Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: 3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дигідрат;
основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин;
склад: 1 мл ін’єкційного розчину містить 100 мг мілдронату;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Препарати, що впливають на серцево-судинну систему. Код АТС С01ЕВ17
Фармакологічні властивості. Мілдронат – структурний аналог γ-бутиробетаїну, попередника карнітину. Препарат, пригнічуючи активність γ-бутиробетахнсинтетази, снижує біосинтез карнітину і транспорт довголанцюгових жирних кислот крізь мембрани клітин, перешкоджає накопиченню в клітинах активованих форм неокислених жирних кислот – похідних ацилкарнітину А, таким чином попереджуючи їх несприятливу дію.
Мілдронат відновлює рівновагу процесів доставки кисню і його споживання в клітинах; попереджує порушення транспорту АТФ, одночасно з цим активує гліколіз, що перебігає без додаткового споживання кисню.
У результаті зниження концентрації карнітину посилено синтезується γ-бутиробетоїн, якому притаманні судинорозширювальні властивості.
Механізм дії мілдронату визначає широкий спектр його фармакологічних ефектів. Він підвищує працездатність, зменшує симптоми психічної і фізичної перенапруги.
Препарат має виражену кардіопротекторну дію. При серцевій недостатності він покращує скоротчувальну здатність міокарда, збільшує толерантність до фізичного навантаження. При стабільній стенокардії II і III функціонального класів підвищує фазичну працездатність хворих і знижує частоту приступів стенокардії.
При гострих і хронічних ішемічних порушеннях мозкового кровообігу мілдронат покращує циркуляцію крові в осередку ішемії, сприяючи перерозподілу мозкового кровотоку на користь ішемізованої ділянки.
Для мілдронату характерна також тонізуюча дія на ЦНС, він усуває функціональні порушення соматичної і вегетативної нервових систем, у тому числі – при абстинентному синдромі у хворих на хронічний алкоголізм. Препарату також влістивий позитивний вплив на дистрофічно змінені судини сітківки і на клітинний імунітет.
Фармакокінетика. Біодоступність препарату дорівнює 100%. Максимальна концентрація в плазмі крові досягає відразу ж після введення. Період напіввиведення становить 3-6 годин.
Показання для застосування. Зниження працездатності, фізичне перевантаження, в тому числі – у спортсменів; у комплексній терапії ішемічної хвороби серця(стенокардія, інфаркт міокарда, хронічна серцева недостатність і дисгормональна кардіопатія); гострі і хронічні порушення кровопостанчання мозку (мозкові інсульти і хронічна недостатність мозкового кровообігу); інфекційно-алергічна бронхіальна астма і хронічний обструктивний бронхіт (як імуномодулятор у комбінованій терапії); абстинентний синдром при хронічному алкоголізмі (у комбінації із специфічною терапією алкоголізму); гострі порушення кровообігу і сітківці ока.
Спосіб застосування та дози. Застосовують у дорослих внутрішньовенно та внутрішньом’язово.
1.Серцево-судинні захворювання і порушення мозкового кровообігу. Добова доза при внутрішньовенному введенні становить 5-10 мл 10% розчину (0,5-1,0 г відповідно). Мінімальний курс лікування – 1-1,5 місяці.
2. Хронічний алкоголізм. Внутрішньовенно і внутрішньом’язово по 0,5 г
2 рази на день. Курс лікування – 7-10 днів.
3. Судинна патологія і дистрофічні захворювання сітківки ока. Парабульбарно і субкон’юктивально по 0,5 мл 10% розчину мілдронату протягом 10 днів. При запальних захворюваннях ока лікування комбінують із парентеральним або локальним введенням кортикостероїдів, при судинних і дистрофічних захворюваннях – з препаратами, що покращують мікроциркуляцію.
Побічна дія. У рідкісних випадках – свербіж, диспептичні явища, тахікардія, збудження, зміни артеріального тиску.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат можна комбінувати з антиангінальними засобами, антикоагулянтами й антиагрегантами, антпаритмічними засобами, серцевими глікозидами, діуретичними засобами та іншими препаратами.
Мілдронат може потенціювати дію нітрогліцерину, ніфедипіну, β-адреноблокаторів, антигіпертензивних засобів і периферичних вазодилататорів.
Передозування. Можливі різкі зміни артеріального тиску. В цьому випадку застосовують необхідні лікарські засоби.
Особливості застосування. Обережно застосовують при хронічних захворюваннях печінки і нирок.
Немає достатніх даних щодо застосування мілдронату у дітей.
Безпека застосування препарату під час вагітності не доведена. Для уникнення можливого несприятливого впливу на плід під час вагітності його не призначають.
Не вияснено, чи виділяється препарат із молоком матері. Якщо лікування мілдронатом для матері реально необхідно, то грудне годування дитини припиняють.
Через можливий розвиток стимулюючого ефекту рекомендується застосовувати мілдронат у першій половині дня.
Умови та термін зберігання. Зберігають при кімнатній температурі в сухому, недоступному для дітей місці. Термін зберігання – 4 роки.