Гидреа^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: гідроксикарбамід;

основні фізико-хімічні властивості: желатинова капсула зі слабким желатиновим запахом, кишечка капсули матова зеленого кольору, корпус капсули матовий рожового кольору, капсули мають маркировку чорного кольору: “BMS 303”; капсули містять порошок білого кольору.

склад: одна капсула містить 500 мг гідроксикарбаміду;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, натрію фосфат двозаміщений безводний, магнію стеарат, лактози моногідрат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Протипухлинний засіб, антиметаболит. Код АТС L01XX05.

Фармакологічні властивості.

Фармаколинамика.

Гідроксикарбамид являе собою фазоспецефичний цитостатичний препарат (антиметаболит, верогидно з алкилуючею дією), який діє у S фазі клітинного цикла. Бдокує ріст клитин в інтерфазіG1-S, що важливо при проведенні одночасно с променевою терапією, оскільки зявляєтся сінергічна чутливість пухлинних клетин у фазі G1 на опромінення. Гідроксикарбамид підсілює дію інгібітора РНК-редуктази – рібонуклеозиддифосфатредуктази, викликає пригничення синтезу ДНК. Препарат не впливає на синтез РНК та білку.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому препарат швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 1-4 годин після прийому. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. Швидко розподіляється по тканинам организму та проникає скризь гематоенцефалічний барьєр. У спиномозокової ридини визначається 10-20%, та 15-50% в асцитичної рідині від концентрації у плазмі крові. Період напіввиведення становить 3-4 години. Частково метаболизуєтся у печінки та нирках. 80% гідроксикарбамиду протягом 12 годин виводиться з сечею, при цьому 50% у незміненому вигляді та у невеликоє кількості у вигляді сечовини. Препарат також виводиться через дихальні шляхи у вигляді двоокису вуглецю. Через 24 години препарат в плазми не визначається.

Показання для застосування.

Хроничний мієлолейкоз;

Істинная поліцитемія (еритремія);

Ессенціальна тромбоцітопенія

Остеомієлофіброз;

Меланома;

Злоякісні пухлини толови та шиї , за виключенням рака губи ( в комбінації з проміневою терапією);

Рак шийкі матки (у комбінації з проміневой терапією).

Спосіб застосування та дози.

Всі дозові схеми препарату повинні подбіратись індімідуально. Препарат застосовувається перорально. При утрудненні ковтання капсулу можна вскрити, розчинити вмист у стакані води та випити. При єтому деяки водонерозчинні допоміжні речовини можуть плавати на поверхні роззчину.

Під час лікування препаратаом слід приймати достатню кількоість води.

Солідни пухлини.

80 мг/кг однин раз однократно кожного третього дня (6 – 7 доз).

20 -30 мг/кг щоденно протягом трьох тижнев.

Карциноми голови шиї, карциноми шийки матки.

80 мг/кг однин раз на день, кожний третій день у комбінації з проміневою терапією.

Лікування препаратом призначают не менее чем за 7 днів до початку проміневої терапії и подовжують протягом промінової терапії. Після проміневої терапії препарат подовжують приймати протягом необмеженного часу при постійному спостереженні за хворим та при відсутністи у нього незвичайних.

Резістентний хроничний миєлолейкоз.

Безперервна терапія. Від 20 до 30 мг/кг щоденно один раз на день.

Оцынку ефективносты препарату проводят пысля 6 тижныв лякування. При вираженній клиничної реміссії лікування можливе подовжуваті необмежено довго. Лікування слід припинити, коли вміст лейкоцитів меньше 2,5x10⁹/л, тромбоцитів меньше 100x10⁹/л. Через 3 дні повторно проводят аналіз крові. Лікування відновляють тоді, коли вміст лейкоцитів та ерітроцитів починє помітно зрастати.

Істина поліцитемія.

Лікування починают з добової дози 15-20 мг/кг. Дозу визначають індивидуально, прагнучі пидтримувати гематокрит на рівні нижче 45%, а число тромбоцитів – нижче 400x10⁹/л. У більшості хворих досягнути зазаначених показників вдається постійно примая гідроксикарбамид в добової дозі від 500 до 1000 мг.

Есенціальна тротбоцітопенія.

Звичайно призначають препарат Гідреа в початкової добової дозі 15 мг/кг; потім підбірають таку доку, котра підтрімує кількість тромбоцитів нижче 600x10⁹/л, але прі цому не зменьшуя кількості лейкоцитів нижче 4x10⁹/л.

Побічна дія.

Система кровотворення: пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія, анемія, епізодично тромбоцитопенія).

Шлунково-кишковий тракт: стоматит, анорексія, нудота, блювання, пронос і запор.

Дерматологія: макульозно-папульозні висипання, еритема обличчя і периферична еритема. В окремих випадках відзначається алопеція. В ряді випадків у результаті щоденного застосування препарату протягом декількох років у хворих спостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення, папули фіолетового кольору.

Неврологія: вживання великих доз препарату може призводити до помірної сонливості. Неврологічні порушення відзначалися в окремих випадках і обмежувалися головним болем, запамороченням, дезорієнтацією, галюцинаціями і судомами.

Нирки: препарат епізодично може викликати тимчасове порушення функції ниркових канальців, що супроводжується збільшенням вмісту сечової кислоти в сироватці, азоту сечовини крові (АСК) і креатиніну. В окремих випадках відзначається дизурія.

Інші ефекти. Також повідомлялося про пропасницю, озноби, почуття нездужання і збільшення активності ферментів печінки. В окремих випадках були описані гострі легеневі реакції, включаючи дифузну інфільтрацію легень, лихоманку і задишку, що пов’язані з застосуванням препарату.

Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні, подібні до тих, що описані при монотерапії препаратом: головним чином, пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявності вираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000/мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватися деякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевої терапії, наприклад порушення функції шлунка і мукозити.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гідоксикарбамиду або будь-якої допоміжної речовини, яка входить до склада препарату.

Вагітність та період годування груддю.

Лекопенія нижче 2,5x10⁹/л та/або тромбоцитопенія нижче 100x10⁹/л.

Передозування.

У хворих, що застосовували препарат в дозах, які в декілька разів перевищували звичайні рекомендовані, розвивалася гостра токсичність щодо слизових оболонок і шкіри. Спостерігалися болісність, фіолетова еритема, набряк долонь рук і підошов ніг із наступним лущенням шкіри рук і ніг, інтенсивна генералізована гіперпігментація шкіри та тяжкий гострий стоматит. Специфичній антидот не відом. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування.

Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. Перед початком і періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функції кісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів повинно проводитися принаймні щотижня протягом усього періоду лікування препаратом. При зменшенні вмісту лейкоцитів до рівня менше 2,5x10⁹/л або тромбоцитів до рівня менше 100x10⁹/л, лікування слід припинити, поки вміст їх не відновиться до норми. Анемія не є протипоказанням для лікування препаратом однак перед початком ликування прояви останньої повинні бути сореговані.

Лікування препаратом не варто розпочинати у випадку наявності в хворого пригнічення функції кісткового мозку. Під час лікування препаратом може розвиватися подальше пригнічення функції кісткового мозку, і, звичайно, лейкопенія є першим і найбільш типовим проявом цього стану. Тромбоцитопенія й анемія відзначаються рідше та іноді спостерігаються без попередньої лейкопенії. Якщо припинити лікування препаратом, відновлення організму після мієлосупресії відбувається швидко. Препарат варто застосовувати з обережністю хворим, що раніше одержували променеву терапію або хіміотерапію. У хворих, що в минулому одержували променеву терапію, може загострюватися післярадіаційна еритема.

На ранніх стадіях лікування гідроксикарбамідом часто спостерігається мегалобластичний еритропоез, що носить помірний характер. Морфологічні зміни при цьому нагадують злоякісну анемію, однак вони не пов’язані з дефіцитом вітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти.

Препарат може також знижувати кліренс заліза з плазми і знижувати ефективність утилізації заліза еритроцитами, однак вона не впливає на тривалість життя еритроцитів.

Препарат слід застосовувати з обережністю хворим із порушеною функцією нирок.

Хворим похилого віку внаслідок підвищеної чутливості до побічних ефектів препарату може знадобитися зниження доз препарату.

З обережністю препарат призначається хворим з печинковою та/або нирковою недостатністью.

Під час застосування препарату необхідно приймати досить велику кількість рідини.

Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні, подібні до тих, що описані при монотерапії препаратом: головним чином, пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявності вираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000/мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватися деякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевої терапії, наприклад порушення функції шлунка і мукозити.

Вагітність і лактація. Дослідження на тваринах показали, що препарат має тератогенну дію. Дослідження у вагітних жінок не проводилися. У випадку застосування препарату під час вагітності або в разі настання вагітності під час лікування препаратом хвору треба попередити про потенційну небезпеку для плоду. Жінкам дітородного віку рекомендується уникати настання вагітності під час лікування препаратом.

Препарат переходить у жіноче молоко. Тому, враховуючи важливість лікування для матері, необхідно прийняти рішення: про припинення лікування препаратом або припинення годування дитини груддю.

Використання в педіатрії. Безпека та ефективність лікування препаратом дітей не встановлена.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

В разі одночасного застосування препарату з іншими мієлосупресивними препаратами або променевою терапією ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.

Оскільки є вірогідність того, що вживання препарату призведе до збільшення вмісту сечової кислоти в крові, може знадобитися коригування дози урикозуричних препаратів (препарати, що підвищують виділення сечової кислоти з організму).

Умови та термін зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі 15 – 25 °С в захищеному від світла місці.

Термін придатності 5 років.