Гимекромон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: хімекромон;

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого кольору;

склад: 1 таблетка містить хімекромону 400 мг;

допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль, крохмаль пшеничний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Препарат з жовчогінною і спазмолітичною дією.

Код ATC А05AX-02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Хімекромон виявляє селективну спазмолітичну дію на жовчні шляхи, яка комбінується з вираженим холеретичним ефектом. Безпосередній міотропний вплив поліпшує функціональну активність гладкої мускулатури жовчних проток. Полегшує виділення жовчі з міхура і холедоха через сфінктер Одді та зменшує там тиск, спричинений затримкою жовчі. Не впливає на скорочувальну здатність жовчного міхура. Збільшує об’єм секретованої жовчі та вміст кислот і холестеролу в ній. Таким чином активізується ліпаза підшлункової залози, поліпшується емульгування жирів і полегшується їх резорбція.

Фармакокінетика. Після перорального прийому швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації в плазмі досягаються на 2–3-й год. Об’єм розподілення варіюється у межах 20,8-36,4 л. Фармакокінетика препарату не залежить від дози. Період напіврозпаду у плазмі становить у середньому годину. Кумулюється у жовчі, при цьому ступінь елімінації залежить від активності її секреції. Загальний кліренс становить 1413 мл/хв^-1. Виводиться із сечею, при цьому 93 % у формі глюкуроніду, 1,4 % - у формі сульфату і 0,3 % - у незміненому вигляді.

Показання для застосування. Гіперкінетичні дискінезії жовчних проток; підгострий і хронічний холедохолітіаз і холелітіаз; необструктивний холестаз; запори у результаті недостатньої жовчної секреції.

Спосіб застосування та дози. Дорослим призначають по 1 таблетці, тричі на добу під час їди. Тривалість курсу лікування визначає лікар.

Безпечність і ефективність препарату у дитячому віці не встановлена, тому не рекомендується призначати його дітям.

Побічна дія. Описані такі побічні ефекти:

при підвищеній чутливості – свербіж, еритема, висипання на шкірі, кропив’янка;

з боку шлунково-кишкового тракту – діарея, що зникає після зменшення дози;

у рідких випадках – тяжкі алергічні реакції.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до хімекромону або іншого компонента препарату;

тяжкі захворювання печінки, у тому числі гострий гепатит і холангіт;

тяжкі порушення функції нирок;

повна або часткова механічна закупорка жовчних шляхів;

виразково-геморагічний коліт;

хвороба Крона;

гостра жовчна коліка;

гострий холецистит і холангіт;

емпієма жовчного міхура.

Передозування. Даних щодо передозування Хімекромону немає.

Особливості застосування. До початку лікування препаратом необхідно точно визначити вид і етіологію холестазу. Механічні перепони можуть призвести до закупорки, збільшення об’єму і підвищення тиску у жовчному міхурі. Препарат із обережністю слід призначати при захворюваннях підшлункової залози та гострих і хронічних колітах.

Даних щодо безпечності застосування Хімекромону під час вагітності немає. Рекомендується припинити годування груддю, якщо необхідно лікування препаратом, оскільки немає даних про його екскрецію з молоком.

Даних про несприятливий вплив на активну увагу, рефлекси і рухову активність немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Хімекромону одночасно із метоклопрамідом спостерігається взаємне пригнічення їх ефекту.

Через можливість виникнення діареї з подальшою гіпокаліємією препарат з обережністю призначають хворим, які приймають серцеві глікозиди, оскільки підвищується їх чутливість до цих медикаментів.

Хімекромон можна застосовувати із спазмолітичними та аналгетичними засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей та сухому місці, при температурі не вище 25 ºС. Термін зберігання – 3 роки.