Хлое инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: жовто-оранжеві двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою; плацебо: білі двоопуклі таблетки;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ципротерону ацетату 2 мг, етинілестрадіолу 0,035 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип A), кремнію діоксид колоїдний безводний, алюмінію оксид колоїдний, магнію стеарат, Opadry II OY-L-32901 yellow (лактози моногідрат, гіпромелоза 2910/15, титану діоксид, макрогол 4 000, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, заліза оксид червоний);

таблетка плацебо: лактози моногідрат, повідон, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип A), кремнію діоксид колоїдний безводний, алюмінію оксид колоїдний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антиандрогени. Код АТС G03HB01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Активна речовина, що міститься в препараті “Хлое”, ципротерону ацетат, інгібує вплив андрогенів, які утворюються в організмі жінки. За допомогою цієї речовини можна лікувати захворювання, викликані збільшеним синтезом андрогенів, або захворювання, викликані підвищеною чутливістю до цих гормонів.

Протягом прийому Хлое інгібується підсилена функція сальних залоз, які відіграють важливу роль у розвитку акне та себореї. Це зазвичай призводить до зникнення існуючого висипу протягом 3 – 4 місяців лікування. Раніше звичайно зникає надмірна жирність шкіри та волосся. Як правило, знижується або зникає випадіння волосся, що часто супроводить себорею. Лікування Хлое показане жінкам репродуктивного віку, у яких виявляються помірні форми гірсутизму, особливо злегка підвищене оволосіння обличчя. Проте результати стають очевидними не раніше, ніж через кілька місяців лікування.

Окрім антиандрогенного ефекту, ципротерону ацетат також має виражену гестагенну дію. За цієї причини прийом тільки ципротеронацетату може призвести до розладів циклу, чого можна уникнути, поєднавши його з етинілестрадіолом, як це має місце в Хлое. Ця комбінація є ефективною, якщо препарат приймають циклічно згідно з інструкцією, наведеною нижче.

Контрацептивний ефект Хлое базується на сумісній активності різних факторів, найважливішим з яких є пригнічення овуляції та зміни цервікальної екскреції. Окрім захисту від вагітності, комбінація естрогену/прогестагену відносно до антиандрогену надає додаткові переваги, які можуть бути корисними при вирішенні того, чи варто застосовувати даний метод контрацепції. Цикл стає регулярнішим, менструація стає менш болючою, а менструальна кровотеча слабшою. Завдяки цьому можна знизити частоту виникнення залізодефіцитної анемії. Існують докази того, що при застосуванні високих доз комбінованих пероральних контрацептивів (0,05 мг етинілестрадіолу) було продемонстровано зниження ризику розвитку кіст яєчника, запальних захворювань органів таза, доброякісних пухлин молочної залози та позаматкової вагітності. Ще має бути підтверджено, чи мають такий самий ефект і низькі дози комбінованих пероральних контрацептивів.

Фармакокінетика.

Ципротерону ацетат

Після перорального застосування ципротерону ацетат абсорбується швидко та повністю. Пікова концентрація у сироватці – 15 нг/мл, досягається приблизно через 1,6 години після прийому. Біологічна доступність становить 88 %.

Ципротерону ацетат майже повністю зв’язується виключно з плазматичним альбуміном. Приблизно 3,5 – 4 % загальної концентрації у сироватці присутні у вільній формі. Етинілестрадіол – індуковане підвищення рівня глобуліну, що зв’язується зі статевим гормоном, не справляє ніякого впливу на протеїновий зв’язок ципротерону ацетату. Об’єм розподілу ципротерону ацетату становить 986 ± 437 л.

Ципротерону ацетат метаболізується майже повністю. Основний метаболіт у плазмі визначений як 15β-гідрокси похідне та формується ферментом CYP3A4 цитохрому P450. Кліренс у сироватці для ципротерону ацетату становить 3,6 мл/хв./кг.

Рівень ципротерону ацетату у сироватці знижується в два етапи елімінації, що характеризуються періодом напіввиведення у 0,8 години та 2,3 – 3,3 дня. Ципротерону ацетат частково виводиться у незміненому стані. Його метаболіти виводяться з сечею та жовчю у співвідношення 1:2. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1,8 дня.

На фармакокінетику ципротерону ацетату не впливають рівні глобуліну, що зв’язує статевий гормон. Після щоденного прийому препарату його рівень зростає приблизно в 2,5 разу, і у другій частині терапевтичного циклу досягається стабільний стан.

Етинілестрадіол

Після перорального застосування етинілестрадіол абсорбується швидко та повністю. Найвища концентрація у сироватці – приблизно 71 пкг/мл, і досягається протягом 1,6 год. У ході абсорбції та під час першого проходу через печінку етинілестрадіол активно метаболізується, що призводить до середньої пероральної біологічної доступності приблизно 45 % та до значної міжіндивідуальної варіабельності приблизно 20 – 65 %.

Етинілестрадіол активно, проте неспецифічно зв’язується з альбуміном сироватки (приблизно 98 %) та індукує підвищення концентрації у сироватці глобуліну, що зв’язує статевий гормон. Об’єм розподілу становить приблизно 2,8 – 8,6 л/кг.

Етинілестрадіол підлягає системній кон’югації як у стінці тонкого кишечнику, так і в печінці. Етинілестрадіол в основному метаболізується через ароматичне гідроксилювання, проте синтезується велика кількість різноманітних гідроксильованих та метильованих метаболітів і ці метаболіти присутні у вільній формі або кон’юговані з глюкуроновою та сірчаною кислотою. Метаболічний кліренс встановлений як 2,3 – 7 мл/хв./кг.

Рівень етинілестрадіолу знижується у два фармакокінетичні етапи з періодами напіввиведення приблизно 1 год. та 10 – 20 год. Незмінений етинілестрадіол не елімінується, його метаболіти екскретуються з сечею та жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1 добу.

Стабільний стан досягається у другій частині терапевтичного циклу, при рівнях у сироватці на 60 % вищих, аніж у порівнянні з індивідуальною дозою.

Показання для застосування. Лікування андрогензалежних захворювань у жінок, таких як акне, особливо виражених форм, і таких, що супроводжуються себореєю, запаленнями або утвореннями вузликів (папульозно-пустульозні вугри, вузликово-кістозні вугри); андрогенна алопеція; легкі форми гірсутизму. Можливе застосування як контрацептива (проте препарат не можна використовувати виключно з метою контрацепції, а слід призначати жінкам для лікування андрогензалежних станів).

Спосіб застосування та дози. Для досягнення терапевтичного ефекту та необхідного контрацептивного захисту Хлое слід застосовувати регулярно. Режим дозування препарату такий самий, як і для більшості комбінованих пероральних контрацептивів. Рекомендується застосовувати Хлое принаймні протягом 3 – 4 менструальних циклів після зникнення симптомів. Якщо симптоми з’являються знову, через кілька тижнів або місяців після закінчення лікування курс лікування Хлое можна повторити.

Таблетки слід приймати у зазначеній послідовності щоденно і приблизно в один і той же час. У разі потреби таблетки можна запивати водою. Слід приймати 1 таблетку на день протягом 28 днів. Таблетки з нової упаковки слід починати приймати після семиденного інтервалу прийому таблеток плацебо, протягом якого менструальна кровотеча у результаті відміни препарату, настає приблизно через 2 – 3 дні після останнього прийому активної таблетки. На початку застосування нової упаковки у жінки все ще може тривати менструальна кровотеча.

При відсутності попереднього прийому гормональних контрацептивів (у попередній місяць)

Прийом таблеток починають в перший день природного менструального циклу жінки (тобто в перший день менструальної кровотечі). Також можна почати прийом на 2 – 5 день, тим не менше рекомендується додатково застосовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів першого менструального циклу.

Перехід з іншого комбінованого перорального контрацептива (КПК)

Найоптимальнішим початком застосування Хлое є безпосередньо на другий день після останньої активної таблетки перорального контрацептива, який жінка приймала до цього, проте не пізніше, ніж на наступний день після звичайного інтервалу без таблеток, або після періоду таблеток плацебо попереднього контрацептива.

Перехід з методу, що базується на застосуванні лише прогестагену (“міні-пілі”, ін’єкції, імпланти), або від внутрішньо маткової системи вивільнення прогестагену (ВМС)

Перехід від “міні-пілі” можливий у будь-який час (від імпланта або ВМС – у день їх відміни, від ін’єкцій – на день, коли має бути застосована наступна ін’єкція), проте у всіх цих випадках рекомендується застосування бар’єрного методу контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток.

Застосування після аборту в першому триместрі

У таких випадках жінка може розпочати негайний прийом. При цьому немає необхідності у подальших засобах контрацепції.

Застосування після пологів або аборту в другому триместрі

Жінці рекомендується почати прийом таблеток між 21 та 28 днем після пологів або аборту в другому триместрі. Якщо жінка почне приймати таблетки пізніше, їй рекомендується додатково застосовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування таблеток. Проте, якщо тим часом мав місце статевий акт, слід виключити можливу вагітність або жінці слід дочекатися першої менструальної кровотечі.

Якщо з моменту пропуску прийому таблетки минуло менше ніж на 12 годин, це не вплине на контрацептивний захист. Жінка повинна прийняти таблетку, як тільки вона згадає про неї, наступну таблетку слід приймати за звичайним графіком.

Якщо запізнення з прийомом таблетки більше ніж на 12 годин, контрацептивний захист може знизитись. У такому випадку подальші заходи можуть включати два основні правила:

1) Ніколи не слід переривати прийом таблеток більш ніж на 7 днів.

2) Для досягнення відповідного пригнічення активності системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники потрібен 7-денний період безперервного прийому таблеток.

Відповідно до зазначених вище правил, можна дати такі рекомендації:

1-й тиждень

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку, як тільки вона згадає про неї, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Додатково слід застосовувати бар’єрний метод контрацепції протягом наступних 7 днів, такий, як, наприклад, презерватив. Якщо протягом попередніх 7 днів мав місце статевий акт, слід зважити на можливість настання вагітності. Чим більша кількість пропущених таблеток і ближчим в часі звичайний інтервал прийому таблеток плацебо, тим вищий ризик вагітності.

2-й тиждень

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку, як тільки вона про неї згадає, навіть якщо їй доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Якщо жінка приймала таблетки регулярно протягом 7 днів до першої пропущеної таблетки, немає необхідності у подальших заходах контрацепції. А якщо ні, або якщо жінка пропустила більше 1 таблетки, рекомендується вжити спеціальних заходів контрацепції протягом 7 днів.

3-й тиждень

Через наступний інтервал прийому таблеток плацебо існує ризик зниження надійності контрацепції. Проте, незважаючи на цей факт, якщо скоригувати графік прийому, можна попередити зниження контрацептивного захисту. Якщо жінка дотримується однієї з двох можливих процедур, наведених нижче, немає необхідності в інших контрацептивних заходах, якщо жінка приймала таблетки правильно у період за 7 днів до пропущення першої таблетки. Інакше жінка повинна використовувати першу з двох можливостей, наведених нижче, і протягом 7 днів вживати додаткових контрацептивних заходів:

1) Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку одразу, коли згадає про неї, хоча це і означатиме прийом 2 таблеток одночасно. Після цього вона повинна продовжувати приймати таблетки за звичайним графіком. При цьому наступну упаковку слід розпочинати одразу після повного прийому активних таблеток з попередньої упаковки, отже, прийом таблеток плацебо слід пропустити. Менструальна кровотеча, пов’язана з відміною препарату, ймовірно, наступить тільки після повного прийому усіх таблеток з другої упаковки, проте протягом прийому цих таблеток можливі кров’янисті виділення (“мазанина”) або раптова кровотеча.

2) Жінці також можна порадити почати прийом таблетки плацебо з першої упаковки. Таким чином, буде досягнутий 7-денний інтервал без прийому активних таблеток, включаючи дні, коли активні таблетки пропускались, а потім слід розпочати активні таблетки з наступної упаковки.

Якщо жінка забуває прийняти таблетку і після цього під час першого звичайного інтервалу без таблеток не настане кровотеча, пов’язана з відміною препарату, слід зважити можливість вагітності.

4-й тиждень

Таблетки, призначені для прийому протягом 4 тижня, не містять активних інгредієнтів. Тому якщо прийом активних таблеток з наступного циклу розпочався у правильний день, помилками у прийомі цих таблеток можна знехтувати.

Рекомендації у випадку шлунково-кишкових розладів

У разі виражених шлунково-кишкових розладів абсорбція таблеток може бути затрудненою і тоді необхідні інші заходи контрацепції.

Якщо протягом 3 – 4 годин після прийому таблетки сталося блювання, можна застосовувати процедуру, що рекомендована у випадку пропуску таблетки. Якщо жінка не бажає змінювати звичайний графік прийому таблеток, вона повинна прийняти додаткову таблетку (таблетки) з іншої упаковки.

Як змінити час виникнення менструації або затримати менструацію

Якщо жінка бажає відвернути менструальну кровотечу, вона повинна продовжувати приймати активні таблетки з іншої упаковки Хлое без прийому таблеток плацебо. Таким чином, можна продовжувати прийом активних таблеток до повного прийому всіх активних таблеток з другої упаковки. Протягом цього часу можуть бути зафіксовані раптова кровотеча кровотеча або “мазанина”. Після 7-денного інтервалу прийому таблеток плацебо жінці слід знову продовжувати регулярний прийом Хлое.

Якщо жінка бажає перенести менструацію на інший день тижня, ніж за звичайним графіком, їй можна порадити скоротити початковий інтервал прийому таблеток плацебо та приймати їх протягом стількох днів, скільки вона бажає. Чим коротший цей інтервал, тим вищий ризик, що менструальна кровотеча у зв’язку з відміною препарату не настане, проте раптова кровотеча та кров’янисті виділення матимуть місце протягом прийому наступної упаковки (так само, як у разі затримки виникнення менструації).

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання. Звичайно лікування повинно тривати впродовж кількох місяців.

Побічна дія. Найсерйозніші побічні реакції, пов’язані з прийомом комбінованих пероральних контрацептивів (КПК), перераховані у розділі “Особливості застосування”.

Інші побічні реакції, про які повідомлялось при використанні КПК (однак їх зв’язок з КПК не був ні підтверджений, ні спростований):

- молочні залози: напруженість, біль, збільшення, виділення з сосків;

- розлади з боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, лібідо, депресивний настрій, зміни настрою;

- розлади з боку шлунково-кишкової системи: нудота, блювання або інші травні розлади;

- різні шкірні прояви: висипка, вузлувата еритема;

- розлади з боку шкіри та підшкірних тканин: ексудативна мультиформна еритема;

- розлади з боку репродуктивної системи: зміни вагінальної секреції;

- офтальмологічні розлади: непереносимість контактних лінз;

- аномальні клінічні прояви: затримка рідини, зміни маси тіла, реакції гіперсенситивності.

Протипоказання. Препарати, що містять комбінацію естрогену/гестагену не можна використовувати, якщо у жінки діагностований хоча б один з таких станів:

наявність венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних процесів (наприклад, глибокий венозний тромбоз, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда) або підтвердження в анамнезі цереброваскулярних епізодів таких станів;

наявність в анамнезі продромів тромбозу (наприклад, транзиторний ішемічний розлад, стенокардія);

мігрень з фокальними неврологічними симптомами в анамнезі;

цукровий діабет з ураженням судин;

серйозні або множинні фактори ризику для розвитку венозного або артеріального тромбозу також можуть бути протипоказанням;

панкреатит або це захворювання в анамнезі, якщо воно було пов’язане з гіпертригліцеридемією;

серйозне захворювання печінки – на сьогодні або в анамнезі – до повернення значень печінкових функцій до норми;

наявні пухлини печінки або їхня наявність в анамнезі (доброякісні або злоякісні);

наявність статевих стероїдзалежних злоякісних утворень (статевих органів або молочної залози) або підозра на такі;

вагінальна кровотеча з недіагностованими причинами;

відома або підозрювана вагітність;

лактація;

гіперчутливість до активних складників або до будь-яких нейтральних наповнювачів препарату.

При появі цих станів на перший порах прийому препарату лікування слід негайно припинити.

Препарат “Хлое” не призначений для лікування чоловіків.

Передозування. Відсутні дані про серйозні негативні ефекти при передозуванні. Можуть спостерігатись такі симптоми: нудота, блювання, а у молодих дівчат – незначна вагінальна кровотеча. Антидотів немає, і наступне лікування повинно бути симптоматичним.

Особливості застосування. Попередження

При наявності деяких із зазначених вище факторів ризику користь від застосування Хлое повинна бути зважена на противагу потенційному ризику, що випливає з застосування цього препарату для кожної окремої жінки, і цей ризик необхідно обговорити з жінкою до прийняття нею рішення про використання препарату. При реєстрації поглиблення або перших проявів деяких із зазначених вище станів жінка повинна звернутися до лікаря, для вирішення питання, чи відміняти Хлое.

Вагітність і лактація

Протягом вагітності прийом Хлое протипоказаний. Якщо під час прийому препарату жінка завагітніє, прийом препарату слід негайно припинити.

Препарат також протипоказаний під час лактації.

Циркуляторні розлади

Епідеміологічні дослідження вказують на зв’язок між застосуванням комбінованих пероральних контрацептивів та підвищеним ризиком артеріального і венозного тромбозу та тромбоемболічних захворювань, таких, як інфаркт міокарда, цереброваскулярний епізод, глибокий тромбоз вен та емболія легеневої артерії. Ці епізоди є дуже рідкісними.

Під час використання будь-якого комбінованого перорального контрацептива може мати місце венозна тромбоемболія (ВТЕ), що виявляється в глибокому венозному тромбозі та/або емболії легеневої артерії. Приблизна частота ВТЕ у жінок, що приймають пероральні контрацептиви з низькими дозами естрогенів (менше 0,05 мг етинілестрадіолу) сягає 4 на 10 000 жінок/рік у порівнянні з від 0,5 до 3 на 10 000 жінок/рік серед жінок, які не приймають пероральні контрацептиви. Частота ВТЕ, пов’язаної з вагітністю, становить 6 на 10 000 вагітних жінок/рік.

Дуже рідко тромбози, локалізовані в інших кровоносних судинах, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, церебральних або ретинальних венах та артеріях, фіксували у жінок, що приймали комбіновані пероральні контрацептиви. Не існує єдиної думки про те, чи дійсно ці епізоди викликані прийомом комбінованих пероральних контрацептивів.

Ознаки венозних або артеріальних тромботичних/тромболітичних епізодів або цереброваскулярних епізодів можуть включати: однобічний біль та/або набряк ноги, різкий сильний біль у грудях, який може радіювати у ліву руку, раптове апное, раптовий напад кашлю, будь-який незвичний серйозний або довготривалий головний біль, раптова повна або часткова втрата зору, диплопія, неясна мова або афазія, вертиго, колапс з фокальними симптомами або без них, слабкість або виражений параліч, що раптово уражає половину або частину тіла, моторні розлади, “гострий“ живіт.

Ризик венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболітичних епізодів або ризик цереброваскулярного епізоду підвищують:

вік;

тютюнокуріння (активне куріння у похилому віці ще більше підвищує ризик, що особливо характерно для жінок, віком понад 35 років);

позитивний сімейний анамнез (наприклад, венозна або артеріальна тромбоемболія у братів, сестер або батьків у відносно молодому віці). Якщо є підозра на спадкову схильність, жінку повинен обстежити спеціаліст до того, як буде прийнято рішення про прийом комбінованих пероральних контрацептивів;

надмірна вага (індекс маси тіла понад 30 кг/м²);

дизліпопротеїнемія;

артеріальна гіпертензія;

мігрень;

вади клапанів серця;

фібриляція передсердь;

тривала іммобілізація, широке хірургічне втручання, будь-яке хірургічне втручання на ногах, серйозніші ураження. У таких випадках прийнятним є припинення прийому комбінованих пероральних контрацептивів (у разі планового хірургічного втручання – принаймні за чотири тижні заздалегідь) і початок прийому знову тільки через два тижні після повної ремобілізації.

Немає єдиної думки щодо потенційної ролі варикозних вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії.

Слід зважати на підвищений ризик тромбоемболії протягом післяпологового періоду.

Інші захворювання, які пов’язані з небажаними циркуляторними ефектами, включають: цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітично-уремічний синдром, хронічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт), а також серпоподібноклітинну анемію.

Підвищена частота або серйозність мігрені протягом прийому комбінованих пероральних контрацептивів (це може стосуватись продромів церебрально-васкулярного епізоду) може бути причиною негайної відміни комбінованих пероральних контрацептивів.

Біохімічні фактори, що можуть вказувати на спадкову або набуту схильність до венозного або артеріального тромбозу включають резистентність до активованого протеїну С (АПС), гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідні антитіла (антитіла до антикардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт).

При зваженні співвідношення ризик/користь лікар повинен взяти до уваги, що відповідне лікування цих станів може знизити ризик тромбозу, і що ризик, пов’язаний з вагітністю, вищий, аніж ризик при прийомі низької дози (< 0,05 мг етинілестрадіолу) комбінованих пероральних контрацептивів.

Пухлини

Після деяких епідеміологічних досліджень довготривалого застосування комбінованих пероральних контрацептивів були повідомлення про підвищений ризик карциноми шийки матки. Проте до цього часу тривають суперечки, до якої міри такий результат може бути пов’язаний зі статевою поведінкою та з іншими факторами, такими, як вірус папіломи людини (ВПЛ).

Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначно підвищений відносний ризик (ВР = 1,24) діагнозів карциноми молочних залоз у жінок, які просто приймали КПК. Цей підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення прийому КПК. Через той факт, що карцинома молочної залози рідко трапляється у жінок, молодших 40 років, підвищення кількості діагностованої карциноми молочної залози у теперішніх та попередніх користувачів КПК є низьким у зв’язку з загальним ризиком карциноми молочної залози. Ці дослідження не дають ніяких доказів причинного зв’язку. Підвищений ризик карциноми молочної залози, що спостерігається у користувачів КПК може бути спричиненим її ранньою діагностикою, біологічним ефектом КПК, або комбінацією цих двох факторів. Карцинома молочної залози, що діагностується у теперішніх або у попередніх користувачів, звичайно клінічно менш виражена, аніж у тих, які ніколи не використовували КПК.

Зрідка у жінок, що приймають КПК, діагностували доброякісні пухлини печінки, а злоякісні пухлини печінки були ще рідшими. Такі пухлини зрідка були причиною внутрішньочеревної кровотечі, що становили загрозу для життя. Якщо у жінки, яка приймає КПК, в епігастральній зоні фіксують сильний біль, збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі, при різних діагнозах слід зважити на можливість пухлини печінки.

Інші стани

У жінок, що страждають на гіпертригліцеридемію або мають цю хворобу у сімейному анамнезі, протягом прийому комбінованих пероральних контрацептивів (КПК) може виявитися підвищений ризик панкреатиту.

Незважаючи на той факт, що у багатьох жінок, що приймали КПК, фіксували незначне підвищення кров’яного тиску, клінічно значуще підвищення трапляється рідко. Проте, якщо протягом прийому КПК розвивається клінічно значуща артеріальна гіпертензія, лікарю краще бути обережним, відмінити комбіновані пероральні контрацептиви та коректувати гіпертензію. Як тільки шляхом антигіпертензивної терапії буде досягнуто нормальних значень кров’яного тиску, при позитивному рішенні лікаря терапію КПК можна поновити знову.

Як у зв’язку з вагітністю, так і у зв’язку з прийомом КПК говорять про поглиблення перших проявів таких станів, проте докази зв’язку з КПК не є переконливими: жовтяниця та/або прурит, пов’язані з холестазом, формування жовчних конкрементів, порфірія, системний червоний вовчак, гемолітично-уремічний синдром, хорея Сіденгама, герпес вагітних, втрата слуху через отосклероз.

Відміна КПК може бути необоротною при гострих або хронічних розладах печінкової функції протягом періоду, поки маркери печінкових функцій не повернуться до норми. Відміна лікування КПК також необхідна при рецидивах холестатичної жовтяниці, що трапляється вперше під час вагітності або протягом попереднього прийому статевих стероїдів.

Незважаючи на той факт, що КПК можуть справляти вплив на периферичну резистентність до інсуліну та на толерантність до глюкози, не існує доказів необхідності змінювати режим лікування діабету у жінок, хворих на діабет, що приймають низькі дози КПК (менше 0,05 мг етинілестрадіолу). У будь-якому випадку жінки, хворі на діабет, які приймають КПК, повинні підлягати ретельному моніторингу.

З прийомом КПК можуть бути пов’язані хвороба Крона та виразковий коліт.

Іноді реєструють хлоазму, особливо у жінок, які мали в анамнезі хлоазму вагітних. Жінки, що схильні до розвитку хлоазми під час прийому КПК, повинні уникати перебування на сонці та експозиції до ультрафіолетових променів.

Якщо у жінок, які страждають на гірсутизм, симптоми з’явились останнім часом або значно посилились, його причину слід продіагностувати диференційно (андрогенпродукуюча пухлина, ферментний дефект надниркових залоз).

Медичне обстеження

Перед початком прийому або поновленням прийому комбінованих пероральних контрацептивів (КПК) необхідно отримати повний анамнез для жінки і провести медичне обстеження з огляду на протипоказання та попередження. Огляд слід регулярно повторювати. Регулярний медичний огляд важливий, оскільки протипоказання (наприклад, транзиторний ішемічний стан) або фактори ризику (наприклад, венозний або артеріальний тромбоз у сімейному анамнезі) можуть вперше проявитися тільки протягом прийому КПК. Частота та природа цих обстежень повинна базуватись на добре встановлених практичних процедурах та бути індивідуалізованою, проте, в цілому, вони повинні включати попередню перевірку кров’яного тиску, молочних залоз, органів черевної порожнини та таза, включаючи цитологічне дослідження шийки матки.

Жінок слід повідомити про той факт, що пероральні контрацептиви не захищають їх від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та від інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності

Ефективність Хлое може бути зниженою, наприклад, коли пропускають прийом таблетки, у разі шлунково-кишкових розладів або при одночасному прийомі інших препаратів.

Послаблений контроль менструального циклу

При прийомі препаратів на основі комбінації естрогену/прогестагену по відношенню до антиандрогену були повідомлення про нерегулярні кровотечі (кров’янисті виділення або раптові кровотечі), в основному протягом перших місяців прийому. З цієї причини доречним є пошук причини нерегулярної кровотечі тільки після адаптаційного періоду, приблизно у три цикли.

Якщо нерегулярні кровотечі тривають або якщо вони настають після періоду регулярних циклів, тоді необхідно зважити на можливість негормональної причини та здійснити відповідні діагностичні кроки, щоб виключити злоякісне утворення або вагітність. Також необхідним може бути кюретаж.

У деяких жінок під час прийому таблеток плацебо може не наставати кровотеча, пов’язана з відміною препарату. Якщо КПК приймають відповідно до вказівок, вагітність неможлива. Проте, якщо КПК не приймали регулярно до першої відсутності кровотечі або кровотеча, пов’язана з відміною, не мала місце двічі, тоді перед подальшим прийомом КПК слід виключити ймовірність вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія між препаратом, що містить комбінацію естрогену/прогестагену по відношенню до антиандрогенних та інших препаратів, може призвести до кровотечі через пенетрацію та/або відсутність контрацепції.

У літературі були повідомлення про такі види взаємодій:

Печінковий метаболізм. Може мати місце взаємодія з препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, що може призвести до підвищеного кліренсу статевих гормонів (наприклад, з фенітоїном, барбітуратами, примідоном, карбамазепіном, рифампіцином, та, вочевидь, також з окскарбазепіном, топіраматом, фелбаматом, ритонавіром, гризеофульвіном та препаратами, що містять звіробій).

Взаємодія з внутрішньопечінковим кровообігом. Деякі клінічні дослідження описують зниження внутрішньопечінкового кровообігу естрогенів при застосуванні деяких антибіотиків (наприклад, пеніцилінів, тетрациклінових речовин), які можуть знижувати концентрації етинілестрадіолу.

Жінки, які лікуються деякими з цих препаратів, повинні додатково до Хлое тимчасово застосовувати бар’єрний метод контрацепції або обрати інший вид контрацепції. Під час прийому препаратів, що індукують мікросомальні ферменти, бар’єрний метод слід застосовувати протягом лікування цим препаратом та протягом наступних 28 днів після відміни його активних складників. Жінки, які приймають антибіотики (за винятком рифампіцину та гризеофульвіну), повинні застосовувати бар’єрний метод протягом ще 7 днів після закінчення лікування. Якщо лікування збігається у часі з періодом закінчення прийому активних таблеток “Хлое” з наявної упаковки, тоді наступну упаковку слід розпочинати без звичайного інтервалу прийому таблеток плацебо.

Комбінація естрогену/прогестагену по відношенню до антиандрогену, що міститься в препараті “Хлое”, може впливати на метаболізм інших препаратів. Таким чином, може здійснюватись вплив на плазматичні та тканинні концентрації (наприклад, циклоспорину).

Увага: з метою визначення потенційних взаємодій слід звернутися до спеціальної інформації стосовно супровідної терапії.

Лабораторне обстеження

Застосування контрацептивних стероїдів може вплинути на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні параметри печінкових, тиреоїдних, наднирковозалозних та ниркових функцій, плазматичні рівні протеїнів (з якими зв’язується препарат), наприклад, кортикостероїдзв’язуючого глобуліну та ліпідних/ліпопротеїнових фракцій, параметри метаболізму вуглеводнів та параметри коагуляції фібринолізу. Проте зміни зазвичай залишаються в межах нормальних значень лабораторних тестів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, недоступному для дітей місці при температурі до 25 °С.

Термін придатності – 3 роки.