Ампициллин инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: ampicillin;

1 флакон містить ампіциліну натрієвої солі 1 г у перерахуванні на ампіцилін.

Лікарська форма. Порошок для ін`єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Пеніциліни широкого спектра дії. Ампіцилін.

Код АТС J01CA01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекційнозапальні захворювання, спричинені чутливими до препарату збудниками:

-                      сепсис, септичний ендокардит;

-                       менінгіт;

-                       інфекції дихальних шляхів (пневмонія, хронічний бронхіт, абсцес легенів ),

-                      інфекції сечовивідних та жовчних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, холангіт, холецистит);

-                       інфекції шкіри та м`яких тканин (бешиха, імпетиго, вторино інфіковані дерматози);

-                       інфекції опорнорухового апарату;

-                      інфекції шлунково – кишкового тракту (черевний тиф та паратифи, шигельоз, сальмонельоз);

-                      абдомінальні інфекції (перитоніт);

-                      гонорея, коклюш.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ампіциліну, інших пеніцилінів, цефалоспоринів, інфекційний мононуклеоз, тяжкі порушення функції печінки, лімфолейкоз, захворювання шлунково–кишкового тракту (коліт, зв'язанний із застосуванням антибіотиків).

Спосіб застосування та дози.

Перед призначенням Ампіциліну бажано визначити чутливість до препарату збудника захворювання. Препарат вводять внутрішньом`язово та внутрішньовенно. Разова доза для дорослих – 0,25 - 0,5 г, добова - 1 - 3 г, при тяжких інфекціях – до 6 г на добу. При тяжких інфекціях добову дозу можна збільшити до 10 г. Новонародженим препарат призначають в добовій дозі 20 - 40 мг на 1 кг маси тіла, дітям інших вікових груп - 50 – 100 мг/кг, дітям з масою тіла більше 20 кг призначають такіж дози, як і для дорослих. При тяжкому перебігу інфекції зазначені дози можуть бути подвоєні. Добову дозу вводять за 4 - 6 прийомів. При менінгітах у дітей: дітям віком до 1 місяця – 100 – 150 мг/кг, старше 1 місяця – 200 – 300 мг/кг за 6 – 8 введень.

Розчин для внутрішньом`язового введення готують перед застосуванням, додаючи до вмісту флакона 5 мл води для ін`єкцій. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату (не більше 2 г) розчиняють у 5 - 10 мл води для ін`єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду і вводять повільно, протягом 3 - 5 хв. Тривалість лікування становить від 7 - 14 діб до 2–3 тижнів.

При разовій дозі більшій 2 г препарат вводять внутрішньовенно краплинно, розчиняючи дозу (2 - 4 г) у воді для ін`єкцій (7,5 - 15 мл), потім отриманий розчин антибіотика додають до 125 - 250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 - 10 % розчин глюкози (30 - 50 мл ). Розчин застосовують одразу після приготування. Додавання до них інших медикаментів неприпустиме. Добову дозу розподіляють на 3-4 введення. Тривалість лікування – 5 - 7 діб.

Побічні реакції.

Можливі алергічні реакції (шкірні висипи, набряк Квінке, іноді - анафілактичний шок).

Порушення з боку нервової системи: головний біль, тремор, судоми (при застосуванні препарату у високих дозах);

порушення з боку крові і лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія;

порушення з боку шлунково – кишкового тракту: блювання, діарея, біль у животі;

інші: суперінфекція, кандидоз, підвищення рівня брадикінинів крові.

Передозування.

 Симптоми: токсична дія на центральну нервову систему.

Лікування: симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Під час вагітності призначають з урахуванням співвідношення ризик/користь. На час лікування припиняють годування груддю.

Діти.

Ампіцилін застосовують дітям з періоду новонародженості.

Особливості застосування.

При довготривалому лікуванні препаратом в ослаблених хворих можливий розвиток суперінфекції, спричиненої стійкими до препарату мікроорганізмами.

З обережністю призначають при бронхіальній астмі, алергічних захворюваннях.

При застосуванні у хворих з нироковою недостатністю можлива токсична дія на центральну нервову систему.

При тривалому застосуванні необхідний контроль функції печінки, нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

За необхідності комбінованого парентерального лікування Ампіциліном і аміноглікозидними антибіотиками їх потрібно вводити в різні місця, з інтервалом 1 година через небезпеку інактивації. Ампіцилін може спричинювати зниження ефективності пероральних гормональних контрацептивів. Ампіцилін у високих дозах знижує рівень атенололу в плазмі крові, тому рекомендовано застосувати ці лікарські засоби окремо, причому атенолол застосовують перед прийомом Ампіциліну. Одночасний прийом з алопуринолом значно підвищує ймовірність появи шкірних висипів. Пробенецид може зменшити екскрецію Ампіциліну нирками і призвести до підвищення його концентрації в плазмі крові. Підвищує дію непрямих антикоагулянтів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

β-лактамний антибіотик широкого спектра дії з групи напівсинтетичних пеніцилінів. Має широкий спектр протимікробної дії. Діє бактерицидно, пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Активний відносно грампозитивних (Staphylococcus spp., різних видів Streptococcus, у т.ч. Streptococcus faecalis) та більшості грамнегативних (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Proteus mirabilis, деяких штамів Klebsiella pneumoniae) мікроорганізмів. Ампіцилін руйнується під дією пеніцилінази. Кислотостійкий. До ампіциліну не чутливі штами стафілококів, які резистентні до бензилпеніциліну.

Фармакокінетика. При парентеральному введенні внутрішньом`язово та внутрішньовенно добре проникає в тканини та біологічні рідини організму, виявляється в терапевтичних концентраціях у плевральній, перитонеальній та синовіальній рідинах, у високій концентрації циркулює в крові, максимальна концентрація в крові досягаеться через 1,5 - 2 години. Препарат при повторних введеннях не кумулює, що дає можливості застосовувати його у високих дозах протягом тривалого часу. Препарат проникає через плаценту, погано – через гематоенцефалічний бар`єр, при запаленні мозкових оболонок проникність різко зростає. Період наппіввиведення становить 60 - 120 хв. Із організму виводиться із сечею, частково – з жовчю. Протягом 6 - 8 год виводиться близько 30 % застосованної дози, через 24 години – близько 60 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білий або майже білий.

Термін придатності.

 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.