Сорбилакт^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рiдина без запаху, солодкувата на смак; теоретична осмолярнiсть 1670 мОсм/л; рН 6,0 - 7,6; іонний склад: 1 мл препарату містить Nа⁺ - 6,395 мг, Са⁺⁺ - 0,036 мг, К⁺- 0,157 мг, Мg⁺⁺0,051 мг, Сl¯- 3,995 мг, СН₃СН(ОН)СОО - 15,635 мг;

склад: 100 мл розчину містять сорбітолу 20 г, натрію лактату 1,9 г, натрію хлориду 0,6 г, кальцію хлориду 0,01 г, калію хлориду 0,03 г, магнію хлориду 0,02 г;

допоміжні речовини: вода для ин’єкцій.

Форма випуску. Розчин для iнфузiй.

Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньовенного введення. Електроліти у комбінації з іншими препаратами. Код АТС В05Х А31.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат має протишокову, енергетичну, дезiнтоксикацiйну, залужнюючу, діуретичну і стимулюючу перистальтику кишечнику дiю.

Основними фармакологiчно активними речовинами препарату є сорбiтол (у гіпертонічній концентрації) i натрiю лактат (в ізотонічній концентрації). У печiнцi сорбiтол спочатку перетворюється на фруктозу, яка у подальшому перетворюється на глюкозу, а потiм на глiкоген. Частина сорбiтолу використовується для термiнових енергетичних потреб, iнша частина вiдкладається як запас у виглядi глiкогену. Гiпертонiчний розчин сорбiтолу має великий осмотичний тиск i виражену здатнiсть посилювати дiурез.

На вiдмiну вiд розчину бiкарбонату, корекцiя метаболiчного ацидозу за допомогою натрiю лактату проходить повiльнiше у мiру включення його в обмiн речовин, не виникає рiзких коливань рН. Дiя натрiю лактату виявляється через 20-30 хв пiсля введення.

Натрію хлорид – плазмозамінний засіб, чинить дезінтоксикаційну, регідратуючу дію. Поповнює дефіцит іонів натрію і хлору при різних патологічних станах.

Кальцію хлорид поповнює дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію необхідні для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних і гладких м’язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові. Знижує проникність клітин і судинної стінки, запобігає розвитку запальних реакцій, підвищує стійкість організму до інфекцій і може значно посилювати фагоцитоз.

Калію хлорид відновлює водно-електролітний баланс. Чинить негативну хроно- і батмотропну дію, у високих дозах – негативну іно-, дромотропну та помірну діуретичну дію. Бере участь у процесі проведення нервових імпульсів. Підвищує вміст ацетилхоліну і викликає збудження симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Поліпшує скорочення скелетних м’язів при м’язовій дистрофії, міастенії.

Фармакокінетика. Сорбiтол швидко включається в загальний метаболiзм, 80-90% якого утилiзується в печiнцi i накопичується у виглядi глiкогену, 5% вiдкладається в тканинах мозку, серцевому м’язi i скелетнiй мускулатурi, 6-12% видiляється iз сечею. При введеннi в судинне русло iз натрiю лактату вивiльняється натрiй, СО₂ i Н₂О, якi утворюють бiкарбонат натрiю, що призводить до збiльшення лужного резерву кровi. Активною вважається тiльки половина введеного натрiю лактату (iзомер L), а друга половина (iзомер D) не метаболiзується i видiляється iз сечею.

Натрію хлорид швидко виводиться із судинного русла, лише тимчасово збільшуючи об’єм циркулюючої крові. Посилює діурез.

Показання для застосування. Сорбiлакт застосовують для зменшення iнтоксикацiї, поліпшення мiкроциркуляцiї, корекцiї кислотно-лужного стану, поліпшення гемодинамiки при травматичному, операцiйному, гемолiтичному та опiковому шоці; перитоніті і непрохідності кишечнику (в перед- та післяопераційний період); гострій нирковій недостатності різної етіології; тиреотоксикозах, сепсисах; різних захворюваннях печінки (гепатитах, холециститах, гострих та напівгострих дистрофіях печінки, печінковій комі); пiдвищеному внутрiшньочерепному тиску у разі набряку головного мозку.

Спосіб застосування та дози. Сорбiлакт вводять дорослим внутрiшньовенно струминно або краплинно (60-80 крапель за хвилину):

- при травматичному, опiковому, пiсляоперацiйному i гемолiтичному шоці - по 200-400 мл i 600 мл (3-10 мл/кг маси тiла), одноразово, спочатку струминно, потiм крапельним методом;

- при захворюваннях печінки - у дозi 200 мл (3,5 мл/кг маси тiла) краплинно одноразово i повторно, щоденно або через день;

- при гострiй нирковiй недостатностi - в разовій дозi 200-400 мл (2,5-6,5 мл/кг маси тiла) краплинно або струминно (повторно через 8-12 год);

для профiлактики пiсляоперацiйного парезу кишечнику 150-300 мл (2,5-5,0 мл/кг маси тiла) на одноразове введення, краплинно; можливi повторнi iнфузiї препарату через кожнi 12 год протягом перших 2-3 дiб пiсля оперативного втручання;

для лiкування пiсляоперацiйних парезiв - у дозi 200-400 мл (3,5-6,5 мл/кг маси тiла) краплинно, через кожнi 8 год до нормалiзацiї моторики кишечнику;

- при набряку мозку - спочатку струминно, а потiм краплинно (60-80 крапель за хвилину) в дозi 5-10 мл/кг маси тiла.

При значнiй дегiдратацiї внутрiшньовеннi iнфузiї Сорбiлакту необхiдно проводити тiльки краплинно (не бiльше 200 мл розчину на добу).

Дітям до 6 років рекомендується введення препарату в дозі із розрахунку 10 мл/кг маси тіла, від 6 до 12 років - у дозі, яка становить половину дози для дорослих. Для дітей старше 12 років доза препарату така сама, як і для дорослих.

Побічна дія. Можуть виникнути явища алкалозу або дегідратації (внаслідок гіперосмолярності розчину), алергічні реакції (висипи на шкірі, свербіж).

Протипоказання. Індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Сорбiлакт не застосовують при алкалозi, а також у випадках, коли протипоказано вливання великих об’ємів рiдини (крововилив у мозок, тромбоемболiя, серцево-судинна декомпенсацiя, артеріальна гіпертензія ІІІ ст.)..

Передозування. Виникають явища алкалозу, які швидко зникають самостійно за умови негайного припинення введення препарату. При виникненні дегідратації – симптоматична терапія.

Особливості застосування. Препарат застосовують пiд контролем показникiв кислотно-лужного стану та електролітів крові, а також функцiонального стану печiнки. З обережністю вводять хворим на калькульозний холецистит. Препарат застосовують з урахуванням осмолярностi кровi та сечi, а також кислотно-лужного стану. Введення Сорбiлакту хворим на цукровий дiабет необхiдно здiйснювати пiд контролем вмiсту цукру в кровi.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Сорбiлакт не можна змiшувати з фосфат- і карбонатвмiсними розчинами. Не застосовують як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

Умови та термін зберігання. Зберiгати в недоступному для дітей, сухому, захищеному вiд свiтла мiсцi, при температурi вiд 2 до 25°С. Термiн придатності - 2 роки.