Гистак инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ranitidine; N-[2-[[[5-(диметиламіно)метил]-2-фураніл] метил]тіо]етил]-N -метил-2-нітро-1,1-етендіамін;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки з плівковим покриттям білого або майже білого кольору, з маркуванням “HISTAC 150” на одному боці та “RANBAXY” - на іншому;

склад: 1 таблетка містить ранітидину у вигляді гідрохлориду 150 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, силікагель колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк очищений;

оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, етилцелюлоза, олія рицинова, титану діоксид, тальк очищений.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної хвороби. Антагоністи Н₂-рецепторів. Код АТС А02В А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ранітидин – антагоніст Н₂–рецепторів. Механізм дії препарату полягає в пригніченні базальної та стимульованої секреції соляної кислоти в шлунку, що приводить до зменшення об’єму секрету і вмісту в ньому пепсину. Ранітидин посилює захисні механізми слизової оболонки шлунка і сприяє загоєнню її пошкоджень, спричинених дією кислоти. Сприяє загоєнню виразкових уражень слизової оболонки шлунка, спричинених нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ). Ранітидин також нормалізує тонус нижнього гастроезофагеального сфінктера, попереджаючи гастроезофагеальний рефлюкс. Препарат має відносно велику тривалість дії, тому прийом 1 таблетки ефективно пригнічує секрецію шлункової кислоти більше 12 год.

Фармакокінетика. Ранітидин швидко всмоктується після перорального прийому, пікова концентрація в плазмі крові досягається протягом двох годин. Вживання їжі суттєво не зменшує всмоктування препарату. Період напіввиведення ранітидину становить 2 - 3 год. Ранітидин виділяється нирками переважно у незміненому вигляді, незначна кількість препарату виділяється у вигляді метаболітів (ранітидин частково метаболізується в печінці). Добова екскреція ранітидину та його метаболітів становить 40% від прийнятої дози, 8% виводиться з організму у вигляді метаболітів, решта екскретується з калом.

Показання для застосування. Гістак показаний для лікування і профілактики пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки; симптоматичних, стресових виразок; НПЗЗ-індукованих гастропатій; невиразкової диспепсії; рефлюкс-езофагіту, ерозивного езофагіту; синдрому Золлінгера-Еллісона.

Спосіб застосування та дози. Звичайна рекомендована доза Гістаку для дорослих - по 1 таблетці 2 рази на добу, вранці і ввечері. Альтернативно хворим на виразку дванадцятипалої кишки можна призначати 2 таблетки перед сном. Звичайно курс лікування виразки дванадцятипалої кишки, виразки шлунка становить 4 тижні, але за необхідності можна призначити повторний 4-тижневий курс терапії. Різка відміна препарату при лікуванні виразкової хвороби не бажана. При позитивній реакції на перший курс лікування, особливо хворим з рецидивами виразкової хвороби в анамнезі, рекомендується перехід на підтримуючу дозу по 1 таблетці один раз на добу перед сном. Для профілактики сезонних рецидивів виразкової хвороби звичайна рекомендована доза для дорослих - по 1 таблетці один раз на добу перед сном. Для лікування рефлюкс-езофагіту та ерозивного езофагіту звичайна рекомендована доза для дрослих - по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 8 тижнів, за необхідності доза може бути підвищена до 4 таблеток на добу. Звичайна рекомендована доза препарату для дорослих для лікування синдрому Золлінгера-Еллісона - по 1 таблетці три рази на добу. Препарат приймається незалежно від вживання їжі.

Побічна дія. Звичайно препарат переноситься добре. Побічні ефекти спостерігаються рідко і є оборотними після зниження дози або відміни препарату. Можливі відчуття сухості в роті, нудота, запор, діарея, перехідні порушення функції печінки, гострий панкреатит, оборотний гепатит, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, сонливість, оборотна сплутаність свідомості, шум у вухах, дратівливість, порушення акомодації, оборотна тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, брадикардія, AV-блокада, асистолія, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, артеріальна гіпотензія, набрякання або відчуття дискомфорту у грудних залозах у чоловіків, шкірний висип.

Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Передозування. Симптоми: підсилення побічних ефектів.

Лікування: специфічного антидоту немає; рекомендовані загальні заходи невідкладної медичної допомоги, додатково рекомендується провести гемодіаліз.

Особливості застосування. Лікування Гістаком може замаскувати симптоматику раку шлунка і, таким чином, сприяти пізній діагностиці цієї патології. Тому при підозрі на виразку шлунка необхідно насамперед виключити можливість її малігнізації до початку терапії препаратом.

Слід уникати призначення препарату хворим на гостру порфірію, фенілкетонурію. З обережністю призначають хворим з порушеннями функції нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування з сукральфатом може призвести до порушення всмоктування ранітидину. Одночасне застосування з метопрололом може призвести до підвищення концентрації метопрололу в сироватці крові. При одночасному застосуванні з ітраконазолом і кетоконазолом зменшуються рівні всмоктування зазначених препаратів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у темному, сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.