Сифіліс (набутий)

Сифіліс (набутий)

Сифіліс – венерична хвороба, яка спричиняється блідою спірохетою або трепонемою (Treponema pallidum). Сифіліс поділяється на дві групи: вроджений (А50) та набутий (А51-А53).

МКХ-10: А51-А53

МКХ-10
А50-А64 Інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом
А51 Ранній сифіліс
А51.0 Первинний сифіліс статевих органів
А51.1 Первинний сифіліс відхідникової ділянки
А51.2 Первинний сифіліс іншої локалізації
А51.3 Вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок
А51.4 Інший вторинний сифіліс
А51.5 Ранній сифіліс, латентний
А51.9 Ранній сифіліс, неуточнений
А52 Пізній сифіліс
А51.0 Сифіліс серцево-судинної системи
А51.1 Симптоматичний нейросифіліс
А51.2 Безсимптомний нейросифіліс
А51.3 Нейросифіліс, неуточнений
А51.7 Інши прояви пізнього сифілісу
А51.9 Пізній сифіліс, неуточнений
А53 Інші та неуточнені форми сифілісу
А51.0 Латентний сифіліс, не уточнений як ранній або пізній
А51.9 Сифіліс, неуточнений

Общая информация

Набутий сифіліс, у свою чергу, поділяється на ранній та пізній. Ранній сифіліс поділяється на первинний, вторинний та ранній латентний (набутий до 2 років). Пізній сифіліс (набутий більше 2 років) поділяється на: пізній латентний, третинний, включаючи гумозний, кардіоваскулярний та нейросифіліс.

Диагностика

Клінічна діагностика
Інкубаційний період: 10-90 днів до появи шанкру (первинний сифіліс). Вторинний сифіліс розвивається через 3-6 тижнів після появи шанкру.
Первинний сифіліс: виразка (шанкр), зазвичай із регіональною лимфаденопатією. Виразка поодинока, безболісна та щільна, з чистим дном, виділяє прозору світлу рідину, розташована в аногенітальній області. Будь-яка аногенітальна виразка вважається сифілітичною, якщо не доведено інше її походження.
Вторинний сифіліс: мультисистемне ураження внаслідок бактеріемії, що може рецидивувати. Генералізована несвербляча поліморфна висипка, що часто вражає долоні й підошви, широкі кондиломи, вогнища на слизових, генералізована лімфаденопатія. Рідше: вогнищева алопеція, передній увеїт, менінгіт, параліч черепномозкових нервів, гепатит, спленомегалію, періостит і гломерулонефрит.
Латентний сифіліс: позитивні серологічні тести на сифіліс без клінічної картини трепонемної інфекції.
Пізній сифіліс включає: гумозний сифіліс: типові вузли, бляшки або виразки; нейросифіліс: менінговаскулярний, паренхіматозний (загальний парез, tabes dorsales); безсимптомний (аномальна спиномозкова рідина); кардіоваскулярний сифіліс: аортит (безсимптомний), стенокардія, розширення висхідного відділу аорти, стеноз вусть коронарних артерій, аневризма аорти (головним чином, грудного відділу).
Cерорезистентність – стан, коли після повноцінного лікування раннього сифілісу КСР залишаються позитивними більше як 1,5 року для дорослих і більше ніж 9 місяців для дітей без тенденції до зниження титрів. В цьому випадку призначається додаткове лікування. Позитивні серореакції після повноцінного лікування сифілісу зі строком зараження більше 2 років серорезистентністю не вважаються і не потребують додаткового специфічного лікування, якщо немає інших показань.
Лабораторна діагностика
- виявлення Treponema pallidum з вогнищ ураження або інфікованих лімфовузлів при мікроскопії в темному полі;
- реакції зв’язування комплементу з кардіоліпіновим і трепонемним антигенами та мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим антигеном (стандартний комплекс класичних серореакцій – КСР);
- реакція імунофлуоресценції (РІФ);
- реакція імобілізації трепонем (РІТ);
- імуноферментний аналіз (ІФА);
- полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Лечение

Медичну допомогу хворим надають в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах: шкірновенерологічних кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірновенерологічних диспансерах (районні, міжрайонні, міські, обласні), в клініці інституту дерматології та венерологіії АМН України, в клініках вищих навчальних закладів.
Профіль відділення – дерматовенерологічний, акушерсько-гінекологічний
(щодо вагітних).
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог, акушер-гінеколог (щодо вагітних).
Лікування проводиться амбулаторно; за наявності ускладнень, у тому числі вагітності, та за епідеміологічними показниками – стаціонарно.
Загальні принципи
Пеніциліни є основними лікарськими засобами для лікування сифілісу. В практиці лікування сифілісу в Україні використовуються препарати біосинтетичного пеніциліну: бензилпеніциліну натрієва сіль, пеніциліну G натрієва сіль, препарати бензатинбензилпеніциліну, комбіновані препарати пеніциліну. При несприйнятливості препаратів пеніцилінового ряду застосовуються антибіотики резерву: тетрацикліни, макроліди, цефалоспорини.
Превентивне лікування
Превентивне лікування проводиться особам, які мали статевий або тісний побутовий контакт із хворим на заразні форми сифілісу, якщо з моменту контакту пройшло не більше 3 місяців. Особам, які мали контакт із хворим на сифіліс більше 3 місяців тому, проводиться повне серологічне обстеження (КСР, ІФА, РІФ, РІТ), й у разі негативного результату лікування не проводиться. Превентивне лікування проводиться амбулаторно. Призначається бензатінбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну. В умовах стаціонару використовується натрієва сіль бензилпеніциліну протягом 7 діб. Превентивне лікування реципієнта, якому було перелито кров хворого на сифіліс, проводять аналогічно, але курсові дози (тривалість лікування) збільшуються у два рази.
Набутий сифіліс з строком зараження до 3 місяців (первинний, вторинний свіжий, прихований)
При лікуванні використовують натрієву сіль бензилпеніциліну. В разі злоякісного перебігу (гігантські шанкери, алопеція, ранні вісцеральні та неврологічні прояви) або за наявності супутньої патології строки лікування подовжуються, використовують пеніциліну G натрієву сіль, бензатинбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну. Тривалість лікування – 14-18 діб.
Набутий сифіліс з строком зараження від 3 до 6 місяців (вторинний свіжий, рецидивний, прихований)
При лікуванні призначається натрієва сіль бензилпеніциліну, пеніциліну G натрієва сіль, бензатинбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну. Тривалість лікування –16-21 діб.
Набутий сифіліс з строком зараження від 6 місяців до 1 року (вторинний рецидивний, прихований)
При лікуванні застосовується натрієва сіль бензилпеніциліну, пеніциліну G натрієва сіль. Тривалість лікування становить16-21-28 діб.
Набутий сифіліс зі строком зараження більше 1 року (вторинний рецидивний, неуточнений, або пізній прихований),
ранній сифіліс (до 1 року) зі злоякісним перебігом та вісцеральними або неврологічними ураженнями
Лікування проводиться в умовах стаціонару!
При лікуванні застосовується натрієва сіль бензилпеніциліну – два курси з інтервалом 1 місяць, за необхідності проводять третій курс, пеніциліну G натрієва сіль – два курси з інтервалом 1 місяць. Тривалість лікування – 28-34 діб.
Прихований сифіліс та активний сифіліс із строком зараження більше 1 року, або з невстановленим строком
Показане лікворологічне обстеження. За наявності раннього нейросифілісу перевага надається внутрішньовенному уведенню пеніциліну. Паралельно зі специфічною терапією слід проводити неспецифічну патогенетичну терапію з урахуванням рекомендацій терапевта, невропатолога, окуліста та ін. Тривалість лікування – 28-42 діб.
Серорезистентність
Лікування серорезистентності проводиться двома-трьома курсами з перервою 2-3 місяці за однією із схем лікування сифілісу із строком зараження більше одного року, з обов’язковим неспецифічним (патогенетичним) лікуванням.
Особливості надання медичної допомоги вагітним
Пеніциліни є єдиним адекватним засобом лікування вагітних, хворих на сифіліс. При несприйнятливості пеніцилінів альтернативою можуть бути тільки макроліди (кларитроміцин, спіраміцин), які мають високу біодоступність і добре проникають крізь плацентарний бар'єр.
Методики лікування сифілісу у вагітних залежать від форми захворювання і строку вагітності. Превентивне і специфічне лікування жінок у першій половині вагітності (до 19-20 тижнів) проводиться методами, аналогічними тим, що застосовуються при лікуванні сифілісу у невагітних. Лікування проводяться в умовах стаціонару. Лікування жінок у другій половині вагітності базується на комбінації водорозчиненого пеніциліну G натрієва сіль, який вводиться внутрішньовенно та бензатінпеніциліну, який уводиться внутрішньом’язово. При всіх формах сифілісу через 12 годин після останньої внутрішньовенної ін’єкції одноразово уводиться бензатинпеніцилін внутрішньом’язово.
Схеми специфічного лікування різних форм сифілісу у жінок в другій половині вагітності
Тривалість лікування залежить від строку інфікування. При всіх ранніх формах сифілісу (строк зараження не більше 1 року) лікування проводиться одним курсом. При пізньому і прихованому сифілісі з невстановленим строком зараження, а також при злоякісному перебігу захворювання лікування проводиться двома курсами. Другий курс проводиться через 3-4 тижні після першого.
Тривалість лікування
Стаціонарне лікування – 15-28 діб. Амбулаторне лікування не проводиться!
Клініко-серологічний контроль хворих після лікування сифілісу
Клініко-серологічний контроль: клінічне обстеження та постановка комплексу серологічних реакцій, реакції імобілізації трепонем (РІТ), реакції імунофлуоресценції (РІФ), імуноферментного аналізу (ІФА). Періодичність та обсяг серологічного обстеження залежить від форми сифілісу та динаміки негативації. По закінченні клініко-серологічного нагляду всі хворі, незалежно від форми сифілісу, підлягають обстеженню терапевта, невропатолога, окуліста, отоларинголога.
Очікувані результати лікування Одужання.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів – А.