- Головна
- /
- Статті
Статті
- Категорії статей
- Інвалідність
- Інфекційні захворювання
- Акушерство, гінекологія, репродуктивна медицина
- Алергія
- Варікоз
- Гастроентерологія
- Гепатологія
- Головний біль
- Депресія. Психотерапія
- Дерматокосметологія
- Дитяча і підліткова гінекологія
- Дитяче харчування
- Ендокринологія. Цукровий діабет
- Кардіологія
- Мамологія
- Надлишкова вага. Дієти
- Неврологія
- Онкологія
- Отоларингологія
- Офтальмологія
- Проктологія
- Пульмонологія, фтизіатрія
- Стоматологія. Захворювання порожнини рота
- Травматологія і ортопедія
- Урологія і нефрологія
- Школа здоров'я
- Щеплення
Передчасний статевий розвиток – симптомокомплекс, що характеризується появою вторинних статевих ознак до 9 років у хлопчиків та до 8 років у дівчат.
Дифузний зоб (простий нетоксичний зоб, спорадичний зоб) – дифузне збільшення щитоподібної залози.
Йододефіцитні захворювання включають патологічні стани, пов’язані з порушенням функції щитоподібної залози, обумовленим зниженням вживання йоду.
Гіпотиреоз – синдром, що розвивається в результаті патологічного зниження функціональної активності щитоподібної залози.
Аутоімунний тиреоїдит (зоб Хашимото, лімфоцитарний тиреоїдит) – захворювання, в основі якого лежить аутоімунний процес, що призводить до зменшення функціонуючої тканини щитоподібної залози.
Гострий тиреоїдит – гостре запалення щитоподібної залози. Гострий тиреоїдит складає 1-2% від усієї патології щитоподібної залози.
Підгострий тиреоїдит – загальне захворювання щитоподібної залози вірусної природи, що супроводжується деструкцією тиреоцитів.
Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) (тиреотоксикоз, Базедова хвороба) – системний мультиорганний аутоімунний розлад, зумовлений підвищеним вмістом тиреоїдних гормонів (вільного тироксину та трийодтироніну) у крові та дифузним збільшенням щитоподібної залози.
Тиреотоксична криза може бути викликана різними причинами, найчастішими з яких є проведення резекції ЩЗ на тлі некомпенсованого ДТЗ.
Вузловий і багатовузловий зоб – збірне клінічне поняття, яке об’єднує всі утворення щитоподібної залози, що мають різні морфологічні характеристики.
Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання показників захворюваності на новоутворення щитоподібної залози серед дітей та підлітків. За характером росту та клінічного перебігу виділяють доброякісні та злоякісні...
Рак щитоподібної залози – злоякісне новоутворення щитоподібної залози епітеліального походження. Починаючи з 1990 р. серед осіб дитячого і підліткового віку відзначено ріст частоти папілярного раку щитоподібної залози.
Термін «гіпопаратиреоз» вживається стосовно різноманітних станів, що характеризуються зниженням деяких або всіх ефектів паратгормону, кінцевим результатом якого, у нелікованому стані, є гіпокальціємія.
Первинний гіперпаратиреоз – хронічне ендокринно-обмінне захворювання, патобіохімічною основою якого є порушення фосфорно-кальцієвого обміну, яке виникає внаслідок надлишкової продукції паратиреоїдного гормону.
ЦД 1 типу (інсулінзалежний ЦД) – хронічне ендокринно-обмінне захворювання, зумовлене абсолютною недостатністю інсуліну внаслідок поєднаного впливу різних ендогенних та екзогенних чинників.
Діабетична нефропатія – специфічне ураження судин нирок при цукровому діабеті, що супроводжується формуванням вузликового або дифузного гломерулосклерозу.
Діабетична нейропатія – ураження периферичної нервової системи у хворих на ЦД. У дітей, залежно від методу дослідження, виявляється у 5-50% хворих.
Діабетична хайропатія, або синдром діабетичної руки чи синдром обмеженої рухомості суглобів є одним з найчастіших ускладнень ЦД у дітей та підлітків.
Діабетична ретинопатія – мікроангіопатія судин сітківки ока при цукровому діабеті, що призводить до зниження зору, а в термінальній стадії – до повної втрати зору. Часто спостерігається у дітей підліткового віку.
Діабетична ангіопатія – це генералізоване ураження судин, як дрібного калібру (мікроангіопатія), так і судин середнього та великого калібру (макроангіопатія).
Ліпоїдний некробіоз – рідкісне ураження шкіри з утворенням бляшки неправильної форми, з фестончастими краями, приграничною інфільтрацією шкіри по периферії та центральною атрофічною ділянкою на передній поверхні гомілки.