Сифлокс инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Ципрофлоксацин; 1-циклопропіл-6-фтор-1,4-дигідро-4-окси-7-(1 -піперазиніл)-3-хінолинкарбонова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 500 мг, округлої форми, вкриті оболонкою, білого кольору, двоопуклі, з розподільчою рискою;

склад:

1 таблетка містить ципрофлоксацину 500 мг;

допоміжні речовини; крохмаль кукурудзяний, целюлоза монокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид, магнію стеарат, гідроксипропилметилцелюлоза, полі етиленгліколь 4000, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противомікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Синтетичний протимікробний препарат групи фторхінолонів. Діє бактерицидно. Активний стосовно більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus, Neisseria, а також стафілококи й інші грампозитивні аеробні бактерії.

Сіфлокс застосовують у дорослих для лікування інфекцій сечовидільних шляхів, інфекцій нижніх дихальних шляхів, інфекцій шкіри і шкірних придатків, кісток і суглобів, що викликані чутливими до ципрофлоксацину грамнегативними і грампозитивними аеробними мікроорганізмами.

Фармакокінетика.

Ципрофлоксацин добре абсорбується з травного тракту після перорального застосування, надаючи мінімальний метаболізм при первинному проходженні через печінку. Присутність їжі в травному тракті зменшує рівень препарату в крові, але не затримує час абсорбції ципрофлоксацину.

Біодоступність ципрофлоксацину гідрохлориду при пероральному прийомі у здорових дорослих людей складає 50 - 85%, а пік концентрації препарату в сироватці спостерігається, в основному, у межах 0,5 - 2,3 год.

Період напівелімінації ципрофлоксацину у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить 4 год.

Приблизно 40-50% прийнятої внутрішньо дози виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Показання для застосування.

Інфекційно-запальні захворювання, виклікані чутливими до ципрофлоксацину мікроорганізмами:

дихальних шляхів

• гостре запалення пазух;

• гострий бронхіт та загострення хронічного бронхіту;

• запалення легенів.

сечовидільних шляхів

• неускладнене й ускладнене запалення сечовидільного каналу, запалення сечового міхура, запальні захворювання нирок та простати;

• неускладнене гонорейне запалення шийки матки та сечового міхура;

черевної порожнини

• бактеріальна діарея (тяжка форма), черевний тиф;

• холецистит, абсцес жовчного міхура;

• перитоніт, абсцеси у черевній порожнині;

інші тяжкі інфекції

• бактеріемія, сепсис, інфекції у пацієнтів зі зниженим імунітетом;

інфекційні ураження шкіри та підшкірної клітковини запальні захворювання кісток та суглобів.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки треба приймати цілими, під час або після їди, рекомендується запивати водою. Дозування препарату залежить від виду інфекційного збудника та складності захворювання, від чутливості мікроорганізмів, що спричиняють інфекційний процес, віку пацієнта та видільної здатності нирок. Звичайне лікування продовжують ще протягом 3 діб після нормалізації температури тіла або зникнення симптомів захворювання.

Зазвичай призначають таку схему лікування для дорослих:

при гострому синуситі: по 500 мг кожні 12 год. протягом 10 днів;

при захворюваннях нижніх дихальних шляхів: по 500 мг кожні 12 год. протягом 7-14 днів:

при захворюваннях з тяжким перебігом або з ускладненнями: по 750 мг кожні 12 год.

протягом 7-14 днів;

при гостром, неускладненому запаленні сечового міхура у жінок: по 100 мг або по 250 мг кожні 12 год. протягом 3 днів;

при захворюваннях сечовидільних шляхів легкого та середнього ступенів: 250 мг ципрофлоксацину кожні 12 год. протягом 7-14 днів:

при ускладнених інфекційних процесах сечовидільних шляхів: 500 мг препарату кожні 12 год. протягом 7-14 днів;

при неускладненій гонорейнії! інфекції сечового міхура та шийки матки: 250 мг препарату одноразово;

при інфекційному ураженні простати: 500 мг ципрофлоксацину кожні 12 год. протягом 28 днів;

при бактеріальній діареї з тяжким перебігом: 500 мг кожні 12 год. протягом 5-7 днів:

при черевному тифі - 500 мг кожні 12 год. протягом 10 днів;

при лікуванні хронічних інфекцій черевної порожнини: 500 мг кожні 12 год. протягом 7-14 днів у комбінації з метронідазолом;

при інфекційних ураоїсеннях шкіри, підшкірної клітковини, кісток та суглобів легкого та середнього ступеня: 500 мг кожні 12 год.; при запальних процесах тяжкого ступеня та ускладненнях призначають по 750 мг кожні 12 годин. Курс лікування шкірних інфекційних уражень становить 7-14 днів, а інфекційних процесів у кістках та суглобах -4-6 тижнів, максимально - 2 місяці.

Ниркова недостатність. У дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендують таку схему лікування:

Кліренс креатиніну (мл/хв..)                             Доза

>50                                                                звичайно застосовувані дози

30-50                                                              250 - 500 мг кожні 12 год.

5 - 29                                                             250 - 500 мг кожні 18 год.

гемодіаліз або перитонеальний діаліз              250 - 500 мг кожні 24 год. (після діалізу).

Печінкова недостатність

Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості звичайно не змінюють дозування. При тяжкій печінковій недостатності необхідне зниження дози препарату.

Побічна дія.

Найчастіше під час лікування ципрофлоксацином можуть виникнути: нудота, пронос, блювання, біль в епігастральній ділянці, головний біль, занепокоєння, шкірні висипання.

Розподіл побічних реакцій за частотою їх виникнення:

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до ципрофлоксацину або до інших складових препарату. Вагітність. Період годування груддю.

Підвищена чутливість до інших препаратів групи хінолонів.

Не слід застосовувати ципрофлоксацин для лікування дітей та підлітків віком до 18 років (оскільки в експериментах на тваринах встановлено, що виникають ушкодження хрящової тканини, які призводять до необоротної кульгавості).

Передозування.

Іноді, при значному передозуванні препарату, відзначалося оборотне ушкодження нирок. Крім симптоматичного лікування рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, введення достатньої кількості рідини. З метою гальмування всмоктування ципрофлоксацину рекомендується прийом препаратів, які нейтралізують шлунковий сік. При передозуванні препаратом слід негайно призначити відповідне лікування.

Особливості застосування.

• Ципрофлоксацин, також як і інші фторхінолони слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із захворюваннями центральної нервової системи (наприклад, атеросклероз мозкових артерій, епілепсія та відзначені в анамнезі інші захворювання, що можуть спричиняти судоми).

• Під час лікування препаратом треба вживати велику кількість рідини.

• 3 появою шкірних висипань або інших симптомів, що вказують на підвищену чутливість до препарату, варто припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.

• Дуже рідко, після прийому першої дози препарату, може розвинутися анафілактична реакція та шок (зниження артеріального тиску, порушення ритму серця та дихання).

• Під час лікування препаратом Сіфлокс, також як у разі лікування іншими хінолінами, може розвинутися тендовагініт і навіть розрив сухожилля (наприклад, п'яткового сухожилля). Варто відмінити препарат у випадку появи болю та запальних змін у ділянці сухожиль.

• Ципрофлоксацин, також як і інші фторхіцолони, може, спричинити фототоксичні реакції, тому під час лікування препаратом Сіфлокс пацієнт має уникати сонячного опромінення. Варто припинити лікування препаратом у разі появи фототоксичних реакцій.

• У період терапії ципрофлоксацином, як і при застосуванні інших антибіотиків та хіміотерапевтичних засобів, може розвинутися псевдомембранозний ентероколіт. Симптомами цього захворювання може бути виражений і тривалий пронос. Не слід призначати препарати, які гальмують перистальтику.

• Слід дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів для лікування пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази через можливість виникнення гемолізу.

• Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з печінковою чи нирковою недостатністю (див. розділ 4.2. Спосіб застосування і дози ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Ципрофлоксацин гальмує біотрансформацію теофіліну. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину з теофіліном можливе підвищення концентрації теофіліну в сироватці крові, що призводить до підвищення ризику виникнення побічних ефектів, спричинених теофіліном. Ципрофлоксацин може також порушувати біотрансформацію кофеїну.

• Ципрофлоксацин не слід застосовувати одночасно з препаратами, що нейтралізують шлунковий сік, які містять солі магнію, алюмінію, кальцію та з препаратами заліза або цинку, оскільки вони можуть порушити процес всмоктування ципрофлоксацину. Ципрофлоксацин треба приймати не раніше, ніж через 4 год. після прийому зазначених препаратів або за 2 год. до їхнього прийому.

• При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та пероральних антикоагулянтів може подсилюватися дія останніх.

• В експерименті на тваринах виявлено, що фторхінолони (у великих дозах), які застосовуються з деякими нестероїдними протизапальними засобами (наприклад, фенбуфен, але не ацетилсаліцилова кислота), можуть викликати судоми.

• При одночасному застосуванні ципрофлоксацину з циклоспорином можливе підвищення рівня креатиніну в сироватці крові.

• Ципрофлоксацин, само як і інші фторхінолони, може подсилювати дію глібенкламіду та знижувати рівень глюкози у крові в деяких пацієнтів.

• Пробенецид уповільнює виділення ципрофлоксацину.

• Метоклопрамід може прискорити всмоктування ципрофлоксацину.

• При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та фенітоїну концентрація фенитоіну в сироватці може збільшитися або знизитися. Рекомендується проводити моніторинг концентрації фенітоїну в сироватці у цих пацієнтів.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в сухому, недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при

температурі до 25 °С.

Перед застосуванням препарату варто перевірити дату придатності, зазначену на

упаковці. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Термін придатності - 4 роки.