Вірусний енцефаліт (ветрянкової, кір'євої, краснушної етіології)

Вірусний енцефаліт (ветрянкової, кір'євої, краснушної етіології)

Вітряна віспа. Кір. Краснуха. Енцефаліт. Мієліт

В01 Вітряна віспа (varicella)

В01.1 Енцефаліт при вітряній віспі (G05.1)

В05 Кір

В05.0 Кір, ускладнений енцефалітом (G05.1)

В06 Краснуха (корова)

В06.0 Краснуха з неврологічними ускладненнями

Спричинені краснухою:

  • енцефаліт (G05.1)

G05 Енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт при хворобах, класифікованих в інших рубриках

G05.1 Енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт при вірусних хворобах, класи- фікованих в інших рубриках

Енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт:

  • після вітряної віспи (В01.1)
  • коровий (В05.0)
  • при червоній висипці (В06.0)

Загальна інформація

Клінічні критерії:

  • гострий початок;
  • висока температура тіла;
  • загальномозкові симптоми – головний біль, порушення свідомості, судоми;
  • швидке виникнення і прогресуюче наростання поліморфної вогнищевої (осередкової) симптоматики;
  • для вітрянкового енцефаліту найбільш типові такі мозочкові порушення: атаксія, загальна м’язова гіпотонія, ністагм, скандована мова, що поєднуються з іншими осередковими симптомами.

Діагностика

Параклінічні дослідження:

  • ПЛР ліквору (наявність ДНК або РНК вірусу);
  • ІФА крові (наявність специфічних антитіл класу IgM);
  • МРТ головного мозку (вогнища запального процесу).

Лікування

Базисна терапія:

  • суворий постільний режим до стійкої нормалізації температури тіла, зникнення загальномозкової та значного поліпшення вогнищевої неврологічної симптоматики, у середньому не менше ніж на 14-16 днів;
  • дієта до стабілізації вітальних функцій здійснюється за рахунок адекватної інфузійної терапії, дітям грудного і раннього віку призначають грудне молоко або адаптовані молочні суміші в першу добу об’ємом 1/2-1/3 вікової норми з наступним збільшенням до повного об’єму протягом 2-3 діб. Дітям старшого віку призначають молочно-рослинну дієту дрібно 5-6 разів на добу з наступним переходом на стіл № 2 чи № 15 (залежно від віку) у період одужання;
  • питний режим відповідає віковим добовим потребам у рідині з урахуванням добового об’єму розчинів, які вводяться внутрішньовенно;
  • оксигенотерапія через носовий катетер чи маску;
  • антибіотикотерапію проводять за наступними показаннями: дітям грудного віку, за наявності супутньої бактеріальної інфекції чи хронічних вогнищ інфекції, запальному зсуві в загальному аналізі крові; призначають антибіотик широкого спектра дії в середньотерапевтичних дозах коротким курсом.

Етіотропна терапія:

  • при вітрянковому енцефаліті без виражених загальномозкових симптомів – ацикловір у дозі 10 мг/кг тричі на добу протягом 7-10 днів; у разі енцефаліту з вираженими загальномозковими симптомами (порушення свідомості, судоми) – по 15-30 мг/кг тричі на добу протягом 10-14 днів, у подальшому продовжують прийом препарату по 200-400 мг 5 разів на добу перорально протягом 14 днів;
  • для лікування хворих коровим і краснушним енцефалітами етіотропних препаратів не існує.

Патогенетична терапія:

  • глюкокортикоїди призначають у добовій дозі 3-5 мг/кг маси тіла, курс лікування становить не більше 10 днів (за наявності симптомів набряку мозку);
  • судинні препарати (пентоксифілін, ніцерголін тощо).

Ускладнення

  • Гострий набряк-набухання головного мозку – лікування проводиться згідно з протоколами лікування гострого набряку-набухання головного мозку.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354