Нещодавно Міжнародна асоціація остеопорозу (IОF) оголосила 20 жовтня Всесвітнім днем остеопорозу. Ця подія, безумовно, свідчить про намагання прогресивної медичної спільноти привернути до цієї важливої проблеми увагу як практичних лікарів, так і самих пацієнтів, оскільки вже сьогодні остеопороз разом із патологією серцево-судинної системи, цукровим діабетом та злоякісними новоутвореннями є одним із найпоширеніших хронічних захворювань. Як же пройшов цей день в Україні?
Ініціатором проведення першого Всесвітнього дня остеопорозу в нашій країні став Український науково-медичний центр проблем остеопорозу і особисто його директор, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки й техніки України, президент Української асоціації остеопорозу, член правління IОF, керівник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України Владислав Володимирович Поворознюк. Цього дня в конференц-залі Інституту геронтології АМН України зібрались і лікарі, і пацієнти, адже проблема остеопорозу, який ще називають «німою епідемією XXI сторіччя», дійсно може торкнутися кожного.
З лекції В.В. Поворознюка слухачі дізналися про причини виникнення остеопорозу, фактори його ризику, клінічні прояви, а також сучасні можливості діагностики, профілактики та лікування цього захворювання. На сьогодні з-поміж численних форм остеопорозу найпоширенішою залишається інволюційний остеопороз, пов'язаний зі старінням організму. У жінок він розвивається після настання менопаузи й поділяється на власне постменопаузальний і сенільний, а в чоловіків – у середньому після 60 років.
Разом із тим досить часто лікарі стикаються з вторинними формами остеопорозу, що розвиваються у пацієнтів з ендокринними (гіперпаратиреоз, гіпертиреоз, цукровий діабет), ревматологічними захворюваннями (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак), певними видами патології системи травлення, нирок, крові та ін.
В особливу групу виділено ятрогенний остеопороз, що виникає у пацієнтів, які тривалий час приймають глюкокортикостероїди, антиконвульсанти, тироксин, імунодепресанти та ін. Пацієнтам, які застосовують ці препарати, слід рекомендувати зміну раціону, зокрема збільшення в ньому частки молочних продуктів та риби, а також профілактичний прийом препаратів кальцію та вітаміну D3. Фактором ризику остеопенічного синдрому в жінок репродуктивного віку є вагітність та лактація. Згідно з результатами досліджень, проведених співробітниками Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, близько 30-40% жінок в Україні за цей період втрачають близько 5% всієї кісткової маси.
Кісткова тканина зазнає значних змін у різні вікові періоди. У дітей та підлітків відбувається інтенсивне накопичення кісткової маси – близько 85% її формується у віці до 16 років, причому пік припадає на 11-16 років. Саме в цей віковий період батькам та лікарям слід приділяти належну увагу збалансованому харчуванню дитини, наявності в її раціоні достатньої кількості багатих на кальцій, вітамін D та білки продуктів. У препубертатному та пубертатному віці закладається той «фундамент» повноцінної кісткової маси, від якого протягом життя залежатиме ризик розвитку остеопорозу. Діти повинні вживати 1200-1300 мг кальцію на добу, але, на жаль, харчування українських дітей характеризується значним його дефіцитом.
Занепокоєння вітчизняних лікарів викликає і збільшення в Україні частки дівчат із пізньою появою менархе (після 14 років) та жінок із передчасною менопаузою (до 39 років), які становлять групу високого ризику розвитку остеопорозу в майбутньому. Остеопороз найбільш виражений у постменопаузальному періоді, під час якого жінка починає стрімко втрачати кісткову масу: протягом перших 2 років після припинення менструацій вона зменшується на 4-5%. У віці 50-59 років нормальну кісткову тканину мають 34% жінок, у віці 60-69 років – 11%; у решти спостерігається остеопенія або остеопороз. Усе це призводить до значного збільшення кількості остеопоротичних переломів, найтиповішими з яких є переломи кісток передпліччя, шийки стегнової кістки та тіл хребців. Медико-соціальне значення остеопоротичних переломів важко переоцінити: так, для жінки протягом життя ризик смерті внаслідок перелому шийки стегнової кістки становить 3,7%, що можна порівняти з ризиком смерті від найпоширенішого онкологічного захворювання – раку молочної залози (3,6%). Жінка віком 50 років має ризик остеопоротичного перелому проксимальної ділянки стегнової кістки, що відповідає об'єднаному ризику раку матки, раку яєчників та раку молочної залози. Летальність пацієнтів із переломами стегнової кістки висока в усьому світі й становить 17-25%.
Остеопороз – суттєва загроза і для чоловічого населення. Наразі доведено, що зниження рівня тестостерону в чоловіків літнього та старечого віку (за термінологією зарубіжних дослідників – Partial Androgenic Deficiency Ageing Male, PADAM) призводить до зменшення кісткової маси та розвитку остеопорозу й остеопенії. Причому показники летальності серед чоловіків при переломах шийки стегнової кістки перевищують такі в жінок.
Найвідомішим клінічним проявом остеопорозу є саме його ускладнення – остеопоротичні переломи. У багатьох випадках діагноз «остеопороз» встановлюється лише тоді, коли у пацієнта відбувається той чи інший перелом, при цьому клінічні прояви, що передують йому, помилково вважаються ознаками інших захворювань або взагалі не привертають до себе уваги людини. Так, біль у ділянці хребта розцінюють як прояви остеохондрозу, хоча насправді це – один із найчастіших симптомів остепорозу, який потребує спеціалізованого діагностичного обстеження. Остеопороз – це системний процес, який вражає практично всі кістки скелета. Наприклад, при остеопорозі відбуваються зміни в структурі альвеолярного відростка, що можуть бути причиною розхитування і втрати зубів. До проявів остеопорозу належать зменшення зросту, деформація тіл хребців, кіфоз, абдомінальний біль, закрепи, депресивні стани та ін. У дуже багатьох випадках до розвитку остеопоротичних переломів перебіг захворювання взагалі є безсимптомним, тому у віці після 50 років доцільно проходити профілактичні обстеження.
Сьогодні в Україні доступні найсучасніші методики діагностики остеопорозу, золотим стандартом якої є двохенергетична рентгенівська денситометрія, або абсорбціометрія, що дає змогу визначати мінеральну щільність кісткової тканини. У нашій країні вже є 7 таких денситометрів, один із них, найсучасніший, – у Києві, в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу. Метод ультразвукової денситометрії дає змогу визначати ступінь остеопорозу в пацієнтів із груп ризику, яким у разі необхідності поглибленої діагностики застосовують методику абсорбціометрії. Крім того, нині в діагностиці остеопорозу використовують рентгеноморфометрію, кількісну комп'ютерну томографію і біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини.
Наразі лікарі в своєму арсеналі мають простий метод виявлення факторів високого ризику наявності остеопорозу – так званий хвилинний тест, розроблений для визначення груп осіб, які потребують подальшого детального діагностичного обстеження за допомогою інструментальних методів. Протягом однієї хвилини на прийомі у лікаря хворий відповідає на запитання про наявність у прямих родичів переломів стегнової кістки, у нього самого в анамнезі переломів кісток після незначного удару чи падіння з висоти (на рівні зросту пацієнта й нижче), прийом кортикостероїдів, зменшення зросту на 4 см і більше, вживання алкоголю, паління понад 20 цигарок на день, хвороби Крона, целіакії тощо; додатково для жінок – про настання менопаузи у віці до 45 років, періоди аменореї, не пов'язані з вагітністю чи менопаузою; для чоловіків – про скарги на імпотенцію та зниження лібідо. Слід зазначити, що навіть одна позитивна відповідь на питання цього тесту є підставою для віднесення людини до групи ризику.
Всі пацієнти, які відвідали Український науково-медичний центр проблем остеопорозу у Всесвітній день остеопорозу, мали змогу пройти хвилинний тест, а за необхідності й поглиблене обстеження та подальше лікування в клініці центру. Крім того, пацієнти зі встановленими факторами ризику остеопорозу безкоштовно отримали для місячного профілактичного курсу препарат кальцію й вітаміну D3 Кальцемін від фармацевтичної компанії Sagmel – співорганізатора проведення Всесвітнього дня остеопорозу.
Як і майже будь-яке захворювання, остеопороз легше попередити, аніж лікувати. Істотне значення у профілактиці остеопорозу приділяється раціональному харчуванню, особливо у ті вікові періоди, коли забезпеченість організму кальцієм особливо важлива. Дефіцит кальцію у харчуванні призводить до зменшення щільності кісткової тканини, а в жінок у постменопаузальному періоді – до збільшення темпів її втрати на тлі дефіциту естрогенів. Найбагатшими на кальцій є молочні продукти (тверді сири, молоко, йогурти), морська риба, мигдаль, ліщина, капуста броколі, соя. Основним джерелом кальцію є молоко, 1 л якого містить середню добову норму споживання кальцію для дорослих – близько 1200 мг. Нині доведено, що зважаючи на фізіологічні ритми секреції паратгормону, для кращого засвоєння кальцію вживати молоко найдоцільніше перед сном.
Утім з огляду на дисбаланс основних макро- та мікроелементів у фактичному харчуванні більшості жителів України (середній рівень споживання кальцію дуже низький і становить лише близько 470 мг/добу), особливо жінок у постменопаузальному періоді, необхідне додаткове вживання з профілактичною метою препаратів кальцію та вітаміну D3. Консенсус, ухвалений у 2002 р. міжнародними експертами під час конференції в Барселоні, визнає препарати кальцію та вітаміну D ефективними та безпечними засобами першої лінії у профілактиці та комплексному лікуванні остеопорозу. Як наголосив В.В. Поворознюк, застосування препаратів кальцію та вітаміну D – це економічно обґрунтована стратегія профілактики остеопорозу, і пацієнти з груп ризику (дівчата з пізнім настанням менархе, жінки репродуктивного віку з олігоменореєю, жінки в пре- та постменопаузальному періоді, чоловіки старші за 65 років) можуть приймати ці препарати профілактично, навіть за відсутності даних денситометрії. В осіб із остеопорозом тривалий прийом препаратів кальцію і вітаміну D зменшує швидкість втрати кісткової тканини й інтенсивність больового синдрому, що підтверджено результатами клінічних досліджень. Зважаючи на перенасичення фармацевтичного ринку, зокрема й українського, різноманітними кальцієвмісними біологічно активними добавками, одне з положень Консенсусу наголошує на необхідності проведення профілактики та базисного лікування остеопорозу шляхом застосування виключно лікарських засобів, що виготовляються за стандартами належної виробничої практики (GMP).
Разом із тим пацієнти зі встановленим діагнозом остеопорозу на тлі прийому препаратів кальцію обов'язково повинні отримувати лікування більш потужними антиостеопоротичними препаратами, що впливають на процеси формування та резорбції кісткової тканини. Оптимального терапевтичного ефекту в пацієнтів із підтвердженим остеопорозом можна досягти при умові застосування комплексного лікування базисними препаратами (комбінації кальцію й вітаміну D) та антирезорбентів. В Україні представлені такі антирезорбенти, як препарати кальцитоніну та засоби з групи бісфосфонатів, а також новий препарат, що впливає як на резорбцію, так і на формування кісткової тканини, – стронцію ранелат.
Отже, сьогодні в нашій державі існують сучасні діагностичні та лікувальні можливості для успішної боротьби з таким грізним захворюванням, як остеопороз, і запобігання його розвитку в здорових людей. Сподіваємося, що проведення Всесвітніх днів остеопорозу, які тепер регулярно відбуватимуться в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу, сприятиме популяризації сучасних знань про остеопороз серед лікарів та пацієнтів.