Цефалексин Алкалоид инструкция, аналоги и состав

Показания: Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефалексину мікроорганізмами: – ЛОР-органів і дихальних шляхів (фарингіт, середній отит, синусит, ангіна, бронхіт, пневмонія);– сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, епідидиміт, ендометрит, вульвовагініт);– шкіри та м'яких тканин (фурункульоз, абсцес, флегмона, піодермія, лімфаденіт);– кісткової тканини і суглобів (остеомієліт).
Форма випуска: Порошок для оральної суспензії 250 мг/5 мл (для 100 мл) у флаконі № 1
Производитель, страна: Алкалоїд АД - Скоп'є, Республіка Македонія
Действующее вещества: 5 мл оральної суспензії містять цефалексину 250 мг (у формі цефалексину моногідрату)
МНН: Cefalexin - Цефалексин
Регистрация: UA/0264/01/01з 29.12.2015 по 29.12.2020. Приказ 914 від 29.12.2015
Код АТХ:

Склад:

діюча речовина: сefalexin;

5 мл оральної суспензії містять цефалексину 250 мг (у формі цефалексину моногідрату);

допоміжні речовини: натрію карбоксиметилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, сахароза, калію сорбат, натрію цитрат, кислота лимонна, моногідрат, ксантанова камедь, барвник спеціальний червоний (Е 129), ароматизатор малиновий 83101 Р.

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості:гранульований порошок від майже білого до ясно жовтого кольору з характерним запахом антибіотика і малини.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини першого покоління.Код АТХJ01D В01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефалексин – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик широкого спектра дії. До цефалексину чутливі грампозитивні мікроорганізми: стафілококи (коагулазопозитивні та пеніциліназопродукуючі штами), стрептококи (за винятком ентерококів), пневмококи. Цефалексин діє також наEscherichiacoli,Klebsiellaspp., Proteusmirabilis.

Цефалексин неактивний щодо Enteroсoccusspp., Staphylococcusaureus (methicillin-resistant), Enterobacter spp., Haemophilusinfluenzae, Moraxellacatarrhalis, Pseudomonasaeruginosa, Mycoplasmaspp., Chlamydiaspp., Legionellaspp.

Фармакокінетика.

Цефалексин швидко та майже повністю всмоктується після перорального застосування (більше   90 %). Рівень і швидкість всмоктування цефалексину практично не залежать від прийому їжі. Пік концентрації у сироватці крові досягається через 60-90 хвилин після прийому препарату.

Цефалексин добре проникає у тканини та рідини організму, включаючи перикардіальні та плевральні оболонки. Лише 10-15 % активної речовини зв’язується з білками плазми крові. Препарат виводиться переважно з сечею у незміненому вигляді. Цефалексин виводиться при гемодіалізі та перитонеальному діалізі.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій,  спричинених чутливими до цефалексину мікроорганізмами:

– ЛОР-органів і дихальних шляхів (фарингіт, середній отит, синусит, ангіна, бронхіт, пневмонія);

– сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, епідидиміт, ендометрит,

     вульвовагініт);

– шкіри та м'яких тканин (фурункульоз, абсцес, флегмона, піодермія, лімфаденіт);

– кісткової тканини і суглобів (остеомієліт).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефалексину і цефалоспоринів, а також до інших бета-лактамних антибіотиків або будь-якого іншого компонента препарату; порфірія; інфекції головного або спинного мозку; початкова терапія тяжких генералізованних інфекцій, лікування яких потребує застосування парентеральних форм цефалоспоринів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Враховуючи бактерицидну діюцефалексину, не слід поєднувати його з бактеріостатичними антибіотиками, наприклад з тетрациклінами та хлорамфеніколом.

При поєднанні з високоактивними діуретиками (етакринова кислота, фуросемід) або потенційно нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, поліміксин, колістин, амфотерицин, капреоміцин, ванкоміцин) цефалоспорини можуть підвищувати нефротоксичність.

При комбінованому застосуванні цефалоспоринів з пероральними антикоагулянтами протромбіновий час може збільшуватися.

Одночасне застосування з пробенецидом може призводити до збільшення періоду напіввиведення та концентрації цефалексину у плазмі крові.

Цефалоспорини можуть знижувати ефективність дії пероральних контрацептивів, тому рекомендується застосування додаткових засобів контрацепції.

Взаємодія цефалексину та метформіну може призвести до акумуляції метформіну.

У лабораторній діагностиці слід враховувати, що цефалексин може стати причиною хибно-позитивного результату дослідження сечі на цукор та позитивної реакції Кумбса. Хибність результатів також спостерігалась у новонароджених, матері яких приймали цефалексин у період вагітності. При проведенні тестів під час застосування препарату слід використовувати методи, що базуються на реакціях окиснення глюкози.

Цефалоспорини можуть впливати на результати досліджень сечі на наявність кетонових тіл.

Особливості застосування.

Перед початком терапії слід визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або до інших алергенів та зробити попередній тест на чутливість.  

Може існувати перехресна гіперчутливість між пеніцилінами та цефалоспоринами (5-10 %). Цефалексин слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі схильністю до алергічних захворювань (сінна гарячка, алергічний діатез) та/або хворих на бронхіальну астму.

Тривале застосування цефалексину може призвести до дисбактеріозу та суперінфекції (кандидамікоз).

При виникненні вторинної інфекції слід вжити запобіжних заходів.

З обережністю призначають препарат пацієнтам із порушеннями функції нирок та хворих на коліт.

Під час лікування слід регулярно контролювати клітинний склад периферичної крові, функції печінки та нирок.

При виникненні тяжкої діареї, характерної для псевдомембранозного коліту, рекомендується припинити застосування препарату і вжити  відповідних заходів. Застосування засобів, що пригнічують перистальтику, протипоказане.

Лікування цефалоспоринами (у тому числі цефалексином) може асоціюватися зі зниженням протромбінової активності, тому пацієнтам із порушенням синтезу або недостатністю вітаміну К (наприклад, хронічні захворювання печінки, нирок, муковісцидоз, літній вік, недоїдання, тривала антибіотикотерапія), пацієнтам після тривалої терапії антикоагулянтами, що передувала призначенню цефалексину, слід контролювати протромбіновий час та, при необхідності, призначати вітамін К.

Цефалоспорини можуть впливати на результати досліджень сечі на наявність кетонових тіл.

Застосування цефалексину може спричинити позитивну пряму реакцію Кумбса і псевдопозитивну реакцію цукру в сечі.

Помилковість результатів також спостерігалася в новонароджених, матері яких приймали цефалексин в період вагітності. При проведенні тестів під час вживання препарату слід використовувати методи, засновані на реакціях окислення глюкози.

Під час терапії не слід вживати алкоголь.

До складу препарату входить сахароза, тому пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість фруктози або недостатність сахарози-ізомальтози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна доза (250 мг/5 мл) містить 2,8 г сахарози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані досліджень про тератогенну дію препарату відсутні; у період вагітності його можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.    

Цефалексин проникає у грудне молоко, тому на період лікування слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

До з'ясування індивідуальної реакції на препарат (можуть виникати запаморочення, сплутаність свідомості) рекомендується дотримуватися обережності при управлінні автотранспортом або роботі у складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовувати перорально.

Звичайна добова доза для дітей (з масою тіла менше 40 кг) становить 25-50 мг/кг маси тіла (залежно від тяжкості перебігу і локалізації інфекції), яку слід розподіляти на 2-4 прийоми.

При тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти. При лікуванні гострого середнього отиту рекомендована доза становить 75-100 мг/кг маси тіла, розподілена на 2-4 прийоми.

У більшості випадків курс лікування становить 7-10 днів. Для попередження ускладнень стрептококових інфекцій препарат слід приймати щонайменше 10 днів.

Рекомендоване дозування

Вік

Рекомендована доза препарату

Кратність

 прийомів на добу

Діти віком до 1 року

½ мірної ложки (2,5 мл) суспензії

250 мг/5 мл

3

Діти віком 1-3 роки

1 мірна ложка суспензії 250 мг/5 мл

3

Діти віком 3-6 років

1½ мірної ложки суспензії 250 мг/5 мл

3

Діти віком 6-10 років

2 мірні ложки суспензії 250 мг/5 мл

3

Діти віком 10-14 років

2 мірні ложки суспензії 250 мг/5 мл

3-4

Звичайна   добова   доза   для  дітей  від  14  років  та  дорослих  становить  1-4  г,  розподілена  на 2-4 прийоми.

При інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококових фарингітах та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів звичайна доза становить 250 мг кожні 6 годин або 500 мг кожні 12 годин. При тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти.

Дозування при порушенні функції нирок

Кліренс креатиніну, мл/хв.

Разова доза, мг

Інтервал дозування, години

40-80

500

4-6

20-30

500

8-12

10

250

12

5

250

12-24

Пацієнтам, які перебувають на діалізі, призначати 250 мг препарату 1-2 рази на добу і додатково  500 мг після кожної процедури діалізу, що відповідає загальній добовій дозі до 1 г у день проведення діалізу.

Приготвування суспензії.

Флакон, що містить порошок для оральної суспензії, добре струсити, додати 60 мл води очищеної та збовтати до утворення гомогенної суспензії.

Приготовлена суспензія: в'язка рідина рожевого кольору з характерним запахом антибіотика і малини.

Перед застосуванням добре збовтати!

Дозують суспензію спеціальною мірною ложкою.

Діти.

Препарат застосовувати у педіатричній практиці.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, епігастральний біль, діарея, гематурія, електролітний дисбаланс, гіперрефлексія, судоми.

Лікування: в разі передозування необхідний клінічний та лабораторний моніторинг гематологічних, ниркових, печінкових функцій та згортання крові, до тих пір, поки стан пацієнта не стане стабільним.

За винятком випадків, коли приймалася доза, що перевищувала звичайну дозу в 5-10 разів, промивання шлунку не є необхідним.

Лікування симптоматичне. Рекомендується промивання шлунку, прийом активованого вугілля, допоміжне дихання, гемодіаліз.

Існують випадки гематурії без порушення функції нирок у дітей, які випадково прийняли більше 3,5 г цефалексину на добу.

Побічні реакції.

З боку системи крові та лімфатичної системи:  лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія; агранулоцитоз, панцитопенія, апластична анемія, геморагії.

З боку імунної системи: алергічні реакції у пацієнтів із виявленою алергією до пеніциліну; алергічні реакції до цефалоспоринів; анафілактичні реакції, набряк обличчя та/або шиї, кистей рук та/або  стоп. Зазвичай алергічні реакції зникають після припинення терапії.

З боку нервової системи: головний біль, слабкість, запаморочення, збудження; галюцинації, сплутаність свідомості, судоми, особливо у хворих із нирковою недостатністю.

З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, втрата апетиту (загалом спонтанно зникає навіть за умови продовження застосування препарату), стоматит, диспепсія (розлади травлення) та болі у животі, гастрит, коліт; псевдомембранозний коліт.

З боку гепатобіліарної системи:холестатична жовтяниця та гепатит, короткочасне збільшення концентрації печінкових ферментів (АСТ, АЛТ).

З боку  шкіри та м’яких тканин: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка,  ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку нирок та сечовидільної системи: оборотні порушення функції нирок, токсична нефропатія; поодинокі випадки інтерстиціального нефриту.

З боку скелетно-м’язової системи: артралгія, артрит, ураження суглобів.

З боку репродуктивної системи: вагінальний кандидоз, свербіж у ділянці заднього проходу та геніталій, вагініт та  піхвові виділення.

Інші:медикаментозна гарячка.

Лабораторні показники: подовження протромбінового часу, позитивна реакція Кумбса, отримання хибнопозитивного результату при дослідженні сечі на цукор, підвищення рівня креатиніну, лужної фосфатази, білірубіну, лактатдегідрогенази.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Приготовлена  суспензія  стійка  7  днів  при  температурі не вище 25 °С та 14 днів у холодильнику (2 °С – 8 °С).

Упаковка.

По 65,4 г порошку у флаконі.

По 1 флакону у комплекті з пластмасовою мірною ложкою та інструкцією для медичного застосування у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Алкалоїд АД-Скоп’є.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Бульвар Олександра Македонського, 12, Скоп’є, 1000,  Республіка Македонія.

 

ИНСТРУКЦИЯ

 

по медицинскому применению лекарственного средства

Цефалексин Алкалоид

(Cefalexin Alkaloid®)

Состав:

действующее вещество:cefalexin;

5 мл оральной суспензии содержат цефалексина 250 мг (в форме цефалексина моногидрата);

вспомогательные вещества: натрия карбоксиметилцеллюлоза, целлюлоза микрокристаллическая, сахароза, калия сорбат, натрия цитрат, кислота лимонная, моногидрат, ксантановая камедь, краситель специальный красный (E 129), ароматизатор малиновый 83101 Р.

Лекарственная форма.  Порошок для оральной суспензии.

Основные физико-химические свойства:гранулированный порошок от почти белого до светло желтого цвета с характерным запахом антибиотика и малины.

Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные средства для системного применения. Другие бета-лактамные антибиотики. Цефалоспорины первого поколения. Код АТХ J01D B01.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Цефалексин – полусинтетический цефалоспориновый антибиотик широкого спектра действия. К цефалексину чувствительны граммположительные микроорганизмы: стафилококки (коагулаза-положительные и пенициллиназопродуцирующие штаммы), стрептококки (за исключением энтерококков), пневмококки. Цефалексин действует также на Escherichiacoli,Klebsiellaspp., Proteusmirabilis.

Цефалексин неактивный относительно Enteroсoccus spp., Staphylococcus aureus (methicillin-resistant),  Enterobacter spp., Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Pseudomonas aeruginosa, Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp.

Фармакокинетика.

Цефалексин  быстро  и  почти  полностью  всасывается  после  перорального  применения (больше

90 %). Уровень и скорость всасывания цефалексина практически не зависят от приема пищи. Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается через 60-90 минут после приема препарата.

Цефалексин хорошо проникает в ткани и жидкости организма, включая перикардиальные и плевральные оболочки. Лишь 10-15 % активного вещества связывается с белками плазмы крови. Препарат выводится преимущественно с мочой в неизмененном виде. Цефалексин выводится при гемодиализе и перитонеальном диализе.

Клинические характеристики.

Показания.

Лечение инфекций, вызванных чувствительными к цефалексину микроорганизмами:

 – ЛОР-органов и дыхательных путей (фарингит, средний отит, синусит, ангина, бронхит, пневмония);

– мочеполовой системы (пиелонефрит, цистит, уретрит, простатит, эпидидимит, эндометрит, вульвовагинит);

 – кожи и мягких тканей (фурункулез, абсцесс, флегмона, пиодермия, лимфаденит);

 – костной ткани и суставов (остеомиелит).

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к цефалексину и цефалоспоринам, а также к другим бета-лактамным антибиотикам или какому-либо другому компоненту препарата; порфирия; инфекции головного или спинного мозга; начальная терапия тяжелых генерализованных инфекций, лечение которых требует применения парентеральных форм цефалоспоринов.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Учитывая бактерицидное действие цефалексина, не следует сочетать его с бактериостатическими антибиотиками, например, с тетрациклинами и хлорамфениколом.

При сочетании с высокоактивными диуретиками (этакриновая кислота, фуросемид) или потенциально нефротоксичными лекарственными средствами (аминогликозиды, полимиксин, колистин, амфотерицин, капреомицин, ванкомицин) цефалоспорины могут повышать нефротоксичность.

При комбинированном применении цефалоспоринов с пероральными антикоагулянтами протромбиновое время может увеличиваться.

Одновременное применение с пробенецидом может приводить к увеличению периода полувыведения и концентрации цефалексина в плазме крови.

Цефалоспорины могут снижать эффективность действия пероральных контрацептивов, поэтому рекомендуется применение дополнительных средств контрацепции. Взаимодействие цефалексина и метформина может привести к аккумуляции метформина.

В лабораторной диагностике следует учитывать, что цефалексин может стать причиной ложноположительной реакции на глюкозу в моче и положительной реакции Кумбса. Ошибочность результатов также наблюдалась у новорожденных, матери которых принимали цефалексин в период беременности.

При проведении тестов во время применения препарата следует использовать методы, которые базируются на реакциях окисления глюкозы.  Цефалоспорины могут влиять на результаты исследований мочи на наличие кетоновых тел.

Особенности применения.

Перед началом терапии следует определить наличие в анамнезе реакций гиперчувствительности к цефалоспоринам, пенициллинам или другим аллергенам и сделать предварительный тест на чувствительность.

Может существовать перекрестная гиперчувствительность между пенициллинами и цефалоспоринами (5-10 %).

Цефалексин следует с осторожностью применять пациентам со склонностью к аллергическим заболеваниям (сенная лихорадка, аллергический диатез) и/или больным бронхиальной астмой.

Длительное применение цефалексина может привести к дисбактериозу и суперинфекции (кандидамикоз).

При возникновении вторичной инфекции необходимо принять соответствующие меры.

Цефалексин должен назначаться с осторожностью пациентам с нарушениями функций почек и колитом.

Во время лечения следует регулярно контролировать клеточный состав периферической крови, функции печени и почек.

При возникновении тяжелой диареи, характерной для псевдомембранозного колита, рекомендуется прекратить применение препарата и принять соответствующие меры. Применение средств, угнетающих перистальтику, противопоказано.

Лечение цефалоспоринами (в том числе цефалексином) может ассоциироваться со снижением протромбиновой активности, поэтому пациентам с нарушением синтеза или недостаточностью витамина К (например, хронические заболевания печени, почек, муковисцидоз, пожилой возраст, недоедание, длительная антибиотикотерапия), пациентам после длительной терапии антикоагулянтами, предшествовавшей назначению цефалексина, следует контролировать протромбиновое время и, при необходимости, назначать витамин К.

Цефалоспорины могут влиять на результаты исследований мочи на наличие кетоновых тел.

Применение цефалексина может вызвать положительную прямую реакцию Кумбса и ложноположительную реакцию сахара в моче.

Ошибочность результатов также наблюдалась у новорожденных, матери которых принимали цефалексин в период беременности. При проведении тестов во время применения препарата следует использовать методы, основанные на реакциях окисления глюкозы.

Во время терапии не следует употреблять алкоголь.

В состав препарата входит сахароза, поэтому пациентам с такими редкими наследственными заболеваниями как непереносимость фруктозы или недостаточность сахаразы-изомальтазы не следует применять данное лекарственнон средство.

Больные сахарным диабетом должны знать, что каждая доза (250 мг/5 мл) содержит 2,8 г сахарозы.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Данные исследований о тератогенном действии препарата отсутствуют; в период беременности его можно назначать только после тщательной оценки соотношения польза/риск.

Цефалексин проникает в грудное молоко, поэтому на период лечения целесообразно прекратить кормление грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

До выяснения индивидуальной реакции на препарат(могут возникать головокружение, спутанность сознания) рекомендуется придерживаться осторожности при управлении автотранспортом или работе со сложными механизмами.

Способ применения и дозы.

Препарат применять перорально.

Обычная суточная доза для детей (с массой тела менее 40 кг) составляет 25-50 мг/кг массы тела (в    зависимости     от    тяжести    и    локализации   инфекции),   которую   следует   распределять    на

2-4 приема.  При тяжелом ходе заболевания дозу можно удвоить. При лечении острого среднего отита рекомендованная доза составляет 75-100 мг/кг массы тела, распределенная на 2-4 приема.

В большинстве случаев курс лечения составляет 7-10 дней. Для предупреждения осложнений стрептококковых инфекций препарат следует принимать по меньшей мере 10 дней.

Рекомендованное дозирование

Возраст

Рекомендованная доза препарата

Кратность

приемов в сутки

Дети до 1 года

½ мерной ложки (2,5 мл) суспензии

250 мг/5 мл

3

Дети с 1 года до 3 лет

1 мерная ложка суспензии 250 мг/5 мл

3

Дети с 3 до 6 лет

1½ мерной ложки суспензии 250 мг/5 мл

3

Дети с 6 до 10 лет

2 мерные ложки суспензии 250 мг/5 мл

3

Дети с 10 до14 лет

2 мерные ложки суспензии 250 мг/5 мл

3-4

Обычная   суточная   доза  для  детей  от  14  лет  и  взрослых составляет 1-4 г, распределенная на

2-4 приема.

При инфекциях кожи и мягких тканей, стрептококковых фарингитах и неосложненных инфекциях мочевыводящих путей, обычная доза составляет 250 мг каждые 6 часов или 500 мг каждые

12 часов. При тяжелом ходе заболевания дозу можно удвоить.

Дозирование при нарушении функции почек

Клиренс креатинина, мл/мин.

Разовая доза, мг

Интервал дозирования, час

40-80

500

4-6

20-30

500

8-12

10

250

12

5

250

12-24

Пациентам, которые находятся на диализе, назначать 250 мг препарата 1-2 раза в сутки и дополнительно 500 мг после каждой процедуры диализа, что соответствует общей суточной дозе до 1 г в день проведения диализа.

Приготовление суспензии.

Флакон, содержащий порошок для оральной суспензии, хорошо встряхнуть, добавить 60 мл воды очищенной и взболтать до образования гомогенной суспензии.

Приготовленная суспензия: вязкая жидкость розового цвета с характерным запахом антибиотика и малины.

Перед применением хорошо взболтать!

Дозируют суспензию специальной мерной ложкой.

Дети.

Препарат применять в педиатрической практике.

Передозировка.

Симптомы: тошнота, рвота, эпигастральная боль, диарея, гематурия, электролитный дисбаланс, гиперрефлексия, судороги.

Лечение: в случае передозировки необходим клинический и лабораторный мониторинг гематологических, почечных и печеночных функций и свертывания крови, до тех пор, пока состояние пациента не станет стабильным.

За исключением случаев, когда принималась доза, превышающая обычную дозу в 5-10 раз, промывание желудка не является необходимым.

Лечение симптоматическое. Рекомендуется промывание желудка, прием активированного угля, вспомогательное дыхание, гемодиализ.

Существуют случаи гематурии без нарушения функции почек у детей, которые случайно приняли более 3,5 г цефалексина в сутки.

Побочные реакции.

Cо стороны крови и лимфатической системы:  лейкопения, нейтропения, эозинофилия, тромбоцитопения, гемолитическая анемия; агранулоцитоз, панцитопения, апластическая анемия, геморагии.

Со стороны иммунной системы: аллергические реакции у пациентов с выявленой аллергией к пенициллину; аллергические реакции к цефалоспоринам; анафилактические реакции, отек лица и/или шеи, кистей рук и/или стоп. Как правило, эти аллергические реакции исчезают после прекращения терапии.

Со стороны нервной системы: головная боль, слабость, головокружение, возбуждение; галлюцинации, спутанность сознания, судороги, особенно у больных с почечной недостаточностью.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: диарея, тошнота, рвота, потеря аппетита (в целом спонтанно исчезает даже при условии продолжения применения препарата), стоматит, диспепсия (расстройства пищеварения) та боли в животе, гастрит, колит; псевдомембранозный колит.

Со стороны гепатобилиарного тракта:холестатическая желтуха и гепатит, кратковременное увеличение концентрации печеночных ферментов (АСТ, АЛТ).

Со стороны кожи и мягких тканей: кожная сыпь, зуд, крапивница,  ангионевротический отек, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: обратимые нарушения функции почек, токсическая нефропатия; одиночные случаи интерстициального нефрита.

Со стороны скелетно-мышечной системы: артралгия, артрит, заболевания суставов.

Со стороны репродуктивной системы: вагинальный кандидоз, зуд в области заднего прохода и гениталий, вагинит и  влагалищные выделения.

Прочие:медикаментозная лихорадка.

Лабораторные показатели: увеличение протромбинового времени, положительная проба Кумбса, получение ложноположительного результата при исследовании мочи на сахар, повышение уровня креатинина, щелочной фосфатазы, билирубина, лактатдегидрогеназы.

Срок годности.

3 года.

Условия хранения.

Хранить при температуре не выше 25  оС.

Хранить в недоступном для детей месте.

Приготовленная суспензия устойчива 7 дней при температуре не выше 25оС и 14 дней в холодильнике (2  оС – 8  оС).

Упаковка.

По 65,4 г порошка во флаконе.

По 1 флакону в комплекте с пластмассовой мерной ложкой и инструкцией по медицинскому применению в картонной коробке.

Категория отпуска.

По рецепту.

Производитель.

Алкалоид АД-Скопье.

Местонахождение производителя и его адрес места проведения деятельности.

Бульвар Александра Македонского, 12, Скопье, 1000, Республика Македония.