- Головна
- /
- Статті
Статті
- Категорії статей
- Інвалідність
- Інфекційні захворювання
- Акушерство, гінекологія, репродуктивна медицина
- Алергія
- Варікоз
- Гастроентерологія
- Гепатологія
- Головний біль
- Депресія. Психотерапія
- Дерматокосметологія
- Дитяча і підліткова гінекологія
- Дитяче харчування
- Ендокринологія. Цукровий діабет
- Кардіологія
- Мамологія
- Надлишкова вага. Дієти
- Неврологія
- Онкологія
- Отоларингологія
- Офтальмологія
- Проктологія
- Пульмонологія, фтизіатрія
- Стоматологія. Захворювання порожнини рота
- Травматологія і ортопедія
- Урологія і нефрологія
- Школа здоров'я
- Щеплення
Цукровий діабет типу 2 – порушення вуглеводного обміну, яке обумовлено інсулінорезистентністю та відносною інсуліновою недостатністю або з переважно секреторним дефектом та резистентністю до інсуліну. Сьогодні у спеціалістів не викликає сумніву той..
Вроджена дисфункція кори наднирників – група гетерогенних спадкових захворювань, в основі яких лежить первинне порушення стероїдогенезу в кірковій речовині наднирникових залоз.
Пухлини коркового шару наднирників у дітей відносяться до рідкісної та досить тяжкої патології у структурі дитячої ендокринології.
Феохромоцитома – пухлина, яка походить з клітин хроматофінної тканини та секретує велику кількість біологічно активних речовин – катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін).
Недостатність надниркових залоз (гіпокортицизм) – симпатокомплекс, зумовлений зниженням секреції гормонів кори наднирників.
Інтерсексуалізм об’єднує групу вроджених, різних за етіологією та патогенезом, захворювань репродуктивної системи, при яких спостерігається невідповідність одного або деяких компонентів, які визначають стать пацієнта.
Гіпогонадизм – поліетіологічне захворювання, в основі якого лежить відсутність або зниження здатності статевих залоз продукувати адекватну кількість статевих гормонів.
Затримка статевого дозрівання – затримка початку пубертатного періоду, пов’язана з функціональною незрілістю гіпоталамогіпофізарної системи та транзиторним зниженням продукції гонадотропних і статевих гормонів.
Неопущення яєчка (крипторхізм) – відсутність одного або обох яєчок у мошонці.
Хронічне рецидивуюче захворювання, яке проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини і є наслідком дисбалансу споживання і витрат енергії в осіб зі спадкоємною схильністю або за її відсутності.
Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду – нейроендокринний синдром, зумовлений дисфункцією гіпоталамусу, гіпофізу та інших залоз внутрішньої секреції.
Під терміном «синдром множинних ендокринних пухлин (або неоплазій)» (МЕН) об’єднують захворювання, при яких виявляються пухлини нейроендокринного походження і/або гіперплазії (дифузні, вузликові) в двох або більше ендокринних органах.
Pars planitis – білі ексудативні нашарування поверх нижньої частини зубчастої лінії та pars plana, вітреїт, муфти навколо судин на периферії сітківки, кістозний набряк макули, задня субкапсулярна катаракта, вторинна глаукома...
Абсцес орбіти (Abscessus orbitalis) проявляється субперіостальним абсцесом, остеоперіоститом або целюлітом орбіти. Причиною є запалення назальних пазух.
Абсцес повіки (Abscessus) – обмежене інфільтративно-гнійне запалення тканини повіки. Хворий скаржиться на почервоніння, набряк повіки та біль.
Анізометропія – різна клінічна рефракція обох очей. Якщо різниця рефракції складає більше 2,0 дптр, можливе порушення бінокулярного зору і розвиток амбліопії та косоокості.
Астигматизм – несферичність оптичної системи ока, яка, в основному, обумовлена порушенням сферичності рогівки.
Атрофія зорового нерва є наслідком різноманітних захворювань зорового нерва, сітківки захворювань центральної нервової системи.
Афакія – відсутність кришталика (набутий або вроджений стан). Вроджена афакія буває дуже рідко. Клініка: глибока передня камера, іридодонез, проста або ускладнена грижа склистого тіла, зниження зору завдяки неповній корекції.
Блефарофімоз (Blepharophimosis) – скорочення очної щілини в горизонтальному і вертикальному напрямках. Повіки малорухомі завдяки натягу їх зовнішньою та внутрішньою спайками. Блефарофімоз інколи поєднується з епікантусом, мікрофтальмом.
Блефарохалазіс (Blepharochalasis) – атрофія шкіри; шкіра звисає у вигляді великої складки, що викликає враження птозу, але край повіки займає правильне положення. Хворі скаржаться на опущення повіки у зовнішніх кутах ока.