Слава Україні!

Дни здорового сердца в Луцке (укр)

Дни здорового сердца в Луцке (укр)

28 вересня цього року в багатьох країнах світу відмічався Всесвітній день серця. Ця акція проводилася під егідою Всесвітньої федерації серця. Основна мета — поширення серед населення знань про серцево-судинні захворювання та методи їх

А. В. Ягенський, к. м. н., завідувач ревматологічним відділенням Луцької міської клінічної лікарні

28 вересня цього року в багатьох країнах світу відмічався Всесвітній день серця. Ця акція проводилася під егідою Всесвітньої федерації серця. Основна мета — поширення серед населення знань про серцево-судинні захворювання та методи їх профілактики. В Україні ця подія відмічалася в Луцьку.

28-30 вересня там відбулася акція «Дні здорового серця в Луцьку» за підтримки виконкому міської ради Луцька, а також управлінь охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації та Луцького міськвиконкому, основний організатор якої — Центр профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Дні здорового серця мали два основних напрями: ознайомлення з проблемами серцево-судинних захворювань та можливістю їх профілактики у широких верств міської громади, удосконалення знань лікарів з питань первинної та вторинної профілактики серцево-судинної патології.

Всесвітній день серця відмічався в місті 28 вересня цілою низкою заходів. Найбільш цікаві серед них — сімейні змагання «Тато, мама і я — здорова сім’я», змагання з гирьового спорту «Міцне серце», караоке «Солодке сердечко», конкурс дитячого малюнка «Здоров’я очима дітей», фестиваль авторської пісні «Струни серця», молодіжна дискотека «Від серця до серця». Проводилася вже традиційна для Луцька акція з вимірювання тиску «Визнач свій тиск! Проживи довго».

У цей же день відкрилася виставка «Здоров’я для всіх», на якій протягом трьох днів були представлені медичне обладнання, тренажери, продукти здорового харчування, оздоровчі комплекси, продукція та послуги окремих організацій, а також пропагувався здоровий спосіб життя. В окремій частині виставки розмістилася реклама санаторіїв різного профілю, у тому числі 10 польських.

У рамках Днів здорового серця відбулися дві конференції з міжнародною участю. Перша — 29 вересня — регіональна конференція для лікарів «Превентивна кардіологія: час для активних дій». Основна її мета — покращення знань практичних лікарів різних спеціальностей з питань первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. Конференція проходила у Волинському обласному музично-драматичному театрі, у роботі взяли участь близько 500 лікарів різних спеціальностей, переважно терапевтів, кардіологів, сімейних лікарів, неврологів та ендокринологів.

Дні здорового серця та конференції відбувалися за активної підтримки місцевої влади. У вітальному слові міський голова Луцька А.Ф. Кривицький наголосив на важливості співпраці влади з медиками. Саме за такої співпраці можливі результативні дії у сфері профілактики серцево-судинних захворювань. Програма активного профілактичного втручання ЛУЦЬКАРД, яка проводиться на муніципальному рівні в Луцьку з 2000 року, і є свідченням саме такої співпраці. Начальник міського управління охорони здоров’я Ф.Г. Кошель підкреслив, що роль лікаря полягає не лише в лікуванні захворювання, яке вже виникло, а й у його профілактиці. А питання профілактики, на жаль, ще не вийшли на перший план роботи закладів охорони здоров’я міста.

Перше засідання конференції «Первинна профілактика серцево-судинних захворювань — сучасні стратегії» відкрила доповіддю професор І.П. Смірнова, яка зупинилася на питаннях поширеності артеріальної гіпертензії та інших факторів ризику в Україні і підкреслила важливість більш активного виявлення, особливо лікування артеріальної гіпертензії. Окрему увагу професор приділила проблемі боротьби з тютюнопалінням. Професор П. Нільссон з університету Лунда (Швеція) представив нові Європейські рекомендації з профілактики серцево-судинних захворювань. Він підкреслив, що серцево-судинні захворювання — це результат синергічної взаємодії багатьох чинників і тому практичний лікар повинен звертати увагу не на окремі з них, а на весь комплекс. Доповідач анонсував появу нової європейської системи оцінки ризику SCORE.

Результати останніх епідеміологічних дослі-джень, проведених у Польщі, були висвітлені в доповіді доктора медицини Т. Здроєвського, секретаря Національної програми профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Доктор Здро-євський — організатор цілого ряду превентивних програм, проведених у Польщі протягом останніх років, у тому числі НАТПОЛ Плюс, яка охопила понад 3000 поляків у всіх регіонах країни. У доповіді були наведені не лише результати досліджень, а й можливі ефекти профілактичних заходів. Висловлена думка, що при тривалому, протягом 10 років, контролі за стабільністю артеріального тиску в досліджуваній популяції можна зменшити кількість інфарктів міокарда на 150 тисяч.

Науковий керівник Луцького центру по боротьбі з гіпертонією А.В. Ягенський зупинився на конкретних результатах міжнародної співпраці, зокрема програми ЛУЦЬКАРД. Перші результати програми ще раз підкреслюють низький рівень освіченості населення з питань власного здоров’я та профілактики захворювань. Однією з основних причин такого стану є низька мотивація населення до збереження здоров’я загалом. Були окреслені основні можливі шляхи покращення ситуації на муніципальному рівні.

Історичний екскурс у діагностику та лікування артеріальної гіпертензії з певною часткою гумору зробила екс-голова Польського гіпертонічного товариства професор Б. Крупа-Войцеховська. На сучасних підходах до лікування артеріальної гіпертензії зупинилася член-кореспондент АМН України, професор К. М. Амосова. У її доповіді були детально та глибоко проаналізовані результати основних досліджень, на яких грунтується сучасна гіпотензивна терапія, зокрема останніх найчисельніших та найбільш суперечливих — ALLHAT та ANBP2. Крім того, наведена характеристика основних груп гіпотензивних препаратів.

Питанню артеріальної гіпертензії та цукрового діабету присвятив лекцію професор Є. П. Свіщенко. Він підкреслив, що цукровий діабет є одним з найбільш потужних факторів ризику, а поєднання його з гіпертензією збільшує цей ризик багаторазово. Адекватний контроль артеріального тиску дозволяє запобігати як серцево-судинним, так і діабетичним ускладненням, наприклад нефропатії. Найбільш ефективним в останньому випадку є застосування блокаторів ангіотензинових рецепторів.

Превентивні заходи щодо раптової смерті, за словами професора О. Й. Жарінова, повинні мати комплексний характер і розпочинатися ще з первинної профілактики серцево-судинних захворювань. В основі ж вторинної профілактики лежить ретельна оцінка як ризику фатальних аритмій, так і ризику, пов’язаного з втручанням. Кардіовертери-дефібрилятори і аміодарон (у поєднанні з β-блокаторами) мають найбільшу перспективу в первинній і вторинній профілактиці РСС аритмічного генезу.

Третє засідання «Клінічні аспекти превентивної кардіології: атеросклероз та його ускладнення» відкрив професор М. І. Лутай, який зупинився на ролі b-блокаторів у лікуванні ішемічної хвороби серця. β-Блокатори — це основа лікування хворих з ішемічною хворобою. Вони збільшують толерантність до навантаження, зменшують частоту приступів стенокардії. Доповідач вказав, що часто β-блокатори призначаються в недостатніх дозах. Особливий інтерес останнім часом викликає кардіоселективний β-блокатор бетаксолол завдяки своїй високій селективності, тривалості дії та нейтральному метаболічному профілю.

Професор В. Й. Целуйко детально зупинилася на нових рекомендаціях щодо лікування гострих коронарних синдромів і підкреслила, що основа такого лікування — комплексна антитромботична терапія, яка полягає у застосуванні аспірину, низькомолекулярних гепаринів та клопідогрелю з першого дня госпіталізації. Саме такий підхід у поєднанні з β-блокаторами та нітратами є найбільш ефективним у запобіганні смерті та інфаркту міокарда.

Ролі ендотеліальної дисфункції в серцево-судинній патології була присвячена доповідь професора Ю. М. Сіренка. Роль ендотелію в генезі багатьох захворювань доведена і на сьогодні не викликає сумніву. Порушення функції ендотелію, як правило, передує клінічним проявам захворювання і найчастіше асоціюється з атеросклерозом, артеріальною гіпертензією, метаболічним синдромом, цукровим діабетом, палінням. У доповіді проаналізовані можливості лікування ендотеліальної дисфункції, зокрема вказувалося на позитивний ефект при використанні небівололу.

Практичні аспекти діагностики та лікування дисліпідемій висвітлив у своїй доповіді доцент Ю. А. Іванів. Особлива увага була приділена ролі статинів у лікуванні дисліпідемій. На сьогодні саме ця група препаратів є основою профілактики серцево-судинних ускладнень у найширшої категорії хворих з дисліпідеміями.

Загалом конференція «Превентивна кардіологія: час для активних дій» ще раз підкреслила необхідність комплексного підходу до вирішення питань профілактики та роль практичного лікаря не лише в лікуванні серцево-судинних захворювань, а й у їх попередженні.

Дні здорового серця мали своє продовження 30 вересня у другій конференції з міжнародною участю «Боротьба з серцево-судинними захворюваннями на муніципальному рівні», яка відбулась у приміщенні виконкому міської ради м. Луцька. Основна мета цієї конференції — продемонструвати необхідність активної співпраці медиків, соціальних служб, освіти, підприємств та інших зацікавлених сторін для покращення профілактики серцево-судинних захворювань. На конференцію були запрошені представники громадськості, закладів охорони здоров’я, соціальних служб підприємств, освіти, центрів зайнятості.

Відкриваючи конференцію, Луцький міський голова А. Ф. Кривицький наголосив, що турбота про здоров’я людей — один з пріоритетів місцевої влади. І основний акцент необхідно робити саме на профілактику, як найбільш вигідний з медичної, моральної та економічної точки зору шлях покращення здоров’я міської громади.

Професор І. П. Смірнова коротко висвітлила завдання та результати реалізації Програми профілактики неінфекційних захворювань (СINDI) в Україні, особливу увагу приділивши заходам боротьби з палінням. Про результати Національної програми боротьби з артеріальною гіпертензією доповів професор Ю. М. Сіренко. Незважаючи на суттєві зрушення у виявленні гіпертензії, залишається багато проблем у її лікуванні та профілактиці ускладнень. Тому необхідна активізація зусиль як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Принципово важливим для ефективного функціонування програм профілактики на муніципальному рівні є використання досвіду подібних програм в інших містах. На жаль, в Україні такий досвід досить обмежений, тому в Луцьку за основу була взята модель програми СОПКАРД з польського міста Сопот. Ініціаторами та виконавцями програми є вчені з Гданської медичної академії — доктор медицини Т. Здроєвський та професор Б. Крупа-Войцеховська. На конференції вони поділилися практичним досвідом своєї роботи і підкреслили, що необхідними складовими успіху є активна співпраця різних організацій. Принципово важливим є підтримка місцевих влад, профспілок та керівництва підприємств. З досвіду польських колег з’ясувалося, що практичні медики не завжди з ентузіазмом сприймають профілактичні заходи, особливо первинну профілактику на популяційному рівні, оскільки найчастіше своїм завданням вбачають лікування пацієнта та, у кращому випадку, вторинну профілактику.

Досить цікавою виявилась інформація професора Крупи-Войцеховської про політичну складову профілактики та маркетингові заходи щодо її просування в суспільстві. Доктор Здроєвський, який очолював групи по оцінці факторів ризику серед депутатів польського парламенту, переконаний, що без впливу на політиків кардинально змінити ставлення суспільства до попередження серцево-судинних захворювань неможливо.

У цьому аспекті заслуговує на увагу участь у конференції генерального консула Генерального консульства Польщі в Луцьку В. Галонзки. Наприкінці конференції був підписаний протокол про наміри активної співпраці у підготовці та реалізації новітніх програм профілактики серцево-судинних захворювань у Луцьку на основі програм СОПКАРД та ЛУЦЬКАРД між Луцькою міською Радою та Генеральним консульством Польщі в Луцьку.

У своїй доповіді «Здорове серце у здоровому місті» професор П. Нільссон зупинився на досвіді превентивних програм Європи та Швеції на муніципальному рівні, а також на необхідності раціонального використання цього досвіду в українських реаліях. Адже українці мають як «здорові» національні традиції (велика кількість овочів у раціоні, фізична активність), так і «нездорові» — наприклад паління, вживання великої кількості жирів.

Про досвід та перші здобутки програми ЛУЦЬКАРД доповів її науковий керівник А.В. Ягенський, який вказав конкретні шляхи реалізації таких програм з урахуванням як загальноукраїнських, так і місцевих особливостей. Одним з найбільш реальних шляхів є широке використання можливостей медицини підприємствами. Як наголосив у своїй доповіді керівник Луцького центру по боротьбі з гіпертонією Ю. П. Шагута, організовані колективи краще відгукуються на профілактичні заходи, є більш вмотивованими до здоров’я і можуть слугувати, певного роду, полігоном для відпрацьовування різних профілактичних заходів.

Крім того, на конференції в окремих доповідях були висвітлені такі проблеми: значення стаціонара в профілактиці серцево-судинних захворювань, роль фізичної активності та здорового харчування в профілактиці серцево-судинних захворювань, засоби масової інформації в промоції здорового способу життя.

У завершальному слові перший заступник міського голови Луцька С. Є. Кравчук висловив думку про те, що громаду міста необхідно не лише агітувати за здоровий спосіб життя, а й підвищувати його мотивацію всіма доступними законними методами.

У цей же день відбулася зустріч учасників конференції з Києва, Польщі, Швеції, організаторів програми ЛУЦЬКАРД у міського голови, де були обговорені практичні шляхи реалізації міжнародної співпраці у сфері профілактики серцево-судинних захворювань між Луцьком, Києвом та закордонними партнерами.

Необхідно зауважити, що Дні здорового серця в Луцьку — це не ізольована разова акція, а, насправді, логічне продовження тих зусиль, які проводяться в Луцьку з профілактики серцево-судинних захворювань протягом останніх років. З 1999 року в місті в рамках виконання Національної програми боротьби з артеріальною гіпертензією за активної підтримки міської влади був створений Центр профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Центр розпочав свою роботу з оцінки ситуації — визначення реальної поширеності артеріальної гіпертензії, знань з питань профілактики серцево-судинних захворювань серед населення та медпрацівників. Виявилося, що населення дуже мало знає не лише про запобігання серцево-судинним захворюванням загалом, а і погано орієнтується в стані власного артеріального тиску, не кажучи вже про такі речі, як рівень холестерину.

Для покращення ситуації з 1999 року проводиться спрямована програма освіти населення через засоби масової інформації. Підвищенню знань сприяє і наявність у місті пунктів вимірювання артеріального тиску, а також регулярні акції з вимірювання тиску, які, крім цілком зрозумілої мети — визначення тиску в конкретної особи, — відіграють і значну освітню роль — зацікавлюють населення, формують потребу в оцінці стану власного здоров’я. Лише за два перших роки існування пунктів було проведено понад 30 000 вимірювань. Крім освіти населення був проведений цикл лекцій з питань діагностики та лікування артеріальної гіпертензії для лікарів поліклінік міста.

З 2000 року в Луцьку функціонує програма активного втручання на муніципальному рівні ЛУЦЬКАРД, що є аналогом польської програми СОПКАРД, розробленої вченими Гданської медичної академії на основі досвіду шведських колег. Суть програми полягає у тривалому (протягом 10 років) профілактичному втручанні, спрямованому на 40 та 50-річних мешканців одного з районів Луцька, яке ставить за мету вчасне виявлення артеріальної гіпертензії, діабету та гіперхолестеринемії у населення та проведення первинної і вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

Основна мета програми — зниження серцево-судинної смертності та інвалідності за рахунок своєчасного виявлення та корекції артеріальної гіпертензії та інших чинників ризику. Крім того, планується, що в процесі виконання програми підвищиться рівень знань щодо профілактики серцево-судинних захворювань, збільшиться виявлення артеріальної гіпертензії та поліпшиться її лікування Вікові групи в програмі підібрані з урахуванням традиційних періодів розвитку артеріальної гіпертензії: близько 40 та 50 років. Саме в цей період можна забезпечити максимальну ефективність профілактичних дій серед населення. Ефективність заходів відмічається не тільки на хворих чи людях, які мають критичну кількість чинників ризику, але й на практично здорових.

Відмова від активних профілактичних втручань серед усього дорослого населення дозволяє значно ефективніше використовувати обмежені ресурси. Дії спрямовано на людей працездатного віку, тому ефект від проекту буде максимальний не лише з медичної, а й з політичної та економічної точки зору.

Програма проводиться в одному з мікрорайонів Луцька. Крім того, до програми залучені і працівники трьох підприємств міста. Основна мета — порівняння можливостей та результатів впливу на організовані та неорганізовані популяції.

На початку програми був проведений репрезентативний скринінг, який охопив 750 осіб, відібраних методом рандомізації. Усім відібраним особам проводилось анкетування, вимірювання тиску, антропометричні виміри. Результати скринінгу свідчать, що підвищений тиск мають 29% осіб 40-річного та 43% осіб 50-річного віку. Адекватно лікують гіпертензію лише 5,6% обстежених осіб з гіпертонією. 53% осіб, у яких гіпертензія виявлялась і раніше, не лікуються взагалі, 32% — не знали про наявність у них підвищеного тиску. Ці та інші дані переконливо свідчать про необхідність активного втручання не лише на рівні міста. Найбільш ефективною стратегією по зниженню серцево-судинної смертності на думку організаторів ЛУЦЬКАРДу є поєднання загальнодержавних та муніципальних програм. Основа такого поєднання — Національна програма боротьби з артеріальною гіпертензією, яка вже почала приносити перші результати. Додаткові зусилля на місцевому рівні та урахування їх регіональних особливостей повинні сприяти покращенню ситуації у сфері профілактики серцево-судинних захворювань. І чим більше таких муніципальних програм буде в Україні, тим швидше буде досягнуто бажаного результату.