Симвакор^®-Дарница инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: simvastatin;

(1S,3R,7S,8S,8aR)-8-[2-[(2R,4R)-4-гідрокси-6-оксотетрагідро-2Н-піран-2-ил]етил]-3,7-диметил-1,2,3,7,8,8a-гексагідронафтален-1-ил 2,2-диметилбутаноат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору, з двоопуклою поверхнею;

склад: 1 таблетка містить 10 мг симвастатину в перерахуванні на 100 % суху речовину;

допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол, аскорбінова кислота, картопляний крохмаль, кислота лимонна, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, аеросил, кальцію стеарат, метилцелюлоза, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби – інгібітори ГМГ КоА редуктази. Код АТС С10А А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Симвастатин – гіполіпідемічний засіб, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus terreus, є неактивним лактоном. Симвастатин в організмі піддається гідролізу з утворенням гідроксикислотного похідного, яке блокує 3-гідрокси-3-метил-глутарил-КоА-редуктазу (ГМГ КоA редуктазу), фермент, що каталізує початкову реакцію утворення мевалонату з ГМГ КоА. Оскільки перетворення ГМГ КоA в мевалонат являє собою ранній етап синтезу холестерину, застосування симвастатину не спричинює накопичення в організмі потенціально токсичних стеролів. ГМГ КоA легко метаболізується до ацетил-КоА, що бере участь у багатьох біосинтетичних процесах в організмі. Симвастатин знижує вміст ТГ, ЛПНП, ЛПОНП і загального холестерину в плазмі (у випадках гетерозиготної сімейної і несімейної форми гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику). Препарат підвищує вміст ЛПВП, зменшує співвідношення ЛПНП/ЛПВП і загальний холестерин/ЛПВП. Сповільнює прогресування коронарного атеросклерозу і знижує як частоту виникнення нових уражень, так і ймовірність розвитку тотальних оклюзій судин.

Початок дії препарату спостерігається через 2 тижні після початку його прийому, максимальний терапевтичний ефект – через 4-6 тижнів. Дія зберігається при продовженні лікування; при припиненні терапії вміст холестерину повертається до вихідного рівня, що спостерігався до початку лікування. Ефективний як у вигляді монотерапії, так і в сполученні зі секвестрантами жовчних кислот.

Фармакокінетика. Абсорбція симвастатину висока. Після перорального прийому препарату час досягнення максимальної концентрації діючої речовини в плазмі крові становить 1,3-2,4 год і знижується на 90 % через 12 год після першого його прийому. Концентрація активної форми в системному кровотоці становить менше 5 % від перорально прийнятої дози. Зв’язок з білками плазми становить 95 %. Симвастатин метаболізується в печінці, має ефект “першого проходження” через печінку (в основному гідролізується в свою активну форму – бета-гідрокси кислоту, виявлені й інші активні, а також неактивні метаболіти), з подальшою екскрецією в жовч. Період напіввиведення з організму його активних метаболітів становить 1,9 год. В основному 60 % симвастатину виводиться з каловими масами у вигляді метаболітів. Близько 10-15 % симвастатину виводиться нирками в неактивній формі.

Показанняя до застосування. Первинна гіперхолестеринемія IIа и IIb типу (при неефективності дієтотерапії у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу), комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, гіперліпопротеїнемія, що не піддається корекції спеціальною дієтою і фізичним навантаженням. Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія (у сполученні з дієтою і немедикаметозними методами). Вторинна профілактика інфаркту міокарда (для сповільнення прогресування коронарного атеросклерозу), інсульту і минущих порушень мозкового кровообігу.

Спосіб застосування та дози. Початкова доза препарату звичайно становить 10 мг на добу одноразово, ввечері, під час їди, за необхідності дозу можна збільшити, але не раніше, ніж через 4 тижні після початку прийому препарату. Максимальна добова доза препарату становить 80 мг. При ішемічній хворобі серця початкова доза препарату становить 20 мг на добу одноразово, ввечері, за необхідності її поступово збільшують через 4 тижні після початку прийому препарату до 40 мг.

Якщо вміст ЛПНП менше 75 мг/дл (1,94 ммоль/л), а вміст загального холестерину менше 140 мг/дл (3,6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити. Для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) максимальна добова доза препарату становить 10 мг.

Побічна дія. Більша частина побічних ефектів слабовиражена та минуща.

– З боку травної системи: диспепсія (нудота, блювання, гастралгія, абдомінальні болі, запор або діарея, метеоризм), гепатит, жовтуха, зрідка – підвищення активності “печінкових” трансаміназ, лужної фосфатази і креатинфосфокінази; іноді – гострий панкреатит. Порушення функції печінки мають легкий і минущий характер.

– З боку нервової системи і органів чуття: астенічний синдром, запаморочення, головний біль, безсоння, судоми, парестезїї, периферична нейропатія, розпливчастість зору, порушення смакових відчуттів.

– З боку опорно-рухового апарату: іноді – міопатія, що виявляється міалгією та м’язовою слабкістю, асоційованими із значним підвищенням вмісту креатинфосфокінази; зрідка – рабдоміоліз.

– Алергічні та імунопатологічні реакції: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення ШОЕ, артрит, артралгія, кропив’янка, фотосенсибілізація, пропасниця, гіперемія шкіри, припливи, задишка.

– Дерматологічні реакцїї: шкірний висип, свербіж, алопеція.

– Інші: анемія, серцебиття, гостра ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолизу), зниження потенції.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, гострі захворювання печінки, стійке підвищення рівня трансаміназ у плазмі крові, міастенія і/або виражене підвищення активності креатинфосфокінази, вагітність і її планування, період годування груддю, дитячий вік.

Передозування. В зарубіжній медичній літературі описані декілька випадків передозування симвастатину. У хворих не відмічалось будь-яких особливих порушень або наслідків. Найбільша доза препарату, прийнята одним пацієнтом, становила 450 мг.

Лікування. Необхідно вживати звичайних заходів для подібних випадків: викликати блювання, застосувати активоване вугілля, контролювати життєві функції. Також слід проводити моніторинг функції печінки і нирок, а також рівня креатинкінази у сироватці крові.

Особливості застосування. До початку і під час лікування пацієнт повинен знаходитися на гіпохолестериновій дієті.

Перед початком і під час лікування необхідно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність “печінкових” трансаміназ протягом першого року: кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців лікування препаратом, потім кожні 8 тижнів протягом 9 місяців; потім – 1 раз на півроку). Пацієнтам, які приймають Симвакор^®-Дарниця у добовій дозі 80 мг, функцію печінки необхідно контролювати 1 раз на 3 місяці. У тих випадках, коли вміст трансаміназ наростає (перевищення в 3 рази верхньої межі норми), лікування препаратом припиняють. Симвакор^®-Дарниця посилює дію кумариновых антикоагулянтів, внаслідок чого необхідний контроль протромбінового часу. Симвакор^®-Дарниця (як і інші інгібітори ГМГ КоA редуктази) не рекомендується застосовувати при підвищеному ризику виникнення рабдоміолізу і ниркової недостатності внаслідок тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, великої хірургічної операції, травми й тяжких метаболічних порушень.

Припинення лікування гіполіпідемічними засобами в період вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії. В зв’язку з тим, що інгібітори ГМГ КоА редуктази гальмують синтез холестерину, а холестерин і інші продукти його синтезу відіграють істотну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран, Симвакор^®-Дарниця може чинити несприятливу дію на плід при застосуванні його вагітними. При плануванні вагітності необхідно припинити прийом препарату. Якщо в процесі лікування настає вагітність, лікування препаратом треба негайно припинити, а саму жінку слід попередити про можливу небезпеку для плода.

У випадку пропуску чергової дози препарат необхідно прийняти якнайскоріше. Якщо настав час наступного прийому, дозу препарату не подвоювати.

Лікарям при проведенні терапії препаратом рекомендується запитувати у пацієнтів про нез’ясовані болі у м’язах, в’ялість або слабкість, особливо якщо це супроводжується нездужанням або пропасницею.

Симвакор^®-Дарниця не впливає на швидкість психомоторних реакцій і увагу пацієнтів, тому при застосуванні препарату нема необхідності утримуватись від керування автомобілем і виконання інших потенційно небезпечних видів діяльності.

Щодо безпечності застосування препарату не знайдено різниці між пацієнтами похилого віку та більш молодими особами. Але у пацієнтів старше 70 років імовірність появи побічних реакцій зростає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат можна застосовувати в комбінації зі секвестрантами жовчних кислот (з колестираміном, колестиполом). Колестирамін і колестипол знижують біодоступність Симвакору^®-Дарниця (застосування препарату можливо через 4 год після прийому зазначених препаратів, при цьому відмічається адитивний ефект).

Симвакор^®-Дарниця посилює дію кумаринових антикоагулянтів. При одночасному прийомі хворими імуносупресивних лікарських засобів і похідних фібринової кислоти підвищується ризик розвитку міопатій.

Препарат посилює дію непрямих антикоагулянтів, тим самим збільшує ризик виникнення кровотеч. Цитостатики, протигрибкові препарати (кетоконазол, ітраконазол), фібрати, високі дози нікотинової кислоти, імунодепресанти, еритроміцин, кларитроміцин, інгібітори протеаз при одночасному застосуванні з препаратом підвищують ризик розвитку рабдоміолизу. Симвакор^®-Дарниця підвищує концентрацію дигоксину у сироватці крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 20 ^ос.

Термін придатності – 1,5 року.