Диагностический набор радиоиммунного анализа половых гормонов инструкция, аналоги и состав

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА:

набір реактивів для кількісного визначення статевих гормонів :

(СТЕРОН-Е₃-¹²⁵І; РІО-ПЛ-¹²⁵І; РІА-ТЕСТОСТЕРОН-СТ; РІА-ТЕСТОСТЕРОН-ПР; РІА-ПРОГЕСТЕРОН-СТ; РІА-ПРОГЕСТЕРОН-ПР; РІА-ЕСТРАДЮЛ-СТ; РІА-ЕСТРАДЮЛ-ПР; РІА-ПРОЛАКТИН-ПР; РІА-КОРТИЗОЛ-СТ) методом радіоімунологічного аналізу в сироватці крові людини.

ОСНОВНІ ФІЗИКО-ХІМГЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

СКЛАД: наведений у табл.1

Таблиця 1

Склад наборів	Найменування наборів
	Стерон E3 - ¹²⁵І	РІО-ПЛ- ¹²⁵І	РІО- тесто-сте-рон- СТ	РІО- тесто-сте-рон- ПР	РІО- про-гес-те-рон-СТ	РІО- про-гес-те-рон-ПР	РІО- естра- діол-СТ	РІО- естра- діол-ПР	РІО- про-лак-тин-СТ	РІО- про-лак-тин-ПР
АКТИВНІСТЬ[¹²⁵І]-МІТКИ , ліофілізованого або рідкого препарату, 1 флакон	60-150 кБк	30-60 кБк	70-150 кБк	60-150 кБк	70-150 кБк	60-150 кБк	70-150 кБк	60-150 кБк	60-120 кБк	70-150 кБк
Калібровані проби (Со-С₆) у діапазоні концентрацій нмоль / л або нг/мл	0 2 5 15 50 200 нмоль /л	0 5 10 20 50 100 нмоль /л	0-100 6 фл. нмоль /л	0 1 3 10 зо 100 нмоль /л	0-100 6 фл. нмоль /л	0 1 3 10 ЗО 100 нмоль /л	0-10 6 фл. нмоль /л	0 0,1 0,3 1,0 3,0 10,0 нмоль /л	0-208 6 фл. нг/мл	0-2000 нмоль л
Антисироватка, ліофілізований препарат	1 фл.	1 фл.		1 фл		1 фл		1 фл	Іфл
Буферний розчин		1 фл.
Система розділення (імуносорбент), суспензія		1 фл.
Преципітуючий реагент	1 фл.			1 фл.		1 фл.		1 фл.	1 фл.
Контрольна сироватка, ліофілізований препарат	1 фл.	1 фл.	1 фл.	Іфл.	1 фл.	1 фл.	1 фл.	1 фл.	1 фл.	1 фл.
Пробірки з [мобілізованими моноклональними антитілами, шт.			100		100		100			100

ФОРМА ВИПУСКУ

Набір реактивів мічених ¹²⁵І.

ПРИЗНАЧЕННЯ НАБОРУ

Набір призначений для кількісного визначення статевих гормонів у сироватці крові людини методом радіоімунологічного аналізу "ін вітро".

ХАРАКТЕРИСТИКА НАБОРУ

Набір розрахований на проведення аналізу в дублікатах 42 невідомих проб, 6 каліброваних проб і 1 контрольної сироватки, а також 1 проби загальної активності [¹²⁵І]-мітки гормону (усього 100 визначень).

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ ПРИ РОБОТІ З НАБОРОМ

Усі компоненти набору, за винятком [¹²⁵І]-мітки гормону, є нетоксичними.

[¹²⁵І]-мітка гормону є джерелом м'якого гамма-випромінення.

Період піврозпаду ізотопу [¹²⁵I]-60,04 доби.

При роботі з набором слід додержуватися правил роботи з радіоактивними речовинами (РР) по групі В (Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 та Основні санітарні правила протирадіаційного захисту (ОСПУ) роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань).

Увага!

Хімічний посуд і устаткування, що використовуються при роботі з РР, повинні бути відповідним чином маркіровані і зберігатись окремо.

Забороняється при роботі з РР тримати на робочому місці стороннє устаткування й особисті речі.

Категорично забороняється прийом їжі, використання косметичних засобів і паління в помешканнях, призначених для роботи з PP.

У сироватці крові, використаної як компонент набору, не виявлено вірусів ВІЛ і гепатиту В. Проте компоненти набору слід розглядати як потенційне джерело вірусної інфекції і-використовувати при роботі з набором одноразові гумові або пластикові рукавички.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ НАБОРУ

Набір гормонів статевої групи повинний зберігатися при температурі 2-8 °С протягом усього терміну придатності набору. Компоненти набору, підготовлені до роботи, можуть зберігатися при температурі 2-8 °С протягом 3 діб. При розчиненні ліофілізованих компонентів набору необхідно стежити, щоб на пробках не залишилося сухої речовини. Визначальні зразки сироватки крові слід перевіряти на залишкову радіоактивність, якщо особі, яка обстежується, до відбору крові вводили радіоактивні препарати. Не слід використовувати для аналізу гемолізовані, каламутні сироватки, а також сироватки з підвищеним утриманням ліпідів. Для відбору і додавання компонентів рекомендується використовувати напівавтоматичні піпетки, атестовані на точність за значенням середньої дози.

Для одержання надійних результатів необхідно суворе дотримання інструкції для застосування набору і кваліфіковане проведення аналізу.

УСТАТКУВАННЯ І МАТЕРІАЛИ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ

ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Напівавтоматичні піпетки зі змінними наконечниками, що дозволяють відбирати обсяги рідин 0,05; 0,1; 0,5; 1,0; 10,0 мл; скляні або пластикові (прозорі) пробірки для проведення аналізу місткістю 3-5 мл;

штатив для пробірок; вихровий змішувач типу ВП;

центрифуга з горизонтальним ротором, що розвиває прискорення 1500-2000 g, значення визначається за формулою:

g= 1,118 * 10^-5 * (об/хв)² * R,

де: R - радіус ротора центрифуги в см;

пристрій для струшування пробірок;

водоструминний насос;

гамма-лічильник, що дозволяє вимірювати активність ізотопу [¹²⁵І];

дистильована вода.

ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ:

а)визначення естріолу (набір СТЕРОН-Е_з-¹²⁵І)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

У флакон із препаратом [¹²⁵І]-Е_з долити 11 мл дистильованої води і лишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки. Вміст флакона обережно перемішати, уникаючи утворення піни.

У флакон із препаратом антисироватки долити 11 мл дистильованої води і лишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки. Вміст флакона перемішати, уникаючи утворення піни.

У флакони, що містять калібровані проби і контрольну сироватку, долити по 0,5 млдистильованої води і лишити на 30 хвилин, до повного розчинення таблеток. Перемішати, уникаючи утворення піни.

Проведення аналізу

Для проведення аналізу рекомендується таке маркірування пробірок (у дублікатах): Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-Ез у пробірці;

В_н - для визначення неспецифічного зв'язування;

В_о - В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - для визначення концентрації естріолу в контрольній сироватці;

В_х - для досліджуваних зразків.

Відібрати з кожного флакона з каліброваними пробами по 0,05 мл розчину і внести у відповідні аналітичні пробірки: В, В_н - 0 нмоль/л; В₁ - 2 нмоль/л; В₂ - 5 нмоль/л; В_з - 15 нмоль/л; В₄ - 50 нмоль/л; В₅ - 200 нмоль/л. У пробірки В_кс внести по 0,05 мл контрольної сироватки. У пробірки В_х внести по 0,05 мл аналізованої сироватки крові пацієнтів.

У пробірки В_н внести по 0,1 мл дистильованої води і по 0,9 мл розчину преципітуючого реагенту.

У всі пробірки долити по 0,1 мл розчину [¹²⁵І]-Е_з.

Вміст флакона з антисироваткою перенести у флакон із преципітуючим реагентом, старанно перемішати до утворення гомогенної суспензії.

У всі пробірки, крім Т і В_н, внести по 1,0 мл суміші преципітуючого реагенту з антисироваткою. Вміст пробірок старанно перемішати на вихровому змішувачі.

Інкубувати всі пробірки протягом 2 годин при кімнатній температурі (18-25 °С). Усі пробірки, крім Т, центрифугувати при кімнатній температурі (18-25 °С) у центрифузі з горизонтальним ротором, при прискоренні 1500-2000 g, протягом 20 хвилин.

Акуратно видалити надосадову рідину за допомогою водоструминного насосу, уникаючи захоплювання осаду.

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти швидкість рахунку кожної пробірки протягом однієї хвилини.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середні арифметичні значення швидкостей рахунку- [^12зІ]-Е_з для кожної пари пробірок. З отриманих значень швидкостей рахунку відняти середнє арифметичне значення швидкості рахунку [^12:>І]-Е_з у пробірках В_н (неспецифічно пов'язаний [¹²⁵І]-Е_з). Не віднімати середнє арифметичне значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-Е_з у пробірках В_н із середнього арифметичного значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-Е_з у пробірках Т.

Розрахувати відношення (В_о-В_н)/Т, у відсотках, де: В_о - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять пробу 0 нмоль/л;

В_н - середня швидкість рахунку неспецифічно пов'язаного [¹²⁵І]-Е_з у пробірках В_н;

Т - загальна активність [¹²⁵І]-Е_з, що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробах Т.

Значення (В_о-В_н)ЛГ повинно бути не менше 30%.

Розрахувати розмір (В-В_н)/(В_о-В_н), у відсотках, для кожної каліброваної, контрольної і невідомої проби, де В - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровані, контрольні або невідомі зразки.

Побудувати для каліброваних проб графік залежності (В-В_н)/(В_о-В_н) у відсотках, від концентрації естріолу в пробах (нмоль/л) у координатах "logit-log".

За каліброваним графіком визначити вміст естріолу в досліджуваних зразках сироватки крові.

Для переведення молярної концентрації в об'ємно-масову слід користуватися співвідношенням:

мкг естріолу/л = нмоль/л х 0,288;

б) визначення плацентарного лактогену (РІО-ПЛ-¹²⁵І)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

Для аналізу може бути використана як сироватка, так і плазма крові людини.

Сироватку (плазму) крові людини необхідно зберігати при температурі 2-8 °С, якщо аналіз буде виконуватися протягом 24 годин після взяття крові. Для більш тривалого збереження сироватку розливають на аліквоти і зберігають при мінус 20 °С.

Зразки, в яких кількість ПЛ перевищує 100 нмоль/л, перед аналізом розбавляють буферним розчином або аналіз здійснюють із меншими обсягами сироватки - 0,010; 0,025; 0,050 мл. В останньому варіанті обсяг інкубаційної суміші доводять до 0,400 мл за допомогою додавання буферного розчину.

Не допускається:

застосування для аналізу сироватки після двократного і більш розморожування;

визначення ПЛ у гемолізованій сироватці крові.

У флакон із препаратом [¹²⁵І]-ПЛ внести 11 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин до повного розчинення таблетки. Перемішати, уникаючи утворення піни.

У флакон із препаратом антисироватки внести 11 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин до повного розчинення таблетки. Перемішати, уникаючи утворення піни.

У кожній флакон, що містить калібровану пробу і контрольну сироватку, внести по 0,5 мл дистильованої води і залишити на 30 хвилин, до повного розчинення таблеток. Акуратно перемішати, уникаючи утворення піни.

Буферний розчин перелити в склянку на 200 мл, додати 140 мл дистильованої води, акуратно перемішати.

Імуносорбент перед використанням старанно перемішати на магнітній мішалці до одержання однорідної суспензії і продовжувати перемішувати при додаванні в аналітичні пробірки.

Проведення аналізу

Для проведення аналізу рекомендується таке маркірування пробірок (у дублікатах):

Т -для визначення загальної активності [¹²⁵І]-ПЛ у пробірці;

В_н- для визначення неспецифічного зв'язування;

В_о- В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - для пробірок із контрольною сироваткою;

В_х - для досліджуваних зразків.

У всі пробірки, крім Т, внести по 0.1 мл буферного розчину. У пробірки В_н - по 0,2 мл.

У всі пробірки внести по ОД мл розчину [¹²⁵І]-ПЛ.

З кожного флакона з каліброваними пробами відібрати по ОД мл розчину і внести у відповідні аналітичні пробірки: В_о, В_н - 0 нмоль/л; В₁ - 5 нмоль/л; В₂ - 10 нмоль/л; В_з - 20 нмоль/л; В₄ - 50 нмоль/л; В₄ - 100 нмоль/л. У пробірки В_кс - по ОД мл контрольної сироватки. У пробірки В_х - по ОД мл досліджуваних проб.

У всі пробірки, крім Т і В_н, внести по ОД мл розчину антисироватки.

Вміст кожної пробірки старанно перемішати на вихровому змішувачі і залишити на одну годину при кімнатній температурі (18-25 °С).

У всі пробірки, крім Т, внести по 0,1 мл імуносорбенту, що протягом усього часу додавання в проби перемішувати на магнітній мішалці.

Усі пробірки інкубують при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 1,5 години, при постійному струшуванні на приладі для струшування пробірок із частотою вібрації,. .що запобігає утворенню осаду в пробірках (шейкері).

Усі пробірки, крім Т, одночасно центрифугувати при 1500-2000 g протягом 20 хвилин при кімнатній температурі (18 -25°С).

З усіх пробірок, крім Т, видалити надосадову рідину за допомогою водоструминного насосу, уникаючи захоплювання осаду.

У кожну пробірку, крім Т, додати по 1 мл буферного розчину, пробірки струснути 5 хвилин на приладі для струшування пробірок.

Усі пробірки, крім Т, одночасно центрифугувати при 1500-2000 g протягом 20 хвилин при кімнатній температурі (18 -25°С).

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти швидкість рахунку [¹²⁵І] у кожній пробірці протягом 1 хвилини.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середні арифметичні значення швидкостей рахунку [ ¹²⁵І] для кожної пари пробірок. З отриманих значень швидкостей рахунку відняти середнє арифметичне значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-ПЛ у пробірках Вн (неспецифически пов'язаний [¹²⁵І]-ПЛ). Не віднімати середнє арифметичне значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-ПЛ у пробірках Вн із середнього арифметичного значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-ПЛ у пробірках Т.

Розрахувати відношення (В_о-В_н) ЛГ, у відсотках, де:

В_о - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять пробу 0 нмоль/л;

В_н - середня швидкість рахунку в пробірках В_н;

Т - загальна активність [¹²⁵І]-ПЛ, що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробах Т.

Значення (В_о-В_н)/Т повинно бути не менше 40%.

Розрахувати рівень (В-В_н)/(В_о-В_н), у відсотках, для кожної каліброваної, контрольної і невідомої проб, де В - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровані проби, контрольну сироватку, невідомі зразки.

Побудувати графік залежності В/В_о, у відсотках, від концентрації ПЛ у каліброваних пробах (нмоль/л) у координатах "logit- log".

За каліброваним графіком визначити рівень ПЛ у контрольній сироватці й у досліджуваних зразках сироватки крові.

Для переведення молярної концентрації ПЛ у масово-об'ємну слід користуватися співвідношенням:

нмоль/л х 0,022 = мкг/мл (мг/л);

в) визначення тестостерону (РІА-ТЕСТОСТЕРОН-СТ)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

У флакони, що містять калібровані проби (якщо вони ліофілизовані) і контрольну сироватку, внести по 0,5 мл дистильованої води. Перемішати до повного розчинення препаратів, уникаючи утворення піни.

Проведення аналізу

Аналітичні пробірки помістити в штатив і кожну пару пробірок маркірувати позначенням того розміру, для виміру якої вони призначені:

Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-тестостерону в пробірці;

В_о - В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - Для пробірок із контрольною сироваткою;

В_х - для досліджуваних зразків.

Відібрати з кожного флакона з каліброваними пробами по 0,05 мл сироватки і внести в пробірки В_о - В₅. З флакона з контрольною сироваткою відібрати по 0,05 мл у пробірки В_кс. У пробірки В_х внести по 0,05 мл аналізованої сироватки крові пацієнтів.

У всі пробірки внести по 0,5 мл розчину [¹²⁵І]-тестостерону. Вміст пробірок перемішати"на вихровому змішувачі.

Інкубувати всі пробірки при температурі 20-25 °С протягом 3 годин, при постійному струшуванні (не менше 300 струшувань на хвилину).

З усіх пробірок, крім Т, цілком видалити вміст за допомогою водоструминного насоса.

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти швидкість рахунку [¹²⁵I]-тестостерону в кожній пробірці протягом 1 хвилини.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середнє арифметичне значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-тестостерону для кожної пари пробірок.

Розрахувати співвідношення В_о/Т, у відсотках, де Т - загальна активність [¹²⁵І]-тестостерону, що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробірках Т; В_о - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровану пробу C_o. Значення Во/Т повинно бути не менше 30%.

Розрахувати співвідношення В/В_о, у відсотках, для кожної пари пробірок каліброваних, контрольної і невідомих проб, де В - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровані, контрольну і невідомі проби.

У напівлогарифмичних координатах (вісь абсцис - логарифмічна, вісь ординат-лінійна) або координатах "logit-log" побудувати графік залежності В/В_о, у відсотках (вісь ординат), від концентрації тестостерону (вісь абсцис) у каліброваних пробах.

Для невідомих і контрольної проб сироватки крові на підставі: відповідних значень В/В_о, У відсотках, за каліброваним графіком визначити вміст тестостерону.

Для переведення молярної концентрації тестостерону в масово-об'ємну слід користуватися співвідношенням:

мкг/л (нг/мл) = нмоль/л х 0,288;

г) визначення тестостерону (РІА-ТЕСТОСТЕРОН-ПР)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

У флакон із препаратом [¹²⁵І]-тестостерону (якщо препарат ліофілізований) долити 11 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки. Вміст флакона обережно перемішати, уникаючи утворення піни.

У флакон із антисироваткою до тестостерону (якщо препарат ліофілізований) долити 10 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки. Вміст флакону перемішати, уникаючи утворення піни.

Вміст флакона з антисироваткою до тестостерону перенести у флакон із преципітуючим реагентом, старанно перемішати до утворення гомогенної суспензії.

У флакони, що містять калібровані проби (якщо вони ліофілізовані) і контрольну сироватку, долити по 0,5 мл дистильованої води і залишити на 30 хвилин, до повного розчинення таблеток. Перемішати, уникаючи утворення піни.

Проведення аналізу

Для проведення аналізу рекомендується таке маркірування пробірок (у дублікатах):

Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-тестостерону, у пробірці;

В - В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - для визначення концентрації тестостерону в контрольній сироватці;

В_х - для досліджуваних зразків.

Відібрати з кожного флакона з каліброваними пробами по 0,05 мл розчину і внести у відповідні аналітичні пробірки: В - 3; В₁ - С₁; В₂ - С₂, В_з - С_з; В₄ -С₄, В₅ - С₅.

У пробірки Вкс внести по 0,05 мл контрольної сироватки.

У пробірки Вх внести по 0,05 мл аналізованої сироватки крові пацієнтів.

Примітка. При визначенні тестостерону у пацієнтів із явно високим рівнем гормону (більше 100 нмоль/л) зразки аналізованої сироватки необхідно попередньо розвести' сироваткою крові з низьким вмістом тестостерону, наприклад нормальною сироваткою крові жінок, у 10 разів. Рекомендується попередньо виміряти концентрацію тестостерону в сироватці, що використовується для розведення.

Рівень тестостерону в сироватці-розріджувачі менше 2 нмоль/л можна зневажити.

У всі пробірки долити по 0,1 мл розчину [¹²⁵І]-тестостерону.

У всі пробірки, крім Т, внести по 1,0 мл суміші преципітуючого реагенту з антисироваткою до тестостерону.

Зміст пробірок старанно перемішати на вихровому змішувачі.

Інкубують усі пробірки протягом 2 годин, при кімнатній температурі (18-25 °С).

Усі пробірки, крім Т, центрифугувати при кімнатній температурі (18-25°С), у центрифузі з горизонтальним ротором при прискоренні 1500-2000 g, протягом 20 хвилин.

Акуратно видалити надосадову рідину за допомогою водоструминного насосу, уникаючи захоплювання осаду.

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти швидкість рахунку [¹²⁵І]-тестостерону в кожній пробірці протягом 1 хвилини.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середні арифметичні значення швидкостей рахунку [¹²⁵І]-тестостерону для кожної пари пробірок.

Відповідно до маркірування пробірок одержати значення розмірів Т, В - В₅.

Розрахувати відношення В_о/Т, у відсотках, де:

Во - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять пробу C_o;

Т - загальна активність [¹²⁵І]-тестостерону, що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробах Т.

Значення В_о/Т повинно бути не менше 30%.

Розрахувати розмір В/В_о, у відсотках, для кожної каліброваної, контрольної і невідомої проби, де:

В - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровані, контрольні або невідомі зразки.

Побудувати калібрований графік залежності В/В_о, у відсотках, від концентрації тестостерону в каліброваних пробах (нмоль. л) у координатах "logit-log".

За каліброваним графіком визначити вміст тестостерону в досліджуваних зразках сироватки крові.

Для переведення молярної концентрації в об'ємно-масову слід користуватися співвідношенням:

нмоль/л х 0,288 = нг/мл;

д) визначення прогестерону (РІА-ПРОГЕСТЕРОН-СТ)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

У флакони, що містять калібровані проби (якщо вони ліофілізовані) і контрольну сироватку, внести по 0,5 мл дистильованої води. Перемішати до повного розчинення препаратів, уникаючи утворення піни.

Проведення аналізу

Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-прогестерону в пробірці;

В_н - для визначення неспецифічного зв'язування;

В_о - В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - для пробірок із контрольною сироваткою [КС];

В_х - для досліджуваних зразків.

У всі пробірки внести по 0,5 мл розчину [¹²⁵І]-прогестерону. Вміст пробірок перемішати на вихровому змішувачі.

З усіх пробірок, крім Т, цілком видалити вміст за допомогою водоструминного насосу.

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти - швидкість рахунку [¹²⁵І]-прогестерону в кожній пробірці протягом 1 хвилини.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середнє арифметичне значення швидкості рахунку [^І25І]-прогестерону для кожної пари пробірок.

Розрахувати співвідношення В_с/Т, у відсотках, де Т - загальна активність [¹²⁵І]-прогестерону, що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробірках Т; В_о - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровану пробу C_o. Значення В_о/Т повинно бути не менше 25%.

Розрахувати співвідношення В/В_о, у відсотках, для коленої пари пробірок каліброваних, контрольної і невідомих проб, де В - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровані, контрольну і невідомі проби.

У напівлогарифмічних координатах (вісь абсцис - логарифмічна, вісь ординат - лінійна) або координатах "logit-log" побудувати графік залежності В/В_о, у відсотках (вісь ординат), від концентрації прогестерону (вісь абсцис) у каліброваних пробах.

Для невідомих і контрольної проб сироватки крові на підставі відповідних значень В/В_о, у відсотках, за каліброваним графіком визначити зміст прогестерону.

Для переведення молярної концентрації прогестерону в масово-об'ємну слід користуватися співвідношенням: мкг/л (нг/мл) = нмоль/л х 0,314;

е) визначення прогестерону (РІА-ПРОГЕСТЕРОН-ПР)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

У флакон із препаратом [¹²⁵І]-прогестерону (якщо препарат ліофілізований) долити 11 мл дистильованої води і лишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки. Вміст флакона обережно перемішати, уникаючи утворення піни.

У флакон із препаратом моноклональних антитіл (якщо препарат ліофілізований) долити 10 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки.

Вміст флакона перемішати, уникаючи утворення піни.

Вміст флакона з моноклональними антитілами до прогестерону перенести у флакон із преципітуючим реагентом, старанно перемішати до утворення гомогенної суспензії.

У флакони, що містять калібровані проби (якщо вони ліофілізовані) і контрольну сироватку, долити по 0,5 мл дистильованої води і залишити на 30 хвилин, до повного' розчинення таблеток. Перемішати, уникаючи утворення піни.

Проведення аналізу

Для проведення аналізу рекомендується таке маркірування пробірок (у дублікатах): Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-прогестерону, у пробірці; В - В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - для визначення концентрації прогестерону в контрольній сироватці;

В_х - для досліджуваних зразків.

Відібрати з кожного флакона з каліброваними пробами по 0,05 мл розчину і внести у відповідні аналітичні пробірки: В - С; В₁ – С₁; В₂ – С₂, В_з - С_з; В₄ - С₄; В₅ - C₅.

У пробірки Вкс внести по 0,05 мл контрольної сироватки.

У пробірки Вх внести по 0,05 мл аналізованої сироватки крові пацієнтів.

Примітка. При визначенні прогестерону у пацієнтів із явно високим рівнем гормону (більш 100 нмоль/л) зразки аналізованої сироватки необхідно попередньо розвести сироваткою з низьким вмістом прогестерону, наприклад нормальною сироваткою крові чоловіків, у 10 разів. Рекомендується попередньо виміряти концентрацію прогестерону в сироватці, що використовується для розведення.

Вмістом прогестерону в сироватці-розріджувачі менше 2 нмоль/л можна зневажити.

У всі пробірки долити по 0,1 мл розчину [¹²⁵І]-прогестерону.

Приготувати суміш моноклональних антитіл до прогестерону з преципітуючим реагентом.

У всі пробірки, крім Т, внести по 1,0 мл суміші преципітуючого реагенту із моноклональними антитілами до прогестерону.

Вміст пробірок старанно перемішати на вихровому змішувачі.

Інкубувати всі пробірки протягом 2 годин при кімнатній температурі (18-25 °С).

Усі пробірки, крім Т, центрифугувати при кімнатній температурі (18-25 °С), у центрифузі з горизонтальним ротором, при прискоренні 1500-2000 g, протягом 20 хвилин.

Акуратно видалити надосадову рідину за допомогою водоструминного насосу, уникаючи захоплювання осаду.

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти швидкість рахунку- [¹²³I]- прогестерону в кожній пробірці протягом 1 хвилини.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середні арифметичні значення швидкостей рахунку [¹²⁵І]-прогестерону для кожної пари пробірок.

Відповідно до маркірування пробірок одержати значення розмірів Т, В - В₅.

Розрахувати співвідношення В_о/Т, у відсотках, де: В_о - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять пробу "0 нмоль/л ";

Т - загальна активність [¹²⁵І]-прогестерону, що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробірках Т.

Значення В_о/Т повинно бути не менше 30%.

Розрахувати розмір В/В_о, у відсотках, для кожної каліброваної, контрольної і невідомої проби, де: В - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровані, контрольні або невідомі зразки.

Побудувати калібрований графік залежності В/В_о, у відсотках, від концентрації прогестерону в каліброваних пробах (нмоль/л) у координатах "logit-log".

За каліброваним графіком визначити вміст прогестерону в досліджуваних зразках сироватки крові.

Для переведення молярної концентрації в об'ємно-масову слід користуватися співвідношенням:

нмоль/л хО,314 = нг/мл;

ж) визначення естрадіолу (РІА-ЕСТРАДІОЛ-СТ)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

Проведення аналізу

Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-естрадіолу в пробірці;

В_о - В₅ - для побудови каліброваної кривої;

В_кс - для пробірок із контрольною сироваткою [КС];

В_х - для досліджуваних зразків.

Відібрати з кожного флакона з каліброваними пробами по 0,05 мл сироватки і внести в пробірки В_о - В_з. З флакона з контрольною сироваткою відібрати по 0,05 мл у пробірки В_кс. У пробірки В_х внести по 0,05 мл аналізованої сироватки крові пацієнтів.

У всі пробірки внести по 0,5 мл розчину [^І25І]-естрадіолу. Вміст пробірок перемішати на вихровому змішувачі.

З усіх пробірок, крім Т, цілком видалити вміст за допомогою водоструминного насосу.

Усі пробірки помістити в гамма-лічильник і виміряти швидкість рахунку [¹²⁵І]-естрадіолу в кожній пробірці протягом 1 хвилини.

Неспецифічність зв'язування для цього набору не визначається.

Розрахунки і графічні побудови

Знайти середнє арифметичне значення швидкості рахунку [¹²⁵І]-естрадіолу для кожної пари пробірок.

Розрахувати співвідношення В₀/Т, у відсотках, де Т - загальна активність [¹²⁵І]-естрадіолу. що вимірюється середньою швидкістю рахунку в пробірках Т; В_о - середня швидкість рахунку в пробірках, що містять калібровану пробу C_o. Значення В_о/Т повинно бути не менше 30%.

У напівлогарифмічних координатах (вісь абсцис - логарифмічна, вісь ординат - лінійна) або координатах "logit-log" побудувати графік залежності В/В_о, у відсотках (вісь ординат), від концентрації естрадіолу (вісь абсцис) у каліброваних пробах.

Для невідомих і контрольної проб сироватки крові на підставі відповідних значень В/В_о, У відсотках, за каліброваним графіком визначити вміст естрадіолу.

Для перекладу молярної концентрації естрадіолу в масово-об'ємну слід користуватися співвідношенням:

мкг/л (нг/мл) = нмоль/л х 0,272;

з) визначення естрадіолу (РІА-ЕСТРАДЮЛ-ПР)

Підготовка компонентів набору

Перед використанням витримати компоненти набору при кімнатній температурі (18-25 °С) протягом 30-40 хвилин.

У флакон із препаратом [¹²⁵І]-Е₂ (якщо препарат ліофілізований) долити 11 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин, до повного розчинення таблетки. Вміст флакона обережно перемішати, уникаючи утворення піни.

У флакон із препаратом антисироватки до естрадіолу (якщо препарат ліофілізований) долити 10 мл дистильованої води і залишити на 10 хвилин до повного розчинення таблетки. Вміст флакона перемішати, уникаючи утворення піни.

Вміст флакона з розчином антисироватки до естрадіолу перенести у флакон із преципітуючим реагентом і старанно перемішати до утворення гомогенної суспензії.

Проведення аналізу

Для проведення аналізу рекомендується таке маркірування пробірок (у дублікатах): Т - для визначення загальної активності [¹²⁵І]-Е₂, у пробірці; В - В_з