії встановлюють індивідуально.

Побічна дія. Рідко можливі нудота, блювання, діарея, порушення провідності міокарда. При перевищенні рекомендованих доз можливі почервоніння обличчя, спрага, зниження артеріального тиску, гіперрефлексія, судоми (частіше при нирковій недостатності).

Протипоказання. Тяжкі порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпермагніємія, атріовентрикулярна блокада, підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Симптоми гіперкаліємії і гіпермагніємії: почервоніння обличчя, спрага, зниження артеріального тиску, біль у животі, м’язова слабкість, металевий присмак у роті, скутість і парестезії у кінцівках, на електрокардіограмі реєструється підвищення висоти зубця Т, зниження амплітуди зубця Р, розширення комплексу QRS.

Лікування: промивання шлунка та парентеральне введення препаратів кальцію, симптоматична терапія.

Особливості застосування. В періоди вагітності і лактації препарат застосовують тільки у випадку, коли очікувана користь переважає потенційний ризик. При тривалому застосуванні необхідний періодичний контроль вмісту калію і магнію у крові.

Клінічні дані щодо схем і доз застосування Аспаркаму для лікування дітей відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Поліпшує переносимість серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, у зв’язку з чим необхідний контроль рівня калію в плазмі.

Гальмує всмоктування пероральних форм тетрацикліну, солей заліза і фториду натрію (необхідно дотримуватися 3-годинного інтервалу між прийомами).

При одночасному застосуванні з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, бета-адреноблокаторами, циклоспорином, калійзберігаючими діуретиками, гепарином, нестероїдними протизапальними засобами підсилюється пригнічуючий вплив на перистальтику кишечнику. При спільному застосуванні з антидеполяризуючими міорелаксантами підсилюється нервово-м’язова блокада, із засобами для наркозу – пригнічується центральна нервова система.

Препарат знижує ефективність серцевих глікозидів, неоміцину, поліміксину В, тетрацикліну і стрептоміцину.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від вологи місці при температурі від 15 до 25 ⁰С. Термін придатності – 3 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці.