Камптотекан инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Irinotecan;

7-етил-10-[4-(піперидино)-1-піперидино]карбонілоксикамптотецин гідрохлорид тригідрат;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин світло-жовтого кольору, вільний від механічних включень;

склад: 1 мл розчину містить іринотекану гідрохлориду (у вигляді тригідрату) 20 мг;

допоміжні речовини: сорбітол, кислота молочна, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Код АТС: L01X X19.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Іринотекан являє собою напівсинтетичне похідне камптотецину і є специфічним інгібітором клітинного фермента топоізомерази I. У тканинах препарат метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38, який за своєю активністю переважає іринотекан. Іринотекан і метаболіт SN-38 стабілізують комплекс топоізомерази І з ДНК, що заважає реплікації ДНК. Цитотоксична активність є специфічною для S-фази мітотичного циклу.

Фармакокінетика. Іринотекан метаболізується, головним чином, під дією печінкового ферменту карбоксіестерази до метаболіту SN-38. Період напіввиведення іринотекану становить 6 год, метаболіту SN-38 – 10 год. Зв’язування з білками плазми крові (альбуміном) для іринотекану становить 40-50%, для його активного метаболіта – 95%. Механізм виведення препарату до кінця повністю не вивчений. Доведено, що з сечею виводиться 11-20% незміненого іринотекану і 1-3% у вигляді SN-38, з жовчю виводиться близько 30% препарату, як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболіту SN-38 глюкуроніду.

Показання для застосування. Місцевопоширений або метастазуючий рак товстої і прямої кишки при неефективності попереднього лікування фторурацилом.

Спосіб застосування та дози. Камптотекан вводять внутрішньовенно у вигляді 30-90-хвилинної інфузії.

Середня одноразова доза Камптотекану в режимі монотерапії становить 350 мг/м2 поверхні тіла кожні 3 тижні. Якщо після першої інфузії препарату відзначається виражена нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 500 клітин/мм3) або нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 1000 клітин/мм3) з підвищенням температури чи інфекційними ускладненнями, або тяжка діарея, наступні дози знижують до 300 мг/м2, а при повторному виникненні зазначених ускладнень – до 250 мг/м2.

Введення препарату не слід проводити до тих пір, поки кількість нейтрофілів в периферичній крові не перевищить 1500 клітин/мм3 і поки не будуть повністю усунені такі ускладнення, як нудота, блювання і, особливо, діарея.

 

ІНСТРУКЦІЯ щодо приготування розчину для інфузій. Необхідну кількість препарату слід розвести в 5% розчині глюкози або 0,9% розчині натрію хлориду до концентрації 0,12-1,1 мг/мл і перемішати отриманий розчин шляхом обертання флакона. Перед введенням розчин повинен бути візуально оглянутий на прозорість. У разі виявлення осаду препарат повинен бути знищений.

Побічна дія.

З боку системи кровотворення: нейтропенія спостерігається в середньому в 80% хворих, у тому числі у половини з них спостерігається зниження нейтрофілів до рівня менше 1000 клітин/мм3. Анемія різного ступеня тяжкості зустрічається в 60% хворих, тромбоцитопенія спостерігалася в 7% пацієнтів.

З боку шлунково-кишкового тракту: пізня діарея (через 24 год і більше після введення препарату, в середньому через 5 днів) являє собою токсичний прояв, що обмежує дозу, і спостерігається приблизно в 87% пацієнтів, причому в 38,5% – тяжкого ступеня. Нудота і блювання виникають звичайно у перший день введення або через 24 год у 85% пацієнтів. Можливе виникнення болю в животі, стоматит, запори.

Гострий холінергічний синдром спостерігається у 83% хворих протягом перших 24 год після введення препарату у вигляді діареї, болю в животі, посиленого потовиділення, міозу, сльозотечі, слинотечі, зниження артеріального тиску, запаморочення.

З боку ЦНС: судоми, парестезії, астенія.

Алергічні реакції: рідко – шкірні висипи.

Інші: задишка, мимовільні скорочення м’язів, алопеція, гарячка, місцеві реакції.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до іринотекану або інших компонентів препарату.

Неспецифічний виразковий коліт та/або порушення кишкової прохідності.

Виражене пригнічення кровотворення в кістковому мозку.

Рівень білірубіну в сироватці крові перевищує більше, ніж в 1,5 рази, верхню межу норми.

Загальний стан хворого, оцінений за шкалою Карновського, менше 50%.

Вагітність і лактація.

Передозування. Специфічного антидоту до Камптотекану не відомо. У разі передозування хворого слід госпіталізувати і пильно контролювати функцію життєво важливих органів. Основні очікувані прояви передозування включають нейтропенію і діарею. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування.

Заходи безпеки.

Лікування Камптотеканом слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами.

У хворих, що одержують Камптотекан, необхідно щотижня робити розгорнутий клінічний аналіз крові та контролювати функцію печінки.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які раніше одержували променеву терапію на область черевної порожнини або таза, а також пацієнтам, у яких раніше відзначався гіперлейкоцитоз; у цих випадках підвищується ризик виникнення діареї.

Діарея, що виникає внаслідок цитотоксичної дії препарату, звичайно відзначається не раніше, ніж через 24 год після введення Камптотекану (у більшості хворих в середньому через 5 днів). При появі першого епізоду рідких випорожнень необхідно призначити введення великої кількості рідини з вмістом електролітів і негайно проводити протидіарейну терапію, що включає прийом лопераміду по 2 мг кожні 2 год. Цю терапію продовжують ще протягом 12 год після останнього епізоду рідких випорожнень, але не більше 48 год. Якщо діарея розцінюється, як тяжка (більше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби або виражені тенезми), а також якщо вона супроводжується блюванням чи гарячкою, хворий повинен бути негайно госпіталізований у відділення інтенсивної терапії для проведення комплексного лікування, яке включає введення антибіотиків широкого спектра дії. При помірній або м'якій діареї (менше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби та помірні тенезми), яка не купірується протягом перших 48 год, необхідно розпочати прийом антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. При одночасному виникненні діареї та нейтропенії одразу ж призначають внутрішньо антибіотики широкого спектра дії.

Лоперамід не слід призначати з профілактичною метою навіть хворим, у яких під час попереднього введення Камптотекану відзначалася діарея.

Гострий холінергічний синдром, що звичайно виникає під час введення препарату або в перші 24 год після введення, швидко й ефективно усувається підшкірним введенням 0,25 мг атропіну.

Під час застосування препарату і щонайменше протягом 3-х місяців після припинення терапії хворі репродуктивного віку повинні застосовувати протизаплідні засоби.

Хворі з порушенням функції печінки. При рівні білірубіну в сироватці крові, що перевищує верню межу норми не більше, ніж у 1,5 рази, слід пильно контролювати показники крові хворого у зв'язку з підвищеним ризиком розвитку вираженої нейтропенії. При підвищенні рівня білірубіну більше, ніж у 1,5 рази, лікування Камптотеканом слід припинити.

Хворі з порушенням функції нирок. Лікування Камптотеканом проводити не рекомендується, оскільки дані щодо застосування Камптотекану у цієї категорії пацієнтів відсутні.

Хворі похилого віку. Спеціальних інструкцій щодо застосування Камптотекану у людей похилого віку немає. Дозу препарату в кожному конкретному випадку слід підбирати з обережністю.

Діти. Безпека та ефективність Камптотекану у дітей не вивчалася.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Оскільки Камптотекан має антихолінестеразну активність, можливе збільшення тривалості нервово-м’язової блокади у відповідь на застосування суксаметонію та антагоністична дія відносно нервово-м’язової блокади при поєднанні з недеполяризуючими міорелаксантами.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-30°С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності препарату – 2 роки.

Термін придатності приготовленого розчину для інфузій становить 24 год при кімнатній температурі.