Трофиз инструкция, аналоги и состав

Показания:	Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:-внутрішньолікарняна пневмонія;-інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;-бактеріальний менінгіт;-хронічний середній отит;-злоякісний зовнішній отит;-ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;-ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;-ускладнені інфекції черевної порожнини;-інфекції кісток і суглобів;-перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактерільний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.
Форма випуска:	Порошок для розчину для ін'єкцій по 500 мг у флаконах № 5 у коробці
Производитель, страна:	Алкалоїд АД - Скоп'є, Республіка Македонія
Действующее вещества:	1 флакон містить цефтазидиму пентагідрат еквівалентно цефтазидиму 500 мг
МНН:	Ceftazidime - Цефтазидим
Регистрация:	UA/11840/01/01з 31.01.2012 по 31.01.2017. Приказ 661 від 09.10.2015
Код АТХ:	J Противомикробные препараты для системного применения J01 Противомикробные препараты для системного применения J01D Другие бета-лактамные антибиотики J01DD Цефалоспорины третьего поколения J01DD02 Ceftazidime

Склад:

діюча речовина: ceftazidime (цефтазидим);

1 флакон містить цефтазидиму пентагідрат еквівалентно цефтазидиму 500 мг;

1 флакон містить цефтазидиму пентагідрат еквівалентно цефтазидиму 1 г;

допоміжні речовини: натрію карбонат.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до кремового кольору.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальнізасоби для системного застосування.

Бета-лактамні антибіотики.Цефалоспорини третього покоління. Код АТХ J01D D02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефтазидим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов’язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини.

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби:Streptococcuspyogenes, Streptococcusagalactiae.

Грамнегативні аероби: Citrobacterkoseri, Escherichiacoli,Haemophilusinfluenza, Moraxellacatarrhalis, Neisseriameningitides, Proteusmirabilis, Proteusspp., Providenciaspp..

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Acinetobacterbaumannii,Burkholderiacepacia, Citrobacterfreundii, Enterobacteraerogenes, Enterobactercloacae, Klebsiellapneumoniae, Klebsiellaspp., Pseudomonas aeruginosa, Serratiaspp., Morganellamorgani.

Грампозитивні аероби: Staphylococcusaureus, Staphylococcuspneumonia.

Грампозитивні анаероби: Clostridiumperfringens, Peptococcusspp., Peptostreptococcusspp.,

Грамнегативні анаероби: Fusobacteriumspp..

Нечутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Enterococcusspp., включаючи E. faecalis таE. faecium, Listeriaspp..

Грампозитивні анаероби: Clostridiumdifficile.

Грамнегативні анаероби: Bacteroidesspp., включаючи B. fragilis.

Інші: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp..

Фармакокінетика.

Після парентерального введення досягається висока і стійка концентрація цефтазидиму у сироватці крові. Після внутрішньом’язової ін'єкції препарату в дозі 500 мг і 1 г швидко досягається максимальна концентрація у плазмі крові, яка в середньому становить 18 і 37 мг/л відповідно. Через 5 хвилин після внутрішньовенного болюсного введення препарату в дозі 500 мг або 1 г в сироватці крові досягаються концентрації в середньому 46 і 87 мг/л відповідно. Терапевтично ефективні концентрації у сироватці крові зберігаються навіть через 8-12 годин після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введень. Період напіввиведення становить близько 1,8-2,2 години у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 10 %.

Цефтазидим не метаболізується в організмі. Препарат виводиться в незміненому вигляді, в активній формі з сечею шляхом клубочкової фільтрації; приблизно 80-90 % дози виводиться з сечею протягом 24 годин. Менше 1 % препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, що потрапляє в кишечник. Концентрація цефтазидиму, що перевищує МІК для більшості поширених патогенних мікроорганізмів, досягається в кістковій тканині, тканинах серця, жовчі, мокроті, внутрішньоочній, синовіальній, плевральній і перитонеальній рідині. Препарат погано проникає через непошкоджений гематоенцефалічний бар’єр, за відсутності запалення концентрація препарату в ЦНС невисока. Проте при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму в ЦНС досягає 4-20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:

• внутрішньолікарняна пневмонія;
• інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
• бактеріальний менінгіт;
• хронічний середній отит;
• злоякісний зовнішній отит;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
• ускладнені інфекції черевної порожнини;
• інфекції кісток і суглобів;
• перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.

Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.

Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.

Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактерільний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.

Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактеріальних засобів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефтазидиму або до інших компонентів препарату.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування високих доз препарату з нефротоксичними лікарськими засобами може негативно впливати на функцію нирок (див. розділ «Особливості застосування»).

Хлорамфенікол in vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значення цього явища невідоме, проте, якщо пропонується одночасне застосування цефтазидиму з хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.

Як і інші антибіотики, цефтазидим може впливати на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів і зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів. Рекомендується використовувати альтернативні негормональні методи контрацепції.

Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, проте невеликий вплив на результати аналізу може спостерігатися при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, клінітест).

Цефтазидим не впливає на лужно-пікратний метод визначення креатиніну.

Позитивну реакцію Кумбса відзначають приблизно у 5 % пацієнтів, що може впливати на правильність результату визначення групи крові.

Особливості застосування.

Застосовується тільки в медичних установах.

Реакції гіперчутливості: до початку лікування слід виключити наявність у пацієнта в анамнезі реакцій гіперчутливості на введення цефтазидиму, інших цефалоспоринових антибіотиків, пеніцилінів або інших лікарських засобів. З особливою обережністю слід призначати цефтазидим пацієнтам, у яких в анамнезі були вказівки на алергічну реакцію на пеніцилліни або інші β-лактамнi антибіотики. Цефтазидим слід призначати з особливою обережністю пацієнтам з реакцією гіперчутливості типу I або реакцією гіперчутливості негайного типу на пеніцилін. У разі виникнення алергічної реакції на цефтазидим слід негайно припинити застосування препарату. При виникненні тяжких реакцій гіперчутливості може виникнути потреба застосування адреналіну (епінефрину), гідрокортизону, антигістамінних препаратів і інших засобів невідкладної допомоги.

Цефтазидим має обмежений спектр антибактерільної активності. Він не є прийнятним препаратом для монотерпії деяких типів інфекцій, якщо тільки невідомий збудник хвороби і невідомо, що він є чутливим до цього препарату або існує велика вірогідність того, що можливий збудник буде чутливим до лікування цефтазидимом. Це особливо важливо, коли вирішується питання про лікування пацієнтів з бактеріємією, бактеріальним менінгітом, інфекціями шкіри та м’яких тканин та інфекціями кісток та суглобів. Крім того, цефтазидим чутливий до гідролізу деякими бета-лактамазами з розширеним спектром дії. Тому при виборі цефтазидиму для лікування слід враховувати інформацію про розповсюдження мікроорганізмів, що продукують бета-лактамази з розширеним спектром дії.

Функція нирок.

Одночасне застосування цефалоспоринів у високих дозах і нефротоксичних препаратів (аміноглікозидів або сильнодіючих діуретиків (фуросеміду) може несприятливо впливати на функцію нирок. При дотриманні рекомендованих доз це малоймовірне. Немає даних про несприятливий вплив цефтазидиму, який застосовують у звичайних терапевтичних дозах, на функцію нирок.

Цефтазидим виводиться нирками, тому дозу слід знижувати згідно зі ступенем порушення функції нирок, щоб уникнути клінічних наслідків підвищення рівнів антибіотика. Повідомлялося про випадки розвитку неврологічних ускладнень, якщо доза не була відповідно знижена (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»).

Препарат містить приблизно 25 мг натрію на 500 мг цефтазидиму і 50 мг натрію на 1 г цефтазидиму. Це слід брати до уваги пацієнтам, які знаходяться на дієті з обмеженим споживанням натрію.

Надмірне збільшення кількості нечутливих мікроорганізмів.

Як і при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале лікування препаратом Трофіз^® може призвести до надмірного збільшення кількості нечутливих мікроорганізмів (наприклад Candida, Enterococci і Serratia spp.); у цьому випадку необхідне припинення лікування або застосування відповідних заходів. Дуже важливо постійно контролювати стан пацієнта.

Діарея, коліт і псевдомембранозний коліт.

При застосуванні цефтазидиму можливі діарея, асоційована антибіотиками, коліт і псевдомембранозний коліт. Цей діагноз слід розглядати у пацієнтів, у яких розвивається діарея під час лікування або після його закінчення. У разі виникнення тяжкої і/або кривавої діареї під час лікування цефтазидимом слід негайно припинити застосування препарату і призначити відповідну терапію. Не слід призначати лікарські засоби, що уповільнюють перистальтику кишечнику. Цефтазидим слід застосовувати з обережністю у пацієнтів зі шлунково-кишковими захворюваннями, особливо при коліті в анамнезі.

Як і при застосуванні інших цефалоспоринів і пеніцилінів широкого спектра дії, деякі раніше чутливі штами Enterobacter spp. і Serratiaspp. можуть стати резистентними під час лікування цефтазидимом. У таких випадках слід періодично виконувати дослідження на чутливість.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо лікування цефтазидимом вагітних обмежені. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний або постнатальний розвиток. Призначати препарат вагітним слід тільки тоді, коли користь від його застосування переважає можливий ризик.

Цефтазидим екскретується у грудне молоко у невеликих кількостях, але при застосуванні терапевтичних доз впливу на немовля, яке знаходиться на грудному годуванні, не очікується. Цефтазидим можна застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Відповідних досліджень не проводилося. Але виникнення таких побічних реакцій як запаморочення може вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та діти ≥ 40 кг

Інтермітуюче введення
Інфекція	Доза, що вводиться
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз	100-150 мг/кг маси тіла/на добу кожні 8 годин, максимально до 9 г на добу1
фебрильна нейтропенія	2 г кожні 8 годин
внутрішньолікарняна пневмонія
бактеріальний менінгіт
бактеріємія*
інфекції кісток і суглобів	1-2 г кожні 8 годин
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
ускладнені інтраабдомінальні інфекції
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	1-2 г кожні 8 годин або 12 годин
профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція)	1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера
хронічний середній отит	1-2 г кожні 8 годин
злоякісний зовнішній отит
Постійна інфузія
Інфекція	Доза, що вводиться
фебрильна нейтропенія	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години1
внутрішньолікарняна пневмонія
інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
бактеріальний менінгіт
бактеріємія*
інфекції кісток і суглобів
ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
ускладнені інтраабдомінальні інфекції
перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
1 У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок 9 г на добу застосовувалося без побічних реакцій.

Діти<40 кг

Немовлята та діти віком > 2 місяців та масою тіла < 40 кг	Інфекція	Звичайна доза
Інтермітуюче введення
	ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	100-150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу
	хронічний середній отит
	злоякісний зовнішній отит
	нейтропенія у дітей	150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу
	інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
	бактеріальний менінгіт
	бактеріємія*
	інфекції кісток і суглобів	100-150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г на добу
	ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
	ускладнені інтраабдомінальні інфекції
	перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Постійна інфузія
	фебрильна нейтропенія	Вводиться навантажувальна доза 60-100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100-200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г на добу
	внутрішньолікарняна пневмонія
	інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
	бактеріальний менінгіт
	бактеріємія*
	інфекції кісток і суглобів
	ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
	ускладнені інтраабдомінальні інфекції
	перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Немовлята та діти віком ≤ 2 місяці	Інфекція	Звичайна доза
Інтермітуюче введення
	Більшість інфекцій	25-60 мг/кг маси тіла/добу у 2 прийоми1
1У немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців період навіввиведення із сироватки крові може бути у 2-3 рази більший ніж у дорослих

*якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».

Діти

Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної врутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей ≤ 2 місяців не встановлені.

Пацієнти літнього віку

Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо у пацієнтів віком від 80 років.

Печінкова недостатність

Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Ниркова недостатність

Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.

Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення

Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла

Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.

У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.

Діти < 40 кг

*це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.

** кліренс креатиніну, вирахований на основі площі поверхні тіла, або визначений.

Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія

Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла

Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Діти < 40 кг

Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної врутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.

Гемодіаліз

Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.

Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.

Перитонеальний діаліз

Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).

Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.

Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація

Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а
	5	16,7	33,3	50
0	250	250	500	500
5	250	250	500	500
10	250	500	500	750
15	250	500	500	750
20	500	500	500	750

^аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.

Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз

Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	Підтримуюча доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)а
	1 л/год			2 л/год
	Швидкість ультрафільтрації (л/год)			Швидкість ультрафільтрації (л/год)
	0,5	1	2	0,5	1	2
0	500	500	500	500	500	750
5	500	500	750	500	500	750
10	500	500	750	500	750	1000
15	500	750	750	750	750	1000
20	750	750	1000	750	750	1000

^аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.

Введення.

Розчин вводиться після попереднього розведення згідно з приведеними вказівками. Цефтазидим вводиться внутрішньовенно (ін’єкційно або інфузійно) або шляхом глибокої внутрішньом´язової ін'єкції. Внутрішньом’язове введення рекомендується проводити у велику м'язову масу, у верхній зовнішній квадрат великого м'яза сідниці або латеральну поверхню стегна.

Ці розчини можна вводити безпосередньо у вену або систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Приготування розчину

Інструкції з розбавлення: див. таблицю об’ємів і концентрацій розчину.

Об’єм флакона	Спосіб введення	Необхідна кількість розчинника (мл)	Приблизна концентрація (мг/мл)
500 мг 500 мг	внутрішньом’язово внутрішньовенний болюс	1,5 5	260 90
1 г 1 г 1 г	внутрішньом’язово внутрішньовенний болюс внутрішньовенна інфузія	3 10 50*	260 90 20

*Розчинення слід проводити в два етапи (див. текст).

Цефтазидим сумісний з найчастіше вживаними розчинами для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»).

Колір розчину варіює від яскраво-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника і умов зберігання.

Для одноразового застосування. Залишки препарату слід викинути. Розвести безпосередньо перед вживанням.

Відповідно до належної фармацевтичної практики, краще використовувати свіжоприготований розчин. Якщо це неможливо, використовувати протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику

(2-8 °С) після розведення з будь-яким з нижченаведених розчинників.

Розчинник	Концентрація
Вода для ін’єкцій EP	70 мг/мл & 280 мг/мл
0,5 % ін’єкція лідокаїну BP* (тільки для в/м застосування)	260 мг/мл
1.0 % ін’єкція лідокаїну BP* (тільки для в/м застосування)	280 мг/мл
Бактеріостатична вода для ін’єкцій USP	250 мг/мл
0,9 % фізіологічний розчин для ін’єкцій BP	до 250 мг/мл
5 % глюкоза для в/в інфузії BP	до 40 мг/мл

*Цефтазидим розведений лідокаїном, не можна застосовувати:

• для в/в введення;
• дітям віком до 12 рокiв;
• пацієнтам з алергічною реакцією на лідокаїн;
• пацієнтам з блокадою серця;
• пацієнтам з тяжкою серцевою недостатністю.

Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника. Вийняти голку шприца.
2. Струснути флакон для розчинення: вуглекислий газ вивільняється і приблизно через 1-2 хвилини розчин стає прозорим.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку через кришку флакона. Набрати увесь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути повністю у розчині. Допускається наявність бульбашок вуглекислого газу.

Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакон 1 г):

5. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
6. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.
7. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
8. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.

Примітка. Для забезпечення стерильності препарату дуже важливо не вставляти голку через кришку флакона до розчинення препарату.

Діти.

Застосовується дітям з перших днів життя.

Передозування.

Передозування може призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми і кома. Симптоми передозування можуть виникнути у пацієнтів із нирковою недостатністю, якщо не зменшити у них відповідно дозу. Концентрацію цефтазидиму  в плазмі крові можна знизити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Лікування: симптоматичне.

Побічні реакції.

Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже поширені (< 1/10); поширені (>1/100, <1/10); непоширені (>1/1000, <1/100); рідко поширені (>1/10000, <1/1000); дуже рідко поширені (<1/10000), невідомо (не може бути оцінено через відсутність даних).

Інфекції і інвазії:

непоширені – кандидоз (включаючи вагініт і кандидозний стоматит).

З боку крові і лімфатичної системи:

поширені– еозинофілія і тромбоцитоз; непоширені – лейкопенія, нейтропенія і тромбоцитопенія; дуже рідко поширені – лімфоцитоз, гемолітична анемія і агранулоцитоз.

З боку імунної системи:

невідомо – анафілаксія (включаючи бронхоспазм і/або артеріальну гіпотензію).

З боку центральної нервової системи (ЦНС):

непоширені – запаморочення, головний біль;

дуже рідко поширені – парестезії;

невідомо – повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія і кома у хворих з нирковою недостатністю, для яких доза цефтазидиму не була відповідно знижена.

Судинні порушення:

поширені – флебіт або тромбофлебіт в місці введення препарату.

З боку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ):

поширені – діарея; непоширені – нудота, блювання, біль у животі, коліт; невідомо – порушення смаку.

Як і в результаті застосування інших цефалоспоринів, коліт може проявлятися як псевдомембранозний, пов'язаний з Clostridium difficile.

З боку гепатобіліарної системи:

поширені – транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛДГ, гамма-глутамілтрансфераза, ЩФ); невідомо – жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

поширені – макулопапульозние висипання або кропив'янка; непоширені – свербіж; невідомо – ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

З боку нирок і сечовивідних шляхів:

дуже рідко поширені – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

Загальні реакції і порушення в місці введення:

поширені – біль і/або запалення в місці внутрішньом´язової ін'єкції; рідко поширені –пропасниця.

Лабораторні показники:

поширені – позитивний тест Кумбса; непоширені – як і при застосуванні деяких інших цефалоспоринів, іноді відзначалося транзиторне підвищення рівня сечовини, азоту сечовини і/або креатиніну у плазмі крові.

Позитивна реакція Кумбса спостерігається приблизно у 5 % пацієнтів, що може впливати на визначення групи крові.

Термін придатності.

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання.

Зберігати флакони в оригінальній коробці для захисту від світла, при температурі не вище 25 °С.

Приготований розчин слід негайно використовувати або зберігати при температурі від 2 °C до 8 °C протягом 24 годин.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Цефтазидим менш стабільний у розчині натрію бікарбонату для ін’єкцій, ніж в інших розчинах для внутрішньовенного введення. Тому він не рекомендується як розчинник.

Цефтазидим та аміноглікозиди не слід змішувати в одній інфузійній системі або шприці.

При додаванні до розчину цефтазидиму розчину ванкоміцина можливе утворення осаду, тому рекомендується промивати інфузійні системи і внутрішньовенні катетери між використанням цих препаратів.

Упаковка.

Первинна: безбарвний скляний флакон з гумовою пробкою, з контролем першого відкривання.

Вторинна: по 5 флаконів у картонній коробці разом з інструкцією для медичному застосування препарату.

Категорія відпуску.

За рецептом. 

Виробник.

Алкалоїд АД – Скоп’є.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Республіка Македонія, 1000, м. Скоп’є, вулиця Новосельскі шосе, б№; бульвар Олександра Македонського, 12.

 

ИНСТРУКЦИЯ

 

по медицинскому применению лекарственного средства

ТРОФИЗ^®

(TROFYZ^®)

Состав:

действующее вещество: ceftazidime (цефтазидим);

1 флакон содержит цефтазидима пентагидрат эквивалентного цефтазидиму 500 мг;

1 флакон содержит цефтазидима пентагидрат эквивалентного цефтазидиму 1 г;

вспомогательные вещества: натрия карбонат.

Лекарственная форма. Порошок для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: кристаллический порошок от белого до кремового цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные средства для системного применения. Бета-лактамные антибиотики. Цефалоспорины третьего поколения. Код АТX J01D D02.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Цефтазидим – бактерицидный цефалоспориновий антибиотик, механизм действия которого связан с нарушением синтеза стенок бактериальной клетки.

Приобретенная резистентность к антибиотику отличается в разных регионах и может изменяться со временем, а для отдельных штаммов может отличаться существенно. Желательно использовать местные (локальные) данные по чувствительности к антибиотику, особенно при лечении тяжелых инфекций.

Чувствительные микроорганизмы

Грамположительные аэробы:Streptococcuspyogenes, Streptococcusagalactiae.

Грамотрицательные аэробы: Citrobacterkoseri, Escherichiacoli,Haemophilusinfluenza, Moraxellacatarrhalis, Neisseriameningitides, Proteusmirabilis, Proteusspp., Providenciaspp..

Штаммы с возможной приобретенной резистентностью

Грамотрицательные аэробы: Acinetobacterbaumannii,Burkholderiacepacia, Citrobacterfreundii, Enterobacteraerogenes, Enterobactercloacae, Klebsiellapneumoniae, Klebsiellaspp., Pseudomonas aeruginosa, Serratiaspp., Morganellamorgani.

Грамположительные аэробы: Staphylococcusaureus, Staphylococcuspneumonia.

Грамположительные анаэробы: Clostridiumperfringens, Peptococcusspp., Peptostreptococcusspp.,

Грамотрицательные анаэробы: Fusobacteriumspp..

Нечувствительные к цефуроксиму

Грамположительные аэробы: Enterococcusspp., включая E. faecalis иE. faecium, Listeriaspp..

Грамположительные анаэробы: Clostridiumdifficile.

Грамотрицательные анаэробы: Bacteroidesspp., включая B. fragilis.

Прочие: Chlamydiaspp., Mycoplasmaspp., Legionellaspp..

Фармакокинетика.

После парентерального введения достигается высокая и стойкая концентрация цефтазидима в сыворотке крови. После внутримышечной инъекции препарата в дозе 500 мг и 1 г быстро достигается максимальная концентрация в плазме крови, которая в среднем составляет 18 и 37 мг/л соответственно. Через 5 минут после внутривенного болюсного введения препарата в дозе 500 мг или 1 г в сыворотке крови достигаются концентрации в среднем 46 и 87 мг/л соответственно. Терапевтически эффективные концентрации в сыворотке крови сохраняются даже через 8-12 часов после внутривенного и внутримышечного введения. Период полувыведения составляет около 1,8-2,2 часа у пациентов с нормальной функцией почек. Связывание с белками плазмы крови составляет приблизительно 10 %. Цефтазидим не метаболизируется в организме. Препарат выводится в неизмененном виде, в активной форме с мочой путем клубочковой фильтрации; приблизительно 80-90 % дозы выводится с мочой в течение 24 часов. Менее 1 % препарата выводится с желчью, что значительно ограничивает количество препарата, попадающего в кишечник. Концентрация цефтазидима, превышающая МИК для большинства распространенных патогенных микроорганизмов, достигается в костной ткани, тканях сердца, желчи, мокроте, внутриглазной, синовиальной, плевральной и перитонеальной жидкостях. Препарат плохо проникает через неповрежденный гематоэнцефалический барьер, при отсутствии воспаления концентрация препарата в ЦНС невысока. Однако при воспалении мозговых оболочек концентрация цефтазидима в ЦНС достигает 4-20 мг/л и выше, что соответствует уровню его терапевтической концентрации.

Клинические характеристики.

Показания.

Лечение нижеприведенных инфекций у взрослых и детей, включая новорожденных:

• внутрибольничная пневмония;
• инфекции дыхательных путей у больных муковисцидозом;
• бактериальный менингит;
• хронический средний отит;
• злокачественный наружный отит;
• осложненные инфекции мочевыводящих путей;
• осложненные инфекции кожи и мягких тканей;
• осложненные инфекции брюшной полости;
• инфекции костей и суставов;
• перитонит, связанный с проведением диализа у больных, которые находятся на непрерывном амбулаторном перитонеальном диализе.

Лечение бактериемии, которая возникает у пациентов в результате любой из вышеприведенных инфекций.

Цефтазидим можно применять для лечения больных с нейтропенией и лихорадкой, которая возникает в результате бактериальной инфекции.

Цефтазидим можно применять для профилактики инфекционных осложнений при операциях на предстательной железе (трансуретральная резекция).

При назначении цефтазидима следует учитывать его антибактерильний спектр, направленный главным образом против грамотрицательных аэробов (см. разделы «Особенности применения» и «Фармакологические свойства»). Цефтазидим следует применять с другими антибактериальными средствами, если ожидается, что ряд микроорганизмов, которые вызвали инфекцию, не подпадает под спектр действия цефтазидима. Назначать препарат следует согласно существующим официальным рекомендациям относительно назначения антибактериальных средств.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к цефтазидиму или к другим компонентам препарата.

Повышенная чувствительность к цефалоспориновым антибиотикам.

Наличие в анамнезе тяжелой гиперчувствительности (например, анафилактические реакции) к другим бета-лактамным антибиотикам (пенициллины, монобактамы и карбапенемы).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.

Одновременное применение высоких доз препарата с нефротоксическими лекарственными средствами может негативно влиять на функцию почек (см. раздел «Особенности применения»).

Хлорамфеникол in vitro является антагонистом цефтазидима и других цефалоспоринов. Клиническое значение этого явления неизвестно, однако, если необходимо одновременное применение цефтазидима с хлорамфениколом, следует учитывать возможность антагонизма.

Как и другие антибиотики, цефтазидим может влиять на флору кишечника, что приводит к уменьшению реабсорбции эстрогенов и снижению эффективности комбинированных пероральных контрацептивных средств. Рекомендуется использовать альтернативные негормональные методы контрацепции.

Цефтазидим не влияет на результаты определения глюкозурии энзимными методами, однако небольшое влияние на результаты анализа может наблюдаться при применении методов восстановления меди (Бенедикта, Феллинга, клинитест).

Цефтазидим не влияет на щелочно-пикратный метод определения креатинина.
Положительную реакцию Кумбса отмечают приблизительно у 5 % пациентов, что может влиять на правильность результата определения группы крови.

Особенности применения.

Применяется только в медицинских учреждениях.

Реакции гиперчувствительности.

До начала лечения следует исключить наличие у пациента в анамнезе реакций гиперчувствительности на введение цефтазидима, других цефалоспориновых антибиотиков, пенициллинов или других лекарственных средств. С особой осторожностью следует назначать цефтазидим пациентам, у которых в анамнезе были указания на аллергическую реакцию на пенициллины или другие β-лактамные антибиотики. Цефтазидим следует назначать с особой осторожностью пациентам с реакцией гиперчувствительности типа I или реакцией гиперчувствительности немедленного типа на пенициллин. В случае возникновения аллергической реакции на цефтазидим следует немедленно прекратить применение препарата. При возникновении тяжелых реакций гиперчувствительности может потребоваться применение адреналина (эпинефрина), гидрокортизона, антигистаминных препаратов и других средств неотложной помощи.

Цефтазидим обладает ограниченным спектром антибактерильной активности. Он не является приемлемым препаратом для монотерапии некоторых типов инфекций, если только неизвестный возбудитель болезни и неизвестно, что он является чувствительным к этому препарату или существует большая вероятность того, что возможный возбудитель будет чувствительным к лечению цефтазидимом. Это особенно важно, когда решается вопрос о лечении пациентов с бактериемией, бактериальным менингитом, инфекциями кожи и мягких тканей и инфекциями костей и суставов. Кроме того, цефтазидим чувствительный к гидролизу некоторыми бета-лактамазами с расширенным спектром действия. Поэтому при выборе цефтазидима для лечения следует учитывать информацию о распространении микроорганизмов, которые продуцируют бета-лактамазы с расширенным спектром действия.

Функция почек.

Одновременное применение цефалоспоринов в высоких дозах и нефротоксичных препаратов (аминогликозидов или сильнодействующих диуретиков (фуросемида) может неблагоприятно влиять на функцию почек. При соблюдении рекомендуемых доз такое явление маловероятно. Нет данных о неблагоприятном влиянии цефтазидима, применяемого в обычных терапевтических дозах, на функцию почек.

Цефтазидим выводится почками, поэтому дозу следует снижать согласно степени нарушения функции почек, чтобы избежать клинических последствий повышения уровня антибиотика. Сообщалось о случаях развития неврологических осложнений, если доза не была соответственно снижена (см. разделы «Способ применения и дозы», «Побочные реакции»).

Препарат содержит приблизительно 25 мг натрия на 500 мг цефтазидима и 50 мг натрия на 1 г цефтазидима. Это следует принимать во внимание пациентам, находящимся на диете с ограниченым потреблением натрия.

Чрезмерное увеличение количества нечувствительных микроорганизмов.

Как и при применении других антибиотиков широкого спектра действия, продолжительное лечение препаратом Трофиз^® может привести к чрезмерному увеличению количества нечувствительных микроорганизмов (например, Candida, Enterococci и Serratia spp.); в этом случае необходимо прекращение лечения или применение соответствующих мероприятий. Очень важно постоянно контролировать состояние пациента.

Диарея, колит и псевдомембранозный колит.

При применении цефтазидимавозможны диарея, ассоциированная антибиотиками, колит и псевдомембранозный колит. Этот диагноз следует рассматривать у пациентов, у которых развивается диарея во время лечения или вскоре после его окончания. В случае возникновения тяжелой и/или кровавой диареи во время лечения цефтазидимом следует немедленно прекратить применение препарата и назначить соответствующую терапию. Не следует назначать лекарственные средства, которые замедляют перистальтику кишечника.

Цефтазидим следует применять с осторожностью пациентам с желудочно-кишечными заболеваниями, особенно при колите в анамнезе.

Как и при применении других цефалоспоринив и пенициллинов широкого спектра действия, некоторые раньше чувствительные штаммы Enterobacter spp. и Serratia spp. могут стать резистентными во время лечения цефтазидимом. В таких случаях следует периодически выполнять исследование на чувствительность.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Данные относительно лечения цефтазидимом беременных ограничены. Исследования на животных не указывают на прямое или косвенное вредное воздействие на беременность, эмбриональное или постнатальное развитие. Назначать препарат беременным следует только в том случае, когда ожидаемая польза от его применения превышает потенциальный риск.

Цефтазидим проникает в грудное молоко в небольшом количестве, но при применении терапевтических доз воздействия на ребенка, который находится на грудном вскармливании, не ожидается. Цефтазидим можно применять в период кормления грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Соответствующих исследований не проводилось. Но возникновение таких побочных реакций как головокружение может повлиять на способность руководить автотранспортом или другими механизмами (см. раздел «Побочные реакции»).

Способ применения и дозы.

Взрослые и дети ≥ 40 кг

Интермитентное введение
Инфекция	Доза, которая вводится
инфекции дыхательных путей у больных муковисцидозом	100-150 мг/кг массы тела/в сутки каждые 8 часов, максимально до 9 г в сутки 1
фебрильная нейтропения	2 г каждые 8 часов
внутрибольничная пневмония
бактериальный менингит
бактериемия*
инфекции костей и суставов	1-2 г каждые 8 часов
осложненные инфекции кожи и мягких тканей
осложненные интраабдоминальные инфекции
перитонит, связанный с непрерывным амбулаторным перитонеальным диализом
осложненные инфекции мочевыводящих путей	1-2 г каждые 8 часов или 12 часов
профилактика инфекционных осложнений при операциях на предстательной железе (трансуретральная резекция)	1 г во время индукции в анестезию, 1 г в момент удаления катетера
хронический средний отит	1-2 г каждые 8 часов
злокачественный наружный отит
Постоянная инфузия
Инфекция	Доза, которая вводится
фебрильная нейтропения	Вводится нагрузочная доза 2 г с последующим постоянным инфузионным введением от 4 до 6 г каждые 24 часов1
внутрибольничная пневмония
инфекции дыхательных путей у больных муковисцидозом
бактериальный менингит
бактериемия*
инфекции костей и суставов
осложненные инфекции кожи и мягких тканей
осложненные интраабдоминальные инфекции
перитонит, связанный с непрерывным амбулаторным перитонеальным диализом
1 У взрослых пациентов с нормальной функцией почек 9 г в сутки применялось без побочных реакций.

Дети<40 кг

Младенцы и дети в возрасте > 2 месяцев и массой тела < 40 кг	Инфекция	Обычная доза
Интермитентное введение
	осложненные инфекции мочевыводящих путей	100-150 мг/кг массы тела/в сутки в 3 приема, максимально 6 г в сутки
	хронический средний отит
	злокачественный наружный отит
	нейтропения у детей	150 мг/кг массы тела/в сутки в 3 приема, максимально 6 г в сутки
	инфекции дыхательных путей у больных муковисцидозом
	бактериальный менингит
	бактериемия *
	инфекции костей и суставов	100-150 мг/кг массы тела/в сутки в 3 приема, максимально 6 г в сутки
	осложненные инфекции кожи и мягких тканей
	осложненные интраабдоминальные инфекции
	перитонит, связанный с непрерывным амбулаторным перитонеальным диализом
Постоянная инфузия
	фебрильная нейтропения	Вводится нагрузочная доза 60-100 мг/кг массы тела  с последующим постоянным инфузионным введением 100-200 мг/кг мг/кг массы тела в сутки, максимально до 6 г в сутки
	внутрибольничная пневмония
	инфекции дыхательных путей у больных муковисцидозом
	бактериальный менингит
	бактериемия *
	инфекции костей и суставов
	осложненные инфекции кожи и мягких тканей
	осложненные интраабдоминальные инфекции
	перитонит, связанный с непрерывным амбулаторным перитонеальным диализом
Младенцы и дети в возрасте      ≤  2 месяцев	Инфекция	Обычная доза
Интермитентное введение
	Большинство инфекций	25-60 мг/кг массы тела/сутки в 2 приема1

¹У младенцев и детей в возрасте ≤ 2 месяцев период полувыведения из сыворотки крови может быть в 2-3 раза больше, чем у взрослых

*если это ассоциируется или есть подозрение на ассоциирование с инфекциями, приведенными в разделе «Показания».

Дети

Безопасность и эффективность применения цефтазидима путем постоянной врутривенной инфузии у младенцев и детей ≤ 2 месяцев не установленны.

Пациенты пожилого возраста.

Учитывая снижение клиренса цефтазидима, для больных пожилого возраста при острых инфекциях суточная доза не должна превышать 3 г, особенно для пациентов старше 80 лет.

Печеночная недостаточность

Нет необходимости изменения дозировки у больных с легкой и умеренной печеночной недостаточностью. Клинических исследований у больных с тяжелой печеночной недостаточностью не проводилось. Рекомендуется тщательный клинический надзор за эффективностью и безопасностью применения.

Почечная недостаточность

Цефтазидим выводится почками в неизмененном виде. Поэтому пациентам с нарушением функции почек дозу следует снизить.

Начальная доза составляет 1 г. Определение поддерживающей дозы должно базироваться на скорости гломерулярной фильтрации.

Рекомендуемые поддерживающие дозы цефтазидима при почечной недостаточности – интермитентное введение

Взрослые и дети ≥ 40 кг массы тела

Для пациентов с тяжелыми инфекциями, одноразовую дозу можно повысить на 50 % или соответственно повысить частоту введения. У таких пациентов рекомендуется контролировать уровень цефтазидима в плазме крови.

У детей клиренс креатинина следует откорректировать в соответствии с площадью поверхности тела или массой тела.

Дети < 40 кг

* это уровень креатинина в сыворотке крови, рассчитанный в соответствии с рекомендациями, и может точно не соответствовать уровню снижения функции почек у всех пациентов с почечной недостаточностью.

** клиренс креатинина, рассчитанный на основе площади поверхности тела, или определенный.

Рекомендуется тщательный клинический надзор за эффективностью и безопасностью применения.

Рекомендуемые поддерживающие дозы цефтазидима при почечной недостаточности – постоянная инфузия

Взрослые м дети ≥ 40 кг массы тела

Выбор дозы следует проводить с осторожностью. Рекомендуется тщательный клинический надзор за эффективностью и безопасностью применения.

Дети < 40 кг

Безопасность и эффективность применения цефтазидима путем постоянной внутривенной инфузии детям, масса тела которых < 40 кг, с нарушенной функцией почек не установлены. Рекомендуется тщательный клинический надзор за эффективностью и безопасностью применения.
Если детям с нарушенной функцией почек необходимо применять препарат путем постоянной инфузии, следует скорректировать клиренс креатинина в соответствии с площадью поверхности тела ребенка или массы тела.

Гемодиализ.
Период полувыведения цефтазидима из сыворотки крови во время гемодиализа составляет 3-5 часов.

После каждого сеанса гемодиализа следует вводить поддерживающую дозу цефтазидима, указанную в таблице, приведенной ниже.

Перитонеальный диализ.

Цефтазидим можно применять при перитонеальном диализе в обычном режиме и при длительном амбулаторном перитонеальном диализе.

Кроме внутривенного применения, цефтазидим можно включать в состав диализной жидкости (обычно от 125 до 250 мг на 2 л диализной жидкости).

Для пациентов с почечной недостаточностью, которым проводится длительный артериовенозный гемодиализ или высокоскоростная гемофильтрация в отделениях интенсивной терапии, рекомендуемая доза составляет 1 г/сутки в виде однократного или несколько приемов. Для гемофильтрации с низкой скоростью следует применять такие же дозы, как и при нарушении функции почек.

Для пациентов, которым проводится веновенозная гемофильтрация или веновенозный гемодиализ, рекомендации по дозированию приведены в таблицах.

Рекомендации по дозированию цефтазидима для пациентов, которым проводится длительная веновенозная гемофильтрация

^аПоддерживающая доза должна вводиться каждые 12 часов.

Рекомендации по дозированию цефтазидима для пациентов, которым проводится длительный веновенозный гемодиализ

^аПоддерживающая доза должна вводиться каждые 12 часов.

Введение.
Раствор вводится после предварительного разведения согласно приведенным указаниям.

Цефтазидим вводится внутривенно (инъекционно или инфузионно) или путем глубокой внутримышечной инъекции. Внутримышечное введение рекомендуется проводить в большую мышечную массу, в верхний наружный квадрат большой ягодичной мышцы или латеральную поверхность бедра.

Эти растворы можно вводить непосредственно в вену или систему для внутривенных инфузий, если пациент получает жидкости парентерально.

Приобретенная резистентность к антибиотику отличается в разных регионах и может изменяться со временем, а для отдельных штаммов может отличаться существенно. Желательно использовать местные (локальные) данные по чувствительности к антибиотику, особенно при лечении тяжелых инфекций.

Приготовление раствора

Инструкции по разбавлению: см. таблицу объемов и концентраций раствора.

*Растворение следует проводить в два этапа (см. текст).

Цефтазидим совместим с наиболее часто применяемыми растворами для внутривенного введения. Однако не следует применять как растворитель натрия бикарбонат для инъекций (см. раздел «Несовместимость»).

Цвет раствора варьирует от светло-желтого до янтарного в зависимости от концентрации, растворителя и условий хранения.

Для одноразового применения. Остатки препарата следует выбросить.

Развести непосредственно перед употреблением.

В соответствии с надлежащей фармацевтической практикой, предпочтительно использовать свежеприготовленный раствор. Если это невозможно, использовать в течение 24 часов при хранении в холодильнике (2-8 °С), после разведения с любым из нижеперечисленных растворителей.

Растворитель	Концентрация
Вода для инъекций EP	70 мг/мл & 280 мг/мл
0,5 % инъекция лидокаина BP* (только для в/м применения)	260 мг/мл
1,0 % инъекция лидокаина BP* (только для в/м применения)	280 мг/мл
Бактериостатическая вода для инъекций USP	250 мг/мл
0,9 % физиологический раствор для инъекций BP	до 250 мг/мл
5 % глюкоза для в/в инфузии BP	до 40 мг/мл

*Цефтазидим, разведенный лидокаином, нельзя применять:

• для в/в введения;
• детям младше 12 лет;
• пациентам с аллергической реакцией на лидокаин;
• пациентам с блокадой сердца;
• пациентам с тяжелой сердечной недостаточностью.

Приготовление растворов для внутримышечной или внутривенной болюсной инъекции:

1. Вколоть иглу шприца через крышку флакона и ввести рекомендуемый объем растворителя. Вынуть иглу шприца.
2. Встряхнуть флакон для растворения: углекислый газ высвобождается и приблизительно через 1-2 минуты получается прозрачный раствор.
3. Перевернуть флакон. При полностью введенном поршне шприца вставить иглу через крышку флакона. Набрать весь раствор в шприц, при этом игла все время должна быть полностью в растворе. Допускается наличие пузырьков углекислого газа.

Приготовление раствора для внутривенной инфузии (флакон 1 г):

5. Вколоть иглу шприца через крышку флакона и ввести 10 мл растворителя.
6. Вынуть иглу шприца и встряхнуть флакон до получения прозрачного раствора.
7. Не вставлять иглу для воздуха до полного растворения препарата. Вставить иглу для воздуха через крышку в флакон для ослабления внутреннего давления во флаконе.
8. Не вынимая иглу для воздуха, довести общий объем до 50 мл. Вынуть иглу для воздуха, встряхнуть флакон и наладить систему для инфузий как обычно.

Примечание. Для обеспечения стерильности препарата очень важно не вставлять иглу для воздуха через крышку флакона до растворения препарата.

Дети.

Применяется детям с первых дней жизни.

Передозировка.

Передозировкаможет привести к неврологическим осложнениям, таким как энцефалопатия, судороги и кома. Симптомы передозировки могут возникнуть у пациентов с почечной недостаточностью, если не уменьшить у них соответственно дозу. Концентрацию цефтазидима в плазме крови можно снизить путем гемодиализа или перитонеального диализа. Лечение: симптоматическое.

Побочные реакции.

Классификация частоты возникновения побочных реакций: очень часто распространенные (> 1/10); часто распространенные (>1/100, < 1/10); нераспространенные (>1/1000, < 1/100); редко распространенные (> 1/10 000, < 1/1000); очень редко распространенные (< 1/10 000); неизвестно (не может быть оценено из-за отсутствия данных).

Инфекции и инвазии:

нечасто распространенные – кандидоз (включая вагинит и кандидозный стоматит).

Со стороны крови и лимфатической системы:

часто распространенные–эозинофилия и тромбоцитоз; нечасто распространенные – лейкопения, нейтропения и тромбоцитопения; очень редко распространенные – лимфоцитоз, гемолитическая анемия и агранулоцитоз.

Со стороны иммунной системы:

неизвестно – анафилаксия (включая бронхоспазм и/или артериальную гипотензию).

Со стороны центральной нервной системы (ЦНС):

нечасто распространенные – головокружение, головная боль;

очень редко распространенные – парестезии;

неизвестно–сообщалось о случаях неврологических осложнений, таких как тремор, миоклония, судороги, энцефалопатия и кома у больных с почечной недостаточностью, для которых доза цефтазидима не была соответственно снижена.

Сосудистые нарушения:

часто распространенные – флебит или тромбофлебит в месте введения препарата.

Со стороны желудочно-кишечного тракта (ЖКТ):

часто распространенные –диарея; нечасто распространенные – тошнота, рвота, боль в животе, колит; неизвестно – нарушение вкуса.

Как и в результате применения других цефалоспоринов, колит может проявляться как псевдомембранозный, связанный с Clostridium difficile.

Со стороны гепатобилиарной системы:

часто распространенные – транзиторное повышение уровня печеночных ферментов (АлАТ, АсАТ, ЛДГ, гамма-глутамилтрансфераза, ЩФ); неизвестно – желтуха.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки:

часто распространенные – макулопапулезная сыпь или крапивница; нечасто распространенные – зуд; неизвестно – ангионевротический отек, полиморфная эритема, синдром Стивенса-Джонсона и токсичный эпидермальный некролиз.

Со стороны почек и мочевыделительной системы:

очень редко распространенные –интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.

Общие реакции и нарушения в месте введения:

часто распространенные – боль и/или воспаление в месте внутримышечной инъекции; нечасто распространенные – лихорадка.

Лабораторные показатели:

часто распространенные – положительный тест Кумбса; нечасто распространенные – как и при применении некоторых других цефалоспоринов, иногда отмечали транзиторное повышение уровня мочевины, азота мочевины и/или креатинина в плазме крови.

Положительная реакция Кумбса наблюдается приблизительно у 5 % пациентов, что может влиять на определение группы крови.

Срок годности.

2 года. Не применять по истечении срока годности.

Условия хранения.

Хранить флаконы в оригинальной коробке для защиты от света, при температуре не выше 25 ^оС.

Приготовленный раствор следует немедленно использовать или хранить при температуре от 2 °C до 8 °C в течение 24 часов.

Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость.

Цефтазидим менее стабилен в растворе натрия гидрокарбоната для инъекций, чем в других растворах для внутривенного введения. Поэтому его не рекомендуют применять в качестве растворителя.
Цефтазидим и аминогликозиды не следует смешивать в одной инфузионной системе или шприце. При добавлении к раствору цефтазидима раствора ванкомицина возможно образование осадка, поэтому рекомендуется промывать инфузионные системы и внутривенные катетеры между применением этих препаратов.

Упаковка.

Первичная: бесцветный стеклянный флакон с резиновой пробкой, с контролем первого вскрытия.

Вторичная: по 5 флаконов в картонной коробке вместе с инструкцией по медицинскому применению препарата.

Категория отпуска.

По рецепту.

Производитель.

Алкалоид АД – Скопье.

Местонахождение проиизводителя и его адрес места проведения деятельности.

Республика Македония, 1000, г. Скопье, улица Новосельски шоссе, б№; бульвар Александра Македонского, 12.