Тебрис инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: gatifloxacin; (±)-1-циклопропіл-6-флоро-1,4-дигідро-8-метокси-7-(3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-квінолінекарбоксилін кислоти сесківігідрат;

основні фізико-хімічні властивості: біла, овальна, двоопукла, вкрита оболонкою таблетка, з тисненням “TABRIS” на одному боці та розломом - на іншому боці (для таблеток 400 мг);

склад: 1 таблетка містить гатифлоксацину сесківігідрату, який еквівалентний гатифлоксацину 200 мг і 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію метилпарабен, натрію пропілпарабен, магнію стеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль безводний, метилгідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь - 6000, титану діоксид, спирт ізопропіловий, дихлорметан, крохмаль кукурудзяний (для склеювання).

Форма випуску.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів - фторхінолони. Код АТС J01MA16.

Фармакологічні властивості.

 Фармакодинаміка. Гатифлоксацин - 8-метоксифлороквінолон, який має антибактеріальну активність проти широкого діапазону грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Протибактерійна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК-збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у реплікації хромосом ДНК при поділі бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксична половина має більшу активність і повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8 половиною.

До гатифлоксацину чутливі такі збудники - грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та відносно чутливі грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами),

Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;

чутливі збудники - грамнегативні мікроорганізми: Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae_: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli,

Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукують β-лактамази);

та відносно чутливі - грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;

відносно чутливі анаероби — Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens, Clostridium ramosum;

чутливі збудники атипової форми - Сhlamydia pneumoniae, Сhlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella pneumophila, Ureaplasma;

та відносно чутливі атипові форми - Caxiella burnettii.

До гатифлоксацину чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. Pylori.

Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій резистентних до β-лактамних і макролідних антибіотиків.

Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлоксацину у пацієнтів – 96%. Пік концентрації в плазмі гатифлоксацину настає через 1-2 години після перорального застосування.

Зв’язування з білками плазми крові для гатифлоксацину становить приблизно 20 %.

Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму та швидко розподіляється у біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, сім’явивідній рідині, піхві , матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.

Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділення дози у сечу.

Гатифлоксацин виводиться нирками. Середнє видалення гатифлоксацину – від 7 до 14 годин і не залежить від дози та режиму застосування.

При експериментах на тваринах гатифлоксацин вільно проходить крізь плаценту та потрапляє у грудне молоко.

Відмінності у фармакокінетиці гатифлоксацину були виявлені у жінок. Жінки похилого віку мали 21 % збільшення С_макс і 32 % збільшення AUC і більш повільне виведення у порівнянні з такими у жінок молодшого віку.

Педіатрія: фармакокінетика гатифлоксацину у дітей до 18 років не була визначена.

Ниркова недостатність: знижений кліренс гатифлоксацину та системний вплив більш виражений у людей з нирковою недостатністю.

Показання для застосування.

Інфекції спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

інфекції ЛОР-органів (гострі отити та загострення хронічних отитів, гострі синусити та загострення хронічних синуситів);

інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія);

урогенітальні інфекції, спричинені Сhlamydia trachоmatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma;

ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae Mycoplasma hominis, Ureaplasma, Сhlamydia trachоmatis, анаеробною флорою в різноманітних комбінаціях);

інфекції сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, гострий та хронічний цистит; гострий та хронічний уретрит, гострий та хронічний ендоцервіцит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями);

антихелікобактерна терапія при іррадикації Н.Pylori (у складі комплексної терапії);

інфекції шкіри та м’яких тканин;

інфекції кісток і суглобів;

інфекції травного тракту;

післяопераційні інфекційні захворювання, сепсис, перитоніт;

профілактика післяопераційних інфекційних ускладнень в офтальмології та лікування офтальмологічних захворювань (кератити, бактеріальні кон’юнктивіти);

Лікування інфекцій в онкологічних хворих.

Лікування туберкульозу при неефективності протитуберкульозних засобів першої лінії.

Спосіб застосування та дози.

- Інфекція ЛОР-органів (гострі отити та загострення хронічних отитів, гострі синусити та загострення хронічних синуситів) – 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 5 – 7 діб;

- інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія) – 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- урогенітальні інфекції, спричинені Сhlamydia trachоmatis, Mycoplasma hominis, 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae Mycoplasma hominis, Сhlamydia trachоmatis, анаеробною флорою) - 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 14 діб, за необхідності в поєднанні з антианаеробними препаратами;

- інфекції сечовидільної системи (гострий цистит; гострий уретрит, інші гострі захворювання сечовидільної системи) - 400 мг початкова доза та 200 мг один раз на добу, протягом 3 діб;

- інфекції сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, хронічний цистит; хронічний уретрит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями) – 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- неускладнений гонококовий уретрит у чоловіків, гонококовий ендоцервіцит у жінок – 400 мг один раз на добу однократно;

 - антихелікобактерна терапія при іррадікації Н.Pylori - по 400 мг один раз на добу, протягом 7 діб (у складі комплексної терапії);

- інфекції шкіри та м’яких тканин – 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

 - інфекції кісток і суглобів - 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- інфекції травного тракту - 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 7 – 10 діб;

- післяопераційні інфекційні захворювання, сепсис, перитоніт - 400 мг, два рази на добу, протягом 1- 5 діб (у разі неможливості внутрішньовенного введення), у подальшому - по 400 мг один раз або по 200 мг два рази на добу, протягом 10-14 діб;

- профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень в офтальмології - 2 таблетки по 400 мг (800 мг) за 12 годин до операції та лікування офтальмологічних захворювань (кератити, бактерійні кон’юнктивіти) - 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 5 – 10 діб;

 - інфекції в онкологічних хворих - 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- лікування туберкульозу при неефективності протитуберкульозних засобів першої лінії - 400 мг, один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, курсова доза підбирається індивідуально.

Приймати препарат рекомендовано після їди, хоча одночасний прийом з їжею не впливає на всмоктування гатифлоксацину.

Побічна дія.

Найбільш поширені побічні ефекти гатифлоксацину – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль. Інші побічні ефекти – порушення смакових відчуттів, алергічні реакції, озноб, жар, біль у спині, біль у грудях, відчуття серцебиття, запор, диспепсія, глосит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, периферійні набряки, неспокійний сон, безсоння, парестезія, тремор, розширення судин, диспное, фарингіт, пітливість, порушення зору, дзвін у вухах, дизурія та гематурія – зустрічаються рідко.

Хінолони можуть бути причиною порушень центральної нервової системи, включаючи нервозність, неспокій, безсоння, кошмари чи параною.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гатифлоксацину, квінолонових протибактерійних компонентів та інших компонентів цього препарату, вагітність, годування груддю, діти до 18 років.

Передозування.

Симптоми передозування з боку ЦНС:

- сплутаність свідомості,

- запаморочення,

- судомні напади,

- психози.

У разі передозування гатифлоксацину необхідно провести промивання шлунка. Пацієнт повинен знаходитись під контролем та отримувати симптоматичне. Потрібно застосовувати відповідну до стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11 % через 8 днів).

Особливості застосування.

Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT - інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не повинен призначатися пацієнтам з подовженими QT - інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас І А (наприклад квінідин, процаїнамід) або клас ІІІ (наприклад аміодарон, соталол) протиаритмічних препаратів.

Фармакокінетичні дослідження не були проведені для гатифлоксацину та препаратів, які подовжують QT-інтервали, таких як цисапрайд, еритроміцин, протипсихотикс, та трициклічних антидепресантів. Гатифлоксацин повинен застосовуватися з обережністю при паралельному використанні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігались серйозні та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.

Гатифлоксацин не повинен застосовуватися при перших проявах підвищеної чутливості - висипу на шкірі чи інших алергічних реакцій.

Треба обережно застосовувати під час керування транспортними засобами (можливо запаморочення).

Призначення гатифлоксацину повинно бути обережним за наявності ниркової недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та під час проведення лікування, за необхідності слід знизити дозу гатифлоксацину. Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) для уникнення накопичення гатифлоксацину через пониження кліренсу необхідно провести корекцію дози (зменшуючи дозу до 200 мг один раз на добу в період пониження кліренсу креатиніну).

Як і при застосуванні інших хінолінів, у більшості хворих на діабет було виявлено порушення вмісту глюкози у крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію, особливо у тих, хто отримував паралельне лікування, застосовуючи перорально гіпоглікемічні препарати (наприклад глібенкламід, глібурид) чи інсулін. У цих пацієнтів рекомендується проводити контроль рівня глюкози у крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Прийом гатифлоксацину за годину після циметидину (один раз на день, перорально у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати говорять про те, що на всмоктування гатифлоксацину не впливають антагоністи Н2-рецепторів, такі як циметидин і фамотидин.

Застосування гатифлоксацину не впливає на систематичний кліренс внутрішньовенного мідозоламу. Добова внутрішньовенна доза мідазоламу (0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлоксацину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.

Паралельне застосування гатифлоксацину і теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Паралельне застосування гатифлоксацину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбіновий час не змінювався.

Паралельне застосування гатифлоксацину та дигоксину не дали значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлоксацину. Пацієнти, які приймають дигоксин, повинні перевірятися на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів, які виявили ознаки чи симптоми інтоксикації дигоксином, концентрація дигоксину у сироватці повинна бути перевірена та доза дигоксину відкоригована відповідно.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлоксацину та пробенециду.

Одночасне введення нестероїдних протизапальних препаратів із гатифлоксацином може підсилити ризик стимуляції центральної нервової системи.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при кімнатній температурі (15-25 °С) у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.